Мораторій на ГМО: заборони не роблять ринок модифікованих рослин контрольованим

Навколо питання легалізації ГМО палкі дискусії точаться вже не перший рік. Про легалізацію та створення реєстру ГМО вже заявляв під час українсько-американського аграрного конгресу у Вашингтоні у червні генеральний директор Української зернової асоціації Володимир Клименко. Підтримують його в цьому й представники українсько-американської аграрної спільноти. Тим більше, за оцінками вчених та неофіційними даними самих фермерів, близько 80% сої та 10% кукурудзи вирощують в Україні з ГМ-насіння. «Не дивлячись на те, що посів ГМ-сільгоспкультур в Україні офіційно заборонено, оцінки від приватних товарних аналітиків показують, що 80% сої в країні належить до генно модифікованих», — розповіли в Міністерстві сільського господарства США. Цей показник значно вищий раніше передбачуваних 30%. Що стосується кукурудзи, то частка ГМО, за даними американського агроміністерства, складає 10% врожаю. Урожайність кукурудзи в Україні в 2016/17 маркетинговому році очікується висока — в основному за рахунок використання гібридних сортів. Виробництво кукурудзи прогнозується на рівні 26 млн тонн.

Тим часом 109 нобелівських лауреатів підписали лист на захист генетично модифікованих продуктів (ГМО). «Ми вимагаємо, щоб "Грінпіс" і її прихильники переосмислили досвід фермерів і споживачів у всьому світі, де врожаї і продовольство були покращені завдяки біотехнологіям і визнали висновки авторитетних наукових і регулюючих організацій», — йдеться в листі від 30 червня. Підписанти закликали організацію припинити кампанію проти ГМО. Немає жодного підтвердженого випадку того, що ГМО завдають шкоди здоров'ю людей або тварин, йдеться в документі. Як повідомлялося в травні, американські вчені визнали продукти з ГМО безпечними для людини.

Нагодує чи не нагодує: провідні вчені ніяк не домовляться відносно ГМО

Євген Заїка, старший науковий співробітник відділу селекції і насінництва зернових культур Національного наукового центру "Інститут землеробства НААН":

- Я вважаю, що повне табу на створення і використання генетично модифікованих організмів в Україні є неправильним. Досі реальних доказів шкоди ГМ продуктів для людини не знайдено, проте багато галасу у пресі. 

Генна інженерія – це один із складних напрямів біотехнологій, який служить на благо людини. Це не лише картопля, яку не їсть жук – а й велика кількість інших дуже корисних напрямів. Це синтез дорогих і рідкісних біологічно активних речовин і ліків, вітамінів, гормонів, мікроорганізми для переробки стічних вод, і інтродукція генів стійкості у сорти рослин, створення спеціальних сортів зернових.

Генетично модифіковані  організми і продукти вважаються забороненими до використання в Україні. Проте цей закон не вирішив головну проблему, заради якої був прийнятий. Замість нормального інформування суспільства почалася інформаційна війна проти ГМО у пресі, підтверджена ненадійними результатами досліджень здебільшого російських вчених і фінансована великими виробниками засобів захисту рослин. І, незважаючи на це, деякі фермери оцінили нову технологію і почали активно вирощувати ГМ культури - особливо стійку до гербіцидів сою. Відразу з'явився тіньовий ринок ГМ продукції, що приносить надприбутки. Держава закриває на це очі і такими діями мовчки підтримує корупцію. Між тим ніхто не знає реальну кількість площ під модифікованою соєю, ріпаком, соняшником і кукурудзою в Україні. Сільгоспкультури, що містять ГМК, продаються під виглядом «чистих». А найбільша біда в тому, що ми залишаємо нащадкам поля після ГМ-культур, де можуть з'являються ГМ-буряни, тоді як у США їх вирощують за спеціальними правилами, що мінімізує ризики попадання ГМК у навколишнє середовище. Бур’яни з такими генами можуть витісняти дикі ендемічні види і шкодити довкіллю, оскільки їх знищення потребує застосування нових класів гербіцидів або більшої їх норми внесення і, відповідно, забруднення ґрунту.

Суспільству необхідно активно співпрацювати з вченими, фірмами-виробниками ГМ культур, вивчати нові методики і технології ідентифікації ГМК у продуктах та садивному матеріалі, у довкіллі. Це дасть змогу розробити чітку законодавчу базу і засоби протидії потраплянню їх у оточуюче середовище. Ми не втечемо від ГМО - глобалізація має свої наслідки, проте ми можемо або контролювати його і отримувати прибутки або й надалі робити вигляд, що нічого не відбувається.

Виробники знайшли спосіб не вказувати у складі ГМО

Наталія Нестерова, кандидат сільськогосподарських наук, асистент кафедри фізіології, біохімії рослин та біоенергетики НУБіП України:

- Основним потенційним ризиком використання ГМО є недостатня або повністю відсутня інформація щодо їх дії на генетичний апарат клітин живих організмів та екосистему в цілому. З наукової точки зору, в Україні є можливим використання ГМО-продуктів, проте виключно з їх попереднім кількісним та якісним аналізом і маркуванням. Це дозволить у майбутньому зробити висновки щодо безпечності або шкодочинності генетично зміненої продукції в першу чергу для людини та довкілля. Водночас, до того як будуть отримані достовірні наукоємні дані, доцільно було б обмежити впровадження ГМО-продукції на ринок України до 10-15 % і, у разі позитивних результатів цей показник можна буде збільшувати.

Марія Спірочкіна, співробітник кафедри садівництва ім. проф. В. Л. Симиренка НУБіП України:

- Питання використання ГМО в сільському господарстві недарма викликає стільки дискусій і однозначного ставлення до нього бути не може. Поряд з господарсько корисними властивостями модифікованих рослин - кращої лежкості, посухостійкості, толерантності до засолення ґрунтів, стійкості до бактеріальних та вірусних захворювань, гербіцидів тощо -  виникає проблема екологічної безпеки. На мою думку, в Україні для початку потрібно дозволити проведення наукових досліджень, всебічно вивчити досвід використання ГМО в інших країнах і обмежено дозволити у тих випадках, де користь переважає ризики.

Дан Мірджафаров, CEO & Founder консалтингової компанії  The Solutions в Ізраїлі:

- Я як представник (самозваний) Ізраїлю буду говорити з точки зору того, що Ізраїль визнаний як один зі світових лідерів у розвитку агротехнологій та його досвід варто аналізувати. Особисто я консерватор і ретроград (жартую!) І не відчуваю особливого захоплення від виду квадратних кавунів і трикутних помідорів. 

В Ізраїлі дозволена розробка ГМО і виробництво їх насіння для експорту, але заборонено комерційне виробництво ГМО. Тобто, можна створити квадратний кавун на замовлення закордонної фірми, і вирощувати його в дослідних господарствах на насіння, але заборонено такі кавуни вирощувати для продажу в Ізраїлі і на експорт. 

Однак, дозволений імпорт продуктів містять ГМО, хоча перевірки нашим санітарним відомством він проходить майже такі ж, як нові ліки в FDA.

Ясна річ, що як і в усьому світі, в Ізраїлі йдуть запеклі суперечки дозволяти чи ні ГМО і, як і в інших країнах, по одну сторону барикад стоїть споживач, який підозріло відноситься до "генетичних монстрів", а його, споживача представляють політики, а невеличка частина медиків і "зелені". На іншому ж боку маємо вчених, що створюють ці продукти і комерційні організації, яким заборони на ГМО не дають можливість підвищувати прибутки. Поки що баланс на користь противників ГМО, але не остаточно.

Що стосується моєї точки зору, то вона заснована на тому, що насправді наука ще надто мало знає про генетику навіть рослин. Визначити який амінокислоті і якого білка відповідає ту чи іншу ділянку ДНК - ще не досить! Потрібно глибоке знання про тонкощі взаємодії генетичного коду і всіх функціі організму, інакше важко передбачити результат зміни генної структури. Такими знаннями і можливостями наука досі не має. Тому я до ГМО ставлюся з підозрою. Але це моя особиста думка.

В ЄС не підтримали відмови від імпорту ГМО

Віктор Кухарчук, операційний директор «МРІЯ Агрохолдинг»:

- Я цілком нормально ставлюся до використання ГМО. ГМО - це інша система захисту, яка нівелює безліч проблем, які є в сільському господарстві. Наприклад, у вас на полях може бути якийсь паразит, та ж діабротика. Щоб її вивести хімічними засобами, вам знадобиться така кількість інсектицидів, що період їх напіврозпаду складе три роки. Тому неясно, де більше шкоди.

Вважаю, що не потрібно відмовлятися від ГМО, орієнтуючись на безпідставні твердженнях про їх шкоду. Уже понад 20 років всі Сполучені Штати Америки і Канада активно вирощують ГМО-кукурудзу і сою. Тому і до легалізації я ставлюся позитивно. Необхідно використовувати світовий досвід, а не придумувати щось незрозуміле.

Кирило Сахно, виконавчий директор китайсько-української агрокомпанії «Фанда»: 

- На сьогоднішній день шкода ГМО для здоров'я людей, тварин, рослин або екології не доведена. Об'єктивних даних про те, що ГМО-продукція може бути шкідливою, або хоча б не такою корисною як традиційні продукти, немає.

Так само в зв'язку з останніми публікаціями світової наукової еліти, де вони прямо закликають екологічні організації перестати переслідувати виробників ГМО-продукції, ми ще більше утверджується в думці, що "проблема ГМО" є роздутою.

Єдине, щодо чого ми згодні і підтримуємо, так це те, що у споживача повинна бути можливість вибору, купувати продукцію з ГМО або без них. Тому держава повинна чітко контролювати маркування, і таке маркування повинне бути правдивим. Інші можливі заборони вважаємо недоречними.

Марія Бровінська

фото: naturalscience.org