Чіпсовий шанс: чому українці не можуть експортувати картоплю для переробки у Європу

Чіпси із української картоплі у Європі цього року скоріше за все не скуштують, бо наші виробники не хочуть докладати зусиль для експорту і не мають потрібних обсягів  чіпсових сортів.

журналіст Agravery.com

На фоні падіння урожаїв картоплі  у Європі українські фермери вперше за остнні 25 років отримали від Македонії пропозиції щодо імпорту чіпсової картоплі, але попри перевиробництво коренеплоду всередині держави, виконати ці запити трейдери не можуть.

Європейський дефіцит

У поточному сезоні на європейському ринку існує дефіцит якісної картоплі. Згідно, останніх даних, оприлюднених експертами Асоціації виробників картоплі Північно-Західної Європи (NEPG), цьогорічний врожай картоплі в основних країнах-виробниках ЄС (Нідерланди, Бельгія, Німеччина та Франція) зменшиться на 20%, порівняно із показником 2017 року. Загальний обсяг картоплі для континентальної Європи, за словами фахівців, навіть не наблизиться до рівня 20 млн. тонн.

За попередніми результатами сезону, збори картоплі з гектара в Бельгії цього року зменшилась на третину. Більше того, цей показник є більш, ніж на 20% нижчим, порівняно із середнім рівнем врожайності картоплі в Бельгії за останніх 5 років. У інших країнах-найбільших виробниках  урожаї картоплі теж знизилася в середньому на 14-20%. За словами експертів, проблеми цього року виникли не тільки із обсягами, але і з якістю картоплі як преміальних сортів, так і той, що вирощується для переробної галузі.

Втім, українці навряд чи зможуть стати для країн ЄС тією палочкою-виручалочкою, яка заповнить нестачу, навіть зважаючи на традиційне останніми роками перевиробництво картоплі, яке, за різними оцінками, становить від 3 до 7 млн тонн. Згідно інформації аналітиків Української плодоовочевої асоціації (УПОА), експорт цього виду коренеплоду в сезоні 2017/18 рр (червень-травень) сягнув майже 22 тис. тон, що в 3,2 рази більше, ніж в попередньому сезоні, коли було експортовано 6,8 тис. тон картоплі.  Але навіть цих обсягів замало, аби стати помітним гравцем на картопляному ринку. 

Читайте також: Своя ніша: як заробити на розведенні равликів та жаб

До того ж, є іще один фактор, який суттєво впливає на наші можливості торгівлі на європейському ринку. Як розповідає керівник проекту «Info-Shuvar», експерт плодово-овочевого ринку Тетяна Гетьман,  Україна ще з 2002 року є у своєрідному стоп-листі експорту до Європи. Адже існує заборона щодо поставок картоплі у ЄС, через непогодженість фітосанітарних вимог, зокрема по нематоді. Поки що українські держоргани неспроможні  ці обмеження зняти, і узгодити проблемні моменти по фітосанітарії. Що стосується експорту у країни так званого Євроазійського союзу, то там експорт суттєво обмежує встановлення обов’язкових карантинних ділянок, про які вже неодноразово писав Agravery.com.

Тому експорт картоплі з нашої держави і далі обмежений країнами СНД: Білоруссю, Молдовою, Грузією тощо. Перші тестові поставки картоплі до Катару та країн ЄС дають певну надію, однак свіжа картопля – це відносно дешевий продукт, тому транспортна складова в ціні є дуже значною, а транзит картоплі через територію ЄС для України також під замком. Приміром, директор компанії «Агріко» Микола Гордійчук розповів, що у поточному році отримував пропозиції щодо експорту товарної картоплі у Швецію, Великобританію та країни Африки, але транзитом через країни ЄС нашу картоплю не відправиш через заборону. Він також порахував усі шляхи виходу на ринок Африки і виявив, що вартість доставки картоплі з України коштує майже 6000 євро за один контейнер. Тоді як логістика з порту Роттердаму в порт Дакар обходиться європейцям в 800 євро. Така  різниця у вартості логістики відклала плани виробника до кращих часів.

Втрачаючи можливості

Запити щодо імпорту якісної вітчизняної картоплі цього сезону, дійсно, активізувались. Зокрема, йдеться про поставки чіпсової картоплі до Македонії та Албанії. «Листи із цих країн уже неодноразово надходили цьогоріч, і це могло б стати безпрецедентною можливістю за останні 25 років для виробників картоплі заявити про себе. Якщо в Україні знайдеться бодай одна компанія чи трейдер, яка погодиться зібрати партію у 4000 тонн, яку замовляють переробники, то і інші б гарні пропозиції з’явились», – стверджує виконавчий директор Асоціації виробників картоплі України Оксана Руженкова. Вона пояснює, що йдеться про поставки не товарної чи насіннєвої, а картоплі чіпсових сортів, оскільки вона оброблена інгібіторами росту і у України таким чином є невелика можливість обійти заборони експорту бульби у Європу. Ця картопля не підлягає подальшому вирощуванню, інгібітори блокують можливості вирощування і поширення нематоди, якої так бояться у ЄС. Партії картоплі експортної якості у 4-5 тисяч тонн можуть забезпечити спільними зусиллями 4-5 господарств і достатньо вигідно її продати.

фото: growhow.in.ua

Як коментує Руженкова, на нещодавній зустрічі із аграрними асоціаціями голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа навіть пообіцяв сприяти налагодженню процесу та допомогти із узгодженням документів щодо транзиту картоплі на переробку через країни ЄС до інших країн, які не входять до євроспільноти. Але оскільки виробники і трейдери не відреагували, тож найімовірніше, ця можливість буде провалена

А от на думку Гетьман, річ не лише у трейдері чи обсягах картоплі, а у тому, що кооперація виробників картоплі має починатись іще на етапі формування комерційної партії  для експорту –  фермери мають забезпечити картоплю однорідної якості, для цього координувати свої зусилля, виростити картоплю за однією технологією, використовувати однакове насіння, ЗЗР та добрива. Тобто, робити все так само, як це чинять кооперативи у Європі. «Коли всі ці моменти будуть виконуватись, тоді є можливість отримати однорідну комерційну партію», – вважає експерт.

Так чи інакше, самі господарі користуватись цими вигідними пропозиціями не поспішають – засвідчують, що якісної картоплі чіпсових сортів в Україні поки що обмаль, і її фактично «з рук» забирають переробні заводи за зразок «Крафт Фудс Україна» чи «Клуб Чіпсів». «Ціна у Європі на чіпсову картоплю майже не відрізняється від  української. Мороки із експортом та документами жодної. Картоплю викопав, мені її навіть зберігати не довелось – усе відразу забрали переробники. Що стосується столової картоплі, то її другий рік по гарній ціні бере Молдова. Зараз уже відправив тисячу тонн», – розповідає очільник ФГ «Журавушка» Валентин Плакся.

Читайте також: Географія врожаїв: Українські Карпати - що треба знати агроному

Не вірить у можливості швидкого налагодження стабільного експорту картоплі і інший виробник – керівник «Поліська картопляна компанія» Денис Стаценко. За його словами, такі ситуативні поставки у ту ж Македонію значного профіту компаніям не принесуть. «Як виробник чіпсової картоплі я поки не готовий до експорту. Навіть, якщо я нарощу обсяги виробництва, його все одно без проблем забиратимуть українські переробники, Для того, аби стати стабільними експортером в Європу потрібно щонайменше 3-5 років  постійної роботи на експортному ринку. Потрібно їздити і домовлятись із компаніями, робити тестові партії, а це великі додаткові капіталовкладення. Разові поставки це однозначно не мій сценарій», – засвідчує він.

Не рватися на експорт із чіпсовою картоплею радять і переробники. Як повідомили Agravery.сom поінформовані джерела, на одному з чіпсових заводів України цьогоріч встановили голландський оптовий сортувальник. При першому запуску він відбракував із виробничої лінії за якісними характеристиками 50% української сировини. Довелося викликати іноземних фахівців, щоб внести правки в налаштування з урахуванням «вітчизняних реалій». До речі, вже зараз українським переробним підприємствам бракує якісної чіпсової картоплі. Її навіть розшукують по господарствам за допомогою представників насіннєвих компаній. 

фото: news.agro-center.com.ua

Переробні перспективи

Говорячи про перспективи нового сезону, експерти  зазначають, що вони є не дуже хорошими. Професійні виробники картоплі в Україні масово скорочують площі, або взагалі відмовляються від цього бізнесу. Основна причина така сама – експортувати свіжу картоплю не дуже вигідно, а внутрішній ринок знаходиться в стадії стагнації – споживання продукції падає, а ціни вже котрий рік поспіль лишаються низькими. В той же час, витрати на виробництво продукції постійно зростають.

Читайте також: Листопадова конвенція, або чому залізниця не подавала зерно у порти

Враховуючи всі ці фактори, вони говорять про перспективу суттєвого зниження виробництва картоплі професійними картоплярами, що може призвести до суттєвого зростання внутрішніх цін, і зробить експорт не дуже привабливим для виробників. Крім того, в поточному році очікується збільшення обсягів переробки картоплі внаслідок нарощування потужностей переробних підприємств, що буде також сприяти підтримці внутрішнього попиту на картоплю.

Для розвитку експорту картоплі потрібно і далі шукати можливості переробки продукції. Адже в картоплярстві переважна більшість продукції має шанс «відкрити кордони» і відновити втрачені позиції саме у вигляді перероблених продуктів, таких як заморожена картопля фрі, картопляні чіпси, крохмаль, картопляне борошно тощо, на які рано чи пізно буде попит і на внутрішньому ринку. 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама