Макарони на вуха, або трохи про історію відомого всім продукту

Міфи та цілком достовірні факти про історію макаронних виробів.

Сьогодні без макароних виробів важко уявити меню людства. Їх їдять всі – починаючи від студентів, і закінчуючи фінасовими магнатами. Наприклад, кожен італієць з'їдає в середньому 26-28 кілограмів пасти на рік. Однак мало хто знає, що у цього буденного для нас продукту досить цікава і незвична історія походження.

Макарони винайшли настільки давно, що встановити точний  час і місце зараз неможливо. Можна з упевненістю говорити, що вони були відомі ще в IV тисячолітті до нашої ери. У єгипетських гробницях знаходили зображення людей, які займалися виготовленням локшини. Її залишки, покладені для довгої дороги в Царство мертвих, віднайшли у саркофагах археологи.

 

 

Кому саме належала ідея висушити тісто, а потім відварити його, ми не дізнаємося напевне ніколи. Першим зображенням макаронів можна вважати малюнки у етруському некрополі «Бандітачча». Там знайдено барельєфи, що датуються 4 ст. до н. е. На них зображене прадавнє кухонне приладдя, ймовірно, призначене для приготування макаронів.

 

Культуру виготовлення макаронних виробів по світу поширили римляни. Як відомо, Рим був величезним містом і проблема збереження продуктів стояла там вкрай гостро. Випечений хліб довго зберігати було не можна, і тоді винайшли галети, які зберігали свої властивості протягом тривалого часу. Багатії робили яєчну сиру пасту, яка тут же вживалася в їжу – з нею готували м'ясо, рибу або овочі.

 

О, ці макарони

А ось у сучасному вигляді макарони прийшли до нас зі сходу, овіяні низкою різноманітних легенд та оповідок. Цікаво, що у Японії і досі на Новий рік пропонують гостям тонкі і дуже довгі макарони. Вони символізують довголіття – у кого макаронина довше, той і буде найщасливішим у прийдешньому році.

Читайте також: Маслосоюз: історія кооперативу, що годував Європу маслом та рятував українців під час Другої світової

 

Вважається, що в Європі макарони з`явилися завдяки Марко Поло, який привіз їх зі своєї чергової подорожі до Китаю в 1292 році. Але в архівах Генуї нещодавно виявили записи, які відносять до 1279 року. Це заповіт Понціо Бастоні, у якому згадується кошик з макаронами.

Східне «коріння» макаронів підтвердилося знахідкою вчених, уже в наш час, в 2005 році. На розкопках давнього поселення, уздовж річки Хуанхе, був знайдений посуд з локшиною. Вік знахідки оцінили в 4 тисячі років

 

 

Існує також безліч версій про походження самого слова макарони. Згадки про макарони можна зустріти задовго до тринадцятого століття. Араби, що жили у Сицилії, сушили смужки тіста на сонці. Існує навіть версія, що слово «maccheroni» походить від сицилійського діалекту слова «maccarruni», що означає «оброблене тісто».

Згідно з однією з легенд, ідея винаходу макаронів належить магу, служителю імператора Федеріко II. Він настільки полюбив ці вироби з тіста, що навіть силою примушував своїх підданих їх їсти. Інша оповідка говорить, що ці незвичні за формою вироби з тіста винайшов житель Неаполя, власник таверни Марко Ароні. Одного разу його дочка грала з тістом, завертала його в довгі, дуже тонкі трубочки і розвішувала їх на мотузці для білизни. Батько побачив дивні «іграшки» дочки, зварив трубочки і подав їх гостям разом із томатним соусом. Ця страва настільки сподобалась, що таверна стала вельми популярним місцем у місцевих мешканців. На честь винахідливого італійця і назвали улюблену їжу італійців.

Однак, існує іще й третя легенда. Лінгвісти запевняють, що саме слово «макарони» аж ніяк не італійського походження. Нібито, воно походить від грецьких слів makros, що означає «довгий», і makares – «благословенний».

 

Італійської мініатюра 14-го століття демонструє два етапи приготування макаронних виробів. Жінка праворуч замішує тісто, а її колега розвішує порізані смужки макаронів сохнути на стійці. Ілюстрація з видання 15-го століття.

 

Італійська сюїта

Вважається, що макарони стали дуже популярними під час Великих географічних відкриттів. Виникла потреба в такому продукті, який би довго зберігався, був не надто важким і при цьому не втрачав корисних властивостей і поживності.

Читайте також: Відкрити каву по-новому: десять рецептів з різних країн

У XVI столітті в Італії навіть почали утворювати асоціації виробників макаронів зі своїми правилами і статутами. Причому у різних містах виробників макаронів називали по-різному – «маестро фіделарі» в Лігурії, «лазаньарі» – у Флоренції, «вермічелларі» – в Неаполі, «артіджані делла паста» в Палермо. І тісто вони готували по-різному, за власними рецептами. Так, у Неаполі тісто місили ногами, потім стискали саморобним пресом, на якому сиділо п'ять працівників. Вони сідали, вставали, знову сідали – і так до тих пір, поки тісто не ставало однорідним.

Потім тісто оброблялося приладами, що нагадували решітки від м'ясорубки. Від виду решітки залежав вид одержуваних макаронів: «фіделін», «вермішелі», «тренетте» «лазаньетте» і великий вибір коротких макаронів: «фарфалле», «пенне», «фузіллі» – спочатку їх різали вручну, потім автоматично, лезом машини. Тим часом як короткі макарони падали у великі ящики, довгі макарони, обсушені за допомогою великих віял, розміщувалися на довгих палицях, переносилися на вулицю і вішалися на спеціальні вішалки – для подальшого висихання.

У п'ятнадцятому столітті в Болоньї винайшли тортелліні (tortellini) – макарони, зроблені у формі бутонів троянди і начинені шпинатом і сиром рікотта. Місцеві жителі і досі люблять примовляти: «Якщо Адам спокусився яблуком, що ж він міг би зробити за тарілку тортелліні»?

 

Цікаво, що аж до XVI століття класичні макарони використовувалися найчастіше як розкішний десерт, тому що для їх приготування використовувалася спеціальна тверда пшениця (durum), і, отже, макарони були дорогими і їх могли їсти лише багатії.

А ще, саме завдяки макаронам винайшли вилку з декількома зубцями – близько 1700 року гофмейстер короля Фердінанда II, Геннаро Спадаччіні придумав її для зручності поїдання спагетті.

У 1770 році макарони почали їсти в Англії і вони стали символом бездоганності і елегантності. Висловом «це макарони» (that's macaroni) описували щось хороше. Верх популярності макаронних виробів припав на 20 століття, тоді з'явилися нові технології виробництва, електрика і перші машини для виготовлення макаронів.

 

Поль-Жак Малуін - французький вчений, який розпочав торгівлю макаронами в Парижі. Він започаткував промислові методи виробництва у французькій столиці, використовуючи замішувальну машину і гвинтовий прес.

Процес виробничтва Поль-Жак Малуін демонструє в своїй книзі, опублікованій в 1767 році.

На гравюрі оператор сидить на брусі та рухається вгору і вниз, щоб замісити тісто. Процес замішування тривав дві години. Готове тісто поміщають в циліндр, який стискається за допомогою гвинта. Прес перевертався за допомогою системи важелів і тросів, які переміщуює оператор. 

 

Читайте також: Потом і кров`ю, або як розвивалась українська аграрна кооперація сторіччя назад?

У США макарони з'явилися завдяки третьому президенту Томасу Джефферсону. Є думка, що йому сподобались страви з макаронів, коли він ще перебував у Франції у ролі посла США. Повертаючись на батьківщину він перевіз з собою пару коробок з макаронами і апарат, який міг виготовляти пасту. У 1848 році відкрили перший на той час в США завод по виготовленню макаронів в Брукліні. Відкрив цей завод француз на ім'я Антуан Зерега. Він був дуже кмітливим хлопцем, керував механізмами виробництва, що було розташоване в підвалі та рухалось за допомогою коня. А спагетті, які він виробляв, перетягував на дах будинку, щоб тісто сушилася під сонцем.

Завод в Лонг-Айленд-Сіті, штат Нью-Йорк, 1943 рік.

 

Макарони у колишній Російській імперії стали популярними набагато пізніше, ніж в Європі або  на Сході. Історія появи макаронних виробів  починається з легенди про італійця, якого звали Фернандо. Прибувши до Росії з далекої Італії він, як любитель макаронних страв, розповів секрет їх виготовлення одному російському підприємцю, у якого працював на той момент. Той відразу розцінив всю вигоду і цінність іноземного продукту, оскільки вартість макаронів була раз у п'ять, а то і в шість разів дорожче за просте борошно, і організував їх виробництво на своїй батьківщині.

 


ТОП-8 фактів про макарони

• Згідно з давньогрецькою легендою, бог вогню Гефест винайшов апарат, який виробляв тонкі довгі волокна з тіста.

• Перша у світі машина, яка готувала, а потім і висушувала спагетті, була створена в Італії в 1819 році.

• Першопрохідником в фабричному виготовленні пасти була компанія, яка так і називалася «Il Pastificio Buitoni» – «Макаронна фабрика». Фірма була заснована на початку 19 століття і існує до сьогодні.

 

 

• Італійський письменник і поет епохи Відродження Джованні Бокаччо вперше написав про макарони в романі «Декамерон».

• Микола Гоголь, який прожив в Італії 9 років, був відомим любителем не тільки поїсти, а й готувати. Його «коронною» стравою були саме макарони, рецепт яких він ретельно приховував.

• Макарони використовуються не лише для приготування їжі, а й для ловлі риби. Наживка з круглих варених макаронів, обвалених в риб'ячому кормі, вважається ідеальною для вилову коропів.

• 1 квітня 1957 року у новинах каналу BBC був показаний сюжет про неймовірний урожай макаронів в Швейцарії. Сюжет демонстрував роботу селян, які збирають на полях варені макарони. У цей час диктор пояснював телеглядачам, що вирощування макаронів у полях – це великий тріумф довгої і наполегливої ​​роботи селекціонерів. Після такого розіграшу, який називали першоквітневим жартом століття, телеканал отримав шквал листів і дзвінків від глядачів, які просили розсаду макаронів.

 

 

• Якщо скласти у довжину усі спагетті, які з`їдають люди по всьому світу, то це становитиме 600 000 000 км, чого достатньо, щоб обмотати планету Земля 15 000 разів.

 

Завод в Неаполі, Італія, 1925 рік.

Італія. 1955 рік.

 

Ірина Глотова

фото: macaronomania.ruwikipedia.orgwikiwand.comvestikavkaza.runationalgeographic.com

 


Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама