Реклама

Олександр Вержиховський: Ліквідація ветеринарної міліції була помилкою

Про розповсюдження АЧС в Україні, перевірки підприємств, початок експорту молочних продуктів в Європу та реформу системи контролю якості в ексклюзивному інтерв'ю Agravery.com розповів заступник Голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Олександр Вержиховський. 

Першого липня було призначено голову Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Як зараз працює Державна ветеринарна та фітосанітарна служба?

У відповідності з поставленими перед нею завданням. По-перше, ми забезпечуємо епізоотичне благополуччя України. По-друге, ми маємо допомагати національним виробникам у диверсифікації ринків. Враховуючи, що у нас постійне ембарго на торгівлю з Росією. Зараз ми активно працюємо з Казахстаном та Європою. Втім, останнє — це окремий блок питань — нам хотілось би пришвидшити погодження експорту, але там тривала процедура. Ми працюємо згідно плану завдань, які поставлені перед службою. Щодо нової служби, вона створюється з минулого року. Першого липня був призначений голова та перший заступник. Мене уряд призначив головою комісії з реорганізації. Ми працюємо нам цим зараз.

Кому ви зараз підпорядковані?

Держветфітослужба відноситься до Центральних органів виконавчої влади, діяльність яких координується Міністром аграрної політики та продовольства України, Міністерству аграрної політики, як і раніше. Ми зараз працюємо за старими правилам. Нова служба поки що тільки створюється. Після призначення голови в Кабміні має бути затверджене положення про саму службу. В триденний термін після призначення керівника нова служба мала б бути зареєстрована, але поки що цього не відбулось. Тобто система працює як і працювала. Моє завдання — зберегти всі напрацювання під час реорганізації. Адже наша служба дуже важлива. Бізнес та громадськість уважно спостерігають, наскільки адекватно ми реагуємо на спалахи хвороб, чи можемо допомогти вітчизняному товаровиробнику вийти на нові ринки і взагалі чи можемо стати нормальним партнером для бізнесу. Перед тим яке робити якісь кроки в сфері торгівлі, ми постійно проводимо аудит підприємств і даємо гарантії державної служби ветмедицини щодо безпечності того чи іншого товару тощо.

Коли ж закінчиться реорганізація?

Це риторичне питання. Я не знаю, коли це станеться, адже це залежить від уряду.

В травні Асоціація виробників молока виступала з заявою про те, що відсутність голови Держветслужби шкодить галузі — не проводиться перевірок, ніхто не може підписати погодження тощо. Проблему вирішено?

Безперечно. У нас був вакуум в юридичній площині, коли звільнили одного заступника голови — Віталія Башинського, але нікого замість нього не призначили. Приблизно місяць тягнулася ситуація, коли нікому було підписати потрібні документи. Навіть в середині служби співробітникам заборгували заробітну плату за квітень. І не тому, що не було грошей – нікому було ухвалити це рішення. Зараз я візую будь-які документи, мені за посадою дозволено приймати усі необхідні рішення. Ми як орган, який реалізує державну політику, працюємо повноцінно. Я не бачу проблем де-юре. До речі, можливо поштовхом до мого призначення була думка громадських об’єднань. Можливо, нікого б не призначили і до цього часу, якби громадські організації не виступили за це.

В інтерв’ю Agravery.com в.о. голови Укрспирту Роман Іванюк говорив, що не має достатньо повноважень аби підписувати міжнародні угоди. А у вас є ця проблема?

Якщо брати угоди такого рівня, то у нас була міждержавна угода з урядом Китаю. Також ми на рівні міністрів заключили угоди с Польщею та Угорщиною. Ми готуємо документи, міністр підписує угоди.

Як триває ваша співпраця з експертами DG-SANTE?

Продовжується. Ми зараз працюємо нам тим, щоб до кінця року отримати дозвіл на експорт молока. Безпосередньо працюємо з людиною, яка координує роботу в Україні. Крім того, нещодавно відбувся останній візит експертів з їх боку, під час якого виробляли план дій. На 2015-2020-й роки у на розписаний величезний план дій.

І Україна зможе почати експорт молока в ЄС цього року?

Це важливе питання, але я хотів би відзначити, що протягом чотирьох місяців все, що могли зробити, ми зробили. Зараз самі бізнесмени мають включитися в роботу. Адже ця процедура дуже тривала і кожна європейська країна має ухвалити дозвіл на експорт з України, а потім всі разом ще раз мають це зробити. Це буде непросто. Можемо порівняти з ним, як це було з виходом на європейський ринок м’яса птиці. Тоді самі бізнесмени приклали багато зусиль. Вони шукали лобістів в Європарламенті, шукали людей, які б допомогли захистити інтереси виробника.

Ви казали, що працюєте над диверсифікацією експортних ринків. З якими країнами ведете переговори?

Зараз дуже плідно працюємо з країнами арабського світу. Йдуть переговори з Саудівською Аравією, Єгиптом, ОАЕ щодо експорту продукції птахівництва – яєць та м’яса, а також яловичини. Крім цього, на наше щастя, сьогодні ми вступили в активну фазу перемовин щодо експорту в Ізраїль яйця столового. Наступний момент — в межах СНГ ми активно працюємо з Казахстаном. Перелік з 13 підприємств вже направлений. Це перший список, з них — вісім отримали дозвіл експортувати. Семеро перебувають на стадії лабораторного контролю. Ми вже навіть відправили пакет документів по другому списку. Зараз асоціації подають третій список і ми готуємо його до передачі на розгляд до відповідних органів контролю Казахстану.

Як потрапити до списків і хто там вже є?

Підприємство має звернутися до наших територіальних органів. Там складуть відповідний графік перевірок. Потім ми проведемо перевірки, відправимо документи в Казахстан та під гарантії Держветслужби там дають дозвіл на експорт. Щодо конкретних назв, то я не хотів би робити комусь рекламу. Бо й так багато ходить розмов, що у нас хтось за невиправдану винагороду фільтруються списки. Це неправда. Який принцип відбору у них, я не знаю, але ми подаємо всі підприємства, які до нас звернулися і пройшли аудит Держветфітослужбою.

Яка зараз ситуація з експортом в Росію?

Дійсно, правду говорять, розумом їх не осягнеш. Мені складно коментувати, який в Росії принцип відбору підприємств, в яких є дозвіл на експорт. Недавно відкрили експорт для двох підприємств. Але немає катастрофи в тому, що вони не пускають нашу продукцію. До речі, казахи як члени Митного союзу могли заборонити наш експорт. Але вони заявили, що гарантують, що за межі країни імпортована ними українська продукція не потрапить. Вони купуватимуть її лише в двосторонньому порядку.

З Росією ми постійно ведемо офіційну переписку. Ми мусимо її вести в ключі допомоги нашому бізнесу, хоч то є країна-агресор.

Що зараз ми можемо експортувати туди і що фактично експортуємо?

М'ясо — свинина та яловичина. З молочною продукцією все важче — дозволи є тільки по цих двох підприємствах.

Якщо говорити загалом, які зараз діють дозволи на експорт, а які на торгівлю в середині України?

Зараз наші дії вже спрощені до максимуму. Щоб суб’єкт мав право працювати в принципі, він повинен мати експлуатаційний дозвіл. Далі офіційний лікар має обстежити технологію виробництва. Третє — супроводжувальні документи, декларація виробника. Сьогодні ветеринарні документи на харчові продукти не є обов’язковими. Ми вже не маємо права вимагати ветеринарне свідоцтво та форму номер два, як це було раніше. Якщо ж мова йде про експорт — то на вимогу контрагента країни-експортера товар обов’язково супроводжується міжнародним ветеринарним сертифікатом. 

Чи проводите ви зараз перевірки підприємств?

Ні, з минулого року є мораторій на перевірки, накладений Урядом. Він діє зараз і його термін буде продовжено на наступний рік. З одного боку перевірки ніхто не любить. Але з іншого —  є запити від народних депутатів, які вимагають, щоб Держветслужба мала можливість перевіряти підприємства. Не всі з цим погодяться. Але якщо ми говоримо, що та чи інша компанія може експортувати свій товар під гарантії Держветслужби, кожен контрагент може запитати нас, а як ми зможемо підтвердити свої гарантії, якщо не перевірок немає. Лише з дозволу Кабміну, або лише після звернення підприємства. Ми можемо перевіряти підприємства в межах кримінальних справ, коли представники інших органів можуть залучати наших спеціалістів.

До речі, цікава ситуація — у нас на простому рівні побутує думка, що на експорт має йти безпечне та дуже добре, тому перевіряють, а тут можуть продаватися без додаткових перевірок.

Ситуація з АЧС не змінила ставлення до мораторію на перевірки?

У нас є рішення уряду з приводу АЧС — коли починається епідемія, в нас є встановлений перелік дій. Але заборону на перевірки ніхто не скасовував. Ми зараз будемо обговорювати питання, аби наші фахівці мали можливість зайти на підприємство. Я впевнений, що якщо мова іде про великі виробництва, то ніхто не стане ігнорувати вимоги біобезпеки. Бо власники мають розуміти, що за тиждень можна втратити бізнес, бо в цієї хвороби летальність 90-95%. Тут і переконувати нікого не треба. Люди свідомі, і тому я не знаю жодного виробника, який би відмовився впроваджувати заходи безпеки. Але є безліч господарств, де може виникнути хвороба, де є доступ до тварин сторонніх осіб. Це малі господарства, приватний сектор тощо. Ми намагаємся зараз переконувати усіх людей обмежити доступ до тварин. По-перше, вірус може жити до 150 днів. По-друге, закиньте до свиней бутерброд з салом, яке було від зараженої тварини, і вони вже хворі.

Скільки областей вже уражені?

Динаміка не на користь України — ми маємо уже 26 випадків з 2012 року. Це Запорізька, Луганська, Чернігівська, Сумська, Київська, Житомирська та Рівненська області. В основному збудник потрапляв до тварин через дику фауну. Ми пов’язуємо це з кордоном, адже у наших сусідів інші підходи до безпеки. Наприклад, у нас є прописаний план дій, якщо хтось повідомить про труп дикої тварини. Аналогів у наших сусідів немає. Я вважаю, що тут не можна приховувати інформацію, бо біля кожної тваринки, яка захворіла, є село, де в людей в домашніх господарствах утримується чимало свиней. Також тварина може зайти в посіви зернових та занести хворобу туди. А що це для України, яка є одним з найбільших експортерів зерна? Там де є хвороби, має бути введений мораторій на експорт зерна.

Для України це може стати реальністю?

Не може. Випадки поки що спорадичні. Наше завдання — не дати розповсюдитись хворобі. Тому ми нічого не приховуємо, та разом з громадою і органами влади на місцях проводимо необхідні заходи.

Які, якщо у вас нема права на перевірки?

Діють державні протиепізоотичні комісії при районних та при обласних адміністраціях. Коли вони приймають рішення, то це обов’язково для всіх. Я не хотів би коментувати, але коли ліквідували ветеринарну міліцію, це було помилкою. Це було двісті людей, але надзвичайно кваліфікованих — офіцери з вищою освітою, які могли носили зброю, організовувати відповідні заходи під час виникнення саме таких ситуацій, як, наприклад сьогодні з африканкою. Міліція працювала з 1964 року і мала надзвичайне значення під час епідемій — діяв закон, який дозволяв інспектору зупиняти машину, перевіряти вантажі, бути на карантинному посту. Зараз ми змушені звертатися до МВС. В деяких областях є розуміння важливості такого контролю, а в деяких треба було три дні переконувати керівництво. Я звернувся до нашого міністра, який писав лист на прем’єра і я думаю, що МВС зобов’яжуть допомагати нам.

З якими хворобами ще є проблеми?

Насправді, якщо подивитись на карту Європи та Росію, то у нас ситуація краща за багатьох. У нас немає ящуру з 1992 року, і ми маємо статус країни вільної від нього без вакцинації. З 1986 року у нас немає бруцельозу, який є надзвичайно небезпечним для тварин та людей.  У нас ніколи не було чуми коней, великої рогатої худоби, дрібних жуйних, повального запалення легенів. Але з року в рік коштів на протиепізоотичні заходи виділяють все менше. І позиція Мінфіну, якщо катастрофи немає, то можна зменшити або взагалі забрати ці гроші. Але, наприклад, щоб довести, що у нас країна вільна від губкоподібної енцефалопатії, то ми маємо витратити 34 млн грн на рік на дослідження.

Ми розуміємо, що грошей в країні дуже мало, але щось робити треба. Бо все одно є проблема сказу, вона була завжди. Але коли були гроші на імунізацію, коли  ми могли обмежувати контакти хворих диких тварин з бродячими собаками, які заносили хвороби до сіл, то він йшов на спад.

А чи є проблеми з вакцинами, як в системі МОЗу?  

Проблем із засобами немає. Є проблема з коштами. Якщо щорічна потреба служби в 350 млн грн, то нам цього року виділили 60 млн грн. 

Наталія Гузенко



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама