Позика майбутньому: як бізнес стимулює відновлювану енергетику в Україні

Уряд та аграрії хочуть, аби в 2030 році чверть всієї електроенергії була «зеленою». Для цієї мети міжнародні інвестори готові дати позик на декілька десятків мільярдів доларів.

журналіст Agravery.com

Agravery.com писав про те, що більше дев’яти тисяч компаній зі ста шістдесяти двох країн світу вирішили, що права людини, гідні трудові відносини, відповідальне ставлення до екології та боротьба з корупцією не просто чесноти, але й речі, за які варто боротися та постійно впроваджувати у власній діяльності. Та приєдналися до Глобального договору Організації Об'єднаних Націй. За підтримки агрохолдингу “Астарта-Київ” в проекті “Сталий розвиток заради життя” ми говоримо про проблеми та шляхи досягнення всіх 17 цілей в агросекторі та сільський місцевості. Кліматичні зміни роблять актуальнішою сьому ціль «Сталого розвитку заради життя» - стимулювання екологічно безпечної енергетики, що працює з відновлюваних джерел. За оцінками керівника з партнерства міжнародної організації Cimate Bonds Initiative Серени Венто, до 2050 року світовій економіці доведеться вкласти $350 трильйонів, зокрема в альтернативну електрогенерацію, аби зупинити кліматичні зміни на планеті.

Через Чорнобильську катастрофу 1986 року в Україні як ніде гостро стоїть проблема «екологічної» електрогенерації. Тим більш, що наша країна є аграрною країною, тому має достатню базу для розвитку біоенергогенерації.

До 2020 року виробництво «зеленої електроенергії» має вирости на 25% – до 10,9 тисяч мВт на рік. Зокрема, електрики з біогазу стануть виробляти утричі більше, або до 950 мВт на рік. При цьому «відновлювана енергетика» збільшить свою вагу удвічі, або ж 11,1% від всієї потреби України в електриці. До 2035 року такий показник збільшиться до 25%. Про такі плани говорить уряд у своїй "Стратегії з розвитку альтернативної енергетики до 2035 року".

Для досягнення такої Цілі сталого розвитку недостатньо зусиль лише однієї держави, чи профільного міністерства. «На державному рівні важливим є курс державних органів та інституцій, які мають бути флагманом змін на краще. Кількість енергетики з відновлювальних джерел  є одним із індикаторів досягнення Цілей сталого розвитку на рівні держави», - наголошує голова Глобального договору ООН Тетяна Сахарук. У даному випадку головне завдання держави – створити умови, аби бізнес самотужки міг виконувати Цілі сталого розвитку. «Але підприємці розуміють, що жити та працювати в нашій країні треба зараз. Тому приватні компанії за власною волею інвестують у «зелену енергетику», - говорить діяч.

Її слова підтверджує голова Держенергоефективності Сергій Савчук. За його словами, з 2014 року в Україні інвестували майже 1 мільярд євро у проекти «зеленої енергетики». Зокрема, станом на другу половину 2018 року вже побудували 28 біогазових установок, загальною потужністю у 15 мВт теплової енергії та 25 мВт електроенергії. Чиновник сподівається, що надалі біогазова енергогенерація в Україні лише нарощуватиметься. За оцінками Савчука, із відходів агровиробництва щороку можна виробляти мільярд кубометрів газу, і стільки ж – із сміття. Добуте «блакитне паливо» можна використовувати як і для опалення, так і виробництва електрики. Керівник проектів агропромхолдингу «Астарта» Олексій Криволапов додає - біогаз як вид "альтернативної енергетики" єдиний, що працює без перебоїв. Робота таких установок залежить виключно від наявності паливної сировини. Тому прогнозованість поставок електроенергії від біогазу тримається в Україні на рівні 95%. У той час як сонячна чи вітрова енергетика надійною вважається лише на 55%. Всього, додає виконавчий директор Центру залучення зелених інвестицій Констянтин Гура, альтернативна енергетика в Україні має потенціал росту на $73 мільярди інвестицій. Значну суму таких інвестицій зможе на себе взяти агробізнес, вважає експерт.

Читайте також: “Зелена енергетика” для аграріїв, або як може допомогти досвід ЄС?

Зелене життя в кредит

За словами Олексія Криволапова, крупні агрокомпанії давно самі зрозуміли, що біогазова енергогенерація може стати додатковим джерелом прибутків. Головний резон – сільське господарство саме по собі лишає значні обсяги рослинних решток та відходів тваринництва, які можна використати як паливо. Власне тому, буквально за І половину 2018 року обсяг біогазової енергогенерації виріс майже утричі – наприкінці 2017 року в Україні працювало лише 10 біогазових електроустановок загальною потужністю у 10 мВт. З них 5 мВт припадало на потужності компанії «Миронівський хлібопродукт». У березні 2017 року компанія запустила проект з побудови нової когенераційної установки потужністю одразу на 20 мВт, нагадує керівник компанії МХП-Енерджі Іван Тракслер. На реалізацію проекту компанія отримала 25 мільйонів євро кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку. «Особливість цього проекту в тому, що крім стандартного рішення з виробництва електричної енергії з біогазу, проект передбачає 100%-ве використання пари і гарячої води, які утворюються в процесі виробництва електроенергії, для потреб забійного комплексу птахофабрики», — розповідає функціонер компанії, за словами якого альтернативна енергетика — це не тимчасова примха, а важливий напрямок, який інтенсивно розвивається не тільки з точки зору енергонезалежності»,- наголосив Тракслер. Так само міркують в компанії «Астарта-Київ». У 2014 році компанія побудувала свою першу біогазову станцію, та у 2016 встановила  енергоустановку потужністю у 500 кВт. Біогазова станція має технологічну можливість наростити енергогенерацію до 12 МВт. До кінця  2018 року «Астарта» планує запустити свою енергоустановку потужністю на 2 МВт. Наскільки швидко компанія буде просуватися  до можливих 12 МВт, залежить від багатьох чинників: і макроекономічних, і адміністративних, і ринкових, зокрема, від ціни біомаси, яка потрібна для виробництва біогазу», - розповідає Олексій Криволапов.

Долучитись до проектів «зеленої електроенергії» з біогазу хотіли б не тільки лідери агроринку, але й малі та середні сільгоспвиробники, говорить керівник біогазових проектів компанії Pro Energy Олег Йовженко. За його підрахунками, тваринницька ферма у тисячу голів ВРХ дає достатньо відходів, аби генерувати 5 мВт електроенергії з біогазу. Але для побудови енергоустановки потужністю до 5 мВт потрібно мінімум 5 мільйонів євро. 60% цієї суми малому або середньому агровиробникові доведеться позичати. При цьому ледь не єдиним позичальником стане ЄБРР. Заступник директора департаменту проектів ресурсозбереження «Укргазбанку» Володимир Висоцький додає – малий та середній бізнес хочуть інвестувати в розвиток «зеленої енергетики». Але таких позичальників відлякує висока облікова ставка за кредитами від НБУ на рівні 17,5%. Тому позики на «зелені проекти» бере лише великий бізнес, який у першій половині 2018 року отримав 14 мільярдів гривень позик.

Втім, малий і середній бізнес може сам взяти на себе ініціативу, і разом із владою вирішити проблему, звідки брати гроші на «зелені проекти». Достатньо домовитись про запуск обігу «зелених облігацій» в Україні. Тим більш, що такий інструмент позики уряд нашої країни хоче запустити із 2020 року, каже голова Держенергоефективності Савчук.

Читайте також: Зникаючий клас: чи вдасться Україні відмовитись від молока другого ґатунку?

Трильйони для арктичного льоду

Перша «зелена облігація» побачила світ у 2007 році. Вперше торги такими цінними паперами провели у 2016 році на Люксембурзькій біржі. Але вже на початок 2018 року інвестори світу купили «зелених облігацій» на $384 мільярди, додає виконавчий директор Центру залучення зелених інвестицій Гура. На початок 2018 року найбільше фінансів на альтернативну енергетику через «зелені облігації» залучили США - $82 мільярди, Китай – $48 мільярдів, Франція – $43 мільярди і Німеччина – $25 мільярдів доларів. Переважно, емітентом таких цінних паперів були саме уряди згаданих держав. А в Китаї обіг «зелених облігацій» поки що поширено лише у п’ятьох провінцях, розповідає національний експерт проекту ЮНІДО Катерина Перната. Із всіх сусідів України досвід випуску «зелених облігацій» поки що має лише Польща. У 2016 році уряд країни випустив таких боргових паперів на 750 мільйонів євро, які розмістив на Люксембурзькій біржі. Строк дії позики – п’ять років. Основними країнами-покупцями облігацій були Німеччина, Австрія, Англія, Ірландія та Бельгія. Фінансові компанії цих країн викупили 49% всіх облігацій. Хоча попит на польські боргові папери сягав півтора мільярда євро. При цьому 80% отриманих від облігацій коштів пішли на проекти «зеленої енергетики», розпочаті ще до 2014 року, додала Перната.

Малим і середнім підприємцям України варто буде кооперуватись із місцевою владою, аби зменшити витрати на випуск «зелених облігацій», відтак – збільшити інвестиції у відновлювану енергетику, говорить експерт проекту ПРООН Максим Мордань. За його словами, найвигідніше буде випускати «зелені облігації» на суму не менше 100 мільйонів гривень. Емісія цінних паперів на таку суму для приватної компанії обійдеться у 2,5 мільйонів гривень, для уряду чи місцевої ради – лише 30 тисяч гривень. «Якщо «зелені облігації» візьметься випускати невеличке містечко, такі трати не будуть суттєвими, надто якщо вони допоможуть залучати інвесторів, зокрема з агробізнесу», - вважає Мордань. Співінвесторами української відновлюваної енергетики хочуть стати міжнародні фінансові установи, каже керівник з партнерства Climate Bonds Initiative Серена Венто. За її словами, інвестори у цьому світі уже в 2017 році були готові купити «зелених облігацій» на $1 мільярд. Просто таких боргових паперів уряди та фінансові установи змогли випустити всього на $384 мільярди. Позначку в $1 трильйон випуск «зелених облігацій» досягне вже у 2020 році, очікує Венто. Функціонер додала – потенційні покупці хочуть, аби «зелені облігації» стало випускати якомога більше країн, що розвиваються, зокрема - Україна. Це дасть інвесторам більший обсяг прибутків від розвитку «альтернативної енергетики». Також – кращий клімат для планети. «Буквально 20 років назад площа арктичних льодів була удвічі більшою. Інвестиції у «зелені облігації» матимуть не лише економічний, але й глобальний сенс. Так ми досягнемо однієї із цілей сталого розвитку, встановлених ООН і Паризькою екологічною угодою», - наголошує Венто.

Читайте також: Директор департаменту «Укрпошти»: Великим агрокомпаніям вигідно розраховуватись із пайовиками через поштарів



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на support@agravery.com .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама