Проти Леніна, або аграрії та експерти об’єднались для запуску ринку ріллі

Держава недоотримує третину мільярда доларів через «тіньовий обіг» ріллі. Водночас «земельний мораторій» стримує легальні інвестиції в агросектор.

 

журналіст Agravery.com

У четвер 21 червня стало відомо про створення Громадської Коаліції за скасування «земельного мораторію», яку утворили 20 громадських організацій. З суто аграрних підписантами Меморандуму про утворення Коаліції стали зокрема Український клуб аграрного бізнесу, Асоціація «Укрсадпром», Насіннєва асоціація України та Федерація роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України. Учасники коаліції наголосили, що запуск ринку ріллі має відбутись до виборчої кампанії 2019 року. Законодавство повинно мати запобіжники, як то дозвіл купувати ріллю виключно українським селянам та підприємцям, із обмеженнями «в одні руки», продаж державної та комунальної ріллі виключно через відкриті аукціони тощо. Учасники Коаліції наголошують, що опираються на результати економічного, юридичного аналізу, на досвід інших країн, а також враховують рішення Європейського суду з прав людини від 22 травня 2018, який визнає мораторій порушенням прав людини. При цьому підписати Меморандуму вимагають від перших осіб держави чітко заявити про свою позицію щодо «земельного мораторію» та запуску ринку ріллі.

Про свою мотивацію добиватись зняття «земельного мораторію» учасники Коаліції детальніше розповіли на брифінг у п’ятницю 22 червня.


Сюзанна Григоренко, виконавчий директор Насіннєвої асоціації України

- Мораторій сам по собі означає не заборону, а відкладання певного рішення. Ми як держава не можемо протягом 25 років визначитись про напрямок розвитку земельних відносин. Єдиного правильного рішення не буває. Але найкраще рішення – це вчасно ухвалене рішення.

Європейські та американські насінневі компанії працюють в нашій країні ще з самого початку незалежності. В Україні гарні природні умови для роботи, але немає чіткої нормативної бази, необхідної для розвитку. Відкрити насінневий завод – одна справа. Розширити його роботу, залучити партнерів – інша справа, яка впирається у питання власності на землю. Будь-який агробізнес працює із землею. Стабільність і чіткість нормативної бази – неодмінна умова для стійкого розвитку.


Дмитро Крошка, голова асоціації Укрсадпром

- Сьогодні український садівник, який інвестує в інфраструктуру, в створення багаторічних насаджень, не захищений як інвестор. Йому ніхто не може гарантувати повернення інвестицій, захист своїх прав. Що б він не робив, перспективи повернення на одиницю інвестицій, отримання прибутку примарні. Головне питання - статус цих насаджень, який поки що майже невизначений.

Читайте також: Наслідки посухи: що очікують фермери від жнив-2018?

Якщо ринок землі буде впроваджено, в першу чергу, зміниться те, що інвестори будуть зацікавлені у тому, як і решта бізнесменів, щоб вкладати кошти в свій бізнес.

Зараз фінансування багаторічних насаджень є мінімальним – це часто тимчасові і не капітальні системи зрошення, тимчасові побутові приміщення, склади та системи охолодження. А це, у свою чергу, прямо впливає на якість продуктів. Україна - один із найбільших виробників, але ми не можемо конкурувати по якості з, наприклад, Італією чи Іспанією. Нестача ресурсів та інвестицій не дозволяє отримати нормальну якість.

Якщо українські садівники розумітимуть, що то їх земля, вони будуть зацікавлені в тому, щоб будувати інфраструктуру. Справа ж не тільки в грошах, а й у якості та, відповідно, в іміджі. Але, в першу чергу, вони будуть захищені, оскільки земля стане інструментом для залучення додаткових коштів.


Владислава Рутицька, член Національної ради реформ, екс- заступник міністра аграрної політики (2014-2016 рр.)

- Земля вже продається. Є сайт ОЛХ, найбільший торгівельний майданчик нашої країни. Якщо ви зайдете туди, введете запит «продай пай», то знайдете сотні тисяч таких оголошень. Паї пропонують купити за 140 тисяч гривень, за 6700 доларів або за 30 тисяч доларів. Тіньовий ринок землі і так існує.

Зараз ми говоримо про те, що ми хочемо вивести цей ринок з тіні. Питання у тому: чи буде наша країна і далі жити з цим тіньовим обігом грошей та ріллі, закривати на це очі і прикриватись популізмом? Зрештою, запуск ринку землі – це ж не примус. Ти ж можеш і далі самотужки обробляти свій пай або здавати в оренду.


Олексій Мушак, член аграрного комітету ВР

- На моє переконання, земельний мораторій – це зло, який потрібно якомога швидше демонтувати. Щорічне подовження «земельного мораторію» не має юридичного сенсу, і є скоріше актом поклоніння Володимиру Леніну та його «Декрету про землю» Була ілюзія, що це зло можна швидше побороти. Але тут є хитросплетіння і політичних діячів, які заробляють на державних землях, так і бізнесу, який хоче грати виключно «в коротку». Треба готуватися до того, що земельний мораторій буде знято у судовий спосіб. Є прецедент із рішенням Європейського суду із прав людини, котре є джерелом права, якби нам того не хотілось.

Читайте також: ТОП-6 правил захисту комп’ютерів агропідприємства від атак

Тіньовий ринок землі і так існує, його особливість – ціна на землю удвічі нижча, аніж могла бути, і ніяких податків не сплачується. За моїми підрахунками, лише на податках ми щороку зароблятимемо додаткових 300 мільйонів доларів, і це за умови, що не буде продаватись державна рілля, яка до речі також обробляється неефективно.

Треба, щоб земля була саме у власності, а не в оренді. Як показує історія фермера, який на Одещині брався вирощувати виноград і вино робити. У нього земля була в оренді на 49 років. Він виноградники засадив, але селяни вирішили змінити орендаря, вирубали виноградники, і ніякий закон не став на бік фермера.


Дмитро Яблоновський, заступник директора Центру економічних стратегій

- Ми шукали спосіб, як донести до селян голос прихильників земельної реформи, показати, що від відкриття ринку землі виграють всі зацікавлені групи. Також Центр економічної стратегії шукав спосіб об’єднати голоси «за» відкриття ринку. Зняття земельного мораторію – це багатогалузева реформа, яка має багато юридичних та економічних аспектів.

Зараз дуже багато говориться про необхідність «грати в довгу», що бізнес має думати не лише «про сьогодні», але й «про завтра». Зняття «земельного мораторію» якраз стане тим стимулом від держави, щоб економічні агенти в аграрному секторі стали «грати в довгу». Бо як можна «грати в довгу», якщо ви не власник, а лише орендар землі? Певно, що у вас менше стимулів вкладати у зрошування, садівництво або ягідництво. Без права власності на землю ви не ризикнете створювати виробництво з доданою вартістю.


Роман Шпек, голова правління Незалежної асоціації банків України

- Ми останні 25 років займаємось лише макроекономічною стабілізацією. Хоча світовий досвід показує, що на такі заходи потрібно не більше півтора року. Ми не переходимо до більш глибинних процесів, не починає структурні реформи. Ми не створюємо умови для приватної ініціативи, для появи високопродуктивних робочих місць, розвитку країни, в тому числі і сільської місцевості. Всі ось ці «підвищення» зарплат під вибори не стимулюють підприємницької активності.

Читайте також: (Не)потрібне зростання: чи знайдуть аграрії покупців, якщо збільшать виробництво молока

Ми хотіли би рівності, щоб діти у сільській місцевості мали однаковий з міськими доступ до освіти і медицини. Але ж ми не ведемо розвиток сільської місцевості.

Ми не можемо підмінити силою Майданів або ж свободою слова демократію, яка базується на законах. Кожного року, замість ухвалити закон про ринок землі, парламент лише продовжує мораторій. Так де тут торжество законності?


Михайло Тарахкало, директор Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки прав людини

- У багатьох питаннях наша держава намагається відійти від своїх зобов’язань. Але у своєму нещодавньому рішенні Європейський суд в правах людини чітко визначив, що Україна має нарешті ухвалити законодавство про обіг ріллі. також - чітко визначив механізми впливу, якщо наша держава проігнорує і таке рішення. Якщо держава не розробить закон про ринок землі, селяни зможуть звертатись до ЄСПЛ за компенсаціями. Нехитрі підрахунки говорять, що виключно на таких виплатах наш держбюджет розориться.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на support@agravery.com .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама