Органічні бобові: три причини їх сіяти

Чи готові українські аграрії торгувати зі світом органічними бобовими, які переваги це дає господарствам, досліджував Agravery.com.

журналіст Agravery.com

Котирування на світових біржах засвідчують, що у поточному сезоні традиційні зернові культури пшеницю та кукурудзу не подорожчають. Тому американські, а слідом за ними і європейські аграрії починають робити ставку на бобові культури – сою, горох, сочевицю. За останні роки світові площі під ними зросли щонайменше на 20-30%, а експортна ціна бобових у $1000-1500 за тонну стимулює подальше розширення територій. Аналітики ринку стверджують, що найбільш цікавою «нішею» декілька сезонів поспіль залишаються органічні бобові культури – попит трейдерів на них у 10 разів перевищує пропозицію. 

Причина №1

Ціна та розширення ринків збуту

«Україна має найбільший потенціал розширення площ під бобовими серед інших європейських країн – тут є і вільні площі, і відповідний клімат, і технології, врешті-решт прийнятна внутрішня ціна на ці культури», –  так пояснює зацікавленість у роботі із українськими виробниками ізраїльський трейдер, генеральний директор «Hamama meir traiding» Елі Хамама. Уже понад 8 років він експортує з нашої країни сою, квасолю, нут та сочевицю, відправляє її клієнтам по всьому світу. Пояснює, що зараз сформувався дефіцит бобової продукції, особливо якісних органічних кормів для худоби. Європейські трейдери шукають, яким чином поповнити запаси, поступово відмовляються від китайської та південно-американської сировини, через постійні проблеми із нею. Тож вирощувати бобові для українських виробників як ніколи на часі.

Якщо декілька сезонів тому наші органічні господарства робили ставку на пшеницю та кукурудзу, то зараз перерозподіляють площі, та починають вирощувати більше сої, гороху, нуту, сочевиці та квасолі. Хоча від загального валу продукції це не більше ніж 10 %. Аграріїв не лякають ані проблеми із бур’янами (із якими без використання хімії боротися набагато важче), ані фактична відсутність якісного  посівного матеріалу в Україні (його часто доводиться завозити з-за кордону самотужки).

"Усі додаткові витрати покриває маржа. Сьогодні премія за виробництво органічних бобових на світовому ринку, залежно від року, країн-партнерів та культури становить від 20 до 100%. Найбільше запитів імпортерів останні два сезони отримуємо  по гороху, нуту та сочевиці. Я переконаний, що наступні три сезони їх площі будуть дорівнювати територіям під соєю", – говорить виконавчий директор агрохолдингу «Арніка» Олег Максак.

Читайте також: Заощаджуємо добрива: як правильно використовувати агрохімічний аналіз грунту

Голова правління «Федерації органічного руху України» Євген Милованов пояснює, що зацікавлення українського фермера у вирощуванні органічних зернових та бобових цілком закономірно: якщо він зараз працює по традиційній технології, то за два роки перехідного періоду, після отримання органічного сертифікату, може мати щонайменше 5-8  тисяч гривень додаткового прибутку на кожному гектарі. Тенденцію попиту на органічні бобові «made in Ukraine» підтверджує президент ГС «Співтовариство виробників і споживачів бобових України» Антоніна Скляренко. За її словами, на нещодавньому Міжнародному форумі виробників  бобових у Канаді, наша країна увійшла до переліку найбільш бажаних партнерів по бобовим культурам, бо ми можемо уже у найближчому майбутньому мати понад мільйон гектарів під ними.

Світовий попит зелену та червону сочевицю, нут є стабільним високим. Компанії, які займаються вирощуванням та трейдингом бобових по всьому світу прискіпливо дивляться на Україну та Молдову, готові працювати, як на умовах форвардних контрактів, так і спільного вирощування продукції (надання фермерам необхідного посівного матеріалу за умови подальшої купівлі).  «Нашими стратегічними покупцями стануть країни Близького Сходу, сусідня Туреччина, а  також Швейцарія, Німеччина та Австрія. Останні зараз ставлять законодавчі перепони і мінімізують потрапляння  неякісної органічної сировини. Україна, і з точки зору логістики, і підходів до виробництва їм дуже імпонує», – коментує Скляренко.

Читайте також: Цукровий буряк: що з нього роблять?

Проте є і ті господарі, які вже прогоріли на органіці, і виробляти її у подальшому не планують, мовляв, і звичайні бобові можна не менш вигідно продавати. Директор ТОВ «Омега Аїр» Юрій Колесник, розповідає, що має під нутом понад 400 га, проте сертифікувати його не поспішає: «Я не вірю, що органіка формує більшу ціну на продукцію. Ціна нуту $1100-1200 за тону, і отримуємо, залежно від року 12-18 центнерів урожаю, що дає господарству прекрасну економіку. Експортуємо у азійські країни та до Ізраїлю». А от щодо органіки Колесник радить чітко знати свого покупця. Два роки у господарстві вирощували органічну спельту, і досі не можуть її продати, бо зараз ціна на ринку незадовільна, вона не покриває витрачених  на виробництво грошей.

Причина №2

Кращі властивості грунту та гарний попередник

Якщо раніше вирощуванням бобових культур (за виключенням сої)  цікавились переважно фермерські господарства, то сьогодні все більше на них переорієнтовуються агрохолдинги, причому пропагують робити це саме органічним способом. Серед лідерів сегменту  називають найбільший в Україні органічний агрохолдинг «Арніка», агрохолдинг «Сварог Вест Груп», ПП «Агроекологія» та агрофірму «Поле».

Усі без винятку господарі, з якими поспілкувався Agravery.com, запевняють, що відводять більші площі під бобові культури, бо це чудовий попередник під зернові, і ідеально вписується у сучасну агротехнологію.  Грунт них має значно кращі властивості. Приміром, бобові культури, як попередник кукурудзи, оздоровлюють його, пригнічуючи проростання спор сажки. Головний агроном корпорації «Сварог Вест Груп» Олексій Сидорчук стверджує, що вони уже п’ять років поспіль успішно займаються вирощуванням органічної сої. Висока маржинальність виробництва і світовий попит стимулює розширювати площі і приглядатися до інших бобових. «Органічна соя залишає більше азоту у ґрунті, її можна раніше зібрати і звільнити поле під пшеницю. Складнощів при виробництві цієї органічної культури, навіть у  великих масштабах, я не бачу. Єдине – треба більш ретельно слідкувати за технологією, вчасно робити  усі операції та використовувати спеціальну техніку придатну для органіки, тоді боротьба із бур’янами буде мінімальною», – рекомендує фахівець.

Читайте також: Рік з KUHN: Липень - час обирати техніку для обробітку грунту

Фермер з Житомирщини Олексій Язиков також 7 років тому перейшов з традиційної системи вирощування сої на органіку, навіть спробував вирощувати її по технології no-till. Констатує, що основний технологічний аспект – це підбір гарного попередника – приміром, під органічну сою це може бути жито та спельта, які очищуватимуть поля, у іншому випадку, потрібно більше працювати роторною бороною та вичищати поле механічним способом.

Причина №3

 Зменшення витрат на технологію

Крім решти переваг, органічні бобові дозволяють господарству економити на добривах та ЗЗР, адже  перехід до органічної системи означає повну відмову від використання хімії. Згідно досвіду господарств, бобові дозволяють мінімізувати використання навіть біологічних препаратів. Так, у «Арніці» продовжують розширювати площі під нутом та сочевицею, адже вони дають можливість краще доглядати посіви та боротися із однорічними та багаторічними бур’янами у послідовників аж до осені, а органічну сою там взагалі збирають аж до настання перших морозів.

Те, що бобові допомагають «розтягнути» у часі сезон, і краще боротися із забур’яненістю поля підтверджує і фермер з Вінничини Олексій Дон. Він сіє нут в останніх числах травня, бо тоді  культура має більшу енергію росту, аніж ранні посіви, і обробітків від бур’янів потрібно значно менше. «Якщо площі у господарстві чисті, то можна посіяти нут і у березні, таким чином ви швидше звільняєте поле, можете сіяти сидерат чи гірчицю, яка гарно спрацьовує від кореневих гнилей, а у Херсонській та Миколаївській областях можна встигнути і гречку посіяти, подвійно заробити», – ділиться досвідом Дон.

Читайте також: Директор ТОВ «Цефей-Груп»: Європейці не можуть самостійно задовольнити потребу в органічній продукції

Іще один спосіб більшого та швидшого заробітку на органіці пропагує директор агропромислової групи «Арніка» Олег  Максак. За його словами,  доцільним методом стане об’єднання дрібних та середніх фермерських господарств-виробників у органічні кластери. «Єдина база сучасна складування та сушіння продукції, що облаштована за всіма вимогами сертифікуючих органів, нова спеціальна техніка, єдине пакування та маркування відразу для декількох підприємств – все це може стати  перепусткою на експортні ринки. У свою чергу, більші партії продукції можна подати  по більш конкурентній ціні, без допомоги трейдерів», – рекомендує підприємець.   


Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама