«Дванадцять місяців» в дії: як вплинула на озимі та сади надто тепла зима

В середині січня почалася зима. Із 18 січня в Україні очікуються снігопади та хуртовини, а з 25 січня — сильне похолодання зі зниженням температури до -20, -25 градусів морозу, обіцяє головний синоптик України Микола Кульбіда. Буквально за тиждень до того він говорив, що аномально тепла зима позитивно впливає на стан посівів озимини, та прогнозував на 20-30% більше врожаю. Як вплине на майбутній врожай така зміна вектору?

журналіст Agravery.com

Нетипові озимі

Погодні показники початку січня більше відповідали середній температурі другої декади листопада, зауважує аналітик UkrAgroConsult Єлизавета Малишко. Внаслідок позитивних середньодобових температур в рослин продовжувалася вегетація. За словами аналітика інформаційного агентства АПК-Інформ Андрія Купченка озимі досягли нетипових фаз росту: «В цей період посіви зазвичай «впадають у сплячку». Однак на сьогодні ростові процеси не сповільнились, а всередині сходів рухається сік». Останній за різкого похолодання замерзає, кристалізується та руйнує рослину. Якщо й надалі не буде опадів, то отримаємо низьку вологозабезпеченість ґрунту і, відповідно, гірші умови для посіву ярих культур, додає він.

Поступове зниження температур, яке зараз спостерігається, дозволяє рослинам зупинити вегетацію і увійти в зимову «сплячку» у стійкому стані, впевнена заступник директора компанії ProAgro Group Марія Колесник. Головне, щоб зараз різко не похолодало. Адже за відсутності снігу є великий ризик, що посіви замерзнуть: ріпак – при температурі «мінус» 10°С-13°С, ячмінь – при від’ємних 15°С-16°С та пшениця при температурі нижчій за  «мінус» 18°С. Колесник зауважує, якщо сніжні морози чергуватимуться з потеплінням, то на певних ділянках поля, там, де низина, можуть утворюватись «дзеркальця» (тала вода із зниженням температури замерзає. Відтак утворюється льодова кірка, під якою рослини починають пріти). Аграріям, які знають про такі особливості рельєфу своїх площ, фахівець радить страхувати посіви.

 

Читайте також: Зерно з колії: чому у грудні "провалились" залізничні перевезення

Але затеплий грудень не лише ввів в оману озимі, але дозволив їм добрати втрачену восени вологу. Як нагадує Марія Колесник, після літньої спеки аграріям довелось сіяти у сухий ґрунт. Через що озимі не встигли достатньо розвинутись, а тому в грудні ще не були готові до морозів. Теплий перший місяць зими з достатніми опадами дозволив рослинам засвоїти більше поживних речовин з ґрунту.

Але, попереджає експерт, тепла зима сприяє розмноженню шкідників, зокрема, гризунів. З приходом весни також можуть активізуватись грибкові захворювання. Відповідно, збільшиться попит на ЗЗР. Висновки щодо урожайності прийнято робити в лютому. Однак, прогноз може не виправдатись: торік у квітні вдарили морози, нагадує Купченко

Коментарі фермерів:

Сергій Рибалко, голова ФГ «Аделаїда», Херсонська область

- Зима ще тепла, на полях немає снігу, продовжується вегетація. Якщо протягом 10-ти днів відбуватиметься поступове похолодання й середньодобова температура буде не вищою за +5°С і не нижчою за  -5°С, рослина потихеньку ввійде в анабіоз і припиняться всі рухи соку, нітрати й нітрити перетворюються на цукри, які забезпечують перезимівлю. Зараз в нас середньодобова температура менша, ніж +5°С. Думаю, що всі процеси в рослинах призупинились. Нинішня відсутність опадів не впливає на вологозабезпеченість в майбутньому. Контрольна дата – 1 березня і кількість вологи в метровому шарі ґрунту. Аж тоді можна буде говорити про те, якою видалась зима, і планувати кількість врожаю на наступний рік.

Ярослав Микитчин, директор ПАФ «Батько і син», Львівська область

- В нашому регіоні цьогоріч випало багато опадів. Вони забезпечать проникнення води в нижні шари ґрунту та поповнять запас вологи, вичерпаний у попередні роки випаровуванням. Ми спостерігали аномальну як для січня температуру: +14°С, +10°С градусів. Однак днями випав сніг і тримається покрив у 3 см. Завдяки великій кількості опадів ті рослини, які були посіяні пізніше після соняшника, ввійшли в ту фазу, яка гарантує стовідсоткову перезимівлю. Десь спостерігаємо вже початок кущення, а десь – «три листки». Неважливо, випаде сніг і буде легенький мороз або сильний мороз без снігу чи маленький перепад від +4°С до -7°С. В кожному випадку озима пшениця має вижити. Весною буває таке, що якщо в землі багато вологи, і раптом вдаряють морози, занадто пухкий ґрунт підіймається й обривається коренева система пшениці. Зараз так не повинно бути, оскільки земля трохи примерзла.

За рахунок погодних коливань деякі макро- та мікроелементи виявились недоступними для культур попри те, що їх було достатньо внесено. Оскільки кожний елемент живлення має свою температуру засвоєння. Через це наш ріпак відчував брак бору й в кореневій шийці з’явилась порожнистість. Якщо культура посіяна в ранній період з 1 по 15 серпня, то при цьогорічній погоді - за достатньої кількості опадів і високої температури – ріпак дуже швидко росте і стрімко збільшується  його вегетативна маса. А це означає, що за настання холодів, вона може замерзнути. Щоб уникнути цього, рослини обробляють ретардантами, які пригнічують збільшення вегетативної маси. Відтак наростає потужна коренева система. Якщо зелена маса й замерзне, то з кореневої шийки почнуть рости нові органи. Розвинута коренева система тягне з ґрунту поживу, завдяки чому в листках накопичуються цукри. Чим їх більше – тим нижчу температуру витримує ріпак.

Ми переживаємо, щоб навесні не було надлишку опадів. Одного року ми вийшли в поле в березні, підживили ріпак, пшеницю, а потім випало півметра шару снігу і все потопило. Це особливо небезпечно для пізніх сортів, які саме починають кущитись навесні. Відтак в квітні при температурі +14°С - +20°С пшениця почне активно рости й замість трьох пагонів дасть один, оскільки в березні через сніг вона не мала змоги кущитись. На сьогодні з посівами все добре. Про всяк випадок ми вже третій рік страхуємо наші культури від погодних ризиків.

Квіти у січні

Заступник голови асоціації «Укрсадпром» Борис Безолюк заспокоює: у зимівлю багаторічні рослини увійшли в задовільному стані. Оскільки восени отримали достатньо вологи за відносно низьких температур (менше +5°С). За словами експерта, зниження температури повітря відбувається поступово, без різких коливань і не буде опускатися протягом тривалого часу нижче позначки -20°С. Тож воно триматиме багаторічні насадженя в стані «глибокого спокою». І плодові бруньки яблуні, груші, сливи, абрикосу, вишні, черешні та аличі підмерзнути не мають. А ось різкі коливання від -15°С до +5°С можуть значно нашкодити смородині, персику, абрикосу, аличі, черешні та груші.

Читайте також: Беруть без платні: квоти ЄС для української їжі у 2018

Більш нашкодити можуть заморозки після виходу зі стану глибокого спокою, пояснює Безолюк. Залежно від температури та біологічних особливостей порід і сортів, цей термін може наступити вже в другій декаді лютого. Тоді зниження температури до -15°С може пошкодити генеративні та вегетативні бруньки, привести до підмерзання одно- та дворічноі деревини. Не можна не зважати на відсутність снігового покриву. Довготривале зниження температури до -10°С і нижче може призвести до вимерзання суниці садової та підмерзання кореневої системи саджанців плодових культур, особливо на фоні сильних вітрів(так зване «зимове висушування»).

Плюсова температура в грудні-січні може прискорити вегетацію дерев, яка має розпочатись в березні, а то й пізніше, говорить власниця розсадника Валентина Лановенко. При різкому похолоданні сік в стеблах замерзає, гине частина генеративних бруньок. Найбільш чутливий до перепадів погоди волоський горіх. «Немає такого засобу, який захистить дерево від замерзання. Є лише комплекс процедур, які можна провести восени, щоб дерево було захищене і здорове. Зокрема, господар має підготувати свої дерева  до зимових опіків, оскільки вони погано впливають на кору та бруньки», - говорить вона. Восени слід обробити крону бордоською сумішшю, а стовбур - побілити. Сонячне світло буде відбиватись, що дозволить уникнути опіків. Також необхідно щедро полити дерева перед зимою, щоб вони мали достатній запас вологи та не підмерзали. Прямо зараз садівник вже нічого не може зробити для свої дерев, зауважує фахівець. Хіба що низ стовбура частково вкривають соломою або тирсою. Однак, попереджає Лановенко, в соломі можуть бути миші, тому слід обережно проводити таке утеплення.

Коментарі фермерів:

Ярослав Мовчун, ягідна ферма «Озеряна», Житомирська область

- Зараз ягоди зимують, однак якщо температура підвищиться до +4°С - +8°С і буде триматись на тому ж рівні, почнеться вегетація. Є препарати, які її сповільнюють, однак я не хочу їх використовувати. Щоб «утеплити» кущі, ми замульчували їх тирсою. Взимку це захищає корені від переохолодження, а влітку зберігає вологу в ґрунті.  Вирощую переважно ожину і надаю перевагу сортам, які добре витримують зиму. Під час весняних заморозків можна підвищити температуру повітря на 1-2°С, якщо спеціально задимити поле. Загалом кущі нормально витримують температурні перепади. Гірше – коли на них вже з’явились листки та квітки.

Ірина Савченко, Херсонська область

- Накрили полуницю агроволокном, вона «спить». А от в теплиці ожина наливає бруньки, що дуже нас непокоїть. Ми хочемо, щоб швидше почались морози – хай весною бруньки розпускаються. Загалом ягоди вразливі не до холоду, а до температурних гойдалок. Єдиний вихід для закритого ґрунту – автоматизація з установленим кліматом.

 

 

 

Читайте також: Аграрний 2017-й: рік росту молочної галузі



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама