Аграрний 2016-й: як свинарі пережили АЧС, зменшення попиту та заборони експорту


З якими результатами, настроями завершують рік українські свинарі? Які перипетії довелося пережити бізнесу? Про виклики, плюси та мінуси роботи в галузі розповів очільник Асоціації «Свинарі України» Артур Лоза.

 

З якими результатами свинарі «закривають» 2016-й? Які позитиви/негативи можна відзначити?

- Доводиться констатувати, що 2016-й став одним із найскладніших для свинарства за останні 10 років. Так, у першому півріччі галузь досягла мінімальних позначок коефіцієнту прибутковості. Передумовами такої ситуації стала ціла низка негативних чинників: падіння споживчого попиту на понад 22% (за 2014-2015 роки),  російське ембарго на українську свинину, воєнні дії, окупація Криму й частини Донецької та Луганської областей, що безперечно позначилося на загальноекономічній ситуації в країні. В Україні активізувалося поширення африканської чуми свиней, що теж стало фактором тиску на ринок. Зросла вартість кормів, енергоносіїв тощо. Окремі свиногосподарства потрапили у вкрай тяжку фінансову ситуацію, — мали кредити у доларах чи євро, і через коливання валютних курсів не змогли їх сплатити. Деяким навіть довелося припинити діяльність. До цього додалося вимивання обігових коштів через часткову відміну ПДВ.

Напевно, до когорти несприятливих факторів треба додати ще екологічний. Зокрема, проблеми з громадами, які сусідять зі свинокомплексами. Цьогоріч вони набули певною мірою навіть системного характеру. Звісно, в кожному випадку — своя унікальна ситуація. Але дуже часто створюються певні інсинуації і питанням екології спекулюють для отримання певних дивідендів, заробляння політичних балів  тощо.

Читайте також: Аграрний 2016-й: підсумки року для виробників картоплі

На жаль, вирішувати екологічні суперечки у правовому полі доволі непросто, оскільки законодавство у цій сфері недосконале і часто суб’єктивоване, тобто рішення залишається за чиновником. Тому, ми, як Асоціація, зацікавлені в тому, щоб регулювання було максимально прозорим, зрозумілим, логічним. Бізнес відкритий до консенсусу і готовий з розумінням виконувати конкретні вимоги.

І що робили виробники?

- Їм довелося працювати на рівні нульової, а то і від’ємної рентабельності. Фактично, цей час довелося просто пережити. Складна ситуація тиснула на всіх виробників. Втриматися на досягнутому рівні і зберегти бізнес змогли найсильніші — ефективні свиногосподарства. Ті підприємства промислового сектору, які працювали за старими підходами, були неефективними, потерпали найбільше. Собівартість їхнього виробництва значно переважала ціну реалізації і вони вимушені були «згортатися».

Було хоч щось хороше?

- Можемо згадати певні законодавчі зрушення. Так, наприклад, цьогоріч Уряд ухвалив Закон «Про побічні продукти», над змінами до якого працювала й Асоціація свинарів України, тепер долучаємося до розробки підзаконних актів. Те ж стосується і закону «Про оцінку впливу на довкілля». З одного боку, він позитивний, євроінтеграційний, а з іншого — у ньому не прописані чіткі, зрозумілі критерії. Тобто  чиновник на будь-якому рівні зміг би трактувати документ на свій розсуд. Відтак, АСУ разом з іншими аграрними асоціаціями звернулася до керівництва країни з проханням накласти вето. Адже насамперед бізнес хоче «грати» за прозорими і логічними правилами.

У законодавчій сфері є ще над чим попрацювати, адже низка регуляторних документів галузі — морально застарілі. Деякі норми не змінювалися ще з радянських часів, а тому не відповідають сучасним реаліям. Та й механізми і процедури, закладені у цих документах часто непрозорі і заорганізовані.

Тож, Асоціація продовжуватиме розпочату роботу. Це стосується блоку питань щодо санітарно-захисних зон, Ветеринарно-санітарних правил, змін до інструкції щодо боротьби і профілактики АЧС. Крім того, зараз з Мінекології обговорюємо «карту дій» щодо розробки стандартизованих вимог до розрахунків санітарних зон і впливів на навколишнє середовище, які можуть стати підґрунтям для низки документів, що регулюють свинарську галузь.

На яку підтримку від держави може розраховувати галузь у 2017-му? Адже спецрежим найвірогідніше все таки скасують.

- Говорячи про держпідтримку, виробники часто висловлюють тезу «аби не заважали». А скасування спецрежиму,мабуть таки один із додаткових факторів тиску. До цієї системи всі звикли, вона працювала автоматично, а отже — прозоро. Наразі не дуже зрозуміло, що отримає галузь, зокрема яким буде механізм розподілу допомоги. Будемо сподіватися, що альтернатива зменшить тиск на галузь.

Як склалася ситуація з експортом свинини, з огляду на непрості часи і чого чекати у новому році?

- Дійсно, після закриття російського ринку, куди потрапляло близько 50 тис. тонн продукції,  експорт за обсягами «обвалився» в рази. Але, як кажуть «не буває лиха без добра». Так, ембарго стало ударом для українських виробників, але воно мотивувало до пошуку нових можливостей. Свинарі активізувалися і з’явилися цікаві напрямки — почалися поставки продукції в Грузію та Вірменію у значно більших обсягах ніж раніше. З грузинським ринком взагалі склалася ексклюзивна ситуація — експорт живого поголів’я. При чому, не племінного, як зазвичай, а товарного. Така співпраці започаткувалася у 2015-му й розвилася цьогоріч — і обсяги суттєво збільшилися, і кількість постачальників. Позитивна тенденція продовжується, місії ветеринарних лікарів з Грузії активно інспектують українські підприємства і дозволи на поставки отримують все більше виробників.  Співпраця з Вірменією щодо української свинини призупинилася після поновлення спалахів АЧС в Україні. Будемо сподіватися, що це тимчасово. Тим не менш, ці ринки — не головні для нашої країни.

Читайте також: Міністр говорить: основні теми та акценти промов Тараса Кутового

В цілому, впродовж останніх років обсяги споживання свинини у світі щороку зростають майже на 1 млн тонн. Відповідно і трейдинг по свинині також демонструє висхідні тенденції. Україні з її продукцією є за що боротися на світовому ринку. Зокрема за  Африканський та Азійський регіон, які є перспективними реципієнтами. Щодо останнього — робота вже ведеться. Низка підприємств налагодила експортний канал у Гонконг. Туди відвантажують  субпродукти: ратиці, вуха, хвости. Ми досить іронічно до цього ставимося, а для тамтешніх споживачів ця продукція — делікатес, до якого висувають серйозні вимоги. Окремі виробники, які мають власну переробку, почали постачати у Гонконг напівтуші і навіть м’ясо у відрубах. А це, як правило, — найвищий рівень торгівельних взаємовідносин. З огляду на такі результати, можна сподіватися, що 2017-й стане знаковим щодо розвитку нових торгівельних каналів.

Як склалася ситуація на внутрішньому ринку, зокрема зі споживанням свинини?

- На щастя, можна констатувати, що споживчий сегмент ринку пройшов «нижню точку». Якщо два роки підряд — у 2014-2015-му, споживання «просіло» на 22-23%, то цьогоріч падіння зупинилося і навіть спостерігаємо певне пожвавлення. За різними прогнозами очікуємо приріст споживання свинини на 3-4%. Сподіваємося, що ця тенденція збережеться надалі. Можна навіть очікувати дефіцит на ринку. Галузь може виявитися не готовою до зростаючого попиту, зокрема через те, що свинопоголів’я скоротилося у наслідок негативних факторів. А оскільки галузь доволі інерційна і на зміни на ринку реагує уповільнено, то результати нарощення потужностей у промислових і присадибних господарствах варто очікувати наприкінці 2017-го–початку 2018-го року.   

Тож, нарощення потужностей у виробників у найближчих планах, а в 2016-му довелося «затягувати паски». На чому свинарі змогли зекономити?

- У відповідь на запитання про економію, виробники часто жартують, що найдієвіший спосіб зменшити витрати — не годувати свиней. Оскільки саме корми складають 70% у структурі собівартості. Звісно, на практиці це неможливо, тому заощаджувати доводиться через підвищення ефективності виробництва: меншу конверсію корму, більшу плодовитість поголів’я тощо.

Читайте також: Торгують їжею: зовнішня торгівля України у схемах

Є й інші статті: ветеринарія, витрати на яку сягають 3% (а для деяких і 5%). Але і тут можна зекономити. Завдяки впровадженню високоефективних профілактичних програм підтримання здоров’я стада. Покращення енергоефективності — утеплення приміщень (менші втрати тепла), перехід на енергоефективне освітлення, альтернативні способи опалення, впровадження систем переробки гною тощо.

Фактично, щоб економити, свиногосподарству треба бути ефективним, тобто оптимізувати виробничі витрати.  

Чи вплинула економічна й епізоотична (поширення АЧС) ситуація в країні на плани свинарів щодо нарощення потужностей?

- Насправді, ключовим фактором є економічна привабливість. Як тільки є відчуття, що в бізнесі можна заробити — всі готові вкладати кошти.

Індикатором є й те, що в Україні працюють іноземні інвестори і вони готові збільшувати обсяги виробництва. Вони чітко розуміють всі проблеми, ризики, які пов’язані з діяльністю галузі, і це їх не зупиняє. Тому слід очікувати поглиблення напрямку зовнішнього інвестування в галузь свинарства.

Ольга Кулькова



Публікації

Історія

Робота від «Агроджоб»

Ветеринарний лікар або технолог

Молочно товарна ферма у Черкаській  області Христинівського району с. Шельпахівка запрошує на роботу лікаря ветеринарної медицини або …

скотарство
Черкаська обл.

Ветеринарний лікар на МТФ

Господарство АВМ , що знаходиться в Львівській області , Радехівського  району село Павлів потребує спеціаліста.Вимоги до …

скотарство
Львівська обл.

Ветеринар, технолог

Господарство АВМ, що знаходиться у Вінницькій області, Мурованокуриловецький району потребує спеціаліста.Вимоги: Освіта вища за …

скотарство
Черкаська обл.

Керуючий молочно-товарною фермою

Господарство АВМ, що знаходиться в Тернопільська області, Частківського району потребує спеціаліста.Вимоги до кандидата: 1.Організація …

скотарство
Тернопільська обл.