Овочеві баталії: конкуренція на внутрішньому ринку зашкалює

Фермери Херсонщини жаліються на проблеми з реалізацією овочів. Що робити в умовах жорсткої конкуренції та де шукати вирішення ситуації. 

журналіст Agravery.com

Після анексії Криму та закриття ринку Росії українські виробники овочів зіткнулися із перенасиченням внутрішнього ринку. Кожного року ситуація лише погіршується — минулого року було вироблено 9,7 млн тонн овочів, а у 2015 — 9,2 млн тонн. Скільки зберуть цього року поки невідомо, проте за прогнозами «Інституту аграрної економіки» варто очікувати зменшення виробництва до 8,9 млн тонн. Незважаючи на зменшення виробництва, за словами фермерів цього року продукція також незатребувана і залишається лежати на складах до кращих часів. "Продукція гарна, люди попрацювали добре. Але дуже важко збувати овочі цього року. Все відправили на склад, ніхто не телефонує, ніхто не питає, нікому вона не потрібна", - заявив Agravery.com Ашир Гусейнов, власник ФГ «Лейла».

На думку експерта плодоовочевого ринку Тетяни Гетьман, ситуація з реалізацією продукції не така вже й погана, особливо з огляду на ціни (вересень 2017 до вересня 2016 року). Проблема може бути в окремо взятих господарствах. «Подивіться на вартість продукції на ринку — цього року вона набагато вища. Тому не думаю, що справді є проблема з реалізацією. Кожного року овочівники говорять одне і те саме, проте завжди збувають овочі. Звісно, якщо овочі неякісні, то вони нікому не потрібні», — вважає експерт.

Проблеми з реалізацією виникають переважно у південних областях, де овочів вирощують багато. Якщо в Чернігівській області під ними 10 тис. га, то на Херсонщині  39,5 тис. га. Тому і проблеми з реалізацією виникають з року в рік саме у там. Загалом, за даними Держстату, площі під урожай 2017 року не зменшилися та становлять 440,2 тис. га. А от за категоріями господарств зміни відбулися суттєвіші: сільгосппідприємства зменшили площі на 11,4%, до 31 тис. га, а господарства населення їх збільшили на 0,7%, до 409 тис. га.

Проблеми як правило виникають у тих, хто не має власних складів та холодильників. «В когось може і добре вродило, але нема рекордного врожаю. Тим більше, якщо у фермера нема своїх складів і холодильників, то для нього виникає проблема, або продати за копійки, або втратити. Кожен думав, що продасть з поля. Тому фермеру потрібно самому розуміти свої можливості реалізації і регулювати виробництво кожний рік, щоб не виростити більше, ніж зможе продати. Тут треба аналізувати ринок», — говорить власник ФХ «Зоря Каховщини» Леонід Кириченко.

Читайте також: Разом легко: як розвивається кооперація на Тернопільщині

За відсутністю експорта такий аналіз призводить до скорочення виробництва та інвестицій. За словами Тажидіна Мустафаєва, власника ФГ «Едельвейс», їм довелося зменшити виробництво на 50%, аби хоч триматися на плаву. Частину продукції вони закладають в овочесховища, але все одно не можуть реалізувати всю продукцію на внутрішньому ринку: «Каховський район може нагодувати всю Україну, але крім нас є інші області. Народ в нас живе не дуже добре і не всі мають змогу купувати нашу продукцію. Я ж не можу по собівартості її продавати. Виробництво дороге, бо ми купуємо все по світових цінах: хімікати, добрива, крапельне зрошення. Тому не може бути дешева продукція».

Вся надія, як завжди, на експорт

Потенціал виробництва овочів в Україні надзвичайно великий і повністю не розкритий, проте навіть на цьому етапі доводиться «нажимати на гальма». А все тому, що фермери звикли продавати всю продукцію в Росію. "Попередні роки хоч через Білорусію відправляли, а зараз дуже важко взагалі  стало. Продукція наразі на складах, буду чекати кращих цін та попиту", - говорить Ашир Гусейнов.

Хоча багато хто і підлаштувався під нові реалії. Відтак, за даними Міністерства Торгівлі США у своєму звіті, протягом останніх двох років Україна переорієнтувала експорт більшості фруктів і овочів з Росії в Європейський Союз, Південної Азії та Південної Африки. Така переорієнтація зі Сходу на Захід вимагає від українських компаній дотримання більш високих стандартів виробництва, у свою чергу вимагає від них пошуку кращих засобів і ресурсів виробництва. Крім того, зараз Україна займає п’яте місце в Європі за рівнем виробництва плодоовочевої та ягідної продукції і є одинадцятою з 45 країн Європи з органічним землеробством. Нагадаємо, 2016 році Україна збільшила експорт овочів на 57% ― до $153 млн порівняно з 2015 роком, наростивши постачання до ЄС. Крім того, були відкриті нові ринки Південної Азії (Бангладеш, Непал, Шрі-Ланка) та Африки (Кенія і Гвінея).

Тому на думку фермерів, виходів із ситуації два: вчитися експортувати в інші країни або зменшувати виробництво. Але для того, аби вдало експортувати, потрібно для початку отримати документи, пройти сертифікацію та сформувати партію. Леонід Кириченко пропонує кооперуватися для досягнення спільної мети. «Ми ж говоримо про реалізацію в ЄС, самотужки фермер туди не пройде. А кооператив може, об’єднавшись, реалізувати логістику, пройти сертифікацію, отримати документи. У фермера не вистачить сил це самому зробити. В глибині душі фермери розуміють потрібність кооперації, а на ділі — ні. Цей процес в нас непопулярний з боку державних органів, вони не хочуть створювати кооперативи, спростити систему реєстрації, систему оподаткування, на це в них "руки не стоять". Має бути фінансування під кооперацію, переробку, логістику в межах України», — сказав він.

Читайте також: Платити більше, шукати іншого або чи мають аграрії альтернативу сервісу «Укрзалізниці»?

Але і з відкриттям ринків теж потрібно бути обережними, адже багато хто досі надіється на ЄС, але чи справді наша продукція їм потрібна. Логістично Україні звісно було б добре відправляти овочі до Польщі, а далі в Європу.  «Наша продукція якісна, але трохи підводить упаковка. Тому я думаю, що нам європейського ринку нам поки не бачити», — вважає Тажидін Мустафаєв.

 


Реклама

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама