Поділити дотації: чого хочуть аграрії та за що виступає уряд

Існує одразу три варіанти, як розподілити 7,6 млрд. грн держдопомоги аграріям у 2018 році. Який з них візьме гору?

журналіст Agravery.com

Цього тижня Верховна Рада хоче розглянути у першому читанні проект державного бюджету на 2018 рік. Нагадаємо, що документ було подано до парламенту на початку жовтня. Але через протестні акції під ВР над проектом держкошторису працювали лише в комітетах.

Зокрема, над планами уряду з підтримки аграріїв на 2018 рік.  Нагадаємо, у 2018 році уряд планує виділити з держбюджету на дотації аграріям 7,3 млрд грн. Зокрема, 2 мільярди виділять на виплату аграріям прямих дотацій. 1,6 млрд грн – спрямують на часткову компенсацію вартості новозбудованих тваринницьких комплексів. По одному мільярду гривень виділять на підтримку фермерства та компенсацію 20% вартості при купівлі української сільгосптехніки. Близько 700 млн грн спрямують на компенсацію затрат на купівлю породистої худоби. Також нагадаємо, що на 2017 рік на дотації закладали 4 млрд грн. Але за січень-вересень 2017 року аграрії «вибрали» лише 2,91 млрд грн дотацій. Власне, через це уряд і вирішив удвічі урізати пряму підтримку аграріїв, пояснює перший заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк. Також чиновник каже, що уряд ніяким чином не хотів «образити» аграріїв по кожній з програм підтримки. А при розподілі коштів у першу чергу виходили «з філософії економічного розвитку». «За словами наших експертів, будівництво нових тваринницьких ферм має дати суттєвий ріст виробництва агропродукції в Україні», - коментує Мартинюк.

Він також пояснює – суму в 1,6 млрд грн на компенсацію затрат на нові ферми закладали навіть не з розрахунку, що ці всі кошти буде витрачено, а для більшої гарантії банкам, які будуть давати кредити під будівництво таких проектів.  Урядовець «цілком припускає можливий компроміс з аграріями чи ВР у питанні розподілу дотацій». Інша справа, коли такий компроміс буде досягнуто – або під час бюджетного процесу, або за підсумками І півріччя 2018 року. За словами Мартинюка, цілком ймовірно, що тоді буде проведено перерозподіл сум видатків по різним програмам підтримки, аби оперативніше закрити потреби аграріїв. Також урядовець пообіцяв, що вже в лютому 2018 року аграрії почнуть отримувати всі належні нарахування по держпідтримці. Критерії розподілу такої допомоги Мінагрополітики планує розробити до початку січня наступного року.

Читайте також: Світ олії та зерна: чому почнуть рости ціни на пшеницю

Неспільна незгода

20 жовтня група нардепів, зокрема член фінансового комітету ВР Тетяна Острікова та член аграрного комітету ВР Микола Кучер, запропонували свій варіант розподілу дотацій аграріям на 2018 рік. На прямі дотації пропонують виділити 4 млрд грн,  а на компенсацію затрат на нові тваринницькі комплекси – лише 400 млн грн у 2018 році. Острікова пояснює свою позицію так. 1,6 млрд грн компенсацій на тваринницькі комплекси будуть розподіляти між аграріями «вручну», без чітких критеріїв. І це є шлях до корупції часів Януковича. Підтримувати аграріїв варто через прямі дотації, бо їх розподіляють «автоматично», за чітко визначеними критеріями, які не дають простору для чиновницької корупції. Але при цьому урядові варто знизити частку дотацій, яка перепаде птахівникам. Щоб усунути ризик, що і у 2018 році МХП Косюка отримає мільярд гривень дотацій, як це є у 2017 році. 

Читайте також: Світовий молочний ринок у фактах та цифрах

Аграрії підтримують такий варіант розподілу дотацій на 2018 рік. Про це Всеукраїнська аграрна Рада, Український клуб аграрного бізнесу, Українська аграрна конфедерація та інші написали у спільному листі до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана ще 4 жовтня цього року. Але поки відповіді не отримали. Аграрії додають, що хотіли б змінити принцип розподілу дотацій. Наприклад, за словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Михайла Соколова, агровиробники хочуть нарахування дотацій за Податковим кодексом – тобто за «валом» виробленої дотаційної продукції. Зараз же дотації аграріям нараховують за співвідношенням частки «дотаційної» продукції до сумарного виробництва того чи того агропідприємства. «Тваринники у нас не мають розподілу чисто тваринницьких та рослинницьких підрозділів. І оскільки в першому півріччі більше сіяли, то дотації майже не отримували», - наголошує Соколов. Генеральний директор УКАБ Тарас Висоцький каже, що для аграріїв у питанні дотацій також важлива прогнозованість. Аграрії хотіли б чітко знати, що їхні пропозиції по формату держпідтримки уряд прийме до роботи. І що такий формат буде незмінним конкретний час, наприклад 5 років. Оскільки аграрії та інвестори мусять враховувати і фактор держпідтримки галузі при плануванні своєї діяльності на декілька років вперед. «Такі речі можна було б окремо прописати в певних нормативних документах. Впевнений, що після цього аграрії почнуть ставитись до уряду з набагато більшою довірою», - коментує Висоцький.

Зрештою, за словами Соколова, урядовий варіант підтримки АПК не співпадає з потребами самих аграріїв. По-перше, у наступному році тваринники не планують настільки масштабні будівництва, щоб «вибрати» всі 1,6 млрд грн видатків. По-друге, сума видатків на 2018 рік на компенсацію 20% вартості нової сільгосптехніки у мільярд гривень є завеликою, вважає генеральний директор УАК Павло Коваль. «Щоб освоїти згаданий мільярд гривень, українські машинобудівники мають збільшити у 2,5 раз виробництво сільгосптехніки в наступному році. Навряд чи вони зможуть таке», - коментує Коваль. Тому, на думку Соколова, урядові варто виділити у 2018 році на компенсацію закупок нової вітчизняної агротехніки лише 500 млн грн, на компенсацію затрат на будівництво нових тваринницьких об’єктів – 400 млн грн. Так уряд зможе задовольнити всі запити аграріїв на держпідтримку без залучення додаткових коштів з бюджету у 2018 році.

Читайте також:  Банки проти аграріїв: основні проблеми співпраці

Непродуктивна допомога

Опитані Agravery.com експерти мають іншу точку зору на проблему розподілу дотацій аграріям. Зокрема, що галузевий розподіл держпідтримки має працювати виключно на ріст продуктивності у певній галузі. І з цієї точки зору прямі дотації для аграріїв є шкідливими, вважає економіст ФАО Андрій Ярмак. Оскільки такі нарахування дають лише погіршення продуктивності агровиробників, а як наслідок – ріст цін на продукти харчування. Старший економіст проекту «Підтримка реформ в сільському господарстві та земельних відносинах в Україні» Київської школи економіки Олег Нів’євський додає, що найкращим способом підтримки аграріїв були б більші видатки на дороги або освіту у сільській місцевості. Оскільки аграрії втрачають на некваліфікованій робочій силі чи логістичних проблемах не менше, аніж за відсутності прямих дотацій від держави. Також, як каже економіст, якщо держава хоче збільшити зайнятість на селі, то їй варто підтримвати не лише фермерів, але «неаграрну» зайнятість на селі, як то «зелений туризм». Інша справа, що така підтримка має розподілятись автоматично, без втручання чиновників, вважає експерт. Інакше більшість цих коштів так і не потрапить до тих, хто їх потребує, побоюється Нів’євський. 

Читайте також: Пастка дешевої робочої сили


Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама