Реклама

Директор ТМ «ТЕРРА» Сергій Бурнаєв: Ніша тепличних органічних овочів є достатньо конкурентною

Коментарі

0

Як збудувати беззбиткову теплицю та заробляти на бажанні українців споживати натуральні продукти, розповідає співвласник і директор органічного  тепличного комплексу  ТМ «ТЕРРА» (Харківська область) Сергій Бурнаєв.

журналіст Agravery.com

- Зараз я веду два бізнеси паралельно. У будні я займаюсь основним бізнесом, є співзасновником  виробництва алюмінієвих  вікон ПП «Екіпаж», а ось у вихідні займаюсь тепличною справою. Все почалось чотири роки тому, коли ми та ще дві родини задумали вирощувати натуральні овочі для своїх дітей, аби не труїти їх хімією, яку продають під виглядом овочевої продукції на базарі. Порахували і виявили, що декілька соток з точки зору матеріальних затрат не варіант, і тому на власні кошти скинулись і заклали відразу пів гектара скляних теплиць. На сьогодні ТМ «ТЕРРА» – це єдиний в Україні скляний органічний тепличний комплекс, побудований по промисловому типу.

А чому обрали органічні підходи до бізнесу, адже це достатньо ризиковано?

- А який вид бізнесу не ризикований? Ми з самого початку робили акцент на органіку. Тому що нам близька ця філософія. Так, займатись органікою у теплицях важко, проте сказати, що це нереально, не можу, просто потребує більше уваги до технології. Ми коригували все по ходу справи – і все вийшло. Зараз нам багато допомагають консультанти, а загалом у теплиці працює 10 працівників. 

 Взагалі, органіка – це мейнстрім у агросекторі, а от у тепличному бізнесі цим майже ніхто не займається. Чому так?

- Ви знаєте, мені ці розмови  навколо органіки нагадують захват гарною жінкою у діамантах – всі дивуються її зовнішньою привабливістю, цікавляться вартістю кольє, проте скільки сил та часу покладено на те, аби видобути алмази у Африці, зайнятись їх органкою і виробництвом самої прикраси ніхто не питає. Тому органіка – це перш за все не гроші, а важка праця. Саме тому деякі "ділки" люблять збагачуватись на її перепродажі, а от займатись самостійно – ні.

А як обирали асортимент продукції для вирощування? Які урожаї отримуєте?

- У нас є ранній огірок,  томати чері та звичайні. Завдяки правильно відпрацьованій технології ми можемо отримувати надранні урожаї – приміром, тепличного українського огірка на ринку майже немає, а ми уже понад 2 тижні збираємо  свій органічний урожай. У найближчих конкурентів огірок з’явиться у продажі тижні через 3-4, а ми вже встигнемо  заробити гроші. Урожайність в наших теплицях не поступається теплицям на інтенсивній технології, приміром,  огірків отримуємо 26-27 кг м2, тоді як за класичною технологією в  українських теплицях отримують 28-30 кг/м2. 

Читайте також: «Старий Порицьк» рекомендує: як реально отримувати додану вартість на молочній органіці

А розширювати асортимент, приміром, вирощуючи зелень, салати чи ягоди, не думали?

- Не тільки думали, а й пробували. Перець і баклажани вирощувати недоцільно – тут є іспанці і вони дуже конкурентні, а от огірок швидко псується, тож його сюди вони не везуть.  Вирощували ми салати, проте по достойній ціні їх продати не вдалось – ніхто не буде купувати органічний салат по ціні 300-400 грн за кілограм, при собівартості 200-250, адже електроенергія задорога і продукція потребує багато уваги. Український споживач  поки не готовий до органічної салатної зелені, адже немає настільки яскравої смакової відмінності між органікою та не органікою. Для споживача це звичайна трава.

Багато виробників тепличної продукції нарікають, що  продукція із сусідньої Туреччини суттєво збиває ціну на продукцію. Чи впливає це на ваш бізнес?

- У середньому, органічна продукція на 20-25% дорожча за звичайну, втім, вартість корелюється залежно від того, високий це сезон чи низький. Але наша органічна продукція все одно у 2-3 рази дешевша, ніж за кордоном. Що стосується  продукції з турецьких теплиць, то там із якістю та їх надлишковим вмістом пестицидів та хімікатів все дуже складно.Турки органіку не вирощують, а якщо вона і є, то на в українські супермаркети точно не доїде. Саме тому ніша тепличних органічних овочів в Україні є достатньо конкурентною.

І все ж, на скільки дорожче органічна теплична продукція за звичайну? Як налагодили збут?

- Ми орієнтовані на ранню овочеву продукцію, принципово не торгуємо на оптових площадках чи овочебазах. Є низка мереж, які зацікавлені у такій продукції, і вони готові давати свої полиці. Якщо говорити про столицю, то це «Ашан» та «Сільпо».

Чи можна назвати органічні теплиці рентабельним видом бізнесу? За скільки  часу можна окупити інвестиції?

- Я реаліст, тому скажу, що в таких обсягах як наші – ні.  Аби  вийти на рентабельне виробництво потрібно від 2 га закритого ґрунту.

Чи плануєте збільшувати площі під теплицями?

- Хотів би у майбутньому мати п’ять гектарів теплиць. Як швидко вдасться цього досягти – подивимось. Якщо з’являться варіанти державної підтримки, грантів, то це буде швидше, адже я готовий розвивати цей напрямок, а от вкладати без кінця тільки свої кошти з кожним роком все важче.

Читайте також: Як організувати агробізнес? Поради від малого фермера

Якими будуть ваші рекомендації до початківців? Що потрібно враховувати у тепличному бізнесі?

- Слід починати  з моральної готовності фактично безкоштовно працювати декілька перших років. Якщо ви готові вкладати свої сили, і мінімально отримувати на початку – починайте. А якщо серйозно, то на сьогодні капіталовкладення у органічну теплицю складають від півмільйона до мільйона євро на гектар. Якщо у вас є зайвий мільйон і ви хочете його закопати, то я пропоную  віддати мені тисяч тридцять, і я вам розкажу, що краще не робити, і ви принаймні 970 тисяч євро збережете. 

фото: приватна колекція Сергія Бурнаєва



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама