Honey battle: хто блокує експорт українського меду

Український мед опинився у центрі скандалу – пасічники не хочуть здавати його експортерам, бо вони не згодні платити підвищену ціну, а експортери мають усі шанси не виконати контракти, що суттєво вдарить  як по «кишенях» країни, так і по її іміджу.

журналіст Agravery.com

Україна займає п'яте місце у світі за обсягами виробництва меду і є лідером з його виробництва в Європі – понад 100 тис. тонн солодкої продукції на рік. Понад 70% цього поставляється в 35 країн світу – більшість в США, Німеччину, Польщу і Францію. За даними експертів, у серпні-вересні 2018 року темпи експорту меду суттєво скоротились. За даними ДФС, експорт в серпні склав 3,4 тис.тонн, що на 37% менше, ніж минулого року. У чому  ж причина ситуації та як будуть розвиватись події на медовому ринку Agravery.сom вирішив розпитати у експертів, пасічників та експортерів меду.


Вадим Паньковський, директор Української Асоціації експортерів та переробників меду UAHEP 

-  На початку сезону 2018 року, тобто у липні-серпні,  на світовій медовій арені  - як у Європі, так й у США, сформувались великі перехідні залишки, що призвело до падіння попиту на український мед. Відповідно, покупці української продукції почали пропонувати значно нижчу ціну на мед, аніж це було раніше. Якщо на початку 2018 року експортна ціна була у районі 2 євро за кілограм, то у липні-серпні по 1,4 євро за кілограм.  У результаті і закупівельна ціна на внутрішньому ринку теж впала до 38-40 грн за кілограм (приблизно 1,16-1,22 євро). Але пасічники продовжують стримувати продажі меду, апелюючи збільшенням витрат на виробництво і зменшенням медового збору у зв’язку із загибеллю бджіл. Хоча, згідно розрахунків, на «ефективній» пасіці собівартість виробництва меду  на сьогодні не перевищує 0,5-0,7 євро/кг, а решта – прибутки.

На початку цього року,  закупівельні ціни зросли до 50 грн за кілограм, але така ціна сформувалась штучно. Тобто, компанії-експортери, яким в  короткі строки треба було виконати контракти, підвищували ціну аби купувати залишки меду на ринку. 

Читайте також: Колійний дар, або чому аграрії бажають приватних залізничних компаній

Наразі підстав для зростання цін як на зовнішньому, так й на внутрішньому ринку немає. Експортери так само не хочуть працювати собі у збиток, адже виросли витрати на логістику, лабораторні аналізи, тобто дати ціну вищу, ніж сформувалась на ринку, немає можливості. Експортні контракти потрібно виконувати. Якщо не виконаємо, постраждають не тільки експортери, а й самі пасічники. Адже у медалі дві сторони – пасічники вимушені будуть реалізовувати товар на внутрішньому ринку, однак враховуючи обсяги внутрішнього споживання, перехідні запаси будуть шаленими, а отже, ціна  теж знижуватиметься.  

З іншого боку, можна не сумніватись, що як європейські, так і американські покупці знайдуть інших, більш надійних постачальників. Наприклад, вже декілька сезонів активізувалось виробництво меду в Індії, і у подальшому очікується, що поставки з цієї країни тільки зростатимуть. Імпортерам потрібні стабільні, надійні постачальники, імідж країни формується не один рік, а зруйнувати його ми можемо досить легко.

На мою думку, якщо  цьогорічні контракти не буде виконано, як мінімум два роки доступ на «багаті» європейські ринки поза медовою квотою для нас буде закрито, оскільки ніхто не захоче працювати із нами. Тому в цій непростій  для всіх ситуації, ми плануємо шукати компромісні рішення та схеми роботи з пасічниками, які будуть влаштовувати всіх.


Сергій Терентьєв, голова Спілки Пасічників Київщини СПУ

- Ситуація складається не на нашу користь, адже всі намагаються нажитись на пасічниках. Ціна у 40-42 грн за кілограм меду на сьогодні не відповідає потребам пасічників. Якщо було б, принаймні, 50-60 грн за кілограм, тоді можна було б говорити про якийсь розвиток. Бджільництво  потребує великих капіталовкладень – приміром, для того, аби організувати пасіку на 100 бджолосімей потрібно вкласти близько півмільйона гривень. Вся проблема у тому, що експортом меду почали займатись люди, які не думають про майбутнє галузі, а просто роблять на цьому надрентабельний бізнес. Їм все одно, на чому вони заробляють гроші – сьогодні на медах, завтра на горіхах чи зерні, післязавтра – на металі. Вони не дбають про галузь, уклали невигідні експортні контракти із США та Європою – за моєю інформацією, чи не по долару-півтора за кілограм, і тепер тиснуть на пасічників.

Експортери самі збивають ціну на мед. Звичайно, у цій ситуації пасічники не здаватимуть мед, а експортери вимушені будуть платити штрафні санкції. Ми уже ініціювали зустріч пасічницького активу із експортерами меду. Хочемо пояснити їм свою позицію та відстояти права, проте досі не зустрілися. Ми розуміємо, що експорт важливий, проте якщо така низька ціна протримається, перспектив для розвитку галузі я не бачу: пасіки закриватимуть, кількість бджолосімей  неупинно скорочуватиметься.

Читайте також: Змінна альтернатива: як вплине на розвиток біоенергетики заміна “зеленого тарифу” на аукціони

А це погано для соняшникових полів, для запилення рослин. Що стосується планів, то навіть без централізованого експорту ми цілком зможемо перекрити продажі – наша київська спільнота пасічників планує на території етнографічного музею «Пирогово» проводити тематичні ярмарки «Мед – киянам», де бажаючі зможуть придбати свіжий мед від пасічників. Ну а ще нашою продукцією зацікавилась одна із японських компаній, готові обирати постачальників і працювати напряму, без посередників.


Анна Бурка, національний консультант FAO

- У поточній ситуації, операторам ринку (маю на увазі як пасічників, так і експортерів) потрібно шукати компромісні рішення. Драйвером медового ринку все ж являється експортна складова, внутрішнє споживання меду на сьогоднішній момент в країні  не настільки велике, як хотілось би. У середньому, українець споживає десь до 1 кг меду на рік.  Крім того, треба зауважити, щоб мед не є «продуктом першої необхідності», тому в багато в чому залежить від купівельної спроможності нашого населення. 

Тоді як експорт відбувається набагато швидшими темпами: за останні п’ять років експорт солодкого продукту збільшився в три рази та досягнув абсолютного рекорду – 67,8 тис.тонн, загальною вартістю – $133,9 млн. Крім того, ціна на мед, як і на будь-який товар, визначається співвідношенням попиту та пропозиції на ринку. Тому цілком зрозуміло, що профіцит на ринку меду буде тиснути на ціну і навпаки. Чим же це може обернутися для українського ринку? Невиконання контрактів – це збитки та удар по репутації компанії та країни (якщо це носитиме масовий характер). Цілком ймовірно, що за результатами року деякі неефективні компанії можуть зникнути з ринку.

Читайте також: Географія врожаїв. Східне Полісся – що треба знати агроному

З іншого боку, пасічники, яким конче потрібні гроші, будуть здавати по ціні, що сформувалась. Однак багато й тих, що будуть «тримати» в очікуванні зростання цін. На жаль, внутрішній ринок не зможе повністю «переварити» об’єм виробленого меду, а це, в свою чергу, призведе до колосальних перехідних залишків, що в подальшому будуть тиснути на ціну. У цій ситуації, коли кожна із сторін має рацію, слід сідати за стіл переговорів та шукати компромісні рішення.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама