Сергій Хлань: Будемо вносити правку, щоб право на відшкодування ПДВ мали не тільки сільгосптоваровиробники

Коли ВР знову візьметься за експортне ПДВ на олійні культури, чи побачать аграрії Півдня гроші від Світового банку на меліорацію, і чи скасують «земельний мораторій» до парламентських виборів 2019 року, розповів член аграрного комітету ВР Сергій Хлань

журналіст Agravery.com

Детальніше про ці питання та багато іншого народні депутати, провідні вітчизняні та міжнародні експерти та аграрії поговорять на Agri Invet Forum 2018, що відбудеться 16 травня у ВЦ «АККО Інтернешнл».

 

У Мінагрополітики тішаться, що цьогоріч посівні площі під соєю майже не скоротились. Але для аграріїв питання «олійних правок» до Податкового кодексу лишається досі критичним. Якщо ці норми до вересня 2018 року не скасують, агросектор за рік отримає мінімум 6 млрд грн збитків. Попри масштабні акції протесту аграріїв, парламент так і не розглянув за сесійний тиждень 3-7 квітня законопроект №7403-2, який має зберегти експортне ПДВ на ріпак та сою.

Мало того, що посівну кампанію 2018 року довелось почати на місяць пізніше звичайного, так аграріям доводиться сіяти без дощу та при високих температурах. Для фермерів Півдня України відновлення систем меліорації стає ще гострішою проблемою. Екс-міністр аграрної політики Олексій Павленко наприкінці 2015 року обіцяв, що Світовий банк дасть $2 млрд на зрошення. Але цих грошей так ніхто і не побачив.

Окрім цього, агросектор турбує цілий блок «земельної тематики». Аграрії хочуть, аби Уряд прискорив передачу державної землі об'єднаним територіальним громадам. Водночас, фермери бояться «дикого» запуску ринку землі в Україні.

Як парламент вирішуватиме «олійні» і «земельні» проблеми аграріїв, чи найбільші аграрні ДП справді цьогоріч підуть з молотка, і коли припиниться боротьба з «тіньовою економікою» через блокування податкових накладних агровиробників, Agravery.com обговорив із членом аграрного комітету ВР Сергієм Хланем, депутатом-мажоритарником від Херсонщини.

Читайте також: Експрес-посівна: польові хроніки від експертів та аграріїв

Третього березня 2018 року у ВР було зареєстровано міжфракційне депутатське об’єднання «Аграрна рада», одним із завдань якого було скасування, так званих «олійних правок». Наразі маємо ситуацію, коли до сесійної зали одночасно надійшли два депутатських законопроекти і № 7403-2, який підтримують аграрії, і № 7403-д, який фактично пропонує зберегти «олійні правки». На вашу думку, який з цих документів підтримає ВР?

- Так, дійсно, частина депутатів об’єдналися для більш потужнішої підтримки скасування «олійних правок» та просування законопроекту № 7403-2. В цьому об’єднанні є представники різних фракцій та політичних сил. Вони розуміють, що скасування відшкодування  ПДВ при експорті сої та ріпаку боляче вдарить по дрібних та середніх агровиробниках. Обидва законопроекти будуть розглядатися на пленарному засіданні ради, і саме парламентарі мають вирішити це питання. Я вірю, що буде знайдено компроміс, та  виважене рішення на користь агровиробників.

Але у кожної сторони конфлікту своє розуміння поняття «компромісний варіант». Наприклад,  голова податкового комітету ВР Ніна Южаніна свій законопроект №7430-д вважає також компромісним, який підтримає малих агровиробників. На засіданнях податкового комітету був також присутній голова фракції Радикальної партії Олег Ляшко, котрий вважає, що «олійні правки» допоможуть стимулювати промислову переробку агросировини, а боротьба проти цих норм - лише витівки «аграрного лобі»…

- Ми все ж наполягатимемо на законопроекті №7403-2, який підтримують аграрії. Будемо наполягати, аби законопроект поставили на голосування першим за порядком. Будемо дійсно агітувати парламентарів, щоб проголосували саме за цей законопроект. Якщо наш законопроект не пройде, будемо ставити на розгляд законопроект Южаніної. Він уже включений до порядку денного на розгляд сесійної зали, хоча ми подавали заяву, що законопроект подано із порушенням регламенту. Будемо з голосу вносити правку, щоб право на відшкодування експортного ПДВ мали не тільки сільгосптоваровиробники, але й хоча б перший посередник. Якщо буде провалена і ця правка, тоді нам доведеться голосувати і за цей закон, хоча ми розуміємо, що він дискредитує дрібного сільгоспвиробника, але ми хоча б дамо змогу аграріям відшкодовувати ПДВ при прямому експорті.

А через який час варто очікувати голосування по «олійним правкам»?

- Ви ж бачите – останні два пленарних тижні поспіль обидва законопроекти стоять у «непрохідній» частині порядку денного. Наступного пленарного тижня ми плануємо йти на Погоджувальну раду і будемо вимагати у спікера ВР Андрія Парубія, аби ці законопроекти стояли у прохідній частині, і щоб по цим документам було результативне голосування.

А за вашими передчуттями, сесійна зала скоріше підтримає агровиробників чи підтримає законопроект 7403-д?

- За моїми передчуттями, підтримають таки законопроект Южаніної. Переробники мають потужне лоббі, і в олігархічній змові вони на крок попереду від «аграрного лоббі» у парламенті. Навіть в аграрному комітеті ВР ми бачили голосування в інтересах переробників, а не аграріїв.

На одній із прес-конференцій ви говорили, що «олійні правки» можуть вдарити по аграрних господарствах вашого округу, оскільки соя є основною культурою для аграріїв Херсонщини. Розкажіть детальніше, як саме відмова від експортного ПДВ на сою може вплинути на аграріїв Херсонськоїобласті? Чи вдасться при цьому відшукати якісь інші компенсатори, наприклад через обласні програми підтримки аграріїв?

- Ні, це буде неможливо. Якщо не підтримають жоден законопроект по олійним правкам, навіть законопроект Южаніної, тоді ми побачимо значні втрати для аграріїв Півдня. Місцеві агровиробники використовують воду, яка подається для зрошення,  вартість якої дорівнює вартості ПДВ. Після вступу в дію «олійних правок» собівартість продукції місцевих аграріїв виросте на 20%, соя з Півдня України стане критично дорогою, нерентабельною, і постане питання – а що взагалі вирощувати? Соя – це монокультура, яку можна вирощувати рік за роком. В умовах постійного здорожчання води й електроенергії ми не будемо мати такої монокультури, яка була рентабельна для вирощування на зрошенні.

Якщо питання з олійними правками так і не вирішать, я особисто не знаю, якою має бути рентабельна сівозміна для аграріїв, що працюють на зрошенні.

А яка частка сої у загальній структурі агровиробництва на Херсонщині?

- Якщо говорити про землі, які на зрошенні, то соя там займає близько 75%. На незрошуваних землях на Півдні Херсонщини сою нема сенсу вирощувати.

Читайте також: Олійні стимули: як аграрії намагались знайти спільну мову із переробниками?

Наприкінці 2015 року тодішній міністр аграрної політики Олексій Павленко заявив, що Світовий банк наприкінці 2015 року заявляв, що виділить на зрошення Півдня України $1,5-2 млрд. Але минуло два роки, але про реалізацію цього проекту нічого не чути, але за цей час встигло змінитись керівництво Держводагенства та Мінагрополітики. Чи відомо вам, з яких причин гальмується реалізація цього проекту? Чи вдасться нарешті зрушити проект із масштабного відновлення меліоративних систем на Півдні України, і щови для цього можете зробити? Ви якось згадували, що нинішній керівник Держводагенства підтримує сторону аграріїв у проблемі відновлення меліорації, але установа підпорядкована «непрофільному» Мінекології…

- Олексій Павленко, на жаль, тоді забіг наперед. У нас в політиці доволі часто трапляється: ще не зроблено, але уже заявлено. Дійсно, після перших перемовин із Світовим банком Павленко заявив, що установа готова виділити до двох мільярдів доларів на меліорацію. Але я був присутній на всіх переговорах, і ніяких сум Світовий банк не озвучував. Вони навіть не озвучували, що згодні кредитувати Україну на відновлення меліоративних систем. Вони казали про «потенційну можливість» кредитування України на відновлення меліораційних систем, і то після того, як наша країна виконає низку вимог. Наприклад, вдосконалить систему управління зрошувальними системами, роз’єднає господарські та управлінські функції в структурі Держводагенства, ухвалить законопроект «Про Асоціацію водокористувачів», а Кабмін визначить, що питання меліорації стоїть у пріоритетах розвитку України.

Перемовини із Світовим банком про кредитування відновлення меліоративних систем тривають і зараз. Скільки вони ще триватимуть? Світовий банк – дуже інертна структура.

Зрештою, не чекаючи фіналу цієї роботи, ми почали лобіювання підтримки з держбюджету на відновлення меліоративних систем, лобіюємо і через обласні ради – минулого року Херсонська облрада дала 20 млн грн, і ми бачимо ефективність використання цих коштів – площа ріллі під зрошенням збільшується.

Минулоріч приватний бізнес вклав 70 млн грн на відновлення меліоративних систем на Херсонщині. Наскільки аграріям цікаво самотужки інвестувати у меліорацію, зважаючи на те, що вартість постачання води, за вашими словами, дорівнює обсягу ПДВ?

- Останні три роки були і продуктивні опади, і ми бачили більш-менш нормальні врожаї на Півдні України. Але ми пам’ятаємо, як 10 років поспіль на Півдні зовсім нічого не росло. Тому питання води для Півдня України – це питання життя. Якщо не буде води, то в умовах навіть як зараз – півтора місяці майже нема жодних опадів, де нема води – земля не буде засіяна. Якщо не буде води, не буде землеробства.

Читайте також: Прикрутили кран: скільки коштуватиме зрошення в новому сезоні

Прихильники зняття земельного мораторію говорять, що можливість вільно купувати ріллю стимулюватиме аграріїв більше вкладатись у розвиток агровиробництва. Якщо брати умови Херсонщини, чи спрацює теза, шо запуск ринку землі простимулює інвестиції в агросектор, зокрема у меліорацію?

- На сьогоднішній день інвестиції йдуть у ті землі, на які гарантовано право власності. Інакше нема сенсу вкладатись у зрошення, котре вимагає до $ 5 тис інвестицій на один гектар. Де нема гарантованого права власності, будь-який аграрій побоюється вкладати свої гроші. Фактично, гарантовані інвестиції йдуть у викуплені землі, які видавались під особисте селянське господарство – на такі землі не поширюється «земельний мораторій». Де агровиробник зміг викупити масив ріллі, яка видавалась під ОСГ, там він і вкладає у зрошення.

Ще раз наголошую – коли право власності буде гарантованим, фермер зможе собі купити 200 або 500 гектарів землі, то він проінвестує у свою власність, а інвестиція буде гарантовано збережена. На сьогоднішній день дуже великі рейдерські ризики, через що фермер не може гарантувати свої інвестиції.

Теоретично, проблему «аграрного» рейдерства мали зняти антирейдерські штаби від Мін’юсту, які працювали з 15 серпня по 15 листопада минулоріч. Заодно такі структури мали напрацювати законодавчі зміни, які б зробили рейдерські атаки неможливими. Але минулого тижня Мін’юст оголосив про відновлення роботи антирейдерських штабів. На вашу думку, у чому причина такого кроку?

- На превеликий жаль, напрацювання цих антирейдерських штабів не спрацювали – рейдерські атаки на аграріїв продовжуються і на сьогоднішній день. Максимум атак ми побачимо у період жнив. На сьогоднішній день я не бачу ефективнішого рішення, окрім визначення права власності на землю.

Є деякі позитивні результати, як щодо відповідальності нотаріусів, які ввів міністр юстиції Петренко, коли їм анулюють ліцензії та блокують доступ до єдиного державного реєстру. Але на кожен «антирейдерський»  крок злочинці знаходять свою протидію.

Але ж тут справа впирається не лише в юридичні нюанси, але й роботу силових структур. Минулоріч аграрії часто скаржились, що поліція не знає, як потрібно визначати рейдерів та протидіяти ним…

- Як правило, рейдери завжди у змові із поліцією…

Але це ж все рівно впирається у питання реформи поліції. У цьому випадку законодавчим шляхом можна щось вдіяти?

- Звичайно, все можна зробити. Але, як люблять у нас казати – чому ми так погано живемо? Ні, у нас непогані закони, вони досить європейські, але нас нема виконувати кому ці закони.

Поточний політичний сезон відзначається «тишиною» щодо питання із запуском ринку землі в Україні, хоча «земельний мораторій» було подовжено лише до 1 січня 2019 року. Як не дивно, поки що ще жодна політична сила не підняла на свої знамена питання подовження «земельного мораторію». В Мінагрополітики, як і раніше, говорять, що урядовий законопроект про ринок землі в Україні подадуть якраз тоді, коли сесійна зала буде готова голосувати. За прогнозами Світового банку, Україна технічно буде готовою до запуску ринку землі у вересні цього року. За вашими очікуваннями, що взагалі очікувати у політичному плані щодо «земельного питання»? Чи все закінчиться тим, що восени «земельний мораторій» продовжать? Чи навпаки – Новий 2019 рік Україна зустріне із запущеним ринком землі? І чи бачили ви, як депутат ВР, законопроект від Мінагрополітики, на який постійно посилається очільник міністерства Максим Мартинюк?

- Я не бачив цього законопроекту, ніхто не бачив цього документу. Було два парламентських законопроекти, автори першого – я та нардеп Олексій Мушак. Другий законопроект слово у слово повторював наш, і автором була Юлія Тимошенко. Я підписався і під цим законопроектом, аби дати чіткий сигнал – досить займатись популізмом, пора переходить до практичних дій. Інших законопроектів про запуск ринку землі не зареєстровано, я їх не бачив, але розмови про них йдуть.

Коли можна чекати запуску ринку землі? Людям настільки задурманили голову, і саме містянам, які не мають у власності сільськогосподарської землі, але їх переконали, що хтось хоче спродати українську землю, і хоче залишити українців жебраками. Чи буде це питання вирішено до парламентських виборів? Я думаю, що ні, ніхто це питання вносити у сесійну залу не буде. Я дуже сподіваюсь, що ВР наступного скликання все ж таки буде спроможна запустити земельну реформу, і запустити ринок землі.

А по-вашому, чому так вийшло, що ВР цього скликання нездатна запустити ринок землі? Наскільки я пам’ятаю, зняття земельного мораторію було в коаліційній угоді від 2014 року…

- Але і коаліції тої уже нема…

Читайте також: Осінь земельної реформи: як пояснити все населенню та де взяти гроші

У нас є інше «підвішене» «земельне» питання – так звана «земельна децентралізація». Наприкінці минулого року парламент провалив президентський законопроект №7363, який мав вирішити проблему передачі державної риллі громадам. Наскільки відомо, АП забрала документ на доопрацювання. Урядовий законопроект №7118 на аналогічну тематику ВР ще не розглядала. Аграрії хочуть, аби передача земель громадам була якомога швидшою, тому парламенту доведеться повернутись знову до «земельної децентралізації». На вашу думку, за яким законопроектом піде передача риллі громадам – президентським…

- У мене складається враження, що робиться все так, наприклад вносяться норми, аби не передати землю громадам. Наприклад, президентський законопроект був досить непоганий, але його «завалила» норма про право РДА розпоряджатись риллею, якщо ще не утворено об’єднану територіальну громаду. Аби не ця норма, законопроект №7363 таки ухвалили.

Наприклад, я переконаний, що землю можна передавати лише ОТГ. Це прискорить реформу децентралізації. Тим більш, що ОТГ мають більшу відповідальність за право розпоряджатись своїми ресурсами та коштами.

Паралельно до всього йде процес земельної децентралізації від Кабміну, де звичайним розпорядженням вирішили передати 760 тис га для ОТГ. якщо вірити даним урядового ресурсу otg.land.gov.ua, певна кількість державної риллі передали і ОТГ Херсонщини. Чи маєте ви дані, скільки ОТГ по області має отримати яку площу риллі? І чи мають громади інтерес до державної риллі, зважаючи на проблеми із відновленням зрошувальних систем?

- Нема у мене таких цифр. Але громади правда хочуть брати державну землю, навіть з неробочими системами зрошення. Думаю, громади зможуть краще розпоряджатись таким ресурсом. А якщо системи зрошення ще й робочі, то таку риллю можна буде здавати на тривалий строк в оренду, для інвестицій з довшим строком окупності. Якщо фермер зможе отримати землю в оренду на 25 років, він зможе закласти сад, а не поле ріпаку, як зараз, наприклад.

Зараз сільські громади отримують у свої скарбниці 100% усього земельного податку, в рамках реформи децентралізації. Але при цьому, як скаржиться ДФС, за останні три роки площа ріллі, з якої сплачують податок, скоротилась від 36 млн га до 18 млн га. У чому тут причина, на вашу думку? Невже громадам нецікаво отримувати більше податків із риллі на своїх територіях? Чи це насправді скоротилась площа риллі в обробітку?

- Зараз фактично нема вільної землі для обробітку. Але як трапилось, що податки платяться лише з половини площі ріллі? У січні 2017 року скасували спецрежимсплати ПДВ для аграріїв. Після цього агровиробники втратили інтерес декларувати всю площу риллі в обробітку, як цього вимагають умови сплати єдиного податку 4 групи. Натомість, аграрії почали переходити на загальну систему оподаткування, прив’язану до обсягу прибутку, а не до площі землі, яка обробляється.

Ситуацію могло б виправити повернення спецрежиму сплати ПДВ агровиробникам?

- Ні. Багато хто вважає спецрежим ПДВ прозорим механізмом, але і там було достатньо зловживань. Думаю, вивести риллю з тіні могли б дотації на гектар ріллі в обробітку.

Читайте також: Віддали землю: які громади та за яких умов отримують державну ріллю?

Для аграріїв проблемним ще лишається питання із законодавством про кооперацію, яке штучно розділяє обслуговуючі і виробничі кооперативи. Законопроект, який би мав вирішити цю проблему, зареєстрували ще два роки тому, але до розгляду справа не дійшла. Скільки часу знадобиться, аби усунути проблеми для кооператорів?

- Думаю, нам вдасться розглянути цей законопроект до кінця каденції ВР 8 скликання.

… до парламенських виборів восени 2019 року?

- У Верховній Раді, на жаль, швидко нічого не робиться.

У Мінагрополітики вважають, що кооперацію серед селян вдасться простимулювати програмами держпідтримки, зокрема на закупівлю молочарського обладнання. Але при цьому звучать голоси, що урядові програми не спрацюють, бо селяни не захочуть втрачать субсидії. На вашу думку, чи справді фактор субсидій може завадити розвитку кооперації серед селян? Якщо так, то як таку проблему вирішити?

- Субсидії – це наша значна проблема. Їх потрібно видавати лише тим, хто їх потребує. Я вважаю правильним, що уряд не хоче давати субсидії людям, які займаються підприємництвом. Якщо хочете займатись кооперацією – будь ласка, беріть обладнання на пільгових умовах, але при цьому не претендуйте на субсидію.

Скільки б не критикували ініціативу уряду по забороні купівлі молока від населення, але я її вважаю правильною. Вона простимулює створення кооперативів, закупівлю доїльного та охолоджувального обладнання. Нічого поганого я не бачу у тому, що ми приберемо ручне доїння, а селяни почнуть отримувати вищу ціну за кращу якість їхнього молока.

Читайте також: Q&A: що буде з молоком "від населення"?

Ще одна проблема для аграрної галузі – коли ж Мінагрополітики отримає свого нового міністра…

- Так він же і так є!

Ну так, формально є, Тарас Кутовий, але ж він написав ще у травні минулого року заяву на звільнення…

- Ну так, це питання у сесійну залу не вноситься, коли буде вноситись – не зрозуміло. У нас багато міністерств досі фактично не мають своїх керівників.

Сесійна зала парламенту не може визначитись й з іншим питанням - запуск структури на заміну податковій міліції, наприклад Служби фінансових розслідувань. Для аграріїв це питання особливо важливе, бо запуск СФР дозволить обійтись без системи блокування податкових накладних, але заодно допоможевиявляти «тіньовиків», з якими не можуть конкурувати чесні агровиробники. У ВР зареєстровано одразу 5 законопроектів, щодо яких депутатам не вдається знайти згоди. У чому проблема цих документів, і який варіант особисто ви підтримаєте?

- Знаєте, я ще детально не вивчав детально ці всі законопроекти. Так, ми всі розуміємо, що податкова міліція має відійти у минуле, але ідея запуску структури навзамін викликає певний супротив. Думаю, зваженішою дискусія стане, коли всі 5 законопроектів нарешті потраплять до сесійної зали.

Протягом останнього місяця прозвучало декілька суперечливих повідомлень про долю двох найбільших аграрних ДП України – ДПЗКУ та Аграрний фонд. За однією інформацією, ці підприємства цьогоріч заплановано продати, за іншою – ДП вилучено із списка на приватизацію у 2018 році. Чи є у вас інформація, які насправді плани має уряд щодо ДПЗКУ та Аграрного фонду на 2018 рік?

- Ці підприємства уряд включив у план на приватизацію у 2018 році.  Але щодо ДПЗКУ не зняли питання з переглядом умов «китайського кредиту». Також – питання з позовами до окремих елеваторів ДПЗКУ. Але зрештою, треба закінчувати з цією структурою, потрібно її продавати. Я  вважаю, що Мінагрополітики не має займатись господарською діяльністю.

Читайте також: Добрива дорогі: аграрії про альтернативи українським добривам


Реклама

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама