Штаб не обіцяє вогню: кому допоможуть «антирейдерські комісії» Мін’юсту

В Мін’юсті не обіцяють швидкої перемоги над явищем «аграрного рейдерства». Міністерство просить допомоги експертів та аграріїв.

журналіст Agravery.com

«Якщо держава не допомагатиме аграріям у боротьбі з рейдерством, країна може скотитись до анархії. Ми хочемо запобігти цьому», - говорить заступник міністра юстиції з питань державної реєстрації Олена Сукманова. Для цього, як говорить службовець, буквально відучора на базі кожної з 24 обласних адміністрацій України запрацювали «антирейдерські штаби». До їх складу увійшли представники самого Мін’юсту, а також силових структур, прокуратури, Держгеокадастру, а також представники громадських організацій. У роботі таких штабів братимуть участь також представники аграрних асоціацій, зокрема «Аграрний союз України», «Земельна спілка України», «Асоціація фермерів та приватних землевласників України» та Всеукраїнська Аграрна Рада.

В Мін’юсті запевняють, що окрім штабів при ОДА працюватимуть виїзні групи юридичної допомоги селянам. В установі розуміють, що в пору збирання врожаю аграрій не зможе виїхати в облцентр чи райцентр, тому обіцяють, що «самі прийдемо до нього». Свою роботу такі виїзні групи почали 14 серпня. Представники таких груп поширюватимуть буклети, в яких будуть контакти регіональних антирейдерських штабів та поради, як треба діяти у випадку рейдерської атаки. Але при цьому в Мін’юсті наголошують, що не обіцяють одразу подолати рейдерство як явище.

Читайте також: Напади на фермерів: чому небезпечні готівкові продажі?

Рейдери не зникнуть за першим дзвінком

Сукманова говорить, що «антирейдерські комісії» в областях не можуть і не будуть собою підміняти ані силові структури, ані судові органи. А протокол звернення до «антирейдерських штабів» у випадку рейдерської атаки виглядає так: спочатку аграрій телефонує до поліції і за можливості фіксує факт свого дзвінка. Потім фермер має зателефонувати на «гарячу лінію» антирейдерського штабу і повідомити про факт рейдерства. Злочинці можуть показувати документи, які начебто підтверджують право власності на врожай чи землю та майно аграрія-жертви рейдерської атаки. За можливості потрібно зняти копію таких паперів.

Звертатись напряму до антирейдерського штабу варто є лише після того, як аграрій виконав згадані вище дії, говорить Сукманова. При цьому, як наголошує службовець, штаб не зможе займатись власне фактом крадіжки врожаю чи захоплення землі та майна. Штаб зможе лише розслідувати факт незаконної реєстрації майна «сторонніми особами». Або ж попередити громадян, як треба чинити, щоб не стати жертвами рейдерів.

Для цього, як каже заступник міністра, антирейдерські штаби будуть займатись правовою освітою населення та аграріїв. Представники штабів розповідатимуть, як потрібно правильно оформлювати договір оренди, або ж як правильно оформлювати скаргу на адресу комісії з питань державної реєстрації, аби подання не було відхилене за формальними ознаками. За потреби аграріям також надаватимуть адвокатську допомогу.

Сукманова також обіцяє, що аграріїв-жертв атак «тітушок» не лишатимуть на призволяще, якщо поліція не буде розслідувати випадки рейдерства. Для цього представники Мін’юсту разом з громадськістю буду тиснути на працівників силових структур, аби ті заповзятіше розслідували рейдерські атаки на аграріїв. Хоч і самі представники Мін’юсту мають привід нарікати на погану роботу поліції. «Мін’юст надіслав до правоохоронців більше 20 заяв про випадки рейдерства лише за підсумками роботи комісії з держреєстрації, але наші звернення досі без відповіді. І це крапля в морі серед сотень таких звернень від самих аграріїв. При цьому деякі скарги навіть не вносять до Єдиного реєстру досудових проваджень», - коментує Сукманова.

Читайте також: Сергій Рибалко: Поліція питає "Чия земля?", а треба "Чий врожай?"

Окрім «гасіння пожеж», такі антирейдерські штаби також працюватимуть і на перспективу. Наприклад, вироблятимуть пропозиції, як варто вдосконалити законодавство про державну реєстрацію, аби його хибами не працювали на рейдерів. Зараз, як каже службовець, реєстр майнових прав заповнюється вручну на основі паперових витягів, які легко підробити. Між земельним та майновим реєстрами нема автоматичного обміну даними. Доволі часто реєстратори не можуть отримати доступ до земельного кадастру і в такий спосіб перевірити достовірність поданих документів. Чим власне і користаються злочинці, каже Сукманова.

Не менш важливий блок проблем, які потребують законодавчих новацій - як ускладнити взагалі «вхід в професію» державного реєстратора, аби «чорні нотаріуси» зникли як явище.

Сукманова пояснює – два роки тому контроль над державними реєстраторами було передано від Мін’юсту до місцевих органів влади, через що міністерство втратило прямий контроль за діями працівників держреєстрації. Комісія з питань державної реєстрації була створена зокрема і  для того, аби Мін’юст і надалі зміг контролювати роботу десяти тисяч держреєстраторів. На практиці комісії з держреєстрації вдається лише відслідковувати найпоширеніші помилки в роботі реєстраторів. Вони, наприклад,  не перевіряють дані, на основі яких має відбуватись реєстраційна дія. Або ж не роблять запитів про попередні права реєстрації земельних договорів. Або ж взагалі проводять перереєстрацію майна за неіснуючими рішеннями судів.

Наскільки саме потрібно ускладнити «вхід в професію» держреєстратора, в Мін’юсті ще думають. Як мінімум,  припускає Сукманова, посилять вимоги до кваліфікаційних іспитів для держреєстраторів. Але як саме посилять вимоги до кваліфікації реєстраторів, і чим ще можна ускладнити «вхід в професію» для таких працівників, Мін’юст думатиме разом з представниками громадськості.

Остерігайтесь проблем з ефективністю

Аграрії схвально ставляться  як і до ідеї Мін’юсту створити «антирейдерські штаби» в регіонах, так і до завдань, які ставитимуться перед такими структурами. Наприклад, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов вважає «найкращим з можливих» рішення створити антирейдерські штаби при ОДА.

Соколов також підтримує ідею посилення відповідальності державних реєстраторів за явно злочинні або ж просто халатні дії, в результаті яких зазнають збитків аграрії. Більш того – як наголошує заступник голови ВАР, поки антирейдерські штаби не зможуть повноцінно виконати свою роботу, не варто навіть говорити про можливий запуск ринку землі в Україні. «Зараз немає сенсу красти права власності на землю, оскільки його неможливо продати, тому усі шахрайські дії вчиняються з правами оренди. Але з введенням ринку землі ми отримаємо новий рівень рейдерства. Тому, на мій погляд, доки ми не вирішимо цю проблему, ні про який ринок землі мова йти не може», - каже Соколов.

Голова Земельного союзу Андрій Кошиль каже, що населенню справді потрібна правова освіта, «оскільки люди не знають, як себе правильно поводити у випадку рейдерської атаки».  А подібні знання найкраще поширювати спільно державним органам та громадським організаціям. «50% рейдерських атак починається з того, що спочатку пайовик підписав договір оренди з одним фермером на 7 років. Потім через деякий час приходить інший фермер, пропонує на 300 гривень більшу орендну плату і селянин підписує інший договір на оренду свого паю. Селянин не має відповідних правових знань, тому не знає, що так робити не можна, і не знає, що завдяки таким діям стає співучасником злочину», - каже Кошиль.

Народний депутат, член комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин Олег Кулініч вітає об’єднання зусиль Мін’юсту та Держгеокадастру у вирішенні проблем майнового та земельного реєстрів. За словами Кулініча, такі проблеми мають і через те, що Мін’юст та Держгеокадастр декілька років поспіль не могли домовитись між собою, хто саме буде реєструвати право власності на землю, та володітиме інформацією про всю площу землі в Україні.

Щоправда, як попереджають експерти, перепоною для результативності антирейдерських штабів може стати неефективність самої системи державної влади в Україні. Заступник голови Аграрної партії Денис Марчук каже, що до складу таких штабів в регіонах увійшли керівники поліції та прокуратури на рівні області, а також на рівні районів. Нормативна база для їхньої взаємодії також підготована. Але вся проблема, наскільки органи влади на практиці зможуть взаємодіяти між собою у боротьбі з аграрним рейдерством.

Окрім того, як наголошує Кошиль, самостійно втілити в життя напрацьовані зміни до законодавства у сфері земельних відносин та державної реєстрації працівники Мін’юсту та представники аграрних асоціацій не зможуть. Для цього потрібна буде допомога нардепів з профільних комітетів. А тут все впирається у ефективність роботи українського парламенту, каже експерт.

Читайте також: Керівник Аграрної біржі: Левова частка сільгосппродукції купується прямо на полях

Потрібно більше від заданого

Втім, експерти вважають, що «антирейдерські штабам» варто поставити завдання набагато ширші, ніж пропонує Мін’юст. Наприклад, як каже Денис Марчук, представники таких штабів мають формувати алгоритми дій для відбиття рейдерських атак не лише для простих громадян, але й для своїх колег з інших областей. Експерт наголошує, що нині південні області найбільше потерпають від атак рейдерів. Але адміністрації та силовикам таких регіонів не вистачає інформації, як правильно протидіяти рейдерству.

Також, на думку Соколова, «антирейдерські штаби» можуть стати фактично представництвами комісії з держреєстрації на місцях. І не лише допомагати жертвам рейдерських атак правильно оформити скаргу, а й надавати самій комісії з держреєстрації матеріали скарги та навіть попередні висновки розгляду майнових чи земельних суперечок.

Окрім того, як каже голова фермерського господарства «Аделаїда» Сергій Рибалко, «антирейдерські штаби» не мають не лише тиснути на поліцейських, але й за потреби навчати алгоритму дії при рейдерським атакам. Аграрій каже, що на власному прикладі зміг пересвідчить: поліції на практиці складно розібратись, хто рейдер, а хто законний власник майна та врожаю. «На місцях працюють поліцейські, котрі не завжди юридично підковані. Тому у випадку рейдерської атаки перше, що вони запитують «чия земля?». А треба запитувати «чий врожай?», - коментує Рибалко.

Окрім того, як каже старший юрист юридичної компанії Integrites Володимир Рудниченко, в рамках антирейдерських штабів також варто було б напрацювати зміни до кримінального законодавства. Без таких змін боротьба з рейдерством взагалі навряд чи буде ефективною, не те що в рамках «антирейдерських штабів». Експерт пояснює, що доволі часто силовики намагаються притягнути рейдерів до відповідальності за статтями 189 «Вимагання» та 190 «Шахрайство» Кримінального кодексу. «Але для застосування такої статті потрібно довести умисел на заволодіння, що з'явився до початку злочинної діяльності. На практиці це доволі складно», - каже Рудниченко.

Якщо рейдери при цьому лише блокували роботу агропідприємства і нічого не відбирали, то хуліганство - максимум, що поліція може інкримінувати злочинцям. Звісно, що при цьому жертви рейдерських атак публічно висловлюють незадоволення роботою поліції, та називають її неефективною. Хоча поліція не має юридичних підстав посадити «тітушок» у в’язницю. Такі підстави силовикам потрібно дати, каже Рудниченко. І в цьому могли б допомогти «антирейдерські штаби», вважає експерт.

Читайте також: Суперечливість стратегії розпорядження землями державної власності

 

Реальний досвід перемоги над рейдерами від агропідприємств - Антирейдерський форум Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР) 

  • виступ власників агропідприємств, які зуміли протистояти рейдерам
  • юридичні поради - інструкція на випадок позаштатних ситуацій;
  • методи боротьби з податковим свавіллям в агросекторі;
  • боротьба з рейдерством на законодавчому рівні;
  • силові аспекти боротьби з рейдерством;
  • методи «профілактики» рейдерських атак;
  • система «раннього оповіщення» та захисту активів.

 

6 вересня, ТРК «Термінал» (Київська обл, м.Бровари, вул.Київська,316)

Реєстрація на форум за телефонами. 

 


Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама