Біфштекс "мейд Юкрейн": що чекає виробництво яловичини

За підсумками першого півріччя 2016 року поголів'я великої рогатої худоби зменшилося на 2,4%, або 180,4 тис. голів — до 4 млн 316,3 тис. За період незалежності України це найнижчий показник. Проте що напрямок втрачає конкурентоспроможність говорять вже не перший рік. Працездатне населення, яке утримує більшу частку поголів'я, або виїздить із села до міста, або просто, не бачить сенсу у важкій, низькооплачуваній роботі біля худоби. Цьогоріч ситуацію погіршило падіння доходів населення і, як наслідок, скорочення споживання яловичини.

Найбільше ВРХ сконцентровано у Вінницькій (333,8 тис.), Полтавській (279,7 тис.), Львівській (274,1 тис.), та Хмельницькій (263,9 тис.).

Зокрема, чисельність ВРХ м’ясних порід налічує лише 62,2 тис. (-1,9% до попереднього року). У загальній структурі національного стада це 1,4%. Основними його центрами є Волинська (14,9 тис.; -6,9%) та Чернігівська (10,9 тис.; +2,8%) області.

Читайте також: Дороге задоволення: як змінюється ринок яловичини та до чого готуватись виробникам

Основною перепоною на шляху розвитку ринку яловичини в Україні є відсутність культури споживання яловичини та низький рівень доходів населення.

У 2015 році українці з’їли на третину менше від раціональної норми споживання яловичини і телятини — 8,2 кг на душу населення. Скорочення споживання яловичини обумовлено хронічною збитковістю вирощування ВРХ, неконкурентоспроможністю вітчизняної яловичини на світовому ринку та міжгалузевою незбалансованістю ціноутворення.

Ціна кілограму яловичини чи телятини наразі найвища серед усіх видів м'яса в Україні. Це і є основним фактором скорочення внутрішнього попиту на цей вид м`яса.

За інформацією FAO, реальне споживання яловичини значно нижче — 6 кг на душу населення. Це на 900 грамів менше, ніж в попередні два роки. Експерт прогнозує, що в 2016 році цей показник не зміниться. До того ж, частка яловичини в загальній структурі споживання м'яса найнижча. Споживання курятини найбільше і складає близько 51%. Цьогоріч дещо зросло споживання свинини, через зниження ціни на неї, чого не скажеш про яловичину.

Як наслідок, виробництво яловичини різко скоротилося. За даними Державної служби статистики за шість місяців 2016 року на переробних підприємствах було вироблено 23,3 тис. т охолодженої та 5,2 тис. т замороженої яловичини (Графік 2.). Виробництво першої порівняно з минулим роком скоротилося на 5,3%, а другої — на 3,7%.

Зважаючи на те, що негативні тенденції найближчим часом збережуться, експерти прогнозують скорочення виробництва яловичини і до кінця року

На кінець липня закупівельні ціни на ВРХ демонстрували висхідний тренд. Вартість бичків вищої вгодованості коливалися від 26 до 28,50 грн/кг (з ПДВ). За корову вищої вгодованості переробники платили 24-25,50 грн/кг, а середньої — 22 – 24 грн.

У другій половині серпня варто очікувати сезонного зниження закупівельних цін. Адже традиційно в це період населення починає готуватися до школи і потребує додаткових джерел коштів, для чого починає активно збувати худобу, яку утримували протягом весняно-літнього періоду.

За сім місяці 2016 року експорт свіжого або охолодженого м'яса ВРХ склав 5,7 тис. т на загальну суму 12 млн 576 тис. дол. США. Основним ринком збуту була Білорусія — 98,2% всього експорту, або 12,4 млн дол.

Читайте також: Україна почала експортувати яловичину у В'єтнам, Ірак, Йорданію і Єгипет

36,43% експорту мороженої яловичини йшло до Казахстану — 6,3 млн дол. Крім того, продукцію поставляли до Азербайджану (22%) та Грузії (7,2%). В цілому за сім місяців цьогоріч, на зовнішні ринки було поставлено 7,4 тис. т мороженого м’яса ВРХ. Це принесло країні дохід в 17,3 млн дол (Таблиця 1.).

В той же час, як компенсацію експорту яловичини, Україна почала більше експортувати живої ВРХ. За підсумками семи місяців  на зовнішні ринки було поставлено 8,8 тис. т., що на 17,6% більше, ніж за аналогічний період торік. В грошовому виразі експортні продажі склали 15 млн дол., що на 8,45% більше, ніж торік.

Найбільшим експортним ринком для українського живця ВРХ став Єгипет — 11,5 млн дол., або 77% у структурі. На другому місці був Узбекистан  —  2 млн дол. (13%), а на третьому Азербайджан — 690 тис. дол. (4,6%).

Читайте також: Українська яловичина може конкурувати на європейському ринку — Ярмак

На сьогоднішній день основним завданням галузі є відкриття нових ринків та пристосування до їх умов ведення бізнесу. Експерти заявляють, що українська яловичина може знайти свого споживача. І навіть ринок Європи може для нас відкритися в цьому секторі. 

Яна Музиченко, аналітик АВМ