Реклама

Олександр Мигловець: проблеми цього сезону та засоби їх вирішення

Цей сезон несе нові проблеми та загрози сільгоспвиробникам. Україною поширюються нові хвороби та шкідники. Як до цього підготуватися та краще підібрати препарати для захисту в інтерв'ю для Agravery.com розповідає керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР ГК «UKRAVIT» Олександр Мигловець.

журналіст Agravery.com, аналітик ринку ЗЗР

Розкажіть, як зима цього року вплинула на озимі. В якому вони стані та що потрібно зробити, аби цей стан покращити?

- Об’їхавши майже всю Україну, можу сказати, що загальний стан озимих є одним із найкращих за останні роки. Майже всі посіви перезимували. У південних областях, де немає снігового покриву, через вітер почала утворюватися ґрунтова кірка. В подальшому це може призвести до дефіциту вологи. У Сумській, Харківській та частково Полтавській областях ґрунт досі покритий великим шаром снігу. Ті господарства, які вже відібрали моноліти, стверджують, що стан озимих у цих регіонах відмінний. У посівах ранніх строків сівби, особливо загущених, традиційно відмічається септоріоз і борошниста роса, тому при першій можливості зайти в поле необхідно провести фунгіцидну обробку препаратами зі швидким стоп-ефектом. Такими властивостями володіють фунгіциди Ті Рекс, Дезарал Екстра та Захисник Екстра, які ідеально підходять для першого обприскування. У Запорізькій, Херсонській, Одеській та ряді інших областей вже проводиться живлення азотними добривами. Проте, як показав час, ураження посівів сніговою пліснявою, яке прогнозували через велику кількість снігу, так і не відбулося. Пізні посіви, де відсутній сніговий покрив, наразі знаходяться на різних фенологічних стадіях свого розвитку – від двох листків до завершення кущіння. В посівах пізніх строків сівби хвороб наразі не виявлено, і це дозволить певною мірою відтермінувати першу фунгіцидну обробку.

Як відобразилось переростання ріпака на його перезимівлі? Чи не спостерігалось його значне вимерзання цієї зими?

- Ні, масового вимерзання перерослого ріпака не спостерігалось. Усі перерослі посіви перезимували досить гарно. Значно гірша ситуація з посівами пізніх строків сівби, які висівали після 15 вересня. Характерним є випадіння значних площ тих посівів, де насіння лише «наклюнулось», або тільки почали з’являтись сходи – вони просто вимерзли. Деяким аграріям довелось сіяти ріпак пізніше, так як в оптимальні строки посіву вологи практично не було.

Ольга Бабаянц прогнозує настання 12-річного періоду посухи в Україні Яка ваша думка з цього приводу, та що робити сільгоспвиробникам у такому випадку? Чи варто змінювати систему захисту культур, і як?

- Я б не робив таких довготривалих прогнозів. Але те, що температура у наступні декілька років буде підніматися, – це факт. Кількість опадів також суттєво не змінюється. Згідно моїх спостережень, їх кількість залишається на рівні попередніх років, проте змінюється їх перерозподіл за вегетаційний сезон: періоди посухи чергуються зі зливами. У 2018 році це призвело до того, що протягом трьох тижнів під час збирання зернових господарства не мали змоги вийти в поле. А до і після цього була посуха. Звісно, така ситуація призводить до зміни певних елементів захисту та підживлення. Змінюється ареал хвороб, стають більш розповсюдженими певні види шкідників, а отже, потрібно перебудовувати інсекто-фунгіцидний захист.

Читайте також: Елеватори на мільйон тонн. Керівник відділу трейдингу «Епіцентр К» про потужності зберігання як профіт-центр

Також аграріям у цій ситуації потрібно більше звертати увагу на мікродобрива, препарати на основі амінокислот та антистресанти, наприклад, Гулівер Стимул. Особливо варто звернути увагу на препарати, які здатні зменшувати температуру рослини, – наприклад на основі кремнію. Ці мікродобрива утворюють захисну плівку, яка зменшує температуру рослини на п’ять градусів, що дозволяє уникнути теплового стресу. І такі продукти уже в поточному році є доступними для аграріїв: це – Авангард Р Кремній.

В Україні починають з’являтись нові шкідники - західний кукурудзяний жук, шкодочинні об’єкти - амброзія полинолиста чи вовчок соняшниковий, також розширюють свої ареали. Що ви можете порадити, аби убезпечити посіви від цих проблем та зупинити їх подальше поширення?

- Наразі постала велика проблема із попелицею, в якої виникла резистентність до більшості традиційних інсектицидів. Минулого року були високі температури, які є сприятливими для розмноження та розповсюдження цього шкідника. А у попелиць може бути до 18 поколінь на рік, що сприяє розвитку резистентності до інсектицидів.

Ще однією проблемою була гусениця капустяної молі в посівах ріпака, гірчиці та овочевих культур. Її було дуже важко контролювати навіть потужними інсектицидами. Тож цьогоріч для ефективного контролю лускокрилих та інших видів шкідників ми виводимо на ринок двокомпонентний інсектицид Колібріс.

Щодо західного кукурудзяного жука, то це дійсно стає проблемою. Якщо раніше спостерігались лише поодинокі випадки його локалізації, то тепер його виявляють навіть у Вінницькій та Київській областях. Личинка цього шкідника пошкоджує кореневу систему, а дещо пізніше дорослі особини пошкоджують вегетативну частину рослини. Проти личинкової стадії потрібно використовувати потужні інсектицидні протруйники на основі малорухомих діючих речовин. Найбільш поширеною діючою речовиною є тіаметоксам, який здатен частково контролювати личинки діабротики на перших етапах росту культур. Проте він не здатен повністю вирішити цю проблему, особливо у разі пізнього розвитку шкідника. Тому потрібно використовувати діючі речовини, які мають менш системну дію, такі, як клотіанідин, тіаклоприд та імідаклоприд. Також можливе застосування комплексних протруйників, які мають контактну та системну дію, наприклад, протруйник Антихрущ, що має в своєму складі імідаклоприд та біфентрин.

Читайте також: Заклинатель погоди: як керувати дощем та градом?

Однак жоден протруйник не здатен контролювати дорослу стадію цього шкідника. Розвиток західного кукурудзяного жука збігається із розвитком бавовникової совки та кукурудзяного метелика або відбувається дещо раніше. Тому потрібно проводити обприскування препаратами на основі неонікотиноїдів у поєднанні з піретроїдами чи фосфорорганічними інсектицидами в максимальній нормі застосування. Для прикладу, це препарати Антиколорад Макс, Жукоff та Хлорпірівіт-агро. Застосування одних лише контактних піретроїдів не здатне вирішити проблему. А якщо її не вирішити, то це може призвести до значних втрат врожаю, особливо, якщо одночасно будуть розвиватись обидві стадії. Личинки пошкоджують кореневу, а імаго – вегетативну частину. В результаті пошкоджена рослина просто падає.

Через перенасичення сівозміни соняшником і поширення насіння зі збиральною та ґрунтообробною технікою у Київській області виявляють вовчка соняшникового. На жаль, в нашій країні сільгоспвиробники не завжди дотримуються простих правил безпеки, таких, як чистка комбайнів. Окрім того, насіння вовчка важко ідентифікувати, через що аграрії можуть й самі його заносити на свої поля при посіві.

Минулого року у багатьох сільгоспвиробників були проблеми із захворюваннями пшениці після дощів. Чи можете ви порадити щось, аби уникнути повторення такої ситуації в майбутньому?

- Обов’язково потрібно працювати фунгіцидами по колосу проти фузаріозу та септоріозу. І цю обробку необхідно проводити незалежно від вашого регіону. Тому не раджу відмовлятись від фунгіцидної обробки на початку цвітіння.

Також важливо не допустити розвитку септоріозу та пізнього фузаріозу колосу у фазі засихання рослин. Більшість сільгоспвиробників не бачать необхідності у застосуванні фунгіцидів від пізнього фузаріозу колосу, який потім викликає фузаріозну кореневу гниль. Проте це варто робити насінницьким господарствам і тим, хто вирощує пізньостиглі сорти, оскільки, у разі сприятливих умов, там можуть розвинутись фузаріозні гриби, пліснявіння чи альтернаріоз. Найбільш ефективно буде використати для обробки колосу препарати триазольної групи – це тебуконазол, препарат Унікаль. Також можна використати фунгіциди на основі прохлоразу – Акула, що містить ще й тебуконазол та ципроконазол.

Останнім часом експерти галузі заявляють про активізацію тифульозу на зернових. З чим це пов’язано, та як можна зарадити цій проблемі?

- Дійсно, останніми роками хвороба проявляється осередками у багатьох регіонах України. Після танення снігу на рослинах та поверхні ґрунту з’являється повстяна грибниця брудно-сірого кольору. В результаті ураження погіршується кущіння рослин, відповідно, в подальшому знижується і продуктивність колосу. Тому недобір врожаю може досягати 10% і більше.

Читайте також: Рейтинг найврожайніших гібридів соняшнику у 2018 році

Тифульоз зазвичай ушкоджує перерослі та ослаблені з осені посіви. Джерелом інфекції є склероції, які здатні зберігатися протягом 2 років. У літній період вони перебувають в стані спокою, однак восени, за високої вологості та температури 2-10°С, вони проростають і формують ватоподібний міцелій. Тому активізація туфульозу пов’язана, в першу чергу, із нехтуванням фунгіцидною обробкою восени та недостатнім моніторингом посівів перед входом у перезимівлю: рослини не повинні перебувати в стресовому стані.

Ефективним заходом є протруювання насіння препаратами, які містять у своєму складі флудиоксоніл та ципроконазол, – для прикладу, Рестлер Тріо.При виявленні симптомів варто провести обробку фунгіцидами, які містять у своєму складі пропіконазол – Ті Рекс або прохлораз – Акула. І звісно ж не забувати про осіннє підживлення посіву з осені фосфорно-калійними добривами.

Також в останні роки збільшується кількість випадків захворювання жовтої плямистості зернових, які навіть потіснили більш традиційний септоріоз. Чому відбуваються такі зміни та як цьому зарадити?

- Піренофороз вперше почали ідентифікувати у 2000-х роках. Наприклад, у Грузії це – проблема №1: там дуже важко знайти борошнисту росу чи септоріоз, а піренофороз для них – справжня «катастрофа».

До нас піренофороз прийшов із країн Закавказзя. Хворобу завезли разом з посівним матеріалом. Кліматичні умови України виявились сприятливими для акліматизації збудника, тому він досить швидко поширився територією країни. На даний момент хвороба поширена по всій України і мігрує до країн Європи із достатнім рівнем зволоження.

Піренофороз досить часто невірно ідентифікують і споріднюють із септоріозом, хоча методи його контролю дещо інші. Найкраще контролюють цю хворобу препарати на основі пропіконазолу (Ті Рекс), а також майже усі стробілурини (Капітал, до якого входить азоксистробін).

Читайте також: Купуй навесні, плати восени: як розрахуватись векселем за насіння та ЗЗР?



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама