Євросмугастик: чи вигідно Україні експортувати кавуни та що для цього потрібно

Сезон українського кавуна цьогоріч розпочався досить рано – ще три тижні тому. Але ціни, на думку виробників, майже з самого старту сформувались на низькому рівні. Втім, навіть попри це бізнесмени укладати експортні контракти і возити кавуни до ЄС не поспішають.

журналіст Agravery.com

Кавунова баржа повертається – перше в цьому сезоні несамохідне судно з 500 тоннами солодкої ягоди буде відправлене із Херсона 1-8 серпня, повідомляє компанія «Нібулон». А вже з 15 серпня кавуни можна буде побачити на полицях столичних магазинів.

Кавуни цього року достигли на два тижні раніше звичайного часу, говорять виробники. Їх садили під плівку, коли було ще прохолодно, розкривали, коли потеплішало, далі підключали крапельне зрошення, тож урожай не забарився. Станом на середину липня виробники Херсонської області у середньому продають з поля кавун по 1,2-1,5 грн/кг (0,04-0,05 €/кг), інформує «Інфо-Шувар». Слід відзначити, що на старті сезону 2018 року український кавун коштував майже в два рази дешевше, ніж на початку сезону 2017 і за перші три тижні середня ціна була мінімум на 20% нижчою від аналогічного періоду минулого року. На гуртових ринках перекупники зараз пропонують кавун також помітно дешевше, ніж в минулому році. Станом на 17 липня 2018 року найдорожчий кавун можна знайти на ринку «Столичний» у Києві – 3,3 грн/кг, а найдешевший на ринку «Нежданий» у Херсоні – за 2 грн/кг. На трасах, ринках і в торгових мережах ціна перших кавунів різниться – у середньому на Херсонщині і сусідній Миколаївщині це 4-6 грн/кг, у Києві – 5-8 грн/кг. Фахівці прогнозують, що ціни на кавуни дещо впадуть, це станеться ближче до кінця липня – на початку серпня. 

Читайте також: Позика майбутньому: як бізнес стимулює відновлювану енергетику в Україні

«На сьогодні сезон я, в цілому, оцінюю позитивно. Сформовану вартість кавунів зможемо побачити за приблизно за 2 тижні, проте можу сказати, що надто дешевих кавунів українці не побачать – зараз  торговельні мережі приймають на розподільчих центрах кавун по 2,4-2,5 грн, додайте до цього логістику та торговельну націнку – зможете вирахувати кінцеву ціну у супермаркеті», – коментує фермер з Херсонщини Олександр Синенко. За його словами, цього року фермери часто відмовлялись від вирощування кавунів, замінюючи їх іншими, начебто більш маржинальними культурами, що не могло не позначитись на збільшенні попиту і ціні даного продукту.

Кавунова інтеграція

Як би не нарікали українські виробники на  внутрішні ціни, проте вони самі винні у ситуації, що склалась, адже не надто працюють над розширенням ринку збуту. Як говорить експерт плодоовочевого ринку Східної Європи Тетяна Гетьман, тенденція останніх років в Україні – це скорочення виробництва кавунів на півдні країни через скорочення внутрішнього ринку. Обсяг виробництва останні два сезони  залишається десь на рівні 400-420 тис. тонн. При тому, що останні два сезони аналітики фіксують зростання середньої ціни на кавун, фермери продовжують залишатися незадоволені цінами. В основному через сезонні перекоси –  в період найбільшої пропозиції ціна на кавун нижча за його собівартість.

Читайте також: Директор департаменту «Укрпошти»: Великим агрокомпаніям вигідно розраховуватись із пайовиками через поштарів

За даними Гетьман, Україна експортує не більше 5-7% вирощеного  кавуна. Найбільше його продали у 2010 році, коли був дефіцит у сусідніх Румунії та Росії, – понад 40 тис. тонн, і далі торгівля пішла на спад, навіть не зважаючи на відкриття можливостей ЗВТ. Традиційним ринком збуту кавунів все ще залишаються країни ЄС – у Польщу та країни Прибалтики припадає 60% кавунового експорту, а минулого сезону були пробні поставки до Нідерландів та Німеччини. Слід зазначити, що загальний попит на кавуни у ЄС за 10 років зріс аж на 40%, а от потреба Білорусі в українській продукції за 4 сезони впала на 10%, хоча туди і досі відправляється понад 40% нашого «смугастого» товару.

Найбільш вдалим ринком збуту українського кавуна могла б стати Німеччина, вона щороку імпортує стільки ж кавуна, скільки наша країна збирає за сезон, зацікавлені у цьому товарі Великобританія та Польща. Найбільшим конкурентом на ринку ЄС для нас є Румунія, Угорщина, Іспанія та Італія. А от поставки з України до західного євросусіда та і взагалі до країн ЄС залишаються  варіативними – виробники поставляють тільки тоді, коли є ціна, і дуже мало замислюються над позицією стабільного постачальника на цьому ринку

«Спілкуючись із європейськими трейдерами, я зрозуміла, у чому найбільша проблема – аби інтегруватись у цю систему, потрібно повністю змінювати підхід та своє відношення до бізнесу. Приміром, у першій половині минулого сезону ранній кавун був дешевим – 80 коп/кг, і була можливість експортувати, проте виробники її не використали – просто не було напрацьованих каналів збуту і, відповідно, виробники не знали вимог до якості та графіку поставок в ЄС. А далі, через спеку, кавуни просто «згоріли» на баштані, тобто вже в серпні експортувати було нічого», – говорить Тетяна Гетьман. Вона переконана, що Україна відравляє дрібні партії, бо  імідж постачальника не сформований. Фермер продовжує думати ціною, а не репутацією на ринку. Опосередковано слова Гетьман підтверджує Синенко – він вважає, коли ціна на кавун в Україні є приблизно такою самою як і у Польщі, «заморочуватись» із експортом, різними документами та сертифікатами виробники просто не хочуть – набагато простіше збувати всередині країни.

Євровимоги  та ніші для експорту баштанних

Оскільки Україна не може запропонувати стабільні обсяги експорту і тримати одну ціну з початку сезону, ми і не входимо до переліку провідних гравців на «кавуновій арені». Слід розуміти, що і європейським постачальникам кавунів зараз живеться зовсім не так легко, як прийнято вважати. Більшість з них є членами кооперативів і левову частку своєї продукціє продають саме через кооператив. При цьому, конкуренція між мережами загострюється, і вони «заманюють» споживача більшою безпечністю продуктів харчування, які продають, що накладає на виробника додаткові обов’язки. Крім уже звичних стандартів Bio та Global GAP кожна мережа вимагає дотримання окремих вимог (приміром, нуль по вмісту залишків ЗЗР). А ще європейські мережі не надто гнучкі у питаннях ціни, і, як правило, у контракті пропонують фіксовану ціну відразу на декілька сезонів.

Фахівець відділу зовнішньоекономічної діяльності  оптового  ринку «Шувар»  Микола Козак пригадує, що вони стикнулись із низкою проблем при відправці минулого року експортної партії кавунів обсягом 20 тонн з України до Варшави. По-перше, це  однорідність партії – жоден експортер не може сформувати однорідної партії товару протягом сезону, друга – це повний пакет документів. Йдеться навіть не про сертифікати якості, а просто про договір, податкову та видаткову накладні, форми про походження товару та на володіння земельною ділянкою, які має надати виробник при експорті кавуна. Часто, наші виробники не враховують, що імпортований кавун має бути не перестиглим, без пустот у середині, із глянцевою шкіркою, без механічних та інших пошкоджень, охолодженим (10-15С), калібр 4-9 (якщо більше, вони автоматично потрапляли під вибраковку), у картонній коробці, яка не має торкатися плодів, по 350 кг кожна упаковка на європалеті, короби  мають бути перетягнені стрічками, аби не розпадались.

Іспанські кавуни. фото: murgiverde.com

Іще один фактор, на який мало зважають наші підприємці, це сезонність продукції – поляки починають імпортувати досить великі обсяги кавуна іще у травні чи на початку червня. Україна виходить  торгувати кавунами у липні, коли серед експортерів уже активно торгують Італія, Греція і сусідні Угорщина та Румунія, які за останній час суттєво зміцнили свої позиції. Може Україна дещо «поштовхатися» за місце серед виробників пізніх кавунів – у вересні-жовтні, втім, це будуть ситуаційні поставки.

За словами опитаних Agravery.com експертів, потенційно привабливою нішею є виробництво раннього кавуна під потреби експорту. Також не слід забувати про органічний напрямок, який у країнах ЄС розвивається дуже потужно, – так, приміром, в Німеччині органічний кавун коштує, у середньому, двічі-втричі більше за звичайний. І кількість мереж, охочих придбати саме органічні баштанні культури, зростає.

Найбільший попит у споживачів на безкісточкові сорти невеликого калібру – 2-4 кілограми, у супермаркетах їх також ріжуть, аби було зручно розміщувати на полицях. Великі кавуни не будуть користуватись попитом, адже європейські родини, як правило не великі, і їсти кавун на наступний день після розрізання вони не будуть, не кажучи вже аби викидти  його у відходи. Підсумовуючи усе вище сказане, можна сказати, що стати повноцінним гравцем на європейському ринку кавунів Україна може, проте лише у випадку великого бажання, готовності відповідати всім вимогам, та гнучкості у питаннях ціни на вирощений товар.

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com, на сторінці Facebook, у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на  support@agravery.com.


Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама