Дивна вісімка: нетрадиційні культури завойовують собі місце на полях

Виробники та експерти засвідчують – нові культури у господарствах, як правило, мають кращу рентабельність за традиційні, і допомогають диверсифікувати ризики. Що краще обрати – кіноа, амарант чи жимолость?

журналіст Agravery.com

Коли ми говоримо про український аграрний сектор та структуру площ, то згадуємо традиційну польову четвірку – пшеницю, кукурудзу, соняшник та ячмінь. Останні роки  демонструють зменшення прибутків господарств. Рентабельність вирощування зернових в Україні – 15-20%, а ціна їх на світових ринках неупинно знижується. Тому господарства мають шукати нові ще «невитоптані» культури. Agravery.com зібрав низку перспективних варіантів, які господарі почали освоювати останнім часом.

Варіант №1.  Сочевиця

У минулому році господарства почали більше експериментувати над вирощуванням різних бобових культур. Якщо два сезони тому однією із найбільш рентабельних культур називали горох, то зараз перспективною культурою називають  зелену та червону сочевицю. За словами президента ГС «Співтовариство виробників та споживачів бобових України» Антоніни Скляренко, площі зросли. Якщо у 2016 урожай збирали з площі в 1000 га, то минулого року під сочевицю виділили 2500 га. Під урожай 2018 будуть сіяти мінімум 3000 га.  Генеральний директор HarvEast Дмитро Скорняков стверджує, що за рентабельністю сочевиця на підприємстві  другий рік поспіль посідає перше місце, а  соняшник займає 3-4 місце. Про свої плани збільшення площ під сочевицею заявили у агрохолдингу ІМК (у 2017 році вирощували 120 га, а планують на цей рік – 800 га). Це виглядає цілком закономірно – культура є дуже посухостійкою, і, одночасно, холодостійкою – сходи витримують заморозки до -5-6°С, тому її без побоювання рано висівають. Світова ціна на сочевицю доходить до 1000$/т, а попит зі сторони іноземних імпортерів – стабільний.

Читайте також: «Дванадцять місяців» в дії: як вплинула на озимі та сади надто тепла зима

Варіант №2. Тверда пшениця (дурум)

У зв`язку зі зміною кліматичних умов і більш посушливим кліматом аграрії починають приглядатись до вирощування  твердої пшениці (дурум). За словами керівника СТОВ «Перемога» (Київська область) Миколи Малієнка, нею наразі засівають лише 16 тис. га, а могли б не менше 300 тис. га. Із дурум значно менше проблем при вирощуванні, урожайність сягає 5 т/га, що при експортній ціні 1200$ за тонну виглядає привабливо. Раніше вирошувати дурум господарі не поспішали, тому що гарних сортів твердої пшениці цього виду в Україні просто не було, але зараз їх потроху імпортують з-за кордону. Як засвідчує генеральний директор компанії «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов, найімовірніше через ціновий розрив між звичайною та твердою пшеницями наступні сезони відбудеться збільшення площ саме під дурумом. На відміну від звичайної пшениці, тверда є дуже цікавою трейдерам із країн ЄС та Туреччини.

Варіант №3. Амарант

Іще один можливий замінник  традиційних культур на полях аграріїв – амарант. Його називають найефективнішим, найбільш раціональним та екологічно чистим кормом для тварин. Порівняно з іншими кормовими культурами дає найбільші прирости кількості і якості молока у корів, збільшує цінність птиці, а з 20 основних амінокислот в амаранті є 18. Як засвідчують у компанії «Амарант Україна» з Київщини, яка першою почала вирощувати культуру, урожай амаранту стійкий до посухи, і витримує до 50 градусів спеки.  Компанія вирощує  насіння амаранту для посіву, виробляє амарантову олію, крупу і борошно з амаранту, фіточай, косметику та засоби гігієни, гранульований біокорм для тварин. Продажі здійснюють як в Україні, так і за кордоном. Говорять, що конкуренції майже немає – на всю Україну виробництвом амаранту займаються лише декілька компаній. Ціна кілограму амарантового борошна в Україні стартує від 80-100 гривень.

Варіант №4. Кіноа

Рік тому в Україні спробували вирощувати кіноа. Першу партію насіння культури було вирощено на декількох сотках експериментальної ділянки на базі навчально-наукового виробничого комплексу Сумського національного аграрного університету(СНАУ). У промислових масштабах кіноа в Україні поки що не вирощують. Кіноа – це близький родич лободи, з якою звикли боротися наші аграрії. Цю культуру традиційно вирощують на бідних ґрунтах південноамериканських гір Анд. Найбільшими постачальниками кіноа в світі вважаються Перу, Болівія та Еквадор, але експерименти по вирощуванню цієї культури проводять в багатьох країнах світу. Насіння кіноа є цікавим для споживання, бо містить велику кількість білка (від 16 до 20%), багатий амінокислотний склад (близький до коров'ячого молока), а по залізу вдвічі перевершує пшеницю. Досвід підприємства з Голландії засвідчує, що кіноа може давати урожай  700 до 3000 кг/га. Ціна імпортного кіноа в Україні – від 300 грн/кг.

Читайте також: Кому вигідне скасування експортного ПДВ на олійні? Факти та цифри

Варіант №5. Технічні коноплі 

Однією із  найбільш перспективних культур для аграріїв експерти називають технічні ненаркотичні коноплі. У 2016 році технічними коноплями було засіяно 3,5 тис. га (це 2 місце за площами конопель серед європейських країн), а у 2017 році, за оцінками виробників, приблизно 6-7 тис. га. Коноплі активно вирощують господарства у Сумській, Одеській та Полтавській областях. У останній, навіть готуються незабаром до відкриття коноплепереробного заводу для виробництва тканин. Переваги технічних конопель – вони повністю підходять під наш клімат, мають дуже швидкий вегетаційний період (виростають до 4м протягом 100 днів), даючи велику кількість біомаси (до 10 тонн/га), не потребують гербіцидів та ЗЗР. У  агропромисловій групі «Арніка» говорять, що бізнес не складний. Для того, щоб вирощувати технічну коноплю, компанії потрібен лише документ, що вона є ненаркотичною. Також особливість роботи з цією культурою передбачає гарну технічну оснащеність – потрібні потужні комбайни, які зможуть працювати з жорсткими стеблами. Влітку минулого року компанія навіть здійснила найбільшу у історії США поставку технічних конопель до США – експортували 30 т посівного матеріалу технічних конопель для Державного університету Адамса (штат Колорадо).  Вартість насіння технічних конопель –35 000-40 000 грн/т.

Читайте також: Насіннєва карта України: виробництво, сертифікація та експорт в інфографіках

Варіант №6. Картопля із високим вмістом крохмалю

Більшість картоплі в Україні зараз виробляється у господарствах населення і лише 20-30%  – у промислових підприємствах, оскільки виробники вважають справу невигідною. Втім, останні роки в Україні активізувалось виробництво картопляного крохмалю – на Чернігівщині планують побудувати восени 2018 року уже третій крохмальний завод «ВИМАЛ», і зробити там глибинну переробку картоплі на крохмаль та органічні добрива. Це може стати драйвером для виробництва крохмалевмістних сортів картоплі. Директор директор ПБП «ВИМАЛ» Сергій Самоненко засвідчує, що переробники шукають сировину і готові  заради цього кооперуватися із виробниками на вигідних умовах – платити за картоплю від 3 грн/кг і більше.  Сорти із високим вмістом крохмалю в Україні – це «Червона рута» (крохмалистість 25–26%) та «Случ» (25%), а також низка сортів, імпортованих представниками голландських компаній.

Сорт «Червона рута».  фото: ikar.in.ua

Варіант №7. Жимолость

Ягідна культура, яка останні сезони зібрала низку як позитиних так і негативних відгуків від виробників. Якщо перші активно нарощують площі (зараз під жимолостю нараховують 80-100 га насаджень), то інші кажуть, що незвичні смакові якості не приваблюють українського споживача, а отже, якщо і  вирощувати, то тільки експортувати. За словами заступника директора Інституту садівництва НААН Олександра Ярещенка, культра має великий потенціал для комерційного вирощування – вона дуже рання (достигає навіть раніше за суницю садову) і може давати потенційно 6-7 т/га. А от мінусом є те, що сусідня Польща вирощує понад 3000 га жимолості, тож для українців виходити на експорт буде важкувато. Експерт засвідчує, закупівельна ціна на жимолость в Україні стартує від 120-150 грн/кг, а у супермаркетах її можна знайти по ціні від 200-250 грн/кг.  Ціна закладки плантації обійдеться господарству 80 тис. грн на гектар, це практично дорівнює закладці плантації під агрус. 

Читайте також: Забагато олії: чи знайде Україна покупців на більший обсяг переробленої сої та ріпаку

Варіант №8 Альпійська суниця

Іще одна ягідна культура до переліку незвичних та  комерційно привабливих родичка суниці садової – суниця альпійська. Якщо раніше її використовували лише у декоративних цілях на присадибних ділянках, то на сьогодні господарства почали закладати ділянки під нею для подальшого промислового використання. Як засвідчує заступник директора Інституту садівництва НААН Олександр Ярещенко, незважаючи на невеликий розмір плодів, цей різновид ягід відрізняється неймовірно сильним ароматом, а також тривалим плодоносінням. Соковиті плоди можна збирати, починаючи з першої декади червня, і закінчуючи пізньою осінню, вони є досить транспортабельними. Сьогодні під альпійською суницею нараховують до 10 га площ по всій  Україні, проте у наступні роки обсяги будуть збільшуватись.

фото: Pixabay


Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама