Як допоможе реформа освіти селам і яку роль в цьому відведено бізнесу?

Освітня реформа, укруплення шкіл, зміни в освіті - чому це лякає селян та хто допомагає пристосуватися до нової реальності? 

журналіст Agravery.com

Agravery.com писав про те, що більше дев’яти тисяч компаній зі ста шістдесяти двох країн світу вирішили, що права людини, гідні трудові відносини, відповідальне ставлення до екології та боротьба з корупцією не просто чесноти, але й речі за які варто боротися та постійно впроваджувати у власній діяльності. Та приєдналися до Глобального договору Організації Об'єднаних Націй. За підтримки агрохолдингу “Астарта-Київ” в проекті “Сталий розвиток заради життя” ми говоримо про проблеми та шляхи досягнення всіх 17 цілей в агросекторі та сільський місцевості. Зараз в Україні закінчився черговий навчальний рік та стартувала підготовка до нового. Тому ми говоритимемо про освітню реформу та як компанії можуть допомогли сільським дітям отримати сучасну освіту в селі.

“Якщо ми зайдемо у міську школу, то побачимо одну якість освіти. А якщо відвідаємо сільську школу, то побачимо, що одна вчителька може вести усі уроки одночасно. Зараз дуже важливо показати дітям, де можна шукати інформацію, і не примушувати їх до навчання, дати їм інтерес до пошуку”, - розповідає голова правління мережі Глобального договору ООН в Україні Тетяна Сахарук. За її словами, компанії розуміють, що підтримка освіти на місцях - один із способів втримати працівників, які прагнуть для своїх дітей кращого майбутнього. Зокрема, агрохолдинг «Астарта» третину від свої грошей на КСО витрачає саме на освіту -  підтримує навчальні заклади матеріально, створює навчальні табори відпочинку, допомагає з методологією тощо.

Допомога соціально-орієнтованого бізнесу, який намагається змінити підходи і уявлення мешканців села про освітній процес і надати як школярам, так і дорослим можливості для розвитку, чи не єдина можливість по-справжньому втілити освітню реформу,  яка триває уже не перший рік. Об’єднані територіальні громади мають стратегічне завдання – створити функції управління освітою, передаючи повноваження та відповідальність органам місцевого самоврядування і школам.

Камені спотикання

Реформа освіти, тісно переплітаючись із територіально-адміністративною реформою та децентралізацією, має вирішити основну проблему – низьку якість освітніх послуг у сільській місцевості.  Про шкільну освіту в малих населених пунктах говорять нечасто, хоча саме у сільській місцевості зосереджено 65% українських шкіл. За даними Міністерства освіти на науки  України дітей там мало – лише 32% від загальної кількості учнів у країні.  В Україні існує 613 шкіл І-ІІ ступенів (1-9 класи), у кожній з яких навчається менше 25 дітей. Вчителі в таких школах змушені викладати по кілька предметів і дуже часто не мають достатнього технічного забезпечення.

Читайте також: Закон грошей: яку валютну лібералізацію отримає український бізнес?

Протягом декількох останніх років у регіонах створили майже дві сотні так званих опорних шкіл – найбільших і найпотужніших навчальних закладів, навколо яких будуть гуртуватись менші школи (філії). Таким чином найменш ефективні малокомплектні школи можна буде із часом ліквідувати, а учнів з них перевести до сусідніх, де якість освіти вища. Ці опорні школи  мають стати таким собі тестовим майданчиком інновацій в окрузі. Згідно концепції «Нова українська школа» від Міносвіти, кожну опорну школу буде добре обладнано за кошти держбюджету та зміцнено висококваліфікованими кадрами.

Ідея може спрацювати. Адже Україна далеко не перша  країна, у якій було вирішено в таких спосіб модернізувати освіту. Приміром, подібні процеси відбувалися у Фінляндії іще з початку 1990-х і до 2012 року. За цей час кількість шкіл у сільській місцевості скоротилася з 2093 до 660 і сьогодні Фінляндія відома як країна з найпрогресивнішою системою освіти у світі.

Але європейські успіхи не надто заспокоюють мешканців українських сіл і тамтешніх освітян, які фактично «єдиним  фронтом» виступають проти глобальних  змін у освітньому  процесі.

По-перше, через нерозуміння процесів. «Згідно нового законодавства про освіту, у кожному селі має бути початкова школа, але якщо у класах менше 10 учнів, то такі заклади не фінансуватимуться. Куди дівати цих дітей, чи вистачить їм місця і інших школах? Також подекуди школа - це єдине місце роботи у селищі», – бідкається директор  школи с. Залісці (Тернопільська область) Борис Сапіга.  Не можуть впоратися з процесом і в об’єднаних територіальних громадах, які подекуди не можуть забрати управління школами. «Сьогодні у нас, у Хоростківській ОТГ 10 сіл, певні із них належать до різних районів і до кінця навчального року вони обслуговувались у різних відділах освіти. Зараз у нашій ОТГ будемо створювати відділ освіти, аби подолати ці розбіжності і вже працювати разом і отримувати фінансування на оновлення бази та освітні проекти», –  говорить  директор школи-саду в селі Малий Говилів Ганна Давидів.

Але, впевнений керівник управління освіти Дунаєвецької міської громади Володимир Колісник, якщо в нових громадах не відбуватиметься оновлення освіти, не будуть вишукуватись нові шляхи до системи управління, до організації методичного супроводу, то ні про яку якість не може бути й мови. “Без цього не буде нового учителя – головного носія реформи освіти», – стверджує він. За допомогою шведсько-українського проекту SKL, тут створили єдиний в Україні навчально-методичний центр по збору та систематизації кращих практик освітянської галузі і навіть видали посібник ефективного управління освітою «Нова школа в нових громадах». І як результат такої роботи – отримали вищу нагороду серед 155 практик всеукраїнського конкурсу кращих практик Мінрегіону і Ради Європи. Втім,  Колісник визнає, що приклад його ОТГ, це скоріше виняток із правил – решта громад поки що тільки реформуються, і їм дуже часто не до навчального процесу.

Адже, другий стримуючий фактор - це гроші, яких громадам часто не вистачає. За словами опитаних Agravery.сom освітян, реформа, розпочата державою, може стати ефективною лише у тому випадку, коли ініціативи будуть підтримувати не лише місцеві мешканці, а відповідальний, соціально орієнтований бізнес. Яскравий приклад такої спільної роботи – агрокомпанії та холдинги, на плечах яких фактично часто і лежить часткове забезпечення шкіл технікою, сучасними підручниками тощо. Адже того, що дає держава, критично недостатньо.

Приватні ініціативи, як порятунок

Хоча безпосередньо працівники освіти в селах про це не говорять, але важливою проблемою залишається й нестача знань про сучасні технології. «Ми підтримуємо декілька проектів, які допомагають у втіленні високоінноваційних інструментів навчання. Приміром, це проект «Гуманна педагогіка» (діє у Хмельницькій та Полтавській областях), який допомагає вчителям через навчання розкривати у дітях особистостей», – розповідає директор з розвитку корпоративного партнерства агропромхолдингу «Астарта» Світлана Мозгова. Також однією із останніх цікавих ініціатив є спільний проект «Астарти», фонду BrainBasket та компанії Miratech, який дозволяє мешканцям сіл отримати базову IТ-освіту. Оволодіти ІТ-навичками можуть дорослі зрілого віку та школярі сіл та селищ Полтавської, Хмельницької, Вінницької, Харківської та Черкаської областей. Дитячий курс, до якого входить ознайомлення та вивчення середовища програмування, розрахований на школярів від 9 до 11 років. Навчальна програма триває три місяці у майбутньому планується додати курс з робототехніки та забезпечити локації комплектами роботів для програмування. Курс для дорослих, що розрахований на людей від 45 років, розроблений для побутових потреб мешканців сіл та має на меті навчити учасників проекту базовим IT-навичкам. До нього включені навчання базовим навичкам роботи з комп’ютером, інтернетом, електронною поштою, оволодіння сучасними комунікаційними засобами на кшталт месенджерів та популярних соціальних мереж.

Читайте також: Агроном НСК «Олімпійський»: Поле до фіналу Ліги Чемпіонів УЄФА готове, можемо проводити матч хоч завтра

«Зараз ми у цій програмі маємо 18 локацій, у кожній групі навчається до 18 дітей та до 20 дорослих, на деяких локаціях є по дві групи. Плануємо розширюватись і надалі – на існуючих локаціях запровадим курси по веб-дизайну та системному адмініструванню – це буде спеціальне навчання для  школярів старших класів, які можуть у подальшому оволодіти професією, а також для дорослих, які хочуть змінити фах», – ділиться планами Мозгова.

Проте агрокомпанії можуть не лише допомагати функціонуючим закладам освіти, а й створювати нові. «Фактично,  ОТГ – це держава у державі, одна з ключових систем якої – це освіта, через яку відбувається формування наступних поколінь, розвиток громади. Заклади освіти на сьогодні завмерли в очікуванні подальшого фінансування, все ще використовують стару модель освіти, їх очільники мало думають над тим, аби зробити процес навчання більш ефективним і сучасним. Саме  тому приватний бізнес уже створює учбові заклади нового зразка для формування нової, прогресивної генерації», – переконана директор «Українського аграрного ліцею»  Олена Ярошинська.

Заклад, яким вона керує, був створений минулого року за ініціативи Всеукраїнської аграрної Ради. У перший навчальний рік ліцей прийняв на навчання 46 учнів. В основу роботи навчального закладу лягли принципи освіти Естонії та Фінляндії. Формально, учні поділені на два класи стандартної школи (10-й та 11-й), існує чотири групи по 11-12 ліцеїстів, які називають екіпажами. Основним напрямком діяльності ліцею є допрофесійна мультипрофільна підготовка учнів, однак згідно українського освітнього законодавства навчальний заклад працює за математичним та біотехнологічним профілями. У подальшому досвід «Уманського аграрного ліцею» планують поширити і на решту регіонів, створити сучасні заклади дошкільної освіти та запустити повноцінну  обладнану за сучасними європейськими стандартами «Українську дитячу академію». Ярошинська визнає, що самого бажання змін та трансформації освітнього процесу недостатньо – потрібно знайти однодумців та навчати фахівців. Так, приміром УАЛ у своїй структурі має методологічний кабінет, який називається «Світ освіт», і він займається підготовкою педагогів не тільки для проектів ліцею, а й для інших освітніх закладів. Вона переконана, що  сучасна професійно орієнтована приватна освіта із часом може стати саме тим допоміжним ланцюжком, який дозволить виростити нових українських лідерів, які не «зашорені» канонами старої освітньої системи. 

Читайте також: АГРОНОМІКА. Як правильно захищати та підживлювати цукрові буряки


Реклама

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама