Ревин день, або як турбота Кабміну про пенсіонерів зажене аграріїв в тінь

Уряд хоче взяти від бізнесу додаткові 10 мільярдів гривень на пенсійне забезпечення. Так економіка лише втратить кваліфікованих спеціалістів, зокрема в аграрній сфері.

журналіст Agravery.com

В грудні цього року мінімальна пенсія має вирости до 1497 гривень, у березні 2019 року – до 1800 гривень. Тому на виплати 12 мільйонам пенсіонерів, потрібні додаткові 10 мільярдів гривень, які планують взяти підвищенням податків для бізнесу.

У середу 14 листопада Кабмін презентував законопроект про зміну правил нарахування єдиного соціального внеску (ЄСВ) (22% від базової ставки заробітної плати). Текст документу відсутній на Урядовому порталі, тому про деталі ініціативи знаємо лише зі слів віце-прем’єр-міністра Андрія Реви. За чинним законодавством, ЄСВ можна нараховувати на зарплату не більшу за 52 тисячі гривень. Якщо ж працівник отримував платню, наприклад, 60 тисяч гривень, то 22% ЄСВ нараховувалось на 52 тисячі гривень, а інші 8 тисяч гривень не оподатковувались.

Натомість уряд хоче, аби ВР схвалила такі новації. Максимальна платня, яку можна обкласти 22% ЄСВ, має вирости до 104,32 тисяч гривень. Зарплати від 104,32 тисяч гривень до 1,2 мільйона гривень обкладатимуться регресивною ставкою від 21% до 5% ЄССВ. Тобто, із 100 тисяч гривень потрібно буде сплатити 22 тисячі гривень ЄСВ, із мільйона гривень – 100 тисяч гривень ЄСВ. Якщо до цього і для робітника, і для керівника підприємства мінімальна ставка ЄСВ складала 816 гривень, то після ухвалення «кабмінівського» законопроекту із платні начальників потрібно буде відраховувати вже мінімум 1600 гривень. Окрім того, менеджмент підприємств вимусять диференціювати зарплати, залежно від складності, кваліфікації і відповідальності роботи працівників. Якщо зараз сплату ЄСВ адмініструє ДФС, то після ухвалення законопроекту відрахування збиратиме Пенсійний фонд. Боржникам по сплаті ЄСВ пропонують обмежувати у виїзді закордон, а також у керуванні автотранспортом.

За 2018 рік це вже другий законопроект, який пропонує посилити податкове навантаження на бізнес, аби реформувати систему нарахування пенсій. Наприклад, у серпні цього року у ВР подали законопроект №6677. Головна новація документу – зарплати українців обкладатимуть додатковим страховим внеском, що окремо йтиме до накопичувальних недержавних пенсійних фондів. При цьому, українці й далі платитимуть єдиний соціальний внесок – 22% від зарплати до Пенсійного фонду України (ПФУ). У перший рік реформи страховий платіж мав би складати 2% від зарплати, за наступні п’ять років – 7%. Так пенсійні відрахування із зарплат мали б вирости із 24% до 29%.

Також нагадаємо, що у 2016 році ставку ЄСВ було знижено від 40% до 22% від платні. Водночас, з 1 січня 2018 року фермерів зобов’язали сплачувати ЄСВ: до цього пенсійні відрахування дрібних аграріїв забезпечувала держава.

Читайте також: Страх старості, або як реформувати пенсійну систему без шкоди для агробізнесу?

Збитковий мотив

За даними міністерства фінансів України, у 2018 році із держбюджету на соціальне забезпечення витратили 132 млрд грн, що на 19,7% більше від 2017 року. При цьому відрахування до Пенсійного фонду у січні-жовтні 2018 року збільшились на 21,1% або до 118,8 млрд грн. Втім, як стверджує Андрій Рева, українські підприємці масово ухиляються від сплати ЄСВ, саме тому Кабмін мусив розробити законопроект про зміну правил відрахувань на пенсії. Зокрема, платню на рівні мінімальних 3700 гривень декларують 84 тисячі керівників підприємств всієї України. Також меншу за 4 тисячі гривень заплату отримують 4 мільйони робітників, загальна сума платні склала 11,7 мільярдів гривень.

Цікаво, що Держстат наводить зовсім інші показники: наприклад, в грудні 2017 року загалом по економіці України мінімальну платню отримували лише 226 тисяч осіб, або ж 2,5% всіх робітників, у ІІ кварталі 2018 року – 176 тисяч осіб, або ж 2,3% всіх робітників.

Водночас, стверджує віце-прем’єр, цьогоріч буквально 51 тисяча працівників отримала взагалом 6,7 мільярдів гривень платні, або ж по 131 тисячі гривень. Таким чином, формально люди з низькою зарплатою відрахували ЄСВ з усієї суми заробітку, а 51 тисяча людей з високими зарплатами -  лише із 40%  своїх зарплат. На думку Реви, йдеться не про різницю у кваліфікації, а про бажання знизити суму ЄСВ до сплати. «У грудні 2016 року керівників, які нараховували собі мінімальну зарплату, було тільки 43 тисячі, а сьогодні 84 тисячі, тобто їх кількість зросла майже вдвічі. Про які ресурсні можливості Пенсійного фонду взагалі може йти мова в таких умовах?", - бідкається Рева. Урядовець також обурений тим, що 75% українських підприємств не мають диференціації в оплаті праці, тобто кваліфікована і некваліфікована праця за документами оплачуються однаково.

«Насправді, більша частина зарплат тінізується, приховується з метою ухилення від сплати ЄСВ. Ми не виступаємо проти високих зарплат, але для боротьби з бідністю потрібен відповідний ресурс, тому проблема не у високій зарплаті, а в неадекватній сплаті відрахувань до Пенсійного фонду, а від якості життя пенсіонерів залежить соціальне благополуччя усієї країни і майбутнє усіх нас», - коментує Рева. Хоча насправді уряд хоче лише «перестрахуватись» від можливих збоїв у роботі Пенсійного фонду, вважає партнер аудиторської компанії Crowe Horwath AC Ukraine Ольга Богданова.

Експерт пояснює: хоча відрахування до ПФ виросли на 20% відносно минулого року, установа все рівно не змогла відлагодити ритмічну виплату пенсій. Тому, аби вчасно покривати власні касові розриви та видавати пенсії, ПФ цьогоріч взяв у Держказначейства 43 позики на сумму 45,3 млрд грн. Цікаво, що тої ж середи 14 листопада Кабмін вирішив списати усі борги Пенсійного фонду перед Держказначейством, набуті цьогоріч.

«Такі факти свідчать, що Кабмін вирішив за рахунок бізнесу профінансувати власні політичні зобов’язання перед електоратом напередодні виборів, а реальна наповнюваність Пенсійного фонду насправді мало кого хвилює», - переконаний заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов. Окрім того, як наголошує експерт, уряд пропонує фактично запровадити новий податок на зарплату в антиконституційний спосіб. «ЄСВ запроваджувалось саме як індивідуальне відрахування працівника, а обмеження по нарахуванню ЄСВ прямо відносилось із обмеженням максимальної суми пенсії. Пенсії лишатимуться на попередньому рівні, ЄСВ «злетить догори», і так Кабмін лише порушить права громадян», - переконаний Соколов. Аби уряд справді шукав додаткових джерел наповнення ПФ, то б переглянув умови спрощеної системи оподаткування бізнесу, а також зобов’язав би підприємців вести розрахунки виключно через касові апарати, переконана екс-заступник міністра фінансів Олена Макєєва.

Читайте також: Чорна конкуренція, або чому аграрії не весь врожай збувають легально

Агроном-фрілансер для податкової

Уряд не зможе зібрати бажану суму єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду: бізнес, зокрема аграрний, повністю переведе у «тінь» зарплати кваліфікованих працівників, вважають опитані Agravery.com.

Як правило, рівень оплати праці на агропідприємствах прямо пов’язаний із рівнем прибутковості, тому аграрії мають мало резервів для оптимізації відрахувань ЄСВ, говорить Богданова. Її слова підтверджують дані Держстату: наприклад, у І половині 2018 року мінімальну платню отримувало лише 3% штатних працівників агропідприємств, або ж близько 13 тисяч осіб. Середня платня «аграрного» трудівника трималась на рівні 7 тисяч гривень, хоча 89,3% прибуткових агропідприємств цьогоріч показали лише 748 млн грн прибутку, проти 289,7 млрд грн загального прибутку економіки України. 10,7% збиткових агровиробництв показали від’ємний результат у 114 млн грн. При цьому загальний фонд оплати праці в АПК виріс від 6,1 млрд грн у І кварталі до 8,8 млрд грн у І кварталі 2018 року, середня платня за годину роботи виросла від 45 грн до 50 грн. Тому, як стверджує Соколов, лише достатньо невеликий прошарок кваліфікованих спеціалістів, як то бухгалтери або агрономи, отримують «напівлегальну» мінімальну зарплату. «Аграрії не хочуть економити на послугах спеціалістів, тому мінімізують витрати на податкових відрахуваннях. Самі спеціалісти можуть взагалі працювати як фізичні особи-підприємці, і така практика відповідає європейській та американській», - коментує заступник голови ВАР. Відтак, якщо ВР схвалить ініціативи уряду, кваліфіковані аграрні працівники або взагалі мігрують з України, або ж повністю переведуть свої «заробітки в тінь». Аналогічна ситуація складеться і в інших галузях економіки, дотичної до АПК, зокрема в ІТ-секторі, попереджає Соколов.

Читайте також: Вакансію закрито: що роблять агрокомпанії, аби привабити та втримати фахівців



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама