Рік у фокусі: головні події та тенденції у АПК

Ключові події, найбільш впливові фактори розвитку, тенденції та очікування від  в.о. генерального директора Української аграрної конфедерації Марії Дідух. 

 


 

Марія Дідух, в.о. генерального директора Української аграрної конфедерації 

 


 

1.Ключові події в АПК у 2016 році

Часткове скасування спецрежиму ПДВ. Окрім того, що аграрії втратили частину обігових коштів, вони отримали велику проблему з оформленням податкової звітності, оскільки мали цей ПДВ розщеплювати. Особливо складно довелося тим, хто займається кількома видами діяльності – наприклад, вирощує рослинницьку продукцію і тримає свою ферму.

Новий міністр АПК. На початку квітня на цю посаду був призначений Тарас Кутовий. Оцінку його діяльності поки що рано робити. Наразі маємо міністерську стратегію «3+5», в рамках якої Кутовий і працює. Важливий крок – розроблено Єдину комплексну стратегію розвитку села та сільських територій в Україні на 2015-2020 роки.

Земельна реформа – у центрі уваги. Питання ринку землі особливо загострилося в другій половині року. Тоді ще не було відомо, чи продовжать земельний мораторій, чи ні. Про всяк випадок група народних депутатів підготувала законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)», емфітевзис, який би регулював продаж прав оренди на землю. Почалося велике обговорення у ЗМІ, земельне питання стало топ-темою для громадян, його одразу підхопили багато політичних партій.

ЗВТ з ЄС запрацювала на повну потужність. Результат – стрімкий ріст українського аграрного експорту до Європи. На сьогодні більше 40% усього аграрного експорту України припадає саме на країни ЄС. Окрім традиційних продуктів українські товаровиробники почали експортувати так звані нішеві продукти (наприклад, суниця, лохина, льняна олія) та продукти з високою доданою вартістю (наприклад, заморожені фрукти, соки, томатна паста, цукрова кукурудза, висівки тощо).

Водночас з 1 січня 2016 року Україна відкрила свій ринок для європейської сільгосппродукції. Скептики боялися, що товари з ЄС хлинуть в Україну і створять конкуренцію вітчизняним. Однак, все під контролем.

Росія перекрила дорогу українським товарам. Окрім заборони Росії на імпорт українських товарів у 2016 році виникла проблема транзиту українських товарів територією РФ з метою поставки до інших країн.. Ця заборона стала поштовхом для відкриття Шовкового шляху.

Читайте також: Олександр Григорович: Про інфраструктурні проекти китайці говорять як майбутні власники ДПЗКУ

Загалом новий виток у торговій війні з Росією змусив українських виробників ще активніше шукати нові ринки збуту. Міністерство економіки спільно з МінАПК організовує торгівельні місії, в яких можуть брати участь представники агробізнесу. За останні місяці відбулися дві такі місії – до Ірану та країн Африки.

Логістичні проблеми, пов’язані з відсутністю зерновозів. Вперше в історії незалежної України ситуація із забезпеченням бізнесу вагонами-зерновозами та перевезенням зерна наблизилася до колапсу. Найбільші агрохолдинги країни заявили про те, що не можуть виконувати в повній мірі поставки зерна відповідно до умов контрактів, оскільки «Укрзалізниця» не встигає його перевозити.

Різке подорожчання міндобрив. Це питання піднімалося не один рік, однак цього року аграрії просто не могли мовчати. Окрім, значного зростання цін на мінеральні добрива на внутрішньому ринку хвилю незадоволення викликала ініціатива введення додаткових антидемпінгових мит на добрива російського виробництва. На думку, аграрної громадськості, такі дії призведуть до нового зростання цін на українському ринку та підсилять монополізм деяких українських підприємств хімпрому. Аби детально розібратися в цій ситуації, Українська аграрна конфедерація спільно з іншими громадськими аграрними об’єднаннями сіли за стіл переговорів з представниками хімпрому і намагаються розрахувати «правильну ціну» на мінеральні добрива. Наразі це питання не вирішене і, навпаки, набуло найбільшої гостроти.

Завершення процедури реформування ветеринарних, фітосанітарних та інших контролюючих органів. Нарешті з квітня 2016 року запрацювала Держпродспоживслужба. Однак, процес передачі їй чи іншим новоствореним організаціям повноважень усіх структур досі незавершений.

Непродуманість реформи призвела до виникнення проблем у сфері сертифікації насіння і садивного матеріалу. У звя'зку з ліквідацією Держсільгоспінспекції та створенням ДП з сертифікації, виникає "вікно" тривалістю у два місяці, коли сертифікація насіння в Україні може повністю зупиниться. Цей період - з 5 грудня 2016 до початку 2017 року. Тому аграрна бізнес-сіпльнота, в тому числі й Українська аграрна конфедерація, звернулася з відкритим листом до прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана з проханням не ставити під загрозу весняну посівну 2017 року.

 

Що найбільше вплинуло на ринок

На ринок суттєво вплинули одразу кілька факторів:

- загострення торгівельної війни з Росією;

- переорієнтація експорту, збільшення поставок до ЄС;

- масове скорочення поголів’я в тваринництві. Одна з причин – обмеження спецрежиму ПДВ. Поява великої кількості м’яса на внутрішньому ринку викликала зниження цін. Тобто навіть часткове скасування спецрежиму ПДВ призвело до того, що галузь почала працювати у збиток;

- світове падіння цін на всю продовольчу продукцію – від зерна до молока. Хороший врожай зернових був не лише в Україні, але й у світі. Що стосується м'ясо-молочних продуктів, то у світі також спостерігається перевиробництво.

Читайте також: Аграрний 2016-й: експерти розповіли про головні події та тенденції року

Тенденції 2016 року

Переорієнтація на експорт малих та середніх виробників. Угода про ЗВТ з ЄС дала їм реальну можливість вийти на європейський ринок. Україна почала постачати до Європи продукцію, яку раніше туди не експортувала. Мова йде передусім про нішеві культури. Експорт суниці садової за 9 місяців виріс у 25 разів. Великої популярності в ЄС набула українська лохина. Нарощується експорт заморожених фруктів.

Взагалі переорієнтація виробників на нішеві культури – одна з характерних рис 2016 року. Серед «хітів» - ягоди, бобові.

Ще одна яскрава тенденція 2016-го – якість продукції підвищується до європейських стандартів. Якщо раніше виробники говорили: «Росія з’їсть все», то тепер ситуація абсолютно протилежна.

Тим часом на внутрішньому ринку України значно ростуть обсяги виробництва сої. Це пов’язано зі збільшенням попиту на цей продукт та зацікавленістю аграріїв у її вирощуванні.

Читайте також: Аграрний 2016-й: яким був рік для виробників картоплі

Очікування від майбутнього року.

  1. Через повне скасування спецрежиму ПДВ аграрії найбільше очікують повноцінної державної підтримки для галузі та справедливого механізму розподілу державних коштів. Анонсований Урядом 1% від ВВП в АПК не зможе забезпечити той  рівень державної підтримки, який є у аграріїв інших країн- конкурентів українських товаровиробників.
  2. Проведення приватизації нерентабельних державних підприємств (наприклад, Укрспирт іт.д.), що спричинить не лише зменшення фінансового навантаження на держбюджет, а й навпаки сприятиме додатковому його наповнення. Також ці підприємства в «умілих руках» справжнього господаря можуть ефективно працювати, що, в свою чергу створить нові робочі місця та збільшить обсяги виробництва того чи іншого виду продукції.
  3. До кінця 2017 року має бути напрацьований та прийнятий законопроект «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», який буде враховувати всі моменти для того, щоб запровадити грамотний ринок землі в Україні.
  4. Очевидно, відбудеться ще більша диверсифікація аграрного експорту, оскільки Україна постійно нарощує обсяги виробництва аграрної продукції і здатна забезпечити продовольством значну кількість населення світу.
  5. Також аграрії очікують на стабілізацію банківського сектору. Насправді багато фермерів страждають від відсутності обігових коштів, тому дешеві і доступні кредити – це те, на що дуже чекає агросектор. У цьому питані представники малого і середнього бізнесу сподіваються на міжнародну допомогу, адже відповідно до Угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком на надання кредитів для малих і середніх товаровиробників виділено аж 400 мільйонів євро. І нещодавно Верховна рада України ратифікувала цю Угоду.

 


Реклама

Реклама
Реклама
Реклама
Реклама