Змінити вектор: українські виробники продовольства наступають на Казахстан

Втрату російського ринку українські агровиробники  намагаються компенсувати в Казахстані. Країна, яка ніколи не була провідним зовнішньоторгівельним партнером України, займає все більше місця в планах компаній. Наразі Казахстан перебрав на себе лідерство по закупівлі українських сирів - майже 40% від експорту цього продукту.

“Казахстан - надійний партнер України. За результатами трьох кварталів цього року республіка в топ-3 країн СНД з найбільшою долею  зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарською продукцією. А за результатами десяти місяців саме Казахстан вийшов на перше місце за експортом української молочної продукції”, - говорить заступник міністра агрополітики Владислава Рутицька.

За даними Держстату, експорт до Казахстану аграрної продукції на десять місяців склав  200,96 млн доларів. Минулого року було трохи більше - 204,2 млн. дол. Але, враховуючи девальвацію, це свідчить про зростання.

Купують все

Згідно даних митної статистики, першість серед товарних груп, які Україна постачає до Казахстану тримають готові харчові продукти, шоколад, хлібобулочні вироби, солодощі та сири. Проте споживає Казахстан і українські м'ясні та молочні продукти, фрукти, овочі, зернові культури. Та постійно розширює перелік товарів.

Вже відомо, що Казахстан надіслав Міністерству аграрної політики та продовольства України лист із дозволом експорту десять українським підприємствам, серед яких  п'ять молокопереробних підприємств та 5 - м'ясопереробних. Ще два молокопереробні підприємства отримали дозвіл на поставки раніше. Крім сиру, вітчизняні молочні підприємства постачають до Казахстану сухе молоко.

Раніше, в червні 2015 року,  вдалося узгодити зняття тимчасових обмежень на ввезення на територію Казахстану молочної та м'ясної продукції восьми українських виробників: "Житомирський маслозавод", "Клуб Сиру" ( Канівський філія), "Літинський молочний завод", "Куп'янський молочно-консервний комбінат", "Зевс ЛТД", "Свіженька", "Черкаська продовольча компанія" і "Техмолпром". Тоді ж досягнуті домовленості про розширення цього списку ще на сім компаній, серед яких "Молочний дім", "Лакталіс - Миколаїв", "Ічнянський молочно-консервний комбінат", "Звенигородський сироробний комбінат", "Жашківський маслозавод", "Барський птахокомбінат" і "Агромарс".

За словами експерта аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу Аліни Жарко, дуже ймовірно, що ринок Казахстану буде використовуватися для реекспорту до Росії. Проте виробники забороненої в РФ продукції таку можливість заперечують. "Нам цікавий ринок Казахстану безпосередньо, бо там дуже добре ставляться до українських сирів і навіть формується культура їх споживання", - зауважив на прес-конференції виконавчий директор компанії "Клуб сиру" Дмитро Рилік. Про культуру споживання говорить і Олег Волошин, генеральний директор “Дубнимолоко” (ТМ КОМО): “Власне виробництво молочних продуктів в Казахстані не розвинене, і тому країна орієнтується виключно на імпорт молочної продукції. Це показовий приклад, особливо у випадку з сирами - там у нас немає особливих конкурентів. І головне, вони швидко не з'являться”. За його словами, казахський ринок займає 80% зовнішніх продажів з "Дубномолоко". До втрати російського ринку - це було 10-15%.

Позитивно дивиться на Казахстан й один з найбільших виробників яблук в Україні - компанія "Свагор Вест Груп". Окрім того, досить стійкі позиції на казахському ринку займають українські соки. Золотою медаллю якості Міжнародного дегустаційного конкурсу «Кращий продукт WorldFood 2011», що проходив в північній столиці Казахстану - Алмати на початку нагороджені соки і нектари компанії «Вітмарк-Україна». За словами Жаната Шаненова, директора астанінського філіала "Common Market Corp.", українські Roshen, "Конті" та "АВК" є найвпізнаванішими іноземними солодощами в країні.

Перспективними експортними напрямками для українських виробників також є поставки тракторів, зернозбиральних комбайнів, обладнання для переробки молока та іншої техніки. Крім того, ряд українських наукових установ працюють спільно з казахстанськими партнерами над селекцією насіння кукурудзи, ячменю, пшениці та інших культур.

Легкий доступ

“Оперативне вирішення всіх важливих питань та опрацювання необхідних сертифікатів компетентними органами Казахстану говорить про визнання якості продукції українського виробництва на цьому ринку та готовність працювати з Україною”, - розповідає про співпрацю з Казахстаном Владислава Рутицька.

Якщо чотири роки тому потрапити туди можна було тільки за умови, що компанія здійснювала постачання на всі країни Митного союзу, у тому числі і до Росії, згадує Олег Волошин. Сьогодні Казахстан дозволив відкривати ринки для компаній безпосередньо, тому поставки на його ринок уже майже не залежать від Росії. “По-перше, цей ринок, у світлі взаємин наших країн, має більш стабільну основу. По-друге, вся логістика може проходити як через Росію, так і в обхід по морю. Тому, навіть у випадку проблем в Росії, ми зможемо потрапити на ринок Казахстану”, - говорить директор “Дубнимолоко”. Втім, компанія не планують відкривати там завод. За словами Волошина, поки немає можливості налагодити постачання сировини.

Зовсім інакше оцінює перспективи Ігор Тутін, директор з зовнішньоекономічної діяльності S.Group: “Сьогодні для того, щоб поставляти продукцію з України в Казахстан, необхідно фрахтовать казахський, білоруський або прибалтійський транспорт (автомобілі, вагони), який отримає дозвіл на транспортування через Росію. Що, безумовно, пов'язано з серйозними бюрократичними труднощами. Наявність юридичної особи та виробничої майданчика в Казахстані дозволить мінімізувати ці витрати”. Та перераховує переваги країни. По-перше, Казахстан - центр азіатського регіону, звідки зручніше поставляти продукцію на суміжні ринки. По-друге, Казахстан дасть можливість розширювати присутність не тільки на середньоазіатські країни СНД, але й в Китай, Монголію, Індію і інші регіони Південно-Східної Азії, які сьогодні стрімко зростають. Крім того, через Казахстан простіше торгувати з Білоруссю. По-третє, Казахстан має хороший логістичний доступ до імпортного сировини (Китай, Іран), що істотно знизить собівартість виробництва. По-четверте, відкриття майданчика в Казахстані спричинить для компанії мінімальні витрати. Власне виробничі лінії можуть бути перенесені з України. Остаточне рішення  про відкриття виробничої площадки буде прийнято S.Group до кінця 2015 року.

Марія Бровінська