Олександр Мигловець: Ми спостерігаємо тенденцію до зниження використання однокомпонентних препаратів

Коментарі

0

Як цього року фермери долали хвороби, як поля атакували шкідники та що робити, щоб врожай наступного року був захищений, розповів Agravery.com керівник Відділу розвитку продуктів та сервісів засобів захисту рослин ГК «UKRAVIT» Олександр Мигловець.

журналіст Agravery.com, аналітик ринку ЗЗР

Ви подорожуєте по всій Україні і за сезон буваєте чи не в кожній області нашої країни. Розкажіть, де, на вашу думку, у цьому році було найважче вести сільське господарство та чому?

- Кожен рік у сільському господарстві є по-своєму особливим та непередбачуваним. У цьому році ситуація була доволі складною через специфічні погодні умови. Весна настала пізно і дуже швидко перейшла в літо. Це призвело до того, що сільгоспвиробникам у різних регіонах України потрібно було одночасно висівати кукурудзу та соняшник і обробляти посіви зернових та ріпака. У зв’язку з цим багато господарств зіткнулися з проблемою нестачі часу та техніки. Тому не усім вдалося внести ґрунтові гербіциди. Це негативно відобразилось на вирощуванні класичних сортів та гібридів соняшника – значно зросла забур’яненість. У тих господарств, що вирощують стійкі до гербіцидів гібриди, цих проблем не виникло. По кукурудзі у певних регіонах змістилися терміни обприскування на більш ранні періоди, а у деяких навпаки – на більш пізні фази росту, але до суттєвого зниження врожайності це не призвело. Подальші погодні умови сприяли тому, що у цьому році, за різними прогнозами, очікується врожай на рівні 30 мільйонів тонн кукурудзи. Цей рік став однозначно кукурудзяним.

В східних та південних регіонах вирувала страшна посуха. Потім, з кінця червня і до третьої декади липня, випадали дощі. Через це у південних регіонах на соняшнику почали розвиватись суха та біла гниль. У центральних регіонах відмічалось чотири форми склеротиніозу: коренева, стеблова, прикоренева та кошика. Це сталось через погодні умови та невдалий підбір фунгіцидів, захист яких не мав довготривалого ефекту.

Цьогоріч ряд господарств, із якими ми працюємо, були дуже задоволені тим, що вчасно надані рекомендації по використанню суміші препаратів зі стоп-ефектом та довготривалою дією врятували їхні посіви. Наші клієнти звертались, коли почався розвиток сухої та білої гнилі кошика. Потрібно було терміново зупинити розвиток хвороби. Тому були надані рекомендації щодо термінового застосування препаратів на основі флутриафолу (Топ Ефект), який володіє гарним стоп-ефектом, у поєднанні з тіофанат-метилом (Захисник), який розпадається пізніше до карбендазиму. В результаті поля навколо були уражені хворобами, а соняшник, захищений нашими фунгіцидами, мав здоровий вигляд.

По сої в цьому році ситуація була краща, ніж у минулих. Умови не сприяли розвитку кліщів, тому у використанні акарицидів необхідності не було. Проте через погодні умови не всі встигли вчасно внести ґрунтові гербіциди. І там, де ґрунтові препарати внесли не вчасно або взагалі не внесли, зараз відмічається надзвичайно високий рівень забур’яненості лободою та іншими видами бур’янів.

По більшості територій України під час жнив пройшли дощі. Як це відобразилось на якості отриманого зерна? Чи збільшилась кількість уражень піренофорозом? Яка ситуація із розвитком фузаріозу? Та чи не призведе це до проблем при продажі зерна? Що порадите робити у наступному році, можливо, фунгіцидну обробку по колосу?

- По зерновим спалаху піренофорозу не було. Він, звісно, розвивався, але такого масового поширення та розвитку, як у минулі роки, ми не спостерігали. Єдине, що через дощі під час збирання багато зерна втратило класність. Якщо господарство починало обмолот і отримувало перший або другий клас пшениці, то через дощі якість зерна знизилася до третього класу та фуражу. Також спостерігався розвиток альтернаріозу, сажки та сапрофітних грибів.

Читайте також: Пропозиція на мільярди, або як запустити кредитування аграріїв на викуп паїв?

Фузаріозу у цьому році було небагато, тому що він уражає рослину в момент цвітіння, і для розвитку йому потрібна волога. Інфекція зберігається на поверхні ґрунту і потрапляє на рослину тоді, коли краплі дощу здіймають цей збудник. А так як у цю фазу не було опадів, то і значного розвитку хвороби не спостерігалось. Якщо в наступному році ситуація складеться так, що дощі пройдуть у фазі початку цвітіння, то потрібно буде проводити додаткову обробку фунгіцидами. Але це не стосується Західної України. Аграріїв цього регіону так заливає, що вони вже жартують про те, що можна на кораблі пересідати. Тому у цьому регіоні буде цілком доцільно ввести в технологічну карту третю фунгіцидну обробку пшениці. Я знаю навіть господарства, які роблять 4 – 5 фунгіцидних обробок. Вони ставлять собі на меті отримати врожайність більше, ніж 8,0 – 9,0 тонн з гектара.

На західній частині країни доволі часто відмічають розвиток карликової сажки. Чи був розвиток цієї хвороби у цьому році та що можливо зробити, аби уникнути цієї проблеми в майбутньому? Адже, як заявляють сільгоспвиробники, жоден протруйник не може забезпечити надійний захист від цієї хвороби.

- Ця хвороба здебільшого поширена на території Білорусі та Росії, де більш прохолодні умови. В нас я дуже рідко зустрічав її прояви, в основному вона трапляється  в Західних регіонах нашої держави. Але те, що я знаходив у наукових джерелах вчених із різних країн, свідчить, що цю хворобу найкраще контролюють препарати, які мають у своєму складі дифеноконазол. І якщо у нас буде поширюватись карликова сажка, то я б радив використовувати препарати на основі саме цієї діючої речовини.

Якою цього року була ситуація із шкідниками? Чи були спалахи розвитку якихось видів комах? Наприклад, як ситуація із шкідливим клопом-черепашкою?

- У цьому році був сильний спалах поширення гусениці капустяної молі в Одеській, Херсонській та Миколаївській областях. Суттєво постраждали ярий ріпак та гірчиця. Господарства проводили інсектицидні обробки доволі часто, оскільки гусениця об’їдала рослину настільки, що лишалося лише одне стебло. Ми рекомендували вносити препарати на основі хлорпірифосу із додаванням циперметрину (Хлорпірівіт-агро) та прилипача в максимальних нормах зі збільшенням норми внесення робочого розчину. Справа в тому, що цей шкідник є відносно стійким до піретроїдів та неонікотиноїдів.

По чисельності інших шкідників таких інтенсивних спалахів не було. Традиційно поширювався кукурудзяний метелик та бавовникова совка на Поліссі, у Лісостепу та в західних регіонах. Клоп-шкідлива черепашка у цьому році також не був сильно поширеним. Сільгоспвиробники обмежувались крайовими обробками, і цього вистачало, аби вирішити проблему з цим шкідником.  

Із жужелицею проблеми традиційно були у тих господарствах, які не дотримуються сівозміни і сіють пшеницю після ячменю або навпаки. Найчастіше це питання вирішується за допомогою інсектицидних протруйників. Ті ж господарства, які не протруїли насіння, виходили із ситуації таким чином: в нічні години, коли жужелиця з’являлася на поверхні ґрунту, вони застосовували максимальну норму інсектициду із фумігаційним ефектом та збільшували норму виливу робочого розчину.

Із дротяником також великих проблем не було виявлено. Звісно, були дзвінки з такою проблемою, але це не мало масового характеру. Хоча для окремих господарств це питання стояло досить гостро.

У деяких аграріїв на полях існує проблема хвоща польового, яку майже неможливо вирішити за допомогою гербіцидного захисту через його фізіологічні особливості. Здебільшого проблема виникає на закислених грунтах, але і вирішення проблеми рН ґрунту не завжди дає можливість позбавитись від хвоща. Можливо, ви зможете порадити якийсь дієвий метод боротьби?

- Вже давно доведено, що хвощ польовий – не індикатор кислотності ґрунту. Він може рости і на ґрунтах із оптимальним рН. Цей вид важко контролюється через те, що він пізно з’являється в посівах. Але є препарати, завдяки яким можна вирішити цю проблему під час вегетації. На зернових культурах це гербіциди, що містять у своєму складі МЦПА або 2М-4Х (Агростар). Ці препарати можуть впливати на хвощ, їх можна застосовувати у фазу прапорцевого листка.

У посівах кукурудзи можна використовувати препарати на основі 2,4-Д в поєднанні з дикамбою (Голіаф) в максимально зареєстрованих нормах, але їх дозволено застосовувати лише до п’ятого листка. Також на високому рівні себе зарекомендували препарати на основі мезотріону в поєднанні з нікосульфуроном.

Читайте також: Будуть судитись: чому агровиробники та Мінагрополітики не мають спільної мови про держпідтримку галузі

У посівах сої проблему хвоща можна частково вирішити внесенням препаратів на основі кломазону. Менші рослини хвоща гинуть, а більш дорослі знебарвлюються і призупиняють свій розвиток. Однак через два-три тижні відновлюють вегетацію. А препарати на основі імазамоксу та імазапіру або трибенурон-метилу не вирішують проблему хвоща польового у виробничих технологіях посівів соняшника. Вони пригнічують, але не знищують його. Тому, це питання потрібно вирішувати все ж комплексними методами. Потрібно обробляти хвощ гербіцидами суцільної дії  (Гліфовіт Екстра) у баковій суміші із 2М-4Х (Агростар) відразу після збору врожаю культури.

В Україні розпочалась посівна. На які протруйники варто звернути увагу сільгоспвиробникам? Чи вистачить простих однокомпонентних препаратів, чи варто застосовувати більш інтенсивний захист? І в яких регіонах – який?

- За останні роки аграрії вже зрозуміли, що однокомпонентні протруйники вирішують лише одну-дві проблеми, але цього здебільшого виявляється недостатньо. Тому ми спостерігаємо тенденцію до зниження використання однокомпонентних препаратів. Аграрії розуміють, що бажано використовувати двокомпонентні протруйники з різними механізмами дії. Це дозволяє проконтролювати ширший спектр хвороб та подовжити період захисної дії кореневої системи та вегетативної частини. В нашому портфелі більшість протруйників двокомпонентні, лише один препарат містить одну діючу речовину. У наших засобах захисту ми поєднуємо діючі речовини, які володіють як контактною, так і системною дією. Це забезпечує якісний контроль розвитку багатьох хвороб як всередині насінини, так і на її поверхні, та дозволяє повністю захистити молоді рослини на початкових етапах їх росту. В нас є також інноваційний трьохкомпонентний фунгіцидний протруйник із різними механізмами дії, який здатен контролювати надзвичайно широкий спектр хвороб. Він підходить як для центральних регіонів України, так і для тих областей, де найбільш активно розвиваються кореневі гнилі. У портфелі присутні й два інсектицидних протруйники, які необхідно включати в систему захисту при протруюванні насіннєвого матеріалу зернових як один із головних інструментів для контролю чисельності ґрунтових та наземних шкідників. Також у нас є чотирьохкомпонентний протруйник «Рекорд Квадро», що містить у своєму складі дві діючі речовини  фунгіцидної та дві інсектицидної дії. За останні роки до нас надходить все більше запитів на придбання саме цього продукту. Він дозволяє забезпечити якісний захист від хвороб та ґрунтових і ранньопіслясходових шкідників.

Більшість аграріїв вже посіяли ріпак. Які проблеми можуть виникнути з цією культурою у найближчий час, та що потрібно робити, аби їх уникнути?

- На початкових етапах активно шкодили хрестоцвіті блішки, наразі активізувались гусениці білана та пильщики. Я знаю господарства, які невчасно внесли або взагалі не вносили інсектициди, в результаті чого посіви були повністю знищені. Ріпак довелося пересівати.

Також існує дуже гостра проблема з регуляцією росту ріпака. Багато господарств цього року посіяли ріпак дуже рано, в результаті чого у них наразі виникли проблеми із загрозою переростання, та, як наслідок, можливого зимового вимерзання. Є господарства, які вже по три-чотири рази обробляли поля рістрегуляторами на основі хлормекват-хлориду чи тебуконазолу. Але найбільш ефективну дію забезпечує поєднання цих препаратів у баковій суміші. Також практично на всій території України ріпак зійшов нерівномірно, через що виникла проблема із застосуванням гербіцидів. Частина посівів знаходиться у фазі шести листків, а частина – ще у фазі сім’ядолей, через що неможливо провести обприскування, бо спостерігатимуться симптоми фітотоксичності. В результаті, на цих полях почали розвиватись бур’яни: капустяні, зимуючі та особливо лобода біла, яка вже утворила насіння. А через утворення воскового нальоту її практично вже не можливо знищити.

У світі дедалі актуальнішим стає питання стійкості бур’янів до гербіцидів. Як повідомляв Віктор Швартау з Інституту фізіології рослин і генетики, в Україні вже були зафіксовані випадки виявлення таких бур’янів. Чи стикались ви із цією проблемою, та що порадите, аби уникнути подальшого виникнення стійких до гербіцидів бур’янів?

- Це дійсно так! У світі вже офіційно виявлено більше 100 видів бур’янів, які є стійкими до тих або інших діючих речовин. За неофіційними даними, чисельність досягає близько 200 сегетальних і рудеральних видів. В Україні у Вінницькій області виявили лободу, стійку до гербіцидів групи сульфонілсечовин, зокрема, до трибенурон-метилу. І це не дивно, оскільки у посівах зернових у нас традиційно використовуються здебільшого ALS-інгібітори, до яких і відноситься трибенурон-метил.

У посівах кукурудзи також використовуються гербіциди із даним механізмом дії. Теж саме і в посівах соняшника під виробничі системи, які включають гібриди, стійкі до імазамоксу та імазапіру, а також трибенурон-метилу. В результаті цього утворились стійкі до ALS-інгібіторів види бур’янів. Лобода, яка вижила після обробки цими препаратами, дає більш стійке до цього виду гербіцидів насіння, яке потім дасть ще більш стійке покоління до ALS-інгібіторів. Тому варто використовувати не однокомпонентні препарати, а суміші діючих речовин із різними механізмами дії.

Читайте також: (Не)конституційний мораторій: чи визнають заборону відповідною основному закону - думки юристів

На жаль, у нас на науковому рівні майже не вивчають проблему стійкості бур’янів до гербіцидів. Усі дослідження проходять лише на ентузіазмі науковців. У майбутньому є плани проведення подібних досліджень на базі «Інституту здоров’я рослин», який цього літа відкрився у Черкасах. Охопити найширший спектр напрямків досліджень дозволяє  власна лабораторна база Інституту, оснащена обладнанням виробництва Швейцарії, Японії, США та Німеччини. Зараз над дослідженнями та розробками працюють кандидати хімічних та біологічних наук, вчені-агрономи, агрохіміки-ґрунтознавці, інженери-дослідники, хіміки-аналітики та лаборанти, які мають великий досвід аналітичної та дослідницької діяльності. Однак штат доукомплектовується, залежно від тем на напрямків, які поступово входять у коло інтересів Інституту, – зокрема, для дослідження стійкості бур’янів до гербіцидів будуть підшукуватись та запрошуватись відповідні фахівці.

Також великою проблемою для сільгоспвиробників є ваточник сирійський – це «бомба» уповільненої дії. Я бачив ряд господарств, де на полі неможливо було зрозуміти, чи тут росте культурна рослина, чи ваточник. І ця проблема набуває дедалі масовішого характеру. Я читаю літературу, проводжу різні досліди і шукаю шляхи вирішення цієї проблеми. У США також досліджують проблему ваточника, вони навіть вводили в рослину шприцом чистий гліфосат. Уся верхня частина рослини, яка знаходилась вище місця уколу, відмирала, але через три-чотири тижні ваточник продовжував вегетацію.

У Київській, Черкаській, Чернігівській, Полтавській, Кіровоградській та інших областях є серйозна проблема із канатником Теофраста у посівах буряків цукрових. За своєю біологічною особливістю він пізно з’являється, і його дуже важко знищити. За словами сільгоспвиробників, найкраще себе зарекомендувала комбінація препаратів на основі етофумезату з додаванням метомітрону або клопіраліду та трифлусульфурон-метилу із додаванням ад’юванту.

Розкажіть про новинки цього сезону від компанії «UKRAVIT». На які культури вони зареєстровані та які проблеми вирішують?

- В цьому році було представлено усього три новинки. Це –  інсектицид «Жук OFF» проти колорадського жука та інших шкідників картоплі. Він чудово знищував цього «сепаратиста» картопляних полів і був тепло прийнятий населенням країни. Тому у наступному році ми суттєво збільшимо обсяги виробництва цього препарату. Другою новинкою став гербіцид «Імі-віт» на основі імазамоксу. Ми орієнтуємось на європейські норми, а в Європі вже доволі давно заборонені препарати на основі імазапіру та імазетапіру. І тому, як альтернативу, для застосування у посівах гороху, сої та стійкого до імазамоксу соняшника, ми представили ринку цей гербіцид. Звісно, надзвичайно великих продажів цього препарату в поточному році не було, оскільки потрібно донести до аграрія інформацію про цю новинку. А наш сільгоспвиробник доволі консервативний і не дуже охоче іде на зміни в системі захисту. Та й ставлення до усього нового в нього завжди доволі скептичне. Спочатку треба спробувати, перевірити і потім вже його купувати на значні площі. Ті ж сільгоспвиробники, які придбали цей препарат, цілком задоволені тим контролем злакових і дводольних бур’янів, який він забезпечив. Також ми презентували мікродобриво на основі кремнію. Ті, хто його використовував, підтвердили, що воно дійсно виконує ті функції, які були задекларовані. Це мікродобриво покращує товарний вигляд продукції, захищає від надмірних температур та має ряд інших важливих характеристик.

Читайте також: Швидше, надійніше, краще: які рішення допомагають агрохолдингу «Мрія» оптимізувати виробництво

Можливо, уже є інформація про те, які препарати компанія випустить на ринок у наступному сезоні? Розкажіть про їх особливості.

- У 2019 році ми представимо ринку десять нових продуктів: чотири протруйники – один інсектицидної і три фунгіцидної дії. Вони будуть більше орієнтовані на насіннєві заводи, але господарства також зможуть їх використовувати для власних потреб. Використання цих протруйників на насіннєвих заводах дозволить зменшити вартість посівної одиниці ріпаку, кукурудзи та соняшника. Також ми випускаємо два нових гербіциди. Один із них направлений на досходовий захист посівів класичного соняшника від дводольних бур’янів, в тому числі стійких до триазинової групи. Окрім того, цей гербіцид дозволено застосовувати післясходово у  посівах класичного соняшника для контролю злісних і найбільш шкодочинних дводольних бур’янів. Другий гербіцид, який ми зареєстрували, – це препарат суцільної дії/десикант для обробки посівів сільськогосподарських культур. Ще ми презентуємо два нових фунгіциди. Один із них орієнтований на садівників та виноградарів; в цьому препараті є гостра необхідність як аграріїв з України, так і з Грузії та Молдови. Другий фунгіцид, який ми зареєстрували, є двокомпонентним препаратом на основі різних діючих речовин із різних хімічних класів. Ми його зареєстрували для використання у посівах соняшника та зернових колосових культур. Аграрії досить часто самостійно робили таку бакову суміш, але ефективність нового препарату буде вищою. Останній продукт, який ми випускаємо на ринок, – це двокомпонентний інсектицид. Він має контактно-системну дію і включає новітні діючі речовини з різними механізмами дії. Це унікальне поєднання, якого на ринку до цього не було. Ми обрали такі діючі речовини, які на сьогодні є найбільш безпечними для комах-запилювачів, що є дуже важливим для збереження корисних видів. Володіє надзвичайно широким спектром контролю шкідників. Його можна застосовувати як у момент льоту плодожерки чи молі, так і в період відродження личинок. Препарат ефективно знищує квіткоїдів та оленку волохату під час цвітіння плодових культур. Також він здатен контролювати розвиток шкідників із чотирьох рядів – Lepidoptera (Лускокрилі), Coleoptera (Твердокрилі), Hоmоptera (Рівнокрилі) та Diptera (Двокрилі).  



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама