Опромінене продовольство: не мерехтить і не псується

Коментарі

0

Що спільного у стиглої полуниці в кінці зими і жаб'ячих лапок за 1000 км від французької водойми на полиці вашого супермаркету? Виявляється, ці та багато інших продуктів зберігають свіжість завдяки інноваційним технологіям обробки - радіаційному (іонізуючому) опроміненню. Чому цей спосіб набуває в світі все більшої популярності, наскільки він безпечний і які перспективи його застосування в Україні?

 


 

Анастасія Музиченко, менеджер проектів інформаційно-аналітичного центру про ядерну енергетику Euaxis


 

Опромінення - процес стерилізації, коли за допомогою енергії випромінювання знищують шкідливі бактерії. Суперечки про безпеку іонізуючого опромінення продуктів були припинені в 1980 році. Відразу три авторитетні організації: Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ), Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) та міжнародна продовольча і сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй (ФАО ООН) на підставі аналізу результатів численних досліджень зробили висновок про безпеку харчових продуктів для людини. Протягом тривалого часу реалізується спільна програма ФАО ООН з МАГАТЕ «Застосування ядерних технологій в продовольчої і сільськогосподарської областях».

Близько 30% світового продовольства (до 1,3 млрд тонн) на рік псується і стає непридатним. Про це свідчить статистика міжнародної продовольчої і сільськогосподарської організації (ФАО ООН). Ці невеселі цифри багато в чому пояснюють ті зусилля, які докладають на міжнародному рівні для вирішення проблеми стерилізації продуктів харчування. Багато країн поступово відходять від використання хімічної обробки і починають розвивати інші способи стерилізації, в тому числі радіаційне (іонізуюче) опромінення, зазначає завідувач сектором радіаційних технологій Інституту ядерних досліджень Академії наук України Віктор Сахно.

Читайте також: Корисний атом: як можна використовувати радіаційні технології в АПК?

За даними експерта, сьогодні річний обсяг продуктів харчування в світі, які проходять обробку іонізуючим опроміненням, оцінюється в 700-800 тис. тонн. А ринок цих послуг в грошовому вираженні досягає $2 млрд. І має стійку тенденцію зростання. Очікується, що до 2020 року він складе $4,8 млрд, а до 2030 року - $10,9 млрд. Близько 40 країн проводять опромінення харчової продукції на постійній основі.

Країни, в яких використовуєтьсяь іррадіація продуктів харчування. Фото: teamrich.wordpress.com

«Такий метод обробки продуктів харчування дозволяє проводити їх дезінфекцію і стерилізацію без нагріву, швидко і без застосування хімікатів, що містять канцерогени. Ця процедура вимагає значно менше витрат енергії і в кінцевому рахунку обходиться виробникам дешевше», - зазначає професор кафедри АЕС Одеського національного політехнічного університету Сергій Барбашев.

Впровадження технології опромінення продуктів в харчову промисловість і торгівлю стало предметом досліджень і розробок в багатьох країнах. Лідером в області комерційного застосування радіаційних технологій в сільському господарстві є Китай. А найбільш перспективними ринками - країни Південно-Східної Азії.

Провідні світові виробники обладнання починають конкурувати за цей сегмент ринку. Так, наприклад, Індія, як один з найбільших центрів виробництва продуктів харчування в світі (близько 600 млн. т харчових продуктів щорічно), оголосила про створення власної мережі центрів опромінення продуктів на базі технологій російських атомників. Головне завдання проекту - забезпечення збереження врожаю (зокрема, рису, який є одним з пріоритетних продуктів в Індії). Болівія в свою чергу спільно з Росатомом побудують перший в латиноамериканській країні центр ядерних досліджень. Проект дозволить Болівії почати роботу з освоєння атомних технологій і їх застосування для потреб науки і сільського господарства. У компанії подібних проектів - більше двох десятків і в цьому вона випереджає Китай і США.

Щоб споживачі могли вибрати між опроміненим і неопроміненим продуктом, у багатьох країнах була прийнята міжнародна маркування продуктів, оброблених іонізуючим випромінюванням, - логотип «Radura-logo». У деяких державах логотипи на етикетках харчових продуктів супроводжуються додатковими написами: «Treated with ionizing energy», «Treated by irradiation» або «Treated with radiation», або написи замінюють знак.

За даними ФАО ООН, в Європі щорічно виготовляється і реалізується понад 200 тисяч тонн продуктів, простерилізованих випромінюючими установками. У Канаді радіацією знезаражують заморожених курчат, в Нідерландах - устриці і жаб'ячі лапки. В Австралії з 1979 року опромінюють заморожених креветок в промислових масштабах. У США щороку за допомогою радіації стерилізується понад 100 мільйонів кілограмів харчових продуктів, серед яких: м'ясо (фарш), овочі, фрукти, какао, кава, яйця, вівсяні пластівці, пиво, консерви, приправи і згущене молоко.

Цікаво, що в Україні подібні установки вже експлуатувалися. Зокрема, в Одеському порту було встановлено випромінювач, який обробляв імпортну пшеницю. За даними експерта з радіаційних технологій, після такої обробки збереження зерна підвищувалася на 30%. Мобільні установки використовувалися у нас для обробки насіння перед посівом, для збільшення сходів. Застосування аналогічних технологій для обробки плантацій бавовни в Пакистані дозволило підвищити врожайність в 2 рази, а врожайність рису в Китаї після опромінення виросла в 1,4 рази. У той же час українські вчені вже мають досвід реалізації окремих проектів в цьому напрямку. «В Україні є великий потенціал для розвитку радіаційних технологій в сільському господарстві. Основна наша проблема в цій сфері - це відсутність необхідного фінансування для їх впровадження. За цими технологіями майбутнє, ситуацію треба міняти », - впевнений завідувач сектором радіаційних технологій ІЯД НАН України Віктор Сахно.

Фото: teamrich.wordpress.com

 


Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама