Реклама

Боротьба із голодом: топ-8 винаходів, які його стримують

Засоби захисту рослин, штучне осіменіння, холодильник та трактор - що їх об'єднує? Тільки те, що завдяки ним примара голоду відступила від Європи. 

журналіст Agravery.com, аналітик ринку ЗЗР

Agravery.com писав про те, що більше дев’яти тисяч компаній зі ста шістдесяти двох країн світу вирішили, що права людини, гідні трудові відносини, відповідальне ставлення до екології та боротьба з корупцією не просто чесноти, але й речі за які варто боротися та постійно впроваджувати у власній діяльності. Та приєдналися до Глобального договору Організації Об'єднаних Націй. За підтримки агрохолдингу “Астарта-Київ” в проекті “Сталий розвиток заради життя” ми будемо говорити про проблеми та шляхи досягнення всіх 17 цілей в агросекторі та сільський місцевості. Поговоримо про боротьбу з голодом та які винаходи людства дозволили говорити про нього як про наслідок політичної боротьби між країнами, або в середині країни. А не як наслідок глобальної нестачі їжі в світі.

Читайте також: Лікувати по-новому: чи допоможе медреформа розвитку сіл

Десята частина населення планети страждає від голоду, такі дані приводить FAO, яка повідомляє, що станом на 2016 рік у світі від голоду страждають 815 мільйонів людей, тобто 11% усього населення Землі. Більшість із них припадає на країни, що розвиваються. Тоді як у європейській частині континенту голоду майже немає, адже сільськогосподарська та економічна системи країн Європи цілком спроможні прогодувати своє населення і померти від голоду у цих країнах досить важко. Проте так було не завжди. Ще навіть 100 років тому смерть від голоду навіть в найрозвиненішій країні не була чимось дивовижним. Але деякі технології мали вирішальне значення у вирішенні проблеми продовольчої безпеки. Та дозволили великим компаніям, які користуються усіма найсучаснішими технологіями та провадять виробництво на великих площах, забезпечувати їжею не тільки свою країну, але й багато інших.

Селекція

фото: bayer

Селекція – це по суті заміна штучного відбору, адже якщо раніше природа сама проводила селекцію та відбирала найсильніших та більш стійких до оточуючого середовища рослин та тварин, які потім давали сильне потомство, то пізніше цю роль на себе взяла людина, своєю діяльністю прискоривши цей відбір. Сучасні сорти сільськогосподарських культур набагато продуктивніші за своїх стародавніх предків, а часом вони зовсім не схожі на те, чим були спочатку. Так морква була схожа на звичайний корінь, а кукурудза більше нагадувала колос ніж початок. Пшениця також зазнала разючих змін, як по кількості насінин у колосі так і по їх масі.

Селекція зробила надзвичайний вклад у розвиток продовольчої безпеки, адже саме завдяки селекції були винайдені нові, більш продуктивні сорти рослин та породи тварин. Завдяки селекції у 1940-1960 роках була проведена «Зелена революція» у Мексиці, Пакистані та Індії, коли Норман Борлоуг винайшов високоефективні сорти пшениці, які були здатні рости у важких умовах цих країн та давати гарний врожай. Це дозволило Пакистану та Індії вдвічі збільшити врожайність зернових, а Мексиці втричі. Це був надзвичайний прорив, за який Борлоуг отримав Нобілевську премію.

Сівалка та жатка

Обидва ці знаряддя зробили надзвичайний вклад у сільське господарство. Їх відкриття дозволило людству наблизитись до сучасної моделі агробізнесу. Сівалка дозволяє рівномірно розподілити насінини по полю, не створюючи конкуренції рослин між собою за поживні речовини, тим самим збільшуючи врожайність культур. Вона зменшила кількість ручної праці, адже до цього насіння просто розкидалось по полю.  Перша європейська сівалка з’явилась у 1566 році та була винайдена Камилло Торелло, проте була досить коштовною та не надто надійною. Першу рядову сіялку на кінній тязі винайшов англійський вчений Джетро Талл у 1701 році. На цей винахід вченого надихнув церковний орган, який при натисканні клавіші відкривав певний клапан у певному ряді труб. Після цього вчений створив пристосування із ємкістю з насінням, від якої тягнувся ряд трубок, по яких падало насіння у борозни. Але не дивлячись на ці винаходи, поширення використання сівалок у Європі набуло лише у ХІХ столітті.

Жатка на кінній тязі була винайдена у 1831 році Сайрусом Маккорміком, який за півтора роки довів до завершення проект свого батька, над яким той працював 28 років. Цей винахід дозволив значно збільшити швидкість роботи при збиранні, зменшити втрати врожаю та скоротити ручну працю, а окрім того цей винахід зробив Сайруса одним із найбагатших людей США у 1918 році зі статком у 60 мільйонів доларів.

Трактор

фото: wikipedia

Перші трактори були винайдені ще у ХІХ сторіччі та були побудовані на основі парового двигуна, проте великої масовості вони не набули через необхідність мати із собою великий запас дров або вугілля, а також через велику кількість людей, задіяних у керуванні таким трактором. Все змінилось із розробкою трактора із двигуном на нафтопродуктах, який був винайдений у 1892 році Джоном Фроліхом, що значно зменшило залежність від великої кількості людей та від необхідності завжди мати під рукою великий запас дров чи вугілля. Трактори дозволили інтенсифікувати ведення сільського господарства, збільшили кількість площ, які може обробити фермер та зменшили час на проведення обробітку. Також трактори дозволили замінити кінську тягу, яка значно поступається їм у продуктивності.

Читайте також: Повчитися у лідерів: Франція, роль сертифікаціі і роялті у розвитку насінництва

Мінеральні добрива

Відкриття мінеральних добрив та законів їх дії на рослини надало надзвичайний поштовх у збільшенні врожайності сільськогосподарських культур. Основоположником цих відкриттів вважається Юстус фон Лібіх, відкриття якого дали основу для формування нової науки – агрохімії. Найбільш відомий закон, який він винайшов, називається «бочка Лібіха».

Цей закон стверджує, що розвиток рослини лімітується найбільш дефіцитним елементом живлення, наприклад, якщо рослина має вдосталь води, азоту, фосфору, але не має калію, то її розвиток буде відбуватись лише до того рівня, на який вистачить саме калію і врожай буде відповідний. Масове застосування мінеральних добрив почалось лише у другій половині ХІХ сторіччя.

Засоби захисту рослин

фото: carefield.com.ua

Захист рослин відіграє значну роль у продовольчій безпеці світу, адже яка різниця, як ти обробив ґрунт та на скільки підживив свої культури, якщо вони були повністю знищені хворобами або шкідниками. За даними FAO, без хімічного захисту рослин за рік планета втратить половину усієї виробленої їжі.

Найперші згадки про захист рослин знаходять у поемах Гомера, який жив у VIII – IX сторіччях до нашої ери, де він описував обряд обкурювання рослин сіркою, яка відганяла від рослин шкідників та вбивала шкідливі мікроорганізми. Демокріт пропонував обприскувати рослини настоєм маслин для профілактики розвитку гнилей. У середньовіччя для захисту рослин почали використовувати препарати на основі міді, яка використовується і досі, ртуті та миш’яку. Але сучасна історія розвитку хімічних препаратів захисту рослин розпочинається із винаходом ДДТ, за який Пауль Мюллер отримав Нобелевську премію у 1948 році. Проте вже до 1970 року ДДТ був заборонений для використання у всьому світі через те, що він був дуже стійким у навколишньому середовищі та гарно накопичувався у жирах живих організмів. Але епоха інтенсивного використання хімічних препаратів розпочалась саме у 50-ті роки, деякі хімічні препарати винайдені у ті часи, такі як 2,4-D, і досі активно використовуються для захисту посівів.

Штучне осіменіння

фото: wikipedia

Штучне осіменіння дозволяє прискорити розмноження свійських тварин, покращити характеристики стада за рахунок осіменіння самок кращим самцем. Воно дає можливість запліднити ціле стадо без присутності самця. Відпадає необхідність везти на великі відстані заплідників, достатньо лише взяти їх сперму, що значно полегшує та прискорює розведення худоби.

Читайте також: На трубі: хто в агросекторі найбільше потребує газу

Першим зафіксованим випадком штучного осіменіння вважається дослід Ладзаро Спалланцані, який він провів у XVIII сторіччі, проте цей метод був відомий ще задовго до цього досліду. Згадки про штучне осіменіння знаходять у асирійських легендах 800 років до нашої ери та у арабських літописах 286 року нашої ери. Масово ця технологія почала використовуватись у першій половині ХХ сторіччя.

Консервація, пастеризація та холодильник

Відкриття цих технологій дало людству змогу зменшити втрати продуктів та збільшити їх термін зберігання. Але навіть із цими винаходами за даними FAO людство кожного року викидає приблизно третину усіх продуктів.

Відкриття технології консервації - покласти продукти у жерстяну банку, герметично закрити її та прокип’ятити у соляному розчині - належить французу Ніколя Апперу, який у 1809 році направив опис міністру внутрішніх справ Франції. Ідея Ніколя була оцінена Наполеоном Бонапартом у 12 тисяч золотих франків, бо покращила забезпечення армії.

Ще один видатний француз Луї Пастер у ХІХ сторіччі винайшов технологію пастеризації - харчові продукти проходять термальну обробку та нагріваються до температури 60-70 °C протягом 30-60 хвилин, після чого у продуктах гинуть вегетативні форми мікроорганізмів, що значно подовжує термін зберігання таких продуктів.

Холодильник прийшов на заміну льоху, льоднику або погребу, де зберігались продукти. Перший холодильний апарат був винайдений Уїльямом Калленом, яких для охолодження використовував ефект охолодження рідини при інтенсивному випаровуванні.

Перший холодильний апарат Уїльяма Каллена.

Для свого досліду вчений замість води використав діетиловий ефір, який закипає при температурі 35°C, та помістив його у герметичну ємність. При відкачуванні повітря створювався понижений тиск, завдяки чому ефір починав закипати при кімнатній температурі, поглинаючи тепло та охолоджуючи поверхню герметичної ємності.

Заснування FAO

фото: fao.org

Ще одним важливим кроком людства у боротьбі з голодом стало заснування продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, яка отримала назву FAO. Головною метою цієї організації стала боротьба з голодом, а її девізом Fiat panis (та буде хліб). Ця організація надає інформацію та допомогу у розвитку сільського господарства, лісництва та рибної галузі країнам, які страждають від голоду. Рішення про створення цієї організації було прийнято ще у часи Другої світової війни – у травні 1943 року під час міжнародної конференції по питанням продовольства та сільського господарства. Станом на 2017 рік до складу ФАО входить 196 країн-учасниць.

Читайте також: Як чорнобильська катастрофа вплинула на сільське господарство


Реклама

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама