Реклама

Профіт від ІТ, або чому агрохолдинги змушені ставати розробниками програмних продуктів

90% ІТ-стартапів у галузі агро помирають, так і не  знайшовши свого споживача. Інша справа - коли компанії розробляють продукти під свої вимоги. 

журналіст Agravery.com

ІТ-технології збирають повні зали фермерів на конференціях, і ключове питання - «використовувати інформаційні технології на полях чи жити по-старому?». Відповідь однозначна – використовувати, але підходити до цього розумно. 

Перші  спроби комбінувати ІТ та агро були зроблені в Україні іще 5-6 років тому і зараз фактично триває розквіт цього напрямку в Україні. За даними асоціації AgTech, відсоток проникнення високих технологій в агросекторі України поки що досить низький – близько 10-12%, порівняно зі світовими лідерами США, Канадою та Китаєм, де цей показник двічі-втричі вищий.  А всього ІТ-технології використовують не більше 11% агропідприємств в Україні. 

Як засвідчує засновник компанії SmartFarming Артем Бєлєнков, з урахуванням обладнання, яке йде в комплекті з технікою, додаткового обладнання, різних навісів на агрегати і техніку, сервісів, послуг, програмних продуктів, дронів, обсяг ринку агроІТ в Україні становить приблизно $60-70 млн, проте має всі перспективи подвоїти, та навіть потроїти ці показники у майбутньому.

Читайте також: Олійні стимули: як аграрії намагались знайти спільну мову із переробниками?

Чому ж ІТ-технології  актуальні  для агросектору? Ті, хто уже спробував на практиці, вважають їх запорукою успішного і ефективного ведення бізнесу. Вони дають можливість автоматизувати виробництво, проаналізувати показники ефективності, здійснити картування і супутниковий моніторинг полів, організувати коректний облік земельного банку, сканувати ґрунт, проаналізувати його стан, здійснити облік палива та інших ресурсів агропідприємства, впровадити навігацію транспорту та управління автопарком, використовувати безпілотні летальні апарати з метою вимірювання полів, контролю якості посівних площ і аналізу посівів, тощо. Все це разом дозволяє знизити собівартість, ефективно використовувати ресурси, поліпшити врожайність, а також автоматизувати і контролювати виробничі процеси компанії.

Як розповідає екс-директор Департаменту інновацій та інтелектуальної власності Мінекономрозвитку Олена Мініч, наразі найбільшим попитом користуються у аграріїв різні сенсори і датчики, які дозволяють краще визначати, як використовувати добрива і пестициди. По-друге, поступово автоматизуються процеси, за рахунок чого зменшується використання некваліфікованої робочої сили, ведеться робота в напрямку аналізу великих обсягів інформації. За даними Мініч, IT-технології дозволяють зменшити витрати на виробництво сільгосппродукції в ЄС на €260 з гектара.  Тоді як в Україні, офіційні дані щодо ефективності та реальних витрат на впровадження ІТ-технологій агрохолдинги та сільгосппідприємства, здебільшого, не оприлюднюють.

Відсутність інформації нікого не лякає – нові ІТ-компанії, які спеціалізуються на агророзробках, з’являються часто. Серед найбільш потужних гравців сегменту агро ІТ можна виділити багато кого. У сегменті дистанційного зондування землі –  компанії Kray Technologies, AeroDrone, UkrSpecSystems та ITEC. Серед інтеграторів комплексних рішень – DroneUA, SmartFarming, MegaDrone, AgroDrone. SkokAgro – на ринку датчиків вологості ґрунту, пенетрометрів і метеостанцій. Серед провайдерів аграрного програмного забезпечення – Cropio, TVIS, Klever Systems. Для аграрного контролю – AgriEye, PreAgri, Агроонлайн, Fieldlook тощо. 

Від моди до реальної користі

Не зважаючи на чималу кількість заходів, створенних аби познайомити аграріїв із новинками, «мода на ІТ»  до дрібних  та середніх господарств доходить слабко. І річ навіть не у відсутності у аграріїв грошей на інновації, а у тому, що нові ІТ-компанії не завжди можуть довести реальну цінність виробленого ними програмного продукту. Ці два бізнеси, "говорять" зовсім різними мовами. Як наслідок, 90% ІТ-стартапів у галузі агро помирають, так і не  знайшовши свого споживача.

За словами голови асоціації AgTech Ukraine Юрія Петрука, щоб аграрію щось продати, його треба спочатку навчити цим користуватися. Так само, програмістам слід уважно вивчати потреби аграріїв, зрозуміти їх логіку, щоб ефективніше вирішувати їх проблеми і створити рішення саме під  них. Говорити з ними мовою цифр, причому як економії грошей, так і збільшення урожаїв, заощаджень зарплатні робітників. Аби привчити користуватися ІТ-рішеннями і пояснити, як це працює, іноді минає від місяця до півроку.

Читайте також: Солодкий атлас України: як барабанщик гурту "Гайдамаки" просуває регіональні види меду

Автоматизація процесів, та електронна звітність може збільшити прибуток з одного гектара на 20%, проте уже на початку роботи із агропідприємством виникає супротив зі сторони самих же керівників – вони не хочуть показувати реальний стан справ на підприємстві. «Але навіть, якщо управлінці згодні, то працівники нижчих ланок саботують роботу, не розуміючи навіщо «ламати» усталену роками схему. Вони починають звинувачувати IT-рішення в тому, що вони не дають результату. Хоча насправді, вони просто чітко демонструють реальну ефективність роботи кожного співробітника, і компанії загалом. Потрібно лише знати, як правильно їх використовувати», – засвідчує Петрук.

Генеральний менеджер компанії Agro Core, яка займається впровадженням IT в сільському господарстві, Ілля Гандзейчук розповідає, що ці технології дозволяють краще стежити за паями і технікою. Наприклад, якщо точно виміряти земельний банк, то виявиться, що він у більшості випадків на 10% менший, ніж зазначений у кадастрі. Оскільки в агрохолдингах всі витрати розраховуються виходячи з кадастрової площі, то і витрати часто завищені мінімум на 10%.

Так само ІТ-технології допомогають боротися із крадіжкам ресурсів підприємств. Директор IT департаменту агрохолдингу UkrLandFarming Володимир Бабій засвідчує, що впровадження системи контролю вивезення урожаю протягом 2016-2017 року «підняло» врожайність підприємства орієнтовно на 3 ц/га. «За останні два роки на рахунки підприємства було повернуто 5,5 млн грн за викрадений недобросовісними ділками урожай, по холдингу прокотилася хвиля звільнень людей, викритих в крадіжках.  Зараз працівники більше не мають мотивації красти, бо ми про це неодмінно знатимемо», – говорить Бабій.

Своїми руками

Останнім часом великі українські агрокомпанії, розуміючи, що без інновацій неможливий  подальший розвиток, почали не лише користуватися рішеннями, які пропонують ІТ-компанії, а й створювати свої продукти. Іноді їм легше розробити власні програми, аніж адаптувати уже існуючі. Так, власні  та спільні проекти у галузі ІТ почали реалізовувати провідні агрохолдинги країни – МХП, «Мрія», «Астарта», «Кернел» тощо. За словами фахівців, ці рішення допомагають цим компаніям більш точково та ефективно використовувати ресурси підприємства, інтегрувати та оцифрувати дані, бачити показники діяльності кожного окремого  підрозділу та підприємства в цілому, запобігати крадіжкам та контролювати робочий час працівників.

Читайте також: Морозів не вистачило: що шкодитиме рослинам після теплої зими

Як розповідає операційний директор «Мрія Агрохолдинг» Андрій Григоров, у компанії вирішили розробляти ІТ-рішення самостійно через об’єктивну проблему – на ринку просто не було потрібних програм обліку, які б вирішували питання саме для підприємств агросектору. «Після дефолту «Мрії» декілька років тому ми залишились без документації та інформації по активам, і це потрібно було все облікувати, оцифрувати та автоматизувати, збираючи до єдиної бази. Те, що пропонували нам ІТ-компанії не підходило, тож ми взялись до реалізації ІТ-проектів самостійно, сьогодні досить успішні в цьому», – засвідчує фахівець. За словами Григорова, останні два роки компанія витратила на власні ІТ-розробки більше півмільйона доларів. 

У іншому агрохолдингу, AgroGeneration, використовують комбінований підхід – мають підрозділ розробки додатків на платформі 1С і залучають ІТ-компанії по вузькоспеціалізованим напрямкам. Як розповідає директор з інформаційних систем AgroGeneration Олександр Водолажченко,  роботи з модернізації програмного продукту 1С традиційно, внутрішній процес. У цій сфері немає особливих проблем ні з постановкою завдань, ні підбором персоналу. Оскільки розробки на платформі 1С безпосередньо пов'язані з фінансами, у AgroGeneration не налаштовані виносити цю сферу в аутсорс підтримку, бо не хочуть, аби фінансові показники компанії стали відомі. Що стосується інших ІТ-рішень, то у разі, якщо компанія не має додаткового ресурсу та спеціалістів, то їх краще довірити компаніям, які спеціалізуються на агроІТ. 

Читайте також: Реанімація жирів: як змінило ринок покращення репутації масла в очах споживачів

Про свій намір автоматизувати усі процеси заявили і у агрохолдингу Кернел. У березні компанія запустила перший модуль проекту DigitalAgriBusiness – комплексної системи управління виробництвом агрокультур, яка забезпечить ефективне використання кожного з 7,5 тис. га. Закінчити реалізацію проекту планують в першій половині 2019 року. У компанії розраховують, що система буде акумулювати і обробляти всі дані з полів, техніки, безпілотників, мобільних додатків користувачів DAB (результати аналізів ґрунту, обсяги посівного матеріалу, внесених добрив, засобів захисту рослин (ЗЗР) на різних ділянках, врожайність, кліматичні показники). За рахунок інтеграції та аналізу великих масивів даних система повинна видавати готові рішення для ефективного планування, реалізації та моніторингу польових робіт, а також управління змінами.

Водолажченко  прогнозує, що у майбутньому акценти у розробці ІТ-рішень можуть змінитися - їх дедалі більше починають презентувати самі агрокомпанії, пропонуючи свої  пристрої, які подекуди вони навіть краще, аніж те, що пропонують спеціалізовані ІТ-компанії. «Спеціалісти агрохолдингів знають реальні проблеми, тож їхні прилади, однозначно користуватимуться попитом», –  засвідчує фахівець.

Таким чином у агрохолдингів поступово формується новий бізнес-напрямок – розробка програмного забезпечення. І якщо цей процес успішний – надасть можливість отримувати додаткові кошти за сервіс, ділитися досвідом.  Втім, якщо агрохолдинги можуть дозволити собі нові власні розробки, то для більш дрібних агровиробників навіть використання ІТ-технологій не завжди буде економічно доцільним. «Господар, який має 2000 га, навряд чи буде зацікавлений купувати БПЛА для отримання знімків своїх полів або використовувати супутникові знімки для подальшого їх аналізу у спеціалізованих програмах для розуміння індексу NDVI або індексу неоднорідності поля, обчисленого за використанням NDVI. Водночас, це гарне підґрунтя для появи сервісів для аграріїв. На мій погляд, фермери перейдуть до використання послуг підрядників, спеціалістів у певній галузі. Почне з`являтися більше обслуговуючих ІТ-компаній компаній, а вартість приміром, того ж обстеження за допомогою дронів зменшуватиметься», – прогнозує Григоров.

Читайте також: Сергій Лабазюк: У «аграрній» політиці політична кон`юктура перемагає здоровий глузд

До того ж частину робіт, приміром по обліку та аналізу даних, агропідприємства будуть замовляти іншим компаніям. За словами  генерального директора «Індустріальної Молочної Компанії» (ІМК) Алекса Ліссітси, ринок інноваційних розробок у агросекторі дуже динамічний, тож наприклад, управління машинно-тракторним парком, або контроль за використанням виробничих ресурсів, взагалі підуть на аутсорсинг, при цьому вони все частіше будуть надаватися за кордоном.


Реклама

Реклама

Реклама

Реклама