Q&A: Все про сертифікацію та обіг садивного матеріалу для виробника

Галузь садівництва розвивається, а це означає, що бажаючих придбати якісний сертифікований матеріал більше аніж легальних підприємств. Як виглядає процес сертифікації садивного матеріалу та чи варто виробникам розраховувати на держпідтримку садів Agravery.com розповіли експерти галузі.

журналіст Agravery.com

Яким чином здійснюється сертифікація садивного матеріалу?

Олександр Капустінський,  в.о. директора ДП «Державний центр сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції:

- Перше, що потрібно врахувати, що офіційно садивний матеріал  (саджанці і тд.) вводиться в обіг лише після його сертифікації (відповідно статті 15 Закону України «Про насіння і садивний матеріал»). Сертифікований садивний матеріал – імператив для тих, хто займається розсадництвом і саджанцями, як основною діяльністю, так і для тих, хто займається вирощуванням плодової продукції, винограду і тд., і купує саджанці.

Не секрет, що  першою вимогою і до фермера, який експортує готову продукцію, є детальне відстеженні технологічного ланцюжка в процесі вирощування. Одним з ключових в якому є і походження та якість садивного матеріалу.

З того, з чим стикаємося на практиці та при спілкуванні з виробниками, коротко відзначу такі моменти.

- Сертифікація здійснюється відповідно до Закону України «Про насіння і садивний матеріал» та затвердженого рішенням уряду Порядку проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал та форм сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал (Постанова КМУ від 21 лютого 2017 року № 97).

- Кожна партія садивного матеріалу для реалізації повинна супроводжуватися сертифікатами. Тобто садивний матеріал має супроводжуватись сертифікатом, що засвідчують його сортові якості, та сертифікатом, що засвідчує його товарні якості.

- Усі видані та отримані офіційно сертифікати можна перевірити у відкритому Реєстрі сертифікатів чи звернутися до нас.

- У імпортованого садивного матеріалу теж має бути сертифікат, виданий в Україні  на товарні якості.

- І, що особливо актуально для власників сортів, при сертифікації, першочергово, перевіряються документи, що підтверджують право на використання сорту рослин (патент та/або свідоцтво про державну реєстрацію сорту рослин, та/або ліцензійний договір про використання сорту рослин).

- Виробники «полюбляють» шукати якісь інші лабораторії, де швидше чи «простіше» пройти дослідження, чи взагалі - іноземні представництва, тож потрібно чітко відрізняти і уточняти: які лабораторії і на що акредитовані (галузь акредитації), у якому напрямку/сфері (має бути насінництво та росадництво); які методи і нормативи використовують (є окремо лабораторні нормативи, а є окремо до досліджень по виду культури) і чи  відбірники проб є офіційними аудиторами з сертифікації (агрономами-інспекторами);

- Крім того, офіційно проведене  лабораторне дослідження, це:

  • перевірка на вірусні та вірусоподібні патогени та, при необхідності, генетичне визначення відповідності сорту;
  • підтверджені дані по сорту, клон, підщепа, категорія.

Читайте також: Володимир Маліновський: Українські вчені є в будь-якій області науки, в будь-якій країні


Чи зросла вартість сертифікації садивного матеріалу і наскільки?

Олександр Капустінський,  в.о. директора ДП «Державний центр сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції

- Вартість послуг за проведення сертифікації вирощеного садивного матеріалу в порівнянні з минулим 2017 роком не зросла.

Відповідно, специфікація (у розрізі послуг) на визначення сортових та товарних якостей садивного матеріалу розміщена на офіційному сайті ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» (dpcenter.org.ua).

Як приклад, наведемо прораховану ціну на проведення польового оцінювання та сертифікацію щодо визначення сортових якостей маточного насадження суниці (одного сорту – Геркулес) на площі 0,1 га – 780,0 грн. без нарахувань ПДВ та не враховуючи відбір зразків для лабораторної діагностики, витрат на експлуатацію автомобіля.

Визначення товарних якостей садивного матеріалу відповідно на один сорт та одну сформовану партію (незалежно від культури) – 698,0 грн. без врахувань ПДВ.


Хто здійснює сертифікацію садивного матеріалу в Україні?

Олександр Капустінський,  в.о. директора ДП «Державний центр сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції:

- Наказом Мінагропроду ці обов’язки покладені на ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції», роботи по сертифікації здійснюються підприємством на госпрозрахункових засадах. Хочу зазначити, що фахівці підприємства намагаються якомога зрозуміліше пояснити виробникам згідно з чинним законодавством процес сертифікації, тому значних проблем у роботі та комунікації між  ДП та підприємствами-клієнтами немає.


На що потрібно звернути увагу виробникові при сертифікації садивного матеріалу?

- Особливу увагу виробникам потрібно звертати на своєчасну подачу документів до ДержРеєстру суб’єктів насінництва та розсадництва, наявність повного  пакету документів до заявок - на сертифікацію насіння та садивного матеріалу та наявність сертифікатів, що засвідчують сортові та посівні/товарні якості насіння та/або садивного матеріалу.

Читайте також: Закон грошей: яку валютну лібералізацію отримає український бізнес?

Хочу вкотре звернути увагу аграріїв на процедуру проведення сертифікації. Вона складається із наступних етапів:

Щодо строків:

  • подання заявки на проведення сертифікації;
  • відповідно, заявку на проведення сертифікації садивного матеріалу суб’єкт розсадництва подає до ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» або його підрозділу за місцезнаходженням насадження не пізніше ніж за 30 діб до  початку активного росту рослин (до 31 травня;
  • Для рослин розмножених в культурі in vitro і адаптованих до умов in vivo та інших рослин з закритою кореневою системою заявка на сертифікацію подається не пізніше ніж за 40 діб до передбачуваного строку формування партії матеріалу для його сертифікації та реалізації.

Щодо документів:

  • документи на сорт (патент/свідоцтво про держ.реєстрацію; ліцензійний договір)
  • копії сертифікатів чи актів апробації, виданих на садивний матеріал попередньої генерації під час послідовного розмноження; схема розміщення насадженнь з прив’язкою до місцевості для визначення наявності просторової ізоляції (за рік закладання насадженння);
  • копії фітосанітарних актів обстеження багаторічних насаджень на зараженість небезпечними шкідниками і хворобами (акт фітосанітарного огляду, акт діагностики на відсутність вірусів власних маточних насаджень, акт тестування ґрунту на нематоди – переносники вірусів (за рік закладання насадженння);
  • копія  карантинного сертифікату на садивний матеріал, що сертифікується.

Далі процедура включає етапи:

- розгляд заявки;

- укладення договору про надання послуг з проведення сертифікації у сфері розсадництва;

- проведення лабораторного дослідження;

- відбір проб для проведення випробування;

- проведення аналізу одержаних результатів та видача протоколу випробувань;

- прийняття рішення щодо видачі відповідного сертифікату;

- видача сертифікату.


Скільки сертифікатів на садивний матеріал було видано у минулому та у поточному роках?

- За 2017 рік до Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва було включено 56 суб’єкти господарювання, що займаються вирощуванням садивного матеріалу багаторічних насаджень (плодово-ягідних, малопоширених культур, винограду та хмелю). Відповідно станом на 15.05.2018 рік до реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва було включено – 22 суб’єкти господарювання (на даний час, триває подача документів та виробничих програм до Міністерства аграрної політики та продовольства України).      

В 2017 році до ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» подали документи та провели сертифікацію – 22 господарства, відповідно було видано:

  • сертифікатів, що засвідчують сортову якість садивного матеріалу – 128 шт. на загальну площу 57,20 га;
  • сертифікатів, що засвідчують товарні якості садивного матеріалу – 79 на загальну кількість 10 154, 26 тис шт.

 


Скільки підприємств внесено до цьогорічного «Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва»?

Антон Тітов, агроном Асоціації «УКРСАДПРОМ»

- Станом на 21 травня цього року до «Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва» внесено 22 підприємства. Поки що це майже вдвічі менше, ніж було минулого року, проте господарства подають заяви на включення до Реєстру. Зауважу, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про насіння і садивний матеріал», тільки за умови включення до Реєстру господарства мають право реалізовувати садивний матеріал.

Хочу наголосити, що проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал та форма сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал затверджуються Кабінетом Міністрів України. Наразі сертифікація садивного матеріалу проводиться відповідно до ст. 18 ЗУ «Про насіння і садивний матеріал» і Постанови КМУ №97 від 21.02.2017 «Про затвердження Порядку проведення сертифікації, видачі та скасування сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал та форм сертифікатів на насіння та/або садивний матеріал».

Читайте також: Пряма служба: чого чекати аграріям від переходу ДФС в управління Гройсмана?

Згідно зазначених документів, садивний матеріал сорту має бути занесений до Державного Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, виробник повинен додержуватися майнових прав інтелектуальної власності на сорти рослин при виробництві та реалізації насіння і садивного матеріалу, а також садивний матеріал за сортовими або товарними якостями має відповідати вимогам законодавства у сфері насінництва та розсадництва.


Що відбувається із законодавчою базою у галузі садівництва?

Олександр Капустінський,  в.о.директора ДП «Державний центр сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції

- За результатами зустрічей з виробниками садивного матеріалу ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» ініціювало проект внесення змін до Порядку проведення сертифікації, затвердженого постановою КМ України від 21 лютого 2017 року № 97.

Проект змін було попередньо як робочий варіант оприлюднено на сайті ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» для того, щоб зібрати зауваження та пропозиції. Потім сформувати цілісний проект змін і займатися їх затвердженням.

Поки коментарів, пропозицій не надходило.

Антон Гладун, радник Асоціації «УКРСАДПРОМ» з юридичних питань, директор консалтингової компанії «Бізнесгрупінвест»

- Суспільні відносини щодо виробництва та сертифікації садивного матеріалу знаходяться у стані кризи. Чинне законодавство не відповідає вимогам зазначеної галузі, оскільки не враховує особливості рослин, які розмножуються вегетативним способом та не відповідає європейським критеріям ведення галузі розсадництва, що, в свою чергу, не дозволяє вітчизняним виробникам бути конкурентоспроможними як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Тому разом з Асоціацією «УКРСАДПРОМ» проводимо роботу щодо внесення пропозицій по удосконаленню чинного законодавства. Головною метою є спрощення процедури сертифікації та зменшення адміністративного тиску на суб’єктів зазначеної галузі.


Як держава підтримує садівництво?

Олександр Капустінський,  в.о.директора ДП «Державний центр сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції

- Питаннями компенсації на садивний матеріал займається уповноважений центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізовує державну аграрну політику, у сфері насінництва та розсадництва – Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Компенсація здійснюється відповідно до Постанови «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року №587 (зі змінами).

По документах, то відзначу, що у переліку тих, які подаються – це сертифікат, що засвідчує сортові якості садивного матеріалу, та сертифікат, що засвідчує товарні якості садивного матеріалу, для ввезеного на митну територію України – фітосанітарний сертифікат та сертифікат країни-експортера.

Детальна інформація (пакет документів, адреса для подання заяви) розміщена на сайті МінАПК в розділі «Підтримка аграріям».

Антон Гладун, радник Асоціації «УКРСАДПРОМ» з юридичних питань, директор консалтингової компанії «Бізнесгрупінвест»

- Наразі Державна програма підтримки розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства є діючою. Компенсація здійснюється за напрямами визначеними у Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2005 №587 (зі змінами). Однак, варто зауважити, залежно від обсягів бюджетних коштів на відповідний бюджетний рік та пріоритетності окремих напрямів державної підтримки, Мінагрополітики визначає напрями, за якими буде надаватися державна підтримка у такому бюджетному році.

Читайте також: Черга за молоком: як переробники та виробники з'ясовують стосунки

Для довідки, за минулі роки державна підтримка надавалася із запізненнями, не обійшлося і без судових проваджень щодо стягнення компенсації у примусовому порядку. Втім, у грудні 2017 року, Мінагрополітики погасило кредиторську заборгованість перед підприємствами, що мали право на отримання компенсації.

Все ж, не зважаючи на затримки компенсації за минулі періоди, радимо скористатися такою державною підтримкою. Вона дозволяє частково компенсувати витрати як на створення нових садів, виноградників та хмільників, так і модернізувати та підтримати існуючі, є значним підґрунтям для розвитку галузі в цілому.


Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама