Реклама

Розшифрувати етикетку: навіщо потрібно нове маркування харчів та що про це думають виробники продукції

З минулого тижня  в Україні почали діяти нові правила маркуваня харчових продуктів, що передбачено Законом «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Тепер виробники мають зазначати на етикетці набагато більше, ніж раніше. Проте чи готові вони «відкривати карти»  споживачам?

журналіст Agravery.com

Відтепер виробники мають надавати більше інформації про харчові продукти. При цьому – обов’язково чітким та контрастним шрифтом, щоб цю інформацію можна було прочитати, а етикетки мають бути українською мовою.

Яка інформація буде відтепер на етикетках?

Закон визначає обов’язковий перелік маркування:

- назва харчового продукту;
- перелік інгредієнтів у ньому та їх кількість;
- інформацію про наявність (відсутність) інгредієнтів, які можуть викликаюти алергічні реакції або непереносимість;
- кількість харчового продукту у встановлених одиницях виміру (вага, об’єм);
- термін придатності (чи позначка «спожити до»);
- будь-які особливі умови зберігання і/або умови використання (у разі потреби);
- інструкція з використання – у випадках, коли відсутність таких інструкцій ускладнює належне використання харчового продукту;
- найменування і місцезнаходження оператора ринку, що відповідає за інформацію про харчовий продукт, а для харчових продуктів, що імпортуються, – найменування і місцезнаходження імпортера;
- країна походження або місце походження (стосовно м’яса або продуктів, назва яких може ввести в оману відносно країни походження);
- для напоїв зі змістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об’ємних одиниць – фактичний вміст спирту в напої;
- інформація про поживну цінність харчового продукту;
- інформація, чи піддавався харчовий продукт розморожуванню;
- позначку «з ГМО», якщо їх частка у продукті перевищує 0,9%.

Якщо товар не фасований, то інформація про нього має розміщуватися на стенді поруч.

Яку додаткову інформацію можна буде знайти?

При маркуванні може бути додаткова інформація, що полегшить вибір споживачам. Наприклад, позначка "без ГМО". Також може бути вказана інформація "підходить для осіб з непереносимістю глютену" тощо.  Може надаватися інформація про те, що молочний продукт "натуральний", якщо він, дійсно, не містить нічого штучного: сировини, інгредієнтів, барвників, ароматизаторів, консервантів, стабілізаторів, харчових добавок, підсолоджувачів. Якщо є хоча б один такий інгредієнт, слово "натуральний" забороняється використовувати.

Закон наближає українське законодавство у відповідність до положень регламентів та директив Євросоюзу. Як коментує генеральний директор Директорату безпечності та якості харчової продукції Микола Мороз, прийняття Закону України є великим кроком на шляху виконання Україною зобов’язань у сфері санітарних та фітосанітарних заходів в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Так, в основу Закону України лягли вимоги Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) № 1169/2011 від 25 жовтня 2011 р. щодо надання споживачам інформації про харчові продукти. Вимоги Закону України поширюватимуться не тільки на виробників харчових продуктів на всіх етапах виробництва та обігу, але і на харчові продукти, що призначені для кінцевого споживача, зокрема такі, що реалізуються в закладах громадського харчування. Вимоги поширюватимуться як на рекламу харчових продуктів, так і на спосіб розміщення та представлення харчових продуктів для реалізації, зокрема форму, зовнішній вигляд, упаковку.

"Споживач повинен отримати максимально достовірну інформацію про харчовий продукт та мати змогу здійснити свідомий вибір. Разом з цим, законом встановлено перелік обов’язкової для надання інформації про харчові продукти, а також вимоги до розміщення та представлення такої інформації", – пояснив Мороз. А от голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко до новації ставиться скептично. Визнає, що новий закон хоча і відповідає міжнародній та європейський практиці, в Україні навряд чи запрацює наповну, навіть за деякий час.

"У 2014 році було прийнято закон щодо якості молочної продукції в Україні, але, на жаль, з кожним роком якість та безпечність цього виду продукції лише погіршується. Це доводить, що законодавство у нашій країні окремо, а виробнича практика – окремо. Таке відбувається, оскільки немає належного контролю. Приміром, заборонено порушувати правила дорожнього руху, але коли це ніхто контролює – водії часто порушують.  Коли буде  адекватний контроль, то і порушників закону  буде менше", – коментує Дорошенко. А от у те, що зміни у законодавстві призведуть до збільшення ціни – експерт  не вірить. "Ціни на продукцію в Україні, зокрема і на соціальні товари, такі як молоко і хліб, уже і так дорівнюють європейським, тому суттєвого підвищення не буде. А ціна упаковки та етикетки, яку змінюватимуть виробники, вже закладена у вартість. Кожен виробник оновлює упаковку раз на рік-два, тому за це споживач платити не буде", – засвідчує він.

Період тиші

Та із тим, аби врешті почати читати на упаковках правду, а не креатив маркетологів, українцям доведеться зачекати. У Держпродспоживслужбі Agravery.com розповіли, що закон не вимагає моментальних змін, він передбачає перехідний період, який триватиме орієнтовно 3 роки, щоб виробники все зробили згідно з новими вимогами. Так, харчові продукти, які відповідають вимогам законодавства щодо надання споживачам інформації про харчові продукти, що діяли до введення в дію цього закону, можуть вироблятися та/або вводитися в обіг протягом трьох років після введення в дію цього закону. Такі харчові продукти можуть перебувати в обігу до настання кінцевої дати споживання або закінчення строку придатності. Протягом цього часу суб'єкти господарювання будуть мати можливість продавати на ринку ту продукцію, яка маркована відповідно до дійсних на цей момент норм законодавства. Щоб не було необхідності в перемаркуванні, вилученні, відкликанні цієї продукції з ринку, бо це у свою чергу тягне додаткові видатки та, відповідно, здорожчання продукції. Як розповідає Дорошенко, вводити  такий довгий період адаптації вимогам для виробників – цілком нормальна європейська практика, у деяких країнах ЄС на такі процеси можуть дати 5, і навіть 10 років, якщо вважають, що це дійсно важко для бізнесменів. «За три роки всі українські виробники зможуть звикнути до нових умов гри, а от чи захочуть продовжувати працювати згідно із ними – це вже інше питання», – сказав він.

Читайте також: Нетиповий серпень: як вплинула погода на аграріїв та чого чекати далі?

Втім, уже після того, як спливе час на несумлінних виробників очікує покарання відповідно до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». Передбачається, що надання неточної, недостовірної інформації про продукт, зміна оператором ринку інформації про нього тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі 15 мінімальних заробітних плат (62,6 тис. грн), а на фізичних осіб-підприємців – у розмірі 10 мінімальних зарплат (41,7 тис. грн). За введення споживачів в оману щодо речовин і харчових продуктів, що викликають алергічні реакції або непереносимість, штраф становить 30 мінімальних заробітних плат (125,2 тис. грн) для юридичних осіб і 20 (83,5 тис. грн) – для фізосіб-підприємців. Як зазначила доцент кафедри стандартизаціі і сертификації с.-г.продукції НУБІП Юлія Слива, великі відповідальні виробники будуть добримуватись законодавства, тим більше, що у них достатньо часу, аж до 2022 року, тож вони зможуть використати усю наявну у них упаковку, та внести зміни у нову, а штрафів – уникнути. "Натомість, на невідповідальну частину виробників штрафи впливатимуть. Добре, що сума штрафів уже оприлюднена. Але це не повна фінансова відповідальність. По-перше, будуть накладатись штрафи через недотримання законодавства щодо інформування споживачів, а по-друге, це штрафи від Антимонопольного комітету щодо введення в оману і неправдивої інформації, вказаної на етикетках. А от штрафи від останньої установи суттєво вище, ніж відповідно до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин». І найнеприємніше для виробника – ці штрафи сумуються. Тож стимул ретельніше ставитись до маркування у підприємців дуже потужний", –  засвідчує вона. 


Як же ставляться до новацій  і чи готові міняти упаковки, Agravery.com запитав у самих виробників.

Сергій Українець, директор підприємства «Тріада-МК» (ТМ «Щедрий хутір», ТМ Miriada Fruits)

- Ми якраз знайомимося із новими правилами щодо маркування етикеток. Мушу казати, що для мене, як для виробника, це однозначно означає додаткові витрати на пакування. Приміром зараз ми уже маємо надруковану партію етикеток і там все правильно, згідно з вимогами на той момент діючого законодавства.  Але маємо переробити, аби була повна відповідність уже новому закону. Робота дизайнера,замовлення нових кліше, сам друк етикеток під всі види наших соків та пакування ягід обійдеться  нам як мінімум 300 тис. гривень додаткових витрат. Звичайно, є перехідний період для підприємств, але тим не менше ці кошти потрібно вкласти уже зараз.  Шкода, що законодавці мало уваги звертають на продукцію, яка розроблена у неналежних умовах, натомість, всіляко утискають сумлінних, сертифікованих виробників і платників податків.  Багато виробників, які думали про легалізацію виробництва, навпаки – залишатимуться у «тіні».

Ірина Красовська, головний технолог ТОВ «Добродія Фудз»

- Ми, як виробники бакалійної продукції, готові до змін у законодавстві, і змін етикеток. Хочу зазначити, що із введенням в дію какону України 2639-VIII «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» його норми поширяться на всю упаковку, яку використовують у харчовій промисловості. Достатньо тривалий термін перехідного періоду становить  цілком дозволяє усім виробникам поступово вивести з торгового обігу застарілу упаковку. Зазначу, що натомість втрачає чинність наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 жовтня 2010 року №487 «Про затвердження Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів».

Такі нововведення є не тільки спробою надати національному споживачеві більше інформації про конкретний товар, але і намаганням адаптувати українське законодавство у відповідності до Регламенту ЄС № 1169/2011 задля спрощення нашим виробникам ведення експортної діяльності до Європи. Зокрема, до найбільш суттєвих змін, які несе в собі новий нормативний документ, можна віднести необхідність зазначати у складі продукту насичені жири, цукри та сіль, а також відсоток від добового споживання, що складає 8400 кДж, або ж 2000 ккал. Крім того, виробникам необхідно буде вказувати інформацію про алергени (за порушення цієї вимоги – штраф у розмірі 30 мінімальних заробітних плат). Відтепер операторам ринку забороняється здійснювати обіг харчових продуктів, отриманих на потужностях, що не пройшли державної реєстрації, або не мають експлуатаційного дозволу, що в свою чергу, також позитивно відобразиться на харчопромі.

Генріх Стратон, власник компанії «Ківі Карпат Стратона»

- Я читав у соціальних мережах про зміни законодавства і ставлюсь до цього позитивно.  На мою думку, виробник має надавати правдиву інформацію про свій продукт. Я завжди вказую походження, сорт, вагу і те, що продукція вирощена без отрутохімікатів, а також всю необхідну контактну інформацію.  Окрім іншого, це забезпечить захист бренду самого виробника. Приміром, у мене колись був випадок, що на етикетці було написано «Закарпатське ківі», а насправді, це була продукція невідомого походження.  Люди  добре знають мою продукцію та бренд, тож довіряють, а такі випадки – підривають репутацію виробника.

Читайте також: Падалиця соняшнику, лобода та чортополохівка, або як аграрії сою захищали

Дмитро Кушнір, співвласник сімейного господарства «Медові брати» (ТМ «Honey Brothers»)

- Це вимога закону – як виробник, хочу я, або не хочу – маю зробити. З точки зору споживача, ставлюсь до нововведення позитивно – всі хочуть більше знати про те що їдять, і мають на це право. Із самого початку роботи компанії, ми взяли собі за правило вказувати усі деталі виробництва – походження,  повний склад, харчова цінність, кількість в упаковці, алергени, тощо. Звичайно, можливо якійсь деталі потрібно буде на етикетках уточнити, але глобальних змін – не буде. Взагалі, зараз у медовій галузі назрівають питання набагато більш серйозніші, аніж стікер, чи пакування. У вересні цього року вступають у дію нові вимоги до переробників харчової продукції, до яких відносяться і виробники меду. Приміром, існують нові вимоги щодо обов’язкової  реєстрації потужностей виробництва, і з легалізацією у пасічників буде дуже багато питань. Тому зміна етикетки – це чи не найпростіше, що очікує виробників меду найближчим часом.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама