Реклама

Їстівна географія: які назви українських харчів захищатиме закон та навіщо це фермерам

До кінця цього року в Україні з`являться перші офіційно зареєстровані географічні зазначення (ГЗ) - "Гуцульська овеча бриндзя" та "Херсонський кавун". Навіщо це потрібно та що дасть виробникам продукції?

журналіст Agravery.com

"Херсонський" про кавун, "мелітопольска" про черешню, "закарпатське" про вино невдовзі перестануть бути лише визначеннями їх регіону, а стануть майже такими, як шампанське, коньяк та брі. Це українська відповідь на те, що згідно з угодою про асоціацію з ЄС до 2026 року країна має відмовитися від використання захищених географічних зазначень для продуктів вітчизняного виробництва  та з полиць магазинів має зникнути назви коньяк, шампанське, фета, горгонзола та ще низка продуктів українських виробників. Натомість, Україні слід унормувати свої географічні зазначення і розвивати національні регіональні та регіональні бренди продукції. 

Нова «географія» для виробника 

Відповідно до офіційного перекладу Угоди про асоціацію Україна-ЄС коньяк, шампанське, фета та інші назви - це не просто бренд чи зареєстрована торговельна марка, а захищене географічне зазначення (назва, яку використовують для захисту товару, якість, репутація, традиції або інші властивості якого зумовлені географічним місцем його походження та за умови, що хоча б один з етапів його виробництва здійснюється на цій географічній території). Так коньяк має вироблятися лише у місті Коньяк, а шампанське в регіоне Шампань.

Визначають три види географічних зазначень - захищене позначення походження, захищене географічне зазначення, гарантована традиційна особливість. Всі вони позначаються окремим знаком на продукції. Захищене позначення походження має найбільшу прив’язку до регіону, де має відбуватися весь процес виробництва, переробки та подальшої підготовки продукту. Захищене географічне зазначення підкреслює взаємозв'язок між продуктом та конкретним географічним регіоном. Для більшості продуктів принаймні один етап виробництва, переробки або приготування має відбуватися в цьому регіоні. Гарантована традиційна особливість продукту передбачає збереження рецептури й технологічного процесу виготовлення продукту.

Наприклад, зазначає керівник проекту «Адаптація до законодавства ЄС: практика впровадження» Катерина Шор, Scotch Whisky (шотландський віскі) виробляють лише у Шотландії. А ось с моцареллою складніше. Оригінальна «Моцарелла ді Буфала Кампана» (італійською: Mozzarella di Bufala Campana) має захищене позначення походження, але виробництво моцарелли можливе й в інших місцях, за умови дотримання рецептури та процесу її виготовлення. "Географічне зазначення можна охарактеризувати як захист та збереження традицій певного регіону, унікальність самого продукту та/або процесу його виготовлення. Тому продукція, вироблена в інших регіонах, може бути подібною до оригіналу чи виготовлена "за технологією", але не може називатись тією самою назвою. Саме тому географічні зазначення захищають відповідно до певної території, а не окремого виробника, що суттєво відрізняє їх від торговельних марок", – пояснює Катерина.

Читайте також: Лінія захисту: як боронити плодові на початку серпня

 

Географічні зазначення традиційно захищаються через спільноти виробників регіону. Вони об’єднуються в асоціацію, яка формулює назву та опис конкретного продукту, визначає географічне походження (знаходить відповідні докази й аргументацію щодо походження продукту саме з цієї місцевості), критерії та вимоги до продукту тощо, і подає документи на реєстрацію у відповідний орган. В Україні це Мінагропродом та Мінекономіки. Варто розуміти, що захищене ГЗ належатиме цій асоціації, функції контролю покладаються на державу, а використовувати назву зможе практично будь-який виробник, який відповідає критеріям та попередньо повідомив  у компетентний орган про це.

Тобто, географічне зазначення – це певний колективний бренд, що використовують для позначення продукції, яку можна ідентифікувати за місцем походження і яка відповідає певним критеріям якості, традиційності тощо. ГЗ, на відміну від торговельної марки, реєструють на невизначений термін і воно не потребує поновлення реєстрації, хіба лише в разі внесення певних змін. Найскладнішим у процедурі реєстрації ГЗ є описова частина самого продукту, а також докази його унікальності та географічного походження, що потребує захисту.

Процес «переодягання» запущено

Тож українським виробникам і споживачам доведеться у найближчому майбутньому звикати до нових назв улюблених продуктів і активно вводити на ринок власні географічні зазначення. "Зараз у нас охороняється 3 тисячі 113 географічних зазначень, більшість з яких зареєстровані на підставі Угоди про асоціацію і уже з 2016 року не дозволяється їх використовувати. На 13 товарів, захищених ГЗ, було дано перехідний період –  на бордо, шаблі, шампанське, кальвадос, к’янті, кава (іспанське ігристе вино - Ред.), коньяк, портвейн, мадеру, херес до грудня 2025 року, та на сири фета, пармезан і рокфор до грудня 2022 року. Після завершення перехідного  періоду ці назви не можна буде українським виробникам використовувати взагалі",  –  пояснює Шор. Цікавий момент: в Угоду про асоціацію включено більше трьох тисяч ГЗ із ЄС та лише два українські вина - "Сонячна Долина" та "Новий Світ". Обидва ГЗ мають більш політичне, ніж економічне значення, оскільки походять з окупованого Криму. Як наслідок, українські виробники досі не мають належного досвіду використання ГЗ на ринку ЄС.

Україна взяла на себе обов’язки не тільки захищати географічні зазначення, але й адаптувати законодавство ЄС у цій сфері. Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень" №6023 навесні цього року було прийнято в першому читанні, нині його готують до другого. Разом із цим законопроектом готують ще три підзаконні акти, які регулюватимуть сільськогосподарську продукцію, вина та алкогольні напої.

Читайте також: Директор ГС «Укргрибпром»: Рентабельність виробництва грибів становить від 15 до 40%

Українські виробники спільно з урядовцями та представниками проекту ЄС щодо підтримки розвитку системи географічних зазначень в Україні проводять консультації щодо пошуку нових найменувань для української продукції. У Міністерстві аграрної політики та продовольства України Agravery.com розповіли, що у квітні цього року затвердили перелік пріоритетних географічних зазначень, над реєстрацією яких працюватиме проект «Географічні зазначення в Україні», що фінансується Євросоюзом.

Перші українські продукти з географічними зазначеннями (подано робочі назви)

• вино - захищена назва походження "Шабський"

• вино - захищена назва походження "Ялпуг"

• сир - захищена назва походження "Гуцульська овеча бриндзя"

• кавун - захищена назва походження "Херсонський кавун"

• черешня - захищена назва походження "Мелітопольська черешня"

• мед - захищене географічне зазначення "Карпатський мед"

• вино - захищене географічне зазначення "Закарпаття"

• вино - захищене географічне зазначення "Білгород-Дністровський".

Не без складнощів

В Україні уже триває робота над розробкою нових назв продукції та реєстрацією кількох географічних зазначень, наприклад, коньяк, шампанське, фета та бринза. Вже створено асоціацію та готуються описові документи для їх реєстрації згідно з чинним законодавством ЄС. 

Лідером у процесі реєстрації ГЗ та використання їх для створення "бренду" окремого регіону можуть стати Херсонщина,  Одещина та Закарпаття. Як коментує Національний експерт з ГЗ продуктів харчування (сир) на Заході України Ганна Антонюк, процес отримання географічних зазначень по українській овечій бринзі уже на завершальному етапі. Розповідає, що на минулому тижні разом з органом внутрішнього контролю «Асоціація виробників традиційних карпатських високогірних сирів» здійснили контроль ферм. Експерти досліджували, чи виробники дотримуються затвердженої специфікації, норм санітарно-гігієнічних настанов та вимог до простежуваності, що покладені в основу плану контролю за географічним зазначенням. Зокрема, виробники традиційного сиру отримали рекомендації і наразі активно готуються до завершального етапу контролю, а саме перевірки зовнішнім контролючим органом "Органік стандарт" наприкінці літа. Три рівні контролю (1– з боку самого виробника, 2 – з боку об'єднання виробників (асоціації) та 3 – з боку незалежного зовнішнього (державного або приватного) контролюючого органу) у географічних зазначеннях є обов'язковими, що дозволяє гарантувати споживачам найвищу якість традиційних продуктів. «Проблем, які стоять на заваді ГЗ немає. Можливо, це  дрібні моменти, що можна легко і швидко виправити і виробники це усунуть до кінця серпня. Тож у листопаді-грудні цього року ГЗ "гуцульська овеча бриндзя" зможуть використовувати перші 5 виробників", – упевнена Антонюк.

фото: zakarpattya.net.ua

На Одещині пішли далі і разом із реалізацією ГЗ почали впроваджувати пілотний проект еногастрономічного туризму "Дороги вина та смаку", де туристи можуть спобувати гастрономічні смаколики, які матимуть "офіційну прописку" у цьому регіоні. На Херсонщині також робота у розпалі. Як розповідає голова ФГ "Палічев" Юрій Палічев, наприкінці липня він та інші виробники зареєстрували спілку "Асоціація виробників Херсонського кавуна", що є першим офіційним кроком до реєстрації географічного зазначення "Херсонський кавун". "Це робиться і задля того, щоби захистити репутацію регіональних продуктів харчування, сприяти сільській та сільськогосподарській діяльності, допомогти виробникам отримати преміальну ціну за свою автентичну продукцію та усунути несумлінну конкуренцію і оману споживачів невідповідними продуктами, які можуть мати нижчу якість, або інший смак. Цим кроком, ми "вивчаємо мову", яку розуміє цивілізований світ", – зазначив він.

Підтримує слова Палічева і Катерина Шор. За її словами, при активізації процесу реєстрації асоціацій та ГЗ процес можна завершити уже за рік-півтора, а далі за виробниками з Херсонщини та Закарпаття будуть підтягуватись і решта виробників традиційних продуктів і реєструватимуть уже свої ГЗ.

Читайте також: BigBlueberry: історія бренду, який в перший рік продажу потрапив на полиці Lidl

Експерти, із якими поспілкувався Agravery.com, одноголосно запевняють, що завдяки долученню до процесу все більшої та більшої кількості учасників держава  може збільшити експорт та диверсифікувати ринки для своїх "брендових продуктів". Адже зараз Україна хоча і експортує велику кількість товарів, проте саме фірмових, питомо українських із зареєстрованими ГЗ немає. Крім цього, розвиток системи ГЗ допоможе вирішити низку питань, пов'язаних із торгівлею, наприклад, проблеми стандартів якості в секторі. Розвиток місцевих брендів може підвищити якість продукції як для іноземних, так і для вітчизняних споживачів.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама