Реклама

Повчитися у лідерів: Франція, роль сертифікаціі і роялті у розвитку насінництва

Наприкінці березня 2018 року, представники ДП «Державний центр сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції» завітали із робочим візитом до Парижу. Візит організовано за участі Насіннєвої асоціації України, на запрошення національної насіннєвої асоціації GNIS та організації SICASOV.

 

журналіст

«Наша ціль - відпрацювати механізм сертифікації, адаптивний до вимог учасників ринку та законодавства;  якісне підвищення кваліфікації наших аудиторів з сертифікації. Тому, метою нашого візиту передусім було встановлення контактів з органами сертифікації держав ЄС, взаємообмін інформацією та досвідом, обговорення можливостей співпраці у розрізі проведення двосторонніх навчань, інформованість про зміни і тенденції розвитку галузі насінництва", - говорить Олександр Капустінський, в.о. директора ДП «Державний центр сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції». За його словами, поїздка показала, що виробництво насіння, як галузь, розвивалася паралельно з механізмом сертифікації, це нерозривно зв’язані між собою процеси. Тож без якісних, прозорих процедур сертифікації  - якість продукції не зможе бути підтверджена, а від цього уже залежить і ціна на продукт і вихід на зовнішні ринки, і запитуваність товаровиробником. 

Франція, показники галузі: понад 55% вирощеного посівного матеріалу країна експортує до країн ЄС, Північної Африки а також до України та Росії. За обсягом експорту (внутрішньовиробленого) насіння  Франція займає перше місце в світі, випереджаючи США і Нідерланди. Загалом, країна заробляє на насінництві близько 4 млрд євро, з яких прибутки від експорту складають 1,5 мільярди євро. За цю ж суму можна придбати 90 літаків Airbus A320.

Країна має ґрунти, сприятливий клімат, виробляється 60 видів с/г культур насіння на загальній  площі близько 400 тис. га. Проте головне, що французи мають у своєму розпорядженні - знання, сформовані спільно системи сертифікації та збору роялті та ефективну роботу на всіх етапах виробничого циклу – від створення нових сортів до збуту насіння на ринку,  10-15% від обороту в галузі (близько 400 млн євро на рік) постійно виділяється на інновації.

Сила – у об’єднанні

фото: gnis.fr

Французи встигли напрацювати чимало механізмів, що визнані передовими у світі. Так, механізм сертифікації формувався з 1967 році, коли розпочала свою роботу GNIS (Groupement National Interprofessionnel des Semences et Plants) – міжпрофесійна асоціація, що займається питаннями насіння і саджанців, юридично визнана відповідно до французького та європейського законодавства. Фактично, це своєрідна платформа для діалогу, консультацій та прийняття рішень між різними професійними групами, які займаються виробництвом насіння, і їх клієнтами. GNIS об'єднує усіх учасників сектору виробництва всіх видів насіння і забезпечує взаємодію сектору з національним і європейським регуляторами. Сьогодні членами GNIS є 72 селекційні компанії, 250 виробників-насіння та орієнтовно 20000 господарств, задіяних у виробничому процесі. Серед учасників GNIS є як кооперативи та сімейні підприємства, малі і середні компанії, так і міжнародні корпорації. Також послугами GNIS користуються 8 000 дистрибуторів/роздрібних продавців, та мільйони користувачів насіння та саджанців, фермери та садівники.

Читайте також: Лікувати по-новому: чи допоможе медреформа розвитку сіл

У GNIS пояснюють, що саме кооперація всіх ланок і єдині підходи до роботи роблять їх максимально сильними. Переваги французького насіння ґрунтується на комбінації відразу декількох факторів:

• одна з найбільш суворих систем сертифікації в світі, яка застосовується для всіх насіння незалежно від їх призначення по дотриманню посівних якостей та встановленню сортової чистоти;

• відстеження виробленого у Франції насіння дозволяє здійснити повний їх контроль, починаючи з базового насіння, на полі виробника, і закінчуючи сертифікованою товарною одиницею. Це запорука якості та безпеки не лише для виробників, а також для напрямку тваринництва, що є основним споживачем кукурудзи. Дані переваги сприяють хорошої репутації французького насіння кукурудзи та гарантують їм успіх в Європі.

фото: gnis.fr

«Розумна» сертифікація

У  GNIS окремою структурною одиницею виділена Служба SOC (Service Officiel de Controle et de Certification), яка і виступає незалежним органом контролю і сертифікації насіння. Між Міністерством сільського господарства і GNIS-SOC підписано угоду, відповідно до якої функція контролю і видачі сертифікатів (діючих в рамках Євросоюзу) і проведення частково фітосанітарних заходів (для країн поза Євросоюзом) делегована SOC. SOC - це уповноважений орган Насіннєвих схем OECD та UNECE (CEE/ONU), відповідає за контроль і сертифікацію насіння і саджанців, опікується імплементацією  всіх вимог і правил. Цікаво, що SOC очолює держслужбовець, якого призначає Міністерство сільського господарства Франції. GNIS (незважаючи, що фінасує SOC) не може впливати на процес сертифікації, тут повна незалежність та незаангажованість процесу, своєрідне державно-приватне партнерство. Самі виробники зацікавлені у якісному здійсненні сертифікації, тому самі фінансують організацію процесу та функціонування структури.

Сертифікація складається із трьох етапів – це реєстрація насіннєвих компаній, польові інспекції та контроль партій. На першому етапі проводиться аудит насіннєвих компаній, щоб оцінити їх здатність виробляти насіння відповідно до правил Франції та ЄС, здатність сприяти проведенню контрольних перевірок 1-ого рівня, починаючи з етапу польового виробництва і до етапу етикетування. Польові інспекції проводяться «під офіційним наглядом» зі сторони SOC, яка також оцінює, встановлює кваліфікацію та перевіряє персонал компаній залежно від видів та категорій. Щорічно SOC проводить більше 14000 польових інспекцій.

«Що стосується контролю партій насіння для перевірки надійності відбору зразків, то за рік SOC проводить ≥ 5800 перевірок партій насіння, тобто 92% відібраних зразків  знаходяться «під офіційним наглядом» цього органу. При чому процедура сертифікації у Франції сприймається виробниками як внутрішньогосподарський контроль, держава не змушує, проте робить умови для того, аби учасник ринку проходив ці процедури. Зараз ми, в Україні, лише на початку такого шляху», - говорить Капустинський.

Читайте також: Робота на дизелі, або чому аграрії боялись обмежень на імпорт нафтопродуктів?

У сфері контролю за насінництвом у Франції задіяні не лише Міністерство сільського господарства і служби дотичні до нього (як це є в Україні), а й Міністерство екології і природніх ресурсів і Міністерство економіки та розвитку.

фото: gnis.fr

Роялті, яке «працює»  для всіх

Іще одна організація, без якої не можна на сьогодні уявити насінницьку сферу Франції, - це SICASOV (Societe Cooperative d'Interet Collectif Agricole des Selectionneurs Obtenteurs de Varietes vegetales).

Вона була створена за ініціативою сільськогосподарських кооперативів та селекціонерів у 1947 році, забезпечує отримання роялті, що є передумовою для появи і постачання нових сортів для сільгоспвиробництва. Нині ця організація опікується 4700 сортами рослин та захищає права 1200 власників прав на сорти.

Причому, засновниками є селекційні приватні компанії, які працюють у Франції (не лише французькі) з державним науковим інститутом INRA. Також, SICASOV має філіал у Італії. За відносно невеликого штату (лише 20 постійних працівників) SICASOV збирає щороку до 100 млн євро роялті, з яких 5 млн витрачається на обслуговування самої організації. Вона є таким собі посередником між аграріями та селекціонерами, надаючи першим новітні розробки, а другим – справедливу оплату за інтелектуальну власність.

Ключові елементи:

Передбачені 2 види платежів:

Роялті (ліцензійний платіж) –  сума, що стягається при наданні насіннєвій компанії ліцензії на виробництво та продаж насіння сортів рослин, які мають правову охорону;

Платіж включається до суми вартості сертифікованого насіння, сплачується виробником насіння згідно умов ліцензійних договорів, по зерновим середній розмір – 28 євро за тону;

Виплата FSS - FarmSaveSeeds (у нас часто говорять, насіння для власних потреб) – сума, яку мають сплачувати фермери за використання у цілях розмноження на власному господарстві продукції їх врожаю, що був отриманий із висадженого розмножувального матеріалу сорту.

Це  стосується всіх фермерів, за винятком малих господарств, – це фермери, які на своєму господарстві виробляють менше 92 тон зернових). Наразі, розмір збору – 0,7 євро/т, збір сплачується з усього отриманого товарного врожаю (близько 50,3 млн тонн).

Тобто, збір за використання насіння кожного сорту, сплачують не лише насіннєві компанії-виробники, а по всьому ланцюгу вирощування товарного с/г продукції –зерна і для власних потреб.  

Читайте також: Директор охоронної компанії «Гайдамаки»: Боротьба з рейдерством – це робота над прогалинами в законодавстві

Усі зібрані кошти SICASOV розподіляє між селекціонерами (85%), а решту, 15%, спрямовує на інновації та дослідження.

Іще одна цікава тема у SICASOV – це боротьба із підробками та недобросовісною конкуренцією. Уповноважені особи організації відстежують виробників, які працюють без ліцензійних договорів. Спочатку включаються у переговорний процес із порушником правил, із метою вивести його на «чисту воду», та включити до списку легальних торгівців насінням. Якщо не допомагає, залучають юристів та органи контролю обігу нелегального насіння та правоохоронців. Суми штрафів за порушення законодавства про обіг насіння у Франції можуть стартують від 20 до 200 тис. євро, а можуть і взагалі стати причиною банкрутства виробника.

фото: gnis.fr

Чому варто повчитись

«На жаль, в Україні сплата ліцензійних платежів за  насіння усіма суб’єктами c/г виробництва досі залишається доволі болючим питанням. Незважаючи на наявну законодавчу базу у свої більшості виробники мало приділяють цьому увагу, і не вважають за потрібне сплачувати додаткові гроші за посівний матеріал», – зазначає Сюзана Григоренко, виконавчий директор  у Насіннєвій асоціації України.

«Якщо процес сертифікації вже вдалось привести до ладу, і він фактично відповідає європейським вимогам, то із роялті та ліцензійними платежами все значно складніше. «Нам було цікаво дослідити досвід Франції. Теоретично, до збору та унормуванням питання роялті міг би долучитися ДП «Центр сертифікації», адже має одну із найбільших інформативних баз щодо суб`єктів насінництва. Зараз ми розглядаємо для себе можливості розширення діяльності підприємства, і надавати такі послуги господарствам у майбутньому», – засвідчує Олександр Капустінський. За його словами, для унормування технічних та законодавчих моментів знадобиться час, але французи готові допомогти українській стороні відпрацювати механізм і допомогти із навчанням фахівців. «Ми, бачимо, що це потрібно для розвитку галузі, тому зі своєї сторони як орган сертифікації теж маємо на меті співпрацювати з  SICASOV і розпочати разом з усіма насіннєвими компаніями працювати по європейській моделі», – говорить він.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама