Зерносховища двох областей заражені шкідниками

Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

На 12-100% заселених гризунами багаторічних травах, неугіддях, садах обліковують 2-5, макс. 6 (багаторічні трави 0,1 тис. га Донецької області, неорні землі 0,02 тис. га Дніпропетровська обл.) жилих колоній на гектар з 2-7 норами. Через затоплення нір водами відмічено зниження кількості жилих нір до 50% (Миколаївська обл.).

Інтенсивність подальшого розвитку, поширення, а також рівень шкідливості будуть визначатися насамперед погодними умовами та ефективністю винищувальних заходів, які здійснюють на площах зі щільністю гризунів понад 3-5 колоній на гектар через застосування родентицидів.

Озимі зернові та ріпак перебувають у стані неглибокого зимового спокою. У Степу в сонячні дні відмічали відновлення вегетації в денні години (упродовж грудня та І декади січня не було переходу добової температури через 00).

Підвищений температурний режим та перезволоження ґрунту в попередній декаді у Закарпатській та Одеській областях призвели до осередкового ураження озимих зернових кореневими гнилями (0,5-2% рослин). Подальшого розвитку септоріозу, гельмінтоспоріозу та інших хвороб на площах зернових колосових не відмічено.

Фітосанітарна експертиза зерна, проведена у Київській та Полтавській областях на сої виявилао 2,2-3,6% насіння ураженого бактеріозом, 16-17,5% зерна грибними патогенами (фузаріозом, аспоргіліум, альтернаріозом, пеніциліум, мукор); 1-2,6% насіння соняшника — бактеріозом та 10,2-23% грибними патогенами (альтернаріозом, фузаріозом, пеніциліум, ботрітіс).

Триває обстеження зерносховищ, складських приміщень, перевірка насіннєвого матеріалу, продовольчого та фуражного зерна на наявність комірних шкідників. За результатами аналізу стану зерна встановлено, що фуражне збіжжя у господарствах Волинської області заражене борошняним кліщем в слабкій ступені, у Кіровоградській — комірними довгоносиками.