Директор «Кусто Агро Фармінг»: То рейдери, то трейдери намагаються обібрати аграріїв до нитки

Про технологічні новації  підприємства, доцільність моніторингу земельного банку, а також стратегічні підходи до роботи розповів директор компанії «Кусто Агро Фармінг» Володимир Сірий.  

журналіст Agravery.com

Володимир Сірий керує «Кусто Агро Фармінг» майже два роки. Коли він прийшов в компанію, ситуація була не найкращою — проблеми з урожайністю, сівообігом та відносинами з орендодавцями. За цей час він з командою змінив технологічні підходи до виробництва, повністю відмовився від нульового обробітку ґрунту і «Кусто Агро» перейшла назад до класичної технології. Також вони впровадили моніторинг земельного банку та посівів, оновили парк техніки.

Останні роки в Україні доволі часто влітку посушливо, тож багато аграріїв намагаються втримати вологу та, як один  з способів, впроваджують мінімальний обробіток грунту. Ви вчинили навпаки. Чому ви вважаєте недоцільним використовувати no-till?

- На українському ринку немає стабільності, як у ЄС та США. У нас то рейдери, то трейдери намагаються обібрати аграріїв до нитки. Я проходив навчання у Америці, там земля у приватній власності, вони фермерують «по нулю» десятиліттями, мають сталий результат, і прийнятну ціну на продукцію. У нас для  повноцінного переходу на no-till потрібно чотири роки. Це означає, що аграрій має декілька сезонів свідомо працювати у збиток, не мати тієї урожайності, при цьому платити орендну плату, податки, вкладати у техніку тощо.  Тому на сьогодні no-till я вважаю для нашої держави неактуальним. Навіть ті, хто перші роки дуже сильно виступав на захист цієї технології в Україні, зараз мовчать — переходять назад до перевіреної ґрунтообробної класики, аби не збанкрутувати.

Оранка.

Читайте також: Юрій Павлушко: Бути успішним – означає чітко слідувати технологіям

Яким чином розподілили площі під культурами у цьому сезоні? Яких результатів очікуєте?

- Загалом маємо 12 тис. га, із них ріпаку 2000 га, пшениця — 3000 га, кукурудза — 2500 га, соняшнику — 3000 га, гороху — 250 га, і льону — 250 га. У загальному заліку цьогоріч ріпаку ми зібрали 3,5 т/га,  пшениці — 6 т/га а по деяких полях урожайність пшениці досягала 9 т/га.

Сподівались на кращі результати, але у Андрушівському районі Житомирської області по одному із господарств у період цвітіння  та кущення було лише 20 мм опадів, що не могло не відбитися на загальній урожайності «Кусто Агро». По кукурудзі та соняшнику поки що остаточного результату не маємо, сподіваємось, він не буде гіршим за попередні роки. У 2016 році ми отримали   соняшнику – 3,5 т/га,  кукурудзи – 9 т/га, та сої – 3,1 т/га. У цілому, я оцінюю сезон позитивно, хоча низка факторів, як приміром, затяжна весна із приморозками, вплинула на урожаї господарств. Що стосується нашого підприємства, то проблем  було значно менше ніж у решти – останні  два сезони ми суттєво  відкоригували технологію, закупили більше нової сучасної техніки, що власне, і стало передумовою отримання непоганих результатів. Нові плуги, посівні комплекси, спецтехніка для заготівлі кормів та розкидачі добрив дозволяють нам швидше та ефективніше проводити операції на полі. Тож ми стаємо більш конкурентними.

Група «Кусто Агро» є частиною міжнародного холдингу Kusto Group. Історія компанії почалася з гірничовидобувної галузі і на сьогодні працює у нафтовій промисловості, енергетиці, девелопменті, виробництві будівельних матеріалів та сільському господарстві. Kusto Group реалізує проекти в Росії, Казахстані, Україні, В’єтнамі, Китаї, Туреччині та Грузії. В Україні група «Кусто Агро» працює у декількох напрямках — рослинництві, тваринництві, має власні елеваторні потужності та трейдинг продукції. Підприємство орендує 12 000 тис. га у Вінницькій, Житомирській, Хмельницькій областях України.

Є три важливі складові, які дозволяють підприємству отримувати запланований урожай – це продумана технологія, якісна техніка та вчасний висів гарним насінням. Ми намагаємось оперативно закривати вологу у ґрунті, та зменшувати кількість проходів техніки по полю. Сучасні посівні комплекси дозволяють  максимально ефективно та швидко  проводити польові роботи. Насіння, потрапляючи до ґрунту, отримує кращу енергію проростання.

Посів озимої пшениці.

На що звертаєте увагу при виборі нової техніки для підприємства?

- На співвідношення ціна-якість. Акцент робимо на  так званий «середній клас» тракторів, адже логістика великогабаритних машин з потужністю 500 к.с. і вище – справа затратна, а у нас в основному невеликі масиви полів. Плюс – важливий високий рівень сервісного обслуговування компанії-постачальника техніки.

Ви знаєте, наскільки оперативним потрібно бути у сезоні і якщо потрібну деталь для сівалки потрібно чекати тижнями – ми просто втрачаємо гроші. На щастя, наші постачальники техніки не такі – від замовлення деталі до її надходження у господарство минає щонайбільше два дні. До того ж, менеджери та сервісні інженери постійно на зв’язку із нашими  механізаторами, дають поради.  Минулого року у компанії ми взялись за підвищення кваліфікації механізаторів та технічної служби  – відправили їх на навчання  до Австрії.

Читайте також: Руслан Голуб: Економити можна, інвестуючи. Наприклад, в ефективну техніку

Знаю, не так давно ваша компанія впровадила моніторинг земельного банку. Розкажіть, що це за технологія?

- Два роки тому ми закупили спеціальний програмний продукт, що дозволяє за допомогою системи GPS моніторити раціональність використання земельних ділянок. За допомогою цієї програми також здійснюється  моніторинг статусу паїв та термінів закінчення договорів оренди. Система дозволяє простежити низку важливих аспектів. Приміром, дає можливість провести аналіз стану земельних ділянок щодо повного чи часткового їх обробітку, проаналізувати ділянки за різними статусами.

Фактично, за ці два роки ми отримали єдину базу даних договорів оренди, зокрема базу сканованих документів в прив’язці до земельних ділянок на карті. Отримали єдине сховище картографічної інформації та договірних документів. Перейшовши на ту чи іншу ділянку, одразу отримуємо детальну інформацію за даним договором. Також, завдяки подібному програмному продукту, можна легко формувати договори обміну з іншими підприємствами для ефективного використання власних активів.

Дискування стерні пшениці.

Що дало впровадження системи? Який результат, зрештою, вдалось отримати?

- Найцікавіше, завдяки цій системі ми суттєво оптимізували структуру земельного банку. Після накладення кадастрових номерів на карту виявили низку  ділянок, які фактично були у оренді підприємства, але роками не оброблялись, використовувались не за призначенням. Так лише минулого року таким чином ми «знайшли» додаткові 200-250 га площ.  Коли ми бачимо, що термін оренди того чи іншого паю закінчується, починаємо вчасно вести переговори із пайовиками та продовжувати їх дію. 

А як щодо системи моніторингу посівів? ЇЇ ви також застосовуєте?

- Так, минулого року нами запроваджена система моніторингу посівів  за допомогою супутникового моніторингу із фотофіксацією українського виробництва успішно запрацювала на наших полях.  Завдяки цій системі ми моніторимо рух техніки на полях, фази розвитку рослин, проблемні ділянки, загрози шкідників бур’янів та хвороб. Таким чином ми можемо в он-лайн режимі легко і швидко виявити проблему на полях і оперативно її ліквідувати.

Цього року ми також по технічних культурах запровадили систему точного висіву Precision Planting. Це дає змогу якісніше розкладати насіння, точніше розраховувати потрібну його кількість і у режимі он-лайн відслідковувати режим висів.  Сошники можна відключати, таким чином ми уникаємо пересіву або недосіву на ділянках. Модернізація сівалки під цю систему нам обійшлась приблизно $65 тис.  Наступного року будемо працювати над повноцінним введенням системи диференційованого внесення добрив. Цього сезону хочемо зробити на збиранні кукурудзи та соняшнику невелике демо з моніторингу урожаю та подальшого висіву.  Завдяки моніторингу ми будемо бачити, яка частина ділянки потребує внесення більшої кількості добрив та уваги агрономів. Таким чином,  буде менше не урожайних «плям» на полі та сталий результат з кожної ділянки. Навіщо витрачати добрива на тих ділянках, де вони не потрібні, краще дати значно більше на проблемних.

Звичайно, ця технологія не з дешевих, потрібна спеціальна техніка, проте при грамотному підході вона окуповується за декілька сезонів. Мушу сказати, завдяки системному підходу до технології і впровадженню усіх названих мною систем моніторингу вдалось за два роки вдвічі збільшити урожайність.

Читайте також: Леголайз для зерна, або чому в Україні попри негоду гарний врожай
 
Чи є у вас у найближчих планах розширення земельного банку підприємства? Якщо так, то  на скільки?

- Наразі не ставимо задачі наростити земельний банк вдвічі або втричі у найближчі роки. Це не головне. Ключовий момент – ефективно управляти земельним масивом, аби кожна одиниця площі давала  попередньо запланований результат. Якщо урожайність буде максимально можливою, тоді є сенс додавати площі.

Вирощувати органічне

У одному із інтерв’ю ви стверджували, що  підприємство має на меті виробляти органічну продукцію.  Із чим пов'язаний перехід до натурального виробництва?

- Так, у  одному із господарств ми проходимо сертифікацію як органічний виробник. Знаходимось на так званому перехідному періоді, який триває три роки. Сподіваємось отримати документи уже наступного року і розпочати висів на 950 га. Плануємо вирощувати горох, озиме жито, пшеницю, спельту, льон. Чому обрали органіку? Все просто – це натуральний продукт без хімії, високомаржинальне виробництво. На нього стабільний попит як у середині держави, так і на зовнішніх ринках. Вже на сьогодні ми маємо замовлення, із нами готові працювати, приміром, потужні виробники дитячого харчування, які використовують органічну сировину.

Низка світових аналітиків стверджують, що такий інтерес до органіки може згодом «обвалити» ціну на неї, виробляти стане невигідно. Як ви до цього ставитесь?
 
- Це можливо, проте я не думаю, що це відбудеться швидко. Сьогодні  виробництво органіки займає лише 1%  від світового валу, тож рости є куди. На мій погляд, органіка – це те, що на часі, потрібно перестати виснажувати землю і підійти до вирощування продукції  далекоглядно і з розумом.
 
Не можу не зачепити тему тваринництва. Адже одним із напрямків компанії є саме виробництво молочної продукції. Наскільки це є рентабельним видом бізнесу?

- На сьогодні виробляти молочну продукцію не настільки вигідно, як хотілося б. Але ми не тільки думаємо про прибутки, а й про наших  пайовиків та створення робочих місць на селі. Сьогодні більш вигідно виробляти молоко екстра-класу, без домішок, доступу повітря та бактеріального забруднення. Такої продукції нашій країні не вистачає.

Тваринництво у перспективі
 
Нещодавно у ЗМІ з’явилась інформація, що «Кусто Агро» планує розширювати тваринницький комплекс своєї компанії «Агролайн-Україна» і вкладе у будівництво  €2,5 млн. У якій перспективі плануєте завершити проект?

- Так, ми плануємо розширювати тваринницький комплекс нашої компанії «Агролайн-Україна» до 1200 голів (зараз маємо близько 290 голів молочного стада). Наразі готується проектна документація і невдовзі розпочнеться будівництво першої черги комплексу на 599 дійних корів із відкритим утриманням тварин.

Хотіли розпочати вже цього року, проте через низку проблем із дозволами на будівництво відтермінували. Будівництво почнемо на початку весни і завершимо восени 2018 року. Окупність  подібного проекту 6-7 років. Довго обирали оснащення ферми та доїльних залів, їздили переймати досвід до Ізраїлю та ЄС, зупинились на одному із провідних світових постачальників. 

Більша кількість молока автоматично «тягне» за собою і власну переробку. Чи не думали створити закритий цикл виробництва, власну торгову марку?

- Думаємо, проте у віддаленій перспективі. Цей проект пілотний, якщо він покаже гарну економіку, і буде підтримка від держави, яку періодично декларує профільне Міністерство, то у майбутньому ми зведемо тваринницький комплекс на 3000 голів ВРХ і створимо переробку.

Ви принципово зробили ставку  на молочний напрямок тваринництва. Чому ігноруєте м’ясний, невже невигідно?

- Вигідно, проте потрібно нарощувати досвід, поголів’я, наразі ми продаємо бичків населенню.  У майбутньому, при закритому циклі виробництва, для відгодівлі бичків буде створено окрему ферму.

Останні декілька сезонів у країні здійнялась буквально хвиля рейдерських атака підприємств. Як на це реагуєте? Чи доводилось стикатись?

- Реагую, як і всі господарі – негативно. На жаль, певні люди хочуть збагатитись за чужий кошт, нічого не поробиш. Відверто лякає цілковита бездіяльність держави у цьому аспекті. Жодних покарань на законодавчому рівні немає. Як на мене, навіть об’єднання фермерів проти рейдерства не дуже допоможе, потрібна державна стратегія протидії.  Кожен має займатись своєю справою, задача фермера – вирощувати урожай, платити податки та зарплату людям.  По факту, із рейдерством ми стикаємось постійно, проте воно набирає різних форм та масштабів. Переманювання  пайовиків, намагання місцевих фермерів захопити частину наших земель, це теж рейдерство.

А як працюєте із пайовиками, аби вони були більш лояльними?

- У цьому  році ми суттєво підняли ціну оренди землі, до того ж, змінили підходи до соціальної політики.  Почали більше допомагати на селі, збільшили продовольчий кошик для місцевого населення. Подекуди виплачуємо кошти  за оренду паїв  навіть за 3 роки наперед. У кожному селі маємо соціального працівника, людина може написати заяву та отримати кошти за пай у поштовому відділенні. Минулого року запустили власний млин, частково допомагаємо місцевим із борошном.  Така турбота дає свої плоди – відсоток відмов пайовиків від роботи із нами набагато менший.


Реклама

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама