Чотири сценарії розвитку України і як на них впливає земельний мораторій

Основний висновок форсайту «Земельна відповідь»: ключовою проблемою для агросектору є не земельний мораторій, а слабкі суди та місцеві громади. Якраз про це і потрібно сперечатись політикам та експертам.

співзасновник громадянської платформи "Нова Країна",

99,3% публікацій в пресі присвячено проблемі зняття чи не зняття земельного мораторію. Але говорити треба про проблеми політичної та соціальної інфраструктури, необхідної для розвитку села та агросектору. Це основний висновок, якого ми дійшли за результатами форсайту «Земельна відповідь», результати якого ми презентували 29 вересня. 

Форсайт «Земельна відповідь» - це дослідження, проведене у червні-вересні 2017 року в рамках однойменного комплексного «арт-смарт-медіа» проекту та ініційоване групою компаній, що є членами екосистеми українського агробізнесу. До форсайту було залучено широке коло експертів, підприємців-аграріїв та представників влади. Зокрема, участь взяли заступник голови Держводагенства України Павло Гвозденко, міністр аграрної політики та продовольства у 2014-2016 роках Олексій Павленко, президент компанії AgroGeneration Джон Шморгун, експерт із земельних питань Українського клубу аграрного бізнесу Роман Граб, член аграрного комітету ВР народний депутат Олексій Мушак, експерт Офісу підтримки реформ при Мінагрополітики Анна Федун та менеджер Ukrainian Food Valley Роман Пучко. Методологічно проведення форсайту забезпечувала команда «ВікіСітіНоміка».

Мета дослідження – отримати систему та узгоджену відповідь на «земельне питання» щодо сільськогосподарської землі з урахуванням великої кількості факторів та різноманітності позицій. Дослідження відбувалось за методологією форсайту, яка відрізняється відвертою спрямованістю на інтереси певних суб’єктів, проактивним підходом (прогнозування та конструювання), та значною вагою управлінських висновків. Як колективні суб’єкти дослідження було визначено великий агробізнес, фермери та пайовики. Дослідження передбачало детальний аналіз позитивних та негативних наслідків скасування мораторію на обіг сільськогосподарської землі, які потрібно розглядати не самі по собі, а у відповідному сценарному просторі.

Нема сенсу ламати списи навколо питання «чи буде скасовано мораторій, чи не буде?». Потрібно ламати списи в питаннях успішної судової реформи, реального посилення місцевих громад, формування прозорих і однозначних правил земельних відносин. Також - запуску кредитних програм для розвитку малого бізнесу, ефективнішого регулювання агробізнесу, екологічного контролю, серйозних антимонопольних обмежень та антиспекулятивного оподаткування для запобігання спекулятивним перепродажам ріллі. 

Опитування учасників та експертів агробізнесу виявилось, що питання оцінки земельного мораторію – це скоріше питання віри. В рамках анкетного опитування експертів агробізнесу виявились ті, котрі були однозначно за зняття мораторію і однозначно проти зняття мораторію. Виходить, що є дві великих групи людей, одна з яких каже «мораторій – це рай на Землі», а інша – що «це пекло».

Як позитивні наслідки зняття земельного мораторію назвали можливість використовувати землю як предмет застави по банківському кредиту. Також - зменшення простору для популізму політиків, зниження рейдерства, ріст ефективності використання ріллі. Як негативні наслідки – концентрація власності, спекулятивні скупки землі, посилення місцевих кланів, занедбання ріллі, навколо якої точаться конфлікти. Також – зростання популізму, соціальна нестабільність, посилення феодалізації, тиск на пайовиків, вимирання сіл. Але ж вийшло, що позитивні і негативні наслідки – одні і ті ж самі.Тому ми спеціально зробили так, аби про мораторій не говорили в рамках нашого форсайту.

Третій резон, на якому ми хочемо наголосити - мораторій не є рішення про заборону вільного обігу земель в Україні. Мораторій є тимчасовою відмовою про прийняття рішення. У 2001 році стало зрозуміло, що треба певна пауза, буквально на півроку, аби законодавці встигли опрацювати і прийняти необхідні рішення та законодавство. Але ця пауза триває уже понад 16 років. Те що ми маємо на сьогоднішній день – це відмова від прийняття рішення. Законодавці відмовляються прийняти будь-які рішення, які стосуються розвитку земельних відносин в Україні. 

Серед факторів, які впливають на розвиток аграрного сектору, під час форсайту експерти виокремили судову реформу та реформу децентралізації. Але вони мають відбуватись одночасно. Якщо ж ці два процеси не відбуватимуться паралельно та одночасно, маємо чотири сценарії розвитку агросектору. 

Читайте також: Земельна реформа в Україні: заборгованість перед банками сплатимо землею

Перший сценарій. "Україна на злеті".

Cтартові умови: Децентралізація за демократичною моделлю: збільшення впливу місцевих громад. Розвиток судової системи: незалежність та якість правосуддя. Це активний сценарій, що потребує зусиль для запуску.

Запуск сценарію: тиск західних партнерів та громадянського суспільства, або зміна політичної еліти в результаті політичних процесів чи джокерів.

Протидія сценарію: негативна політична воля, війна, політичні заворушення "Майдан 3.0", відсутність інфраструктури (дороги, енергетика тощо).

Вплив сценарію:

- Реалізація захисту права власності всіх інвесторів (великих і малих).
- Прихід нових гравців, збільшення конкуренції.
- Зростання економіки в цілому, в першу чергу харчової промисловості, с.-г. машинобудування,
виробництва засобів захисту рослин тощо; новий поштовх розвитку сільськогосподарської науки.
- Зростання експорту, покращення торговельного балансу.
- Збільшення інвестиційної привабливості країни.
- Зростання рівня життя селян.
- Збільшення надходження до бюджетів всіх рівнів, у тому числі місцевих.
- Зміна структури ринку праці: інвестиції в нові технології вимагають більш кваліфікованих
кадрів, що створює запит до системи освіти.
- Збільшення продуктивності праці.
- Заміна commodities (товарів з низькою доданою вартістю) на високомаржинальну продукцію,
часто за рахунок збільшення глибини переробки.
- Об’єднання фермерських господарств у кооперативи; ризик зникнення малих фермерів.
- Підвищення екологічних стандартів внаслідок появи нових гравців, що працюють за світовими
стандартами екології, безпеки праці, якості продуктів.
- Інвестування у сільську інфраструктуру.
- Можливий початок демографічного відновлення села.
- Програють від цього сценарію великі землевласники, що користуються непрозорістю
ринку(«феодали»).
- Виграють всі інші суб’єкти, включаючи прозорий великий агробізнес.

Вплив мораторію на реалізацію сценарію: за умов мораторію є наступні проблеми.
- Низька швидкість вищезазначених позитивних процесів.
- Зростання в першу чергу олігархічних агрохолдингів.
- Деградація села, у тому числі демографічна.

Другий сценарій«Перший сніг»

Стартові умови: децентралізація за демократичною моделлю: збільшення впливу місцевих громад. Відсутність розвитку судової системи: збереження нинішнього незадовільного стану. На думку третини експертів, це інерційний сценарій.

Запуск сценарію: політична воля до змін, виражена у прийнятті законів, та активність громад на місцях.
Протидія сценарію: негативні джокери.

Вплив сценарію:
- Висока корупція у судовій системі, відсутність захисту прав власності.
- Фермери та пайщики теоретично виграють за умови відкриття ринку землі, але корупція може зменшити їхні шанси на успіх.
- Для агрохолдингів сценарій в цілому нейтральний.
- Громади набирають силу і виходять на провідну позицію: в окремих громадах може встановитися місцевий громадський порядок, можливо, підтриманий силою зброї. Він може замінити корумпований суд з точки зору захисту прав власності (аж до встановлення де-факто суду старійшин, не передбаченого законодавством).
- Місцеві бюджети зростають, що додатково посилює громади.
- Цей сценарій означає значну нестабільність.
- Зростання економіки незначне, в основному за рахунок внутрішніх інвестицій.
- Село не загине як соціальна система загалом, але й не буде активно розвиватися.
Висновок: цей сценарій хиткий і недовготривалий (його метафорична назва «Перший сніг» відображає цю рису). Але значна частина експертів вважає, що наявність сильних громад при відсутності судів дає більше перспективи розвитку, ніж наявність чесних судів при слабких громадах.

Читайте також: Q&A: що трапилось із шістьома складами міндобрив поблизу Калинівки?

Третій сценарій.«Сінгапурщина», або «Колонізація».

Стартові умови:  децентралізація за недемократичною моделлю: збільшення впливу місцевих
чи національних кланів. Розвиток судової системи: незалежність та якість правосуддя. Це активний сценарій, що потребує зусиль для запуску.
Запуск сценарію: тиск західних партнерів та громадянського суспільства, або зміна політичної еліти
в результаті політичних процесів чи джокерів.У випадку проукраїнської влади маємо варіант «Сінгапурщина»,
у випадку колоніальної — варіант «Колонізація».

Вплив сценарію:
- Інвестиції надходять, але не факт, що наслідком є економічне зростання: можлива стагнація, прибутки виводяться з економіки.
- Виграють зовнішні інвестори, великі агрохолдинги, транснаціональні компанії.
- Програють місцеві громади, малі фермери, невеликі агрохолдинги: у них немає можливості ефективно себе захистити на національному рівні, а на місцевому рівні їх ніхто не захистить.
- Впорядкування документів на право власності та геокадастру.
- Погіршення екологічної ситуації через концентрацію землі.
- Продовження занепаду села.
- Створення передумов для демократичної децентралізації на наступному етапі.
Вплив мораторію на реалізацію сценарію:
- При знятті мораторію — зменшення зайнятості, міграція з села в місто, доступність фінансів,укрупнення земельних володінь, збільшення сировинного експорту. Чорний ринок, переділ агроринку, великий вторинний ринок.
- При збереженні мораторію — можливий соціальний вибух, збереження дрібних господарств
поява підзаконного «сірого» способу продажу землі, відсутність зростання.
Висновок: в цілому цей сценарій не забезпечує стале зростання, незалежно від збереження чи зняття мораторію.

Четвертий сценарій«В очікуванні джокеру». 

Стартові умови: децентралізація за недемократичною моделлю: збільшення впливу місцевих чи національних кланів. Відсутність розвитку судової системи: збереження нинішнього незадовільного стану.
Це інерційний сценарій на думку 2/3 експертів, тобто він описує ситуацію, яка вже є. На думку решти 1/3 експертів, інерційним сценарієм є повільна демократична децентралізація (сценарій «Перший сніг»), а перехід на траєкторію цього сценарію може відбутися через призупинення децентралізації шляхом зміни законодавства, зменшення зовнішнього тиску, фактичної централізації влади.

Вплив сценарію:
- Виграють олігархічні агрохолдинги, програють фермери та пайщики.
- Економічна ситуація не поліпшується.
- Екологічна ситуація погіршується.
- Соціальна ситуація погіршується.
Назва сценарію відображає його несталість, високу ймовірність соціальних протестів (які через їхню передбачуваність не можна вважати джокерами) чи непередбачуваних джокерів.
Вплив мораторію на реалізацію сценарію: половина експертів вважає, що зняття мораторію призведе до значного погіршення ситуації, половина вважає вплив цього кроку незначним.
Висновок: за відсутності правосуддя та сильних місцевих громад зняття мораторію несе високі ризики негативного розвитку подій.

Детальніше із результатами форсайту "Земельна відповідь" можна ознайомитись за посиланням. Підготовлено за матеріалами форсайту та на основі виступу Валерія Пекаря під час його презентації. 

Читайте також: Овочеві баталії: конкуренція на внутрішньому ринку зашкалює

Записав Іван Киричевський

 


Реклама

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама