Директор «Українського аграрного ліцею»: Приватні ініціативи не завжди знаходять відгук у суспільстві

Брак якісно підготованих молодих кадрів вже давно став головним болем власників агрокомпаній. Адже до аграрних вишів приходить молодь, яка, у більшості не мотивована на результат та не хоче пов`язувати своє життя із сільським господарством. Бо часто вступають не за власним вибором, а тому, що так сказали батьки або не зміг поступити в інших внз. Змінити уявлення молоді про сучасну освіту та про перспективність агронапрямку в окремому регіоні намагатиметься «Український аграрний ліцей» для учнів 10-11 класів за ініціативою Всеукраїнської аграрної ради. 

Розкажіть, як з'явилась ідея цього навчального проекту?

- Ні для кого не секрет, наскільки часто агровиробники зіштовхуються із браком молодих спеціалістів, які б відповідали сучасним запитам агробізнесу. Молодь не хоче іти і працювати у селі, на полях. Тож постало питання підготовки активних, мотивованих молодих  людей, які бажають працювати у аграрному секторі. Так виникла ідея підготовки учнівської молоді.

Спочатку, у 2016  році, спільно із Всеукраїнською аграрною радою, ми започаткували проект «Майбутні фермери України», у межах якого провели конкурс бізнес-планів і весняну школу молодіжного лідерства. Школярі могли працювати разом із тренерами, підвищуючи свій рівень володіння іноземною мовою і бізнесової грамотності. Таким чином було сформовано групу із 20 осіб за двома напрямками: рослинництво та тваринництво. Зараз ми проводимо для них практичні заняття на найкращих підприємствах та фермах України. Цей проект дав нам зрозуміти, наскільки діти відкриті до нових знань. Саме молоді під силу змінити усталене уявлення людей щодо престижності аграрного сектору, можливостей заробітку і кар'єрного зростання у ньому.

Олена Ярошинська, директор «Українського аграрного ліцею». 

Читайте також: Казіс Старкявічус: Важливо було дати фермерам відчути себе господарями. Тоді вони почали платити податки

Ми почали думати, а що ми ще можемо запропонувати таким учням, підліткам? Адже після 11-го класу, коли вони приходять до вишів, змінити їхнє спрямування вже набагато важче. Так народилась ідея створення у місті Умань першого приватного академічного ліцею «Український аграрний ліцей», у якому можуть навчатися учні 10-11 класів.

По завершенню нашого навчального закладу вони можуть отримати атестат державного зразка. По суті, це той самий документ, який видає сьогодні кожна школа, але наша мета в іншому – дати учням навички XXI століття, які допоможуть стати молодим людям дійсно успішними. Ми орієнтовані на допрофесійну підготовку – хочемо сформувати у дітей бачення свого місця у соціумі, допомогти правильно визначитись із фахом. Адже навіть, якщо брати аграрний сектор, то тут потрібні не лише агрономи чи механізатори, це галузь, у якій можуть успішно працювати менеджери, ІТ-спеціалісти, бухгалтери, логісти, журналісти тощо.

Чи розпочалась уже робота над створенням цього навчального закладу?

- Ми уже на завершальному етапі підготовки та отримання державної ліцензії нашого навчального закладу. Проводимо доукомплектацію штату педагогів. Навчання у ліцеї розпочнеться з першого вересня 2017 року і буде безкоштовним.

Яким чином буде здійснюватись відбір учнів до ліцею? Скільки учнів плануєте набрати?

- Набір здійснюватимемо на конкурсній основі. До нас можуть прийти випускники дев'ятих класів, які мають свідоцтво про неповну загальну середню освіту та подати заявку на участь. Заявки для вступу можна подати до 14 червня 2017 року у приміщенні ліцею  за адресою: м. Умань, вул. І. Гонти, 3, або заповнити он-лайн заявку на сайті ліцею: ual.net.ua у рубриці «Вступ». Відповідно до ліцензії, ми можемо набрати до ліцею два класи по 25 осіб кожен. На сьогодні до ліцею уже подано близько 40 заявок. Проте ми не зорієнтовані закрити всю цю кількість. Найважливіше – це якість навчання і отриманих кожним окремим учнем практичних умінь та навичок. 

Читайте також: Диплом має значення: чи вдасться ВР зняти перепони для фермерів?

Що входить до програми конкурсного відбору?

- Конкурсні випробування для учнів, які вступають до ліцею, проводяться у формі комплексного тестування з трьох предметів: українська мова і математика (обов'язкові), біологія та історія України (за  вибором). Тестування передбачене за програмою державної підсумкової атестації учнів 9-тих класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Після проходження конкурсу, ми запрошуємо учнів та їх батьків на додаткову співбесіду, аби зрозуміти, наскільки дитина готова діяти та розвиватись разом з нами. Пріоритет буде надано тим учням, які проявлять свою активну життєву позицію.

Які пріорітети будуть у навчанні?

- Ми хочемо змінити сам підхід до навчання та систему цінностей учнів. Звичайно, згідно діючого законодавства, ми маємо визначити профіль навчання. У цьому році обрано математичний та біотехнологічний. Але у межах навчального процесу ми будемо забезпечувати мультипрофільність допрофесійної підготовки. Будуть створені міні-групи, відповідно до уподобань та прагнень учнів. Ми також ставимо собі за мету удосконалення володіння учнями іноземними мовами – англійською та, додатково, німецькою. У подальшому ми також плануємо викладання деяких дисциплін англійською мовою.

Чи переймали ви освітні підходи у інших країн?

- Так, ми орієнтовані на освітні системи давно прийняті у Естонії та Фінляндії та інших країнах. При підборі педагогічного колективу намагались, перш за все, шукати людей, які готові відійти від усталених канонів «учитель-учень» та не боятись переймати європейський досвід роботи навчальних закладів. Сьогодні наш колектив на постійній основі бере участь у семінарах та тренінгах від провідних  тренерів, які презентують інноваційні моделі навчання. Хочемо, аби викладачі вибудували із учнями довірчі відносини, засновані на повазі і можливості розкритися кожному із учасників учбового процесу. У цій моделі лідирує не вчитель, як транслятор знань, а учні, які самостійно у межах кооперативних форм роботи знаходять рішення тих чи інших завдань. До навчального процесу ми будемо залучати людей-практиків – бізнесменів, політиків, аграріїв, журналістів. Словом, тих людей, які готові передавати свій досвід у різних сферах.

Читайте також: Місця знань: де отримують аграрну освіту

На вашу думку, наскільки готове суспільство до подібних навчальних закладів?

- На жаль, приватні ініціативи не завжди знаходять відгук у суспільстві. За останні 16 років на Черкащині не відкрили жодного приватного навчального закладу системи загальної середньої освіти. За ці роки змінилась не лише система ліцензування, а й умови існування закладів освіти. Ми сьогодні на собі відчуваємо супротив державної системи, адже пропонуємо альтернативу і готові дати дитині значно більше, аніж звичайна школа. Нам було досить важко отримати державну ліцензію і розпочати процес конкурсного відбору. Адже навіть прорекламувати можливості навчання у нашому ліцеї по школах міста Умань нам не дозволили. Тим не менше, ми орієнтовані на успіх, бо такі заклади – це освіта майбутнього.

Чи плануєте ви створення мережі подібних ліцеїв? Чи перебачаєте можливість дистанційного навчання?

- Так, ми хочемо запровадити мережу подібних ліцеїв по всій Україні. Наразі вивчаємо можливості та попит. Оскільки проект достатньо молодий, ми також хочемо знаходити меценатів-аграріїв, які готові фінансово підтримувати подібні ініціативи.

Яким чином учні ліцею зможуть закріпити свої знання? Чи матимуть змогу стажування у компаніях?

- Це іще одна із переваг навчання у нашому ліцеї. Для найкращих  учнів ми будемо здійснювати стажування у компаніях, що входять до складу Всеукраїнської аграрної ради. Це може у майбутньому стати гарним стартом для їхньої кар'єри. Навіть, якщо учень нашого ліцею не обере аграрну спеціальність, то ми хочемо підтримувати його починання та допомогати у подальшій кар'єрі.