Сергій Лабазюк: Сільськогосподарська кооперація потребує перезавантаження

Цього тижня, а саме 5 липня, Верховна Рада України планує розглянути в першому читанні проект Закону України “Про сільськогосподарську кооперацію” (реєстр. №6527-д). Про мету, а також основні новації цього законопроекту у своєму інтерв’ю Agravery.com розповів автор законопроекту Сергій Лабазюк, народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

Сергію Петровичу, ви є одним із авторів проекту нового Закону України “Про сільськогосподарську кооперацію”. Чим був викликаний Ваш інтерес до теми сільськогосподарської кооперації?

- У всьому розвиненому світі ефективність малих та середніх сільськогосптоваровиробників досягається за рахунок їх об’єднання з метою спільного виробництва, доступу до фінансових та матеріальних ресурсів та просування своєї продукції. У свою чергу одною з найбільш поширених і ефективних форм такого об’єднання є сільськогосподарські кооперативи, частка яких на аграрному ринку ЄС складає 40-50%, а в окремих державах та секторах доходить до 70%. Обсяг річного обороту 10 найбільших фермерських кооперативів в ЄС складає понад 93 мільярди доларів, що майже дорівнює річному ВВП України.

Ситуація з розвитком сільськогосподарської кооперації в Україні суттєво інша. Частка виробничих сільськогосподарських кооперативів у загальному обсязі виробленої сільськогосподарської продукції в Україні складає менше 1%, а кількість фізичних осіб – членів сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів є меншою за 30000 осіб, тобто менше 0,2% сільського населення України.

І це при тому, що у розвиток сільськогосподарської кооперації за останній час вкладено чимало ресурсів як державою, так і проектами міжнародної технічної допомоги. Експертами було проведено аналіз причин, які перешкоджають розвитку сільськогосподарської кооперації, і зрештою було зроблено висновок, що основною з них є недосконалість чинного законодавства і без його суттєвого оновлення досягти якогось помітного прогресу в розвитку кооперації на селі не вдасться.

Власне, законопроект, який зареєстровано в парламенті, підготовлено на основі напрацювань експертів ФАО та ЄБРР, а також проекту розвитку кооперативів, який підтримується Урядом Канади.

У чому ж полягають основні вади чинного законодавства, які не дають розвиватися сільськогосподарській кооперації?

- Вітчизняна модель кооперації передбачає поділ сільськогосподарських кооперативів за типами на виробничі та обслуговуючі. У принципі, навіть незважаючи на те, що такий штучний поділ кооперативів на сьогодні зберігається лише в деяких країнах колишнього СРСР, саме по собі це не є проблемою. Однак, передбачені у законодавстві обмеження для кожного з цих типів кооперативів на практиці не дають можливість реалізувати переваги об’єднання в кооператив жодному з них.

Читайте також: ТОП-10 нішових культур для експорту – рекомендації експертів

Так, виробничі кооперативи – це підприємства, які створюються і працюють з метою одержання прибутку, однак об’єднувати вони можуть лише фізичних осіб, до того ж на засадах їх обов’язкової трудової участі у діяльності кооперативу. Таким чином, навіть фермерські господарства, які набули статусу юридичної особи, формально не можуть стати членами виробничого кооперативу. По суті мова йде виключно про домогосподарства, які утримують декілька голів худоби чи обробляють невеликі земельні ділянки. Зрозуміло, що потенціал у такого кооперативу незначний.

Основний акцент держава вирішила зробити на розвитку обслуговуючої кооперації. Однак і тут, як кажуть, щось пішло не так. Законодавством передбачено, що обслуговуючі кооперативи діють як неприбуткові організації. Такий статус передбачає цілий ряд обмежень як на рівні кооперативного, так і особливо на рівні податкового законодавства.

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив не може набувати у власність продукцію, вироблену своїми членами, і може реалізовувати її виключно за договорами комісії. На практиці це позбавляє кооператив можливості формувати великі партії продукції і за рахунок масштабу збувати їх за вищою ціною. Крім того, це унеможливлює переробку кооперативом такої продукції і створення продукції з вищою доданою вартістю. Не будучи власником сільськогосподарської продукції, кооператив не може вступати у повноцінні відносини з трейдерами, переробниками, не має доступу до фінансових інструментів, у тому числі з використанням аграрних розписок.

Чинним законодавством про сільськогосподарську кооперацію передбачено, що кооператив може надавати послуги виключно своїм членам, що знову ж таки обмежує кооператив у розширенні поля своєї діяльності та перешкоджає залученню нових членів.

Концепція кооперативних виплат у законодавстві передбачає повернення членам кооперативу надлишково сплачених коштів за надані кооперативом послуги. Погодьтеся, що це зовсім не ті кооперативні виплати або як їх називають в США та Європі «патронажні дивіденди», що передбачають сплату члену кооперативу частини отриманого кооперативом доходу пропорційно до розміру його операцій з кооперативом.

І, мабуть ключове, це те, що сільськогосподарський обслуговуючий кооператив не має можливості сформувати власний капітал за рахунок пайових внесків своїх членів, а останні у свою чергу позбавлені можливості отримувати пайові виплати на внесені ними паї і повернути їх у разі виходу з кооперативу чи його ліквідації. У 2017 році ДФС було поставлено остаточну крапку в цьому питанні і надано податкову консультацію, згідно з якою сільськогосподарський обслуговуючий кооператив відповідно до чинного законодавства не може бути створеним і діяти як неприбуткова організація.

Наявність перелічених вище обмежень робить кооператив просто неконкурентноздатним на ринку.

Як же тоді працюють сільськогосподарські кооперативи в Україні? Адже за офіційними даними їх не так уже й мало. Більше того ми постійно чуємо про необхідність подальшого розвитку і державної підтримки кооперації на селі?

- Дійсно, за даними Державної служби статистики України, станом на 1 травня 2017 року у державі зареєстровано 1023 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та 992 сільськогосподарських виробничих кооперативів. При цьому, реально функціонує не більше половини, інші ж існують лише на папері.

Читайте також: Як проводиться аналіз насіннєвого матеріалу для експорту? Секрети головної лабораторії

Проте, питання ж не в кількості, а в якості. Я вже наводив вище мізерну роль, яку відіграють кооперативи на агррному ринку. З усією впевненістю можу сказати, що на сьогодні в Україні немає жодного успішного сільськогосподарського кооперативу. Окремі більш-менш функціонуючі кооперативи, як правило, були створені за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги або за сприяння великих переробних підприємств. Проте, і вони, наскількі мені відомо, стикаються з величезними проблемами через недоліки чинного законодавства, використовують різні схеми його обходу і постійно вимушені, у тому числі в судах, доводити право на своє існування.

Які ж основні новації законопроекту про сільськогосподарську кооперацію?

- По-перше, усі ключові питання створення та діяльності сільськогосподарських кооперативів в Україні пропонується унормувати в єдиному законодавчому акті. Такий підхід дозволяє створити комплексну та зручну у користуванні правову основу, а також усунути існуючі на сьогодні колізії між різними законодавчими актами з цього питання.

Законопроектом на законодавчому рівні закріплюється та розкривається зміст ключових принципів утворення і діяльності сільськогосподарських кооперативів, які відповідають 7 загальновизнаним принципам кооперації Міжнародного кооперативного альянсу. У відповідності з цими принципами та з врахуванням досвіду інших розвинених держав закладаються чіткі основи управління кооперативом, визначаються права та обов’язки його членів у процесі діяльності сільськогосподарського кооперативу, вперше на законодавчому рівні запроваджуються спеціальні положення щодо кооперативної освіти, участі сільськогосподарських кооперативів у реалізації соціальної функції на селі.

По-друге, ліквідуються усі штучні бар’єри та надаються нові можливості для розвитку сільськогосподарських кооперативів. Передбачається перехід до єдиної організаційно-правової форми – сільськогосподарський кооператив. Членам кооперативу надається можливість самостійно обирати види діяльності: виробничий, обслуговуючий, переробний чи багатофункціональний, а також форму діяльності – з метою чи без мети одержання прибутку.

З метою реалізації такого міжнародного принципу кооперації, як вільне та відкрите членство, передбачається, що членом будь-якого сільськогосподарського кооперативу можуть бути усі сільгосптоваровиробники, як фізичні, так і юридичні особи.

Сільськогосподарські кооперативи, які діють з метою одержання прибутку (незалежно від обраного виду діяльності) матимуть право закуповувати продукцію своїх членів, а також здійснювати операції з нечленами кооперативів в обсязі до 20 відсотків виручки кооперативу.

Членам прибуткових кооперативів надається право на отримання пайових і кооперативних виплат за рахунок прибутку кооперативу. Перші є пропорційними майновому внеску (паю) члена в кооператив, а другі - його обороту з кооперативом. На сьогодні патронажні дивіденди є основою кооперативного руху в розвинених країнах, а у нас вони донині повністю були відсутні. Більш того, в ЄС, США і Канаді патронажні дивіденди звільняються від сплати податку на прибуток на рівні кооперативу. Відповідні зміни в українське податкове законодавство ми зможемо прийняти тільки після появи самого поняття патронажних дивідендів.

По-третє, закладаються сприятливі економічні засади діяльності сільськогосподарських кооперативів, що дозволить їм стати повноцінними учасниками аграрного ринку.

Читайте також: Q&A: навіщо виробникові новий стандарт ISO та як йому відповідати

Законопроект надає можливість сільськогосподарським кооперативам використовувати повний спектр необхідних інструментів операційної, інвестиційної та фінансової діяльності та повноцінно управляти пов’язаними з цим грошовими потоками. Це вкрай важлива новація, що дозволить кооперативу заповнити лакуну між виробниками та висококонкурентним динамічним ринком, і таким чином повноцінно виконувати свої ключові функції.

Законопроектом надається можливість для кооперативу, який діє з метою одержання прибутку, закуповувати продукцію своїх членів і реалізовувати її від власного імені, що наразі прямо заборонено законом. Це дозволить формувати великі товарні партії, які можна буде реалізовувати за конкурентними цінами. Крім того, це уможливить створення на базі кооперативу власних переробних потужностей, що дозволить виробляти та реалізовувати продукцію з вищою доданою вартістю.

По-четверте, створюються стимули для активної участі членів кооперативу в його діяльності

Законопроект запроваджує можливість прийняття рішень сільськогосподарським кооперативом з урахуванням додаткової кількості голосів членів, пропорційної до їх участі в господарській діяльності такого кооперативу (практика, яка існує в більшості держав-членів ЄС), зберігаючи при цьому принцип демократичності в управлінні кооперативом шляхом впровадження комплексної системи запобіжників.

Таким чином, створюється можливість збільшити ступінь впливу на діяльність кооперативу його найбільш активних членів, що, як показує світовий досвід, позитивно позначається на розвитку кооперації, а також стимулює членів кооперативу брати активну участь в його роботі та управлінні.

Цій же меті - стимулюванню активної участі членів в роботі з кооперативом - служить і введення кооперативних виплат (patronage dividends), про що йшлося вище. Розподіл прибутку кооперативу між його членами пропорційно розміру їхніх операцій з кооперативом у вигляді кооперативних виплат стимулює їх нарощувати обсяг операцій з кооперативом.

По-п’яте, передбачено можливість утворення “кооперативу кооперативів” – так званих кооперативів другого рівня. Кооперативні об’єднання, які створюються кооперативами, є надзвичайно поширеними і успішними у світі, оскільки дозволяють ще більш ефективно реалізувати потенціал об’єднання сільськогосподарських товаровиробників.

Очевидно, що головний акцент у законопроекті робиться на так званих прибуткових кооперативах. А що робити тим кооперативам, які на сьогодні зареєстровані як неприбуткові?

- Ми дійсно бачимо більший потенціал для розвитку кооперативів, які генеруватимуть прибуток для своїх членів. Водночас, у законопроекті зберігається можливість для діючих сільськогосподарських кооперативів, за їх бажанням, продовжувати свою діяльність в умовах та з особливостями, які фактично ідентичні тим, за яких вони були утворені. Крім того, і це власне було одним з предметів доопрацювання законопроекту в аграрному комітеті парламенту, вдосконалюється правове поле і для неприбуткових кооперативів. Зокрема, у сільськогосподарських кооперативах, які діють без мети одержання прибутку, передбачається можливість створення основного фонду, який формується за рахунок поворотних внесків членів кооперативу, а також можливості повернення (у разі, якщо це передбачено статутом) цільових внесків, що вносяться до спеціального фонду сільськогосподарського кооперативу. Це дозволить вирішити згадані вище проблеми з неможливістю формування капіталу неприбуткового кооперативу та захистити права його членів на повернення внесеного у кооператив майна.

Законопроектом передбачається поступовий перехід існуючих сільськогосподарських кооперативів до нової єдиної форми: утворені до набрання чинності новим Законом кооперативи протягом трьох років до моменту їх перереєстрації зберігають всі права та обов’язки, які вони мали.

Чи передбачає законопроект державну підтримку для сільськогосподарських кооперативів?

 - На моє переконання успішний бізнес може розвиватися і без спеціальної державної фінансової підтримки. Головне завдання держави створити прозорі та зрозумілі умови роботи на ринку, у тому числі через створення належного правового поля.

Тому власне законопроектом зберігаються положення щодо державної підтримки сільськогосподарської кооперації за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів відповідно до державних та регіональних програм. Це означає, що держава зможе підтримувати розвиток кооперації у разі наявності для цього фінансових ресурсів в бюджеті. З метою стимулювання зайнятості на селі  в аграрному комітеті було під час доопрацювання законопроекту підтримано нову форму державної підтримки, а саме надання сільськогосподарським кооперативам компенсації у розмірі до 90 відсотків суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченого відповідними сільськогосподарськими кооперативами.

Не менш важливим за фінансову підтримку я вважаю навчання та інформування. З цією метою законопроектом передбачається заснування на засадах партнерства між державним, приватним та громадським секторами Агенції сприяння розвитку сільськогосподарської кооперації, яка, зокрема здійснюватиме інформаційну, консультативну та методологічну допомогу, спрямовану на розвиток сільськогосподарської кооперації, розроблятиме пропозиції зі створення сприятливої податкової, фінансово-кредитної, інвестиційної державної політики в цій сфері.

Законопроект вирішує ще одну важливу проблему, а саме передбачає спрямування частини отриманого прибутку, а також державної підтримки та міжнародної фінансової допомоги на розвиток кооперації, а не збагачення окремих членів кооперативу.

Читайте також: Гектари восени рахуватимуть: чому оренду державної ріллі переводять на ProZorro

Задля цього визначається необхідність створення у кожному сільськогосподарському кооперативі фонду розвитку, кошти якого та майно, придбане за рахунок цих коштів, не підлягатимуть розподілу між його членами. Це дозволить спрямовувати частину чистого прибутку сільськогосподарського кооперативу (не менше п’яти відсотків), а також кошти державної підтримки, гранти, міжнародну технічну допомогу на розвиток матеріально-технічної бази кооперативів, придбання ними основних засобів, реалізацію заходів з кооперативної освіти.

Які наслідки на вашу думку матиме прийняття законопроекту? Чи слід очікувати на розвиток сільськогосподарської кооперації у найближчій перспективі?

- Переконаний у тому, що після прийняття законопроекту ситуація зміниться кардинально. У Литві за десять років після прийняття нового кооперативного законодавства у 2000 році оборот кооперативів виріс більше, ніж у 10 разів.

Ви знаєте, у 2013 році за підтримки програми ООН «Міжнародний рік кооперативів» було видано книгу з промовистою назвою «Люди понад капітал: кооперативна альтернатива капіталізму». Не впевнений, що капіталізму треба шукати альтернативу, але точно знаю, що для малих та середніх сільгоспвиробників, щоб бути конкурентними на ринку, немає іншої альтернативи, аніж об’єднання у кооперативи.

Ми бачимо у кооперативах можливості для самостійного, без посередників, виходу на експортні ринки, потенціал у створенні власної переробки, а, отже, поштовху для розвитку сфер з високою доданою вартістю - садівництва, овочівництва, тваринництва. Розвиток кооперативів – це вихід дрібних фермерських господарств з тіні, підвищення прозорості аграрного ринку, сплата податків, наповнення місцевих бюджетів і розвиток сільських громад.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама