Децентралізація продовжується: чи отримають громади в свої руки землю?

Нардепи обіцяють передати об’єднаним громадам землі поза межами населених пунктів. Чи наповнить така ініціатива сільські бюджети, з’ясововувало Agravery.com.

 

З 2014 року, в рамках процесу децентралізації, місцеві громади отримали зобов’язання утримувати лікарні та школи, ремонтувати дороги та наповнювати свій бюджет. Однак селяни  не отримали можливість самостійно розпоряджатись землею, що знаходиться фактично за парканом, але формально поза межами населених пунктів. 

Мало хто знає, що сільські ради (або ж нині створені об’єднані громади) повинні слідкувати за законністю використання земель поза межами населених пунктів, при цьому не мають можливості такими землями розпоряджатись. Такий порядок речей створює суттєві проблеми. Зокрема, місцева влада не має права відбирати землю, яку використовують не за призначенням, або ж яку використовують без належного оформлення усіх необхідних паперів, а з тим – і сплати податків. Слід наголосити - в багатьох випадках нарахування земельного податку є єдиним джерелом наповнення місцевих бюджетів в сільській місцевості. Таким чином, розвиток громад не має міцного фінансового підгрунтя.

Як розповів Agravery.com Василь Зварич, голова села Цебрів, що на Тернопільщині, наразі землями на місцях розпоряджаються одразу два органи – управління агропромислового розвитку тамтешньої РДА та місцеве управління Держгеокадастру. І таке дублювання функцій аж ніяк вносить ясності у питання – а хто ж обробляє землі за межами села і хто має отримувати за це гроші? Також, як розповів Ігор Шевченко голова села Слобідка, що на Івано-Франківщині, через чинну нині систему управління державними землями, суттєво ускладнена процедура виділення землі для учасників АТО та інших пільгових категорій населення. Обидва сільських голови сходяться на думці, що право розпоряджатись землею поза межами населених пунктів варто передати в руки самих громад.

Читайте також: Мар'ян Заблоцький: Якщо уряд має зайвих 5 мільярдів гривень, хай краще знизить податки для аграріїв

Парламентарі з селянами погоджуються, та обіцяють наступного пленарного тижня нарешті розглянути законопроект 4355, який передбачає наділити об’єднані територіальні громади або ж сільські ради правом розпоряджатись землями поза межами населених пунктів. Радіус такої межі, втім як і межі між населеними пунктами, громади мають визначити самостійно. 

Повноваження з охорони екологічного стану земель будуть покладені на Держгеокадастр або ж на органи місцевого самоврядування (якщо буде ухвалено відповідне рішення). Передбачається, що земельний податок буде надходити напряму в бюджет територіальних громад.

Однак, чи стане така «земельна децентралізація» дієвою? Чи зможуть громади розпоряджатись своєю землею повною мірою?

Експерти вважають, що "земельній децентралізації" чинитиме опір у першу чергу Держгеокадастр, котрий не захоче ділитись своїми повноваженнями з територіальними громадами. Як пояснив Agravery.com голова Українського товариства економічних свобод Мар’ян Заблоцький, нині рішення про виділення земельних ділянок для безоплатної приватизації пільговими категоріями населення або ж для ведення сільського господарства безпосередньо ухвалюються в управліннях Держгеокадастру на місцях. Роль місцевих органів у цьому випадку – погодити або не погодити виділення землі.

Якщо ж законопроект 4355 таки буде ухвалено, всі повноваження з виділення земельних ділянок перейдуть до місцевих органів влади (або ж територіальних громад). Таким чином, Держгеокадастр втратить значну частину своїх повноважень. Однак Заблоцький переконаний – попри все, Держгеокадастр не зможе завадити передачі землі поза межами населених пунктів у розпорядження місцевих громад, оскільки після прийняття законопроекту установа буде автоматично позбавлена повноважень розпоряджатись зазначеною категорією земель.

Читайте також: Диплом має значення: чи вдасться ВР зняти перепони для фермерів?

Голова Земельної спілки України Андрій Кошиль вважає дещо інакше - управління Держгеокадастру на місцях будуть користуватись будь-якою можливістю загальмувати процес передачі  землі поза межами населених пунктів у розпорядження місцевих громад. За його словами,  після прийняття законопроекту розпочнеться складний процес погодження урядових актів щодо земельних законопроектів. Чиновники Держгеокадастру зможуть скористатись бюрократичною плутаниною аби відстрочити процес передачі повноважень

Окрім цього, як кажуть експерти, одного лише ухвалення законопроекту 4355 недостатньо, аби громади змогли повною мірою розпоряджатись переданою в їх розпорядження землею, а з тим і наповнювати свої скарбниці.

Аби зменшити можливість для корупційних оборудок із землею, з квітня цього року землю, як і для ведення сільського господарства, так і для будівництва, виділяють лише за результатами публічних аукціонів. Однак для пільгових категорій населення (учасники бойових дій на Сході України, інваліди, ветерани війни та праці, молоді сім’ї) було збережено чинний нині порядок, за якого виділення землі відбувається безоплатно  за рішенням місцевих органів влади.

Збереження цього порядку, вважає економічний експерт Борис Кушнірук, призведе до того, що законопроект 4355 не дасть бажаного ефекту. Фахівець запевняє – можливість пільгового виділення землі поза аукціоном легко можна використати для “тіньових” оборудок із землею, а з тим і для ухилення від сплати податків. Окрім цього, цілком може трапитись так, що найкращі землі для ведення господарства можуть відійти “пільговикам” і громади просто не отримуватимуть податкових надходжень із переданих земель.

Саме тому, як наголошує Кушнірук, разом із прийняттям законопроекту 4355 варто було б відмовитись від роздачі земель пільговикам, а натомість перейти до практики грошових компенсацій відповідним категоріям населення.

Як пояснив Agravery.com заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Михайло Соколов, спочатку передбачалось включити в текст законопроекту 4355 норми про скасування безоплатної приватизації землі для пільгових категорій населення та про запровадження грошових компенсацій пільговикам замість землі. Однак, зважаючи на спротив Верховної Ради будь-яким ініціативам, що стосуються земельних відносин, із тексту законопроекту було вилучено зазначені норми. Натомість ВАР наразі готує інший законопроект, який якраз пропонуватиме грошові компенсації пільговикам замість виділення земельних ділянок.

Читайте також: В Україні запустили онлайн-сервіс погодження проектів землеустрою

Таким чином, на думку Соколова, вдасться зберегти баланс між необхідністю наповнення бюджетів місцевих громад та соціальною справедливістю. Однак експерт не уточнює, в які строки такий законопроект буде подано до Верховної Ради та коли його буде поставлено на голосування.

Більш того, експерт сумнівається, що такий законопроект взагалі буде ухвалено. “Через свій популізм Верховна Рада просто не проголосує “за”такий законопроект, мотивуючи це турботою про селянина. Однак ті ж селяни втрачатимуть значні потенційні прибутки до своєї скарбниці”, - каже Соколов.

Іван Киричевський

фото: Pixabay


Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама