«Земельні ознаки» податкового моніторингу, або як врятувати агровиробників від блокування накладних

Система моніторингу податкових накладних у її нинішньому вигляді може привести до колапсу в українському АПК. Аби цього не трапилось, робоча група при Мінфіні пропонує податківцями «моніторити» аграріїв також за розміром землі в обробітку.

 

Партнер аудиторської компанії Crowe Horwath AC Ukraine Ольга Богданова.

 

 

 

Сільськогосподарська галузь, розвитком якої в Україні звикли хвалитися перед потенційними зарубіжними  інвесторами, останнім часом опинилася під ударом законотворців та Уряду. Спочатку для аграріїв скасували спецрежим оподаткування ПДВ, що згідно з Податковим кодексом міг би  діяти до 2018 р., і замінили його на бюджетні дотації. Тепер же опинилося під загрозою і одержання дотацій для аграріїв, оскільки з 1 липня 2017 р. сформовані ними податкові накладні , як і багатьох підприємств реального сектору економіки, підпадають під автоматичне блокування.

Як  так трапилося? Тому що вся продукція підприємств сільського господарства вважається ризиковою групою товарів відповідно до Наказу ДФСУ № 461. До таких відносять і придбані аграріями підакцизні товари (наприклад, паливо), добрива та інша агрохімія. Якщо податкова накладна подана за результатами продажу чи купівлі такої продукції, то вона обов’язково підпадає під моніторинг та блокування.

Під моніторинг податкових накладних не підпадають аграрії, які сплатили ніж 5 млн. грн. податків і зборів у 2016 році. Або ж ті агропідприємства,  в яких обсяг продажів становить до 500 тис. грн. на місяць. Тобто фактично відсіяли великий і малий агробізнес, а вся сільськогосподарська серединка потрапила «під роздачу».

Зрозуміло, що специфіка аграрного сектора є такою, що там купують один товар, його переробляють, і в результаті продають зовсім інший товар.

Тому в аграріїв завжди буде невідповідність обсягів придбання та продажів у розрізі окремих кодів УКТ ЗЕД і завжди буде в залишку 75% ризикових груп товарів.

Підприємство не потрапляє під моніторинг податкових накладних у випадку 5% податкового навантаження на 2016 рік. Але аграрії не підпадають у таку ознаку, оскільки суми зобов’язань по ПДВ, які раніше повертались на спецрахунки, не включаються до цього показника навантаження.

Я неоднократно попереджала: якщо податкові накладні блокуватимуть виключно на підставі нині чинних критеріїв, то роботу підприємств реального сектору економіки буде також заблоковано.

Із тисячі підприємств-клієнтів нашої компанії були заблоковані податкові накладні/коригування заблокували лише 20 підприємствам. Але ці 20 — однозначно реальний сектор економіки і 18 з них — це сільськогосподарські підприємства.

У першу чергу під блокування податкових накладних потрапили ті підприємства, в кого більш динамічне постачання і у кого немає поняття сезонності. У першу чергу йдеться про тваринницькі підприємства. Податкові накладні блокували також цукровикам або аграріям, що вирощують овочі. Проблеми мали і підприємства, які продавали сільськогосподарську продукцію, що залишилася з попередніх врожаїв і реалізовується по мірі її переробки.

Несправедливо буде  казати, що тваринництво під блокування потрапило більше, ніж рослинництво. Все залежить від терміну виготовлення/вирощення продукції та її подальшого продажу. Тобто якщо підприємство ще не зібрало кукурудзу, то обсягів поставок продукції ще не набралось вище 500 тис грн за місяць. Тому зараз той агровиробник не ризикує, що його податкову накладну заблокують. Але через місяць ситуація може змінитись.

Якщо накладну таки заблокують, то ті аграрії матимуть 365 календарних днів, щоб подати відповідні документи. Але треба наголосити, що у першу чергу треба подати Таблицю даних платника податку, у яких потрібно показати співвідношення вхідної сировини та отриманої з цієї сировини готової продукції (у розрізі кодів УКТ ЗЕД). Інакше ДФС документи взагалі не прийматиме.

Разом з такою  Таблицею, безумовно, потрібно подавати письмове Пояснення, в якому треба розписувати основні напрями своєї діяльності, інформувати про наявність землі, орендованої чи у власності, додавати  відповідну статистичну звітність. Потрібно окремо деталізувати наявність біологічних активів, виробничих потужностей, людських ресурсів; продемонструвати «виробничу та податкову» історію підприємства та його наміри вести безперервну діяльність у майбутньому. Така деталізація потрібна, аби довести реальність здійснених операцій із агропродукцією. Також треба наголосити, що ДФС на сьогодні прийматиме документи лише в електронному вигляді.

Всім середнім сільгоспвиробникам, рано чи пізно, заблокують податкові накладні/коригування. І вони не зможуть нормально працювати, поки не пройдуть всю описану вище процедуру розблокування. І в усіх, хто знаходиться в ланцюгу —  від виробників, далі посередників і до переробників, роздрібних продавців або експортерів, — так само будуть заблоковані податкові накладні/коригування по відповідному ланцюгу поставки. Ми це розуміємо.

Аби вивести реальний аграрний сектор з-під «роздачі», робоча група при Мінфіні запропонувала ввести «земельні ознаки» в якості додаткової домоніторингової ознаки. Такі пропозиції вже деталізовано в проекті внесення змін до Наказу Мінфіну №567, що вже розміщено на сайті міністерства. В тексті документу йдеться, що податкові накладні аграріїв не моніторитимуть, якщо:

  • загальна площа задекларованої платником податку за 2016 рік до 20 лютого 2017 року власної земельної ділянки становить понад 0,01 га включно;
  • загальна площа задекларованої платником податку за 2016 рік до 20 лютого 2017 року орендованої земельної ділянки державної або комунальної власності становить понад 1 га включно;
  • загальна площа задекларованої платником  податку за 2016 рік до 20 лютого 2017 року орендованої земельної ділянки, яка не є державною або комунальною власністю, становить понад 200 га включно та за період з 01 січня 2017 року не було одночасної зміни засновника і директора платника податку.

Під такі критерії підпадатимуть підприємства, які до 20 лютого 2017 року прозвітували, що оперували у 2016 та 2017 роках власними або орендованими земельними ділянками описаної вище площі. Можливо буде додана ще одна вимога: сільгосппідприємство було внесене до Реєстру платників ПДВ, та користувалось до 1 січня 2017 року правом на спецрежим ПДВ. Про це також обговорювалось на робочій групі, що була створена при Мінфіні. Загалом це дасть можливість виключити сільгосптоваровиробників з моніторингу податкових накладних/коригувань, незважаючи на всі інші критерії.

Поки що це проект. На сайті Мінфіну інформацію щодо цих змін розміщено 14 серпня 2017 р. На їхнє громадське обговорення виділено 20 днів. Очевидно, у міністерстві розуміють, коли у вересні почнеться масове відвантаження зібраного врожаю, це буде кінець світу. Тому я все ж таки сподіваюся, що ці зміни приймуть і вони позитивно позначаться на діяльності аграріїв. Зміни, як вже набрали чинності з 12 серпня цього року (Наказ Міністерства фінансів №654), не є достатніми і не усувають всі  проблеми, у тому числі питання правильності визначення  обсягів придбання і постачання.

Взагалі вважаю, що пропозиція щодо «земельних» змін до Критеріїв є досить непоганою. Якщо такі ознаки буде схвалено, то для аграріїв це буде суттєве полегшення.

Звісно, є й інші способи виправити описану вище ситуацію. Наприклад, розширити перелік критеріїв для автоматичної обробки накладної (тобто робити ширший ретроспективний аналіз історії діяльності підприємства). Але це потребуватиме розробки та тестування відповідного програмного забезпечення. На все про все знадобиться близько року. Або ж доручити аналітикам ДФС спочатку аналізувати податкову накладну разом з ретроспективною оцінкою підприємств,  протягом 1-7 годин з моменту відправлення платником. А потім вже блокувати накладну, якщо є потреба. Якщо по базам даних видно, що підприємство  працювало тривалий час, в нього є земля, є статистична звітність достатні людські ресурси, виробничі активи, позитивна податкова історія, тощо, то навіщо блокувати таке підприємство? Це реальний сектор економіки!

Податківці пропонують спочатку розглядати Таблицю даних платника податку, а потім вже блокувати податкову накладну. Якщо сільгосптоваровиробник хоче, він подає Таблицю і Пояснення, не чекаючи блокування податкової накладної/коригування).

Є також інша пропозиція, описана в проекті змін до п. 201.16.4. Податкового Кодексу, що також розміщено на сайті Мінфіну. Їхня суть: реєстрація податкової накладної відновлюється, якщо не було прийнято рішення про подальше блокування такої накладної, або ж таке рішення не надіслали платнику податку в термін, визначений абзацом сьомим підпункту 201.16.3 цього пункту.

Боюсь, що наше спільне із ДФС бажання, аби система працювала автоматично, не буде задоволене. Коли ми говоримо про розгляд пакета документів до блокування, то в будь-якому разі «вмикається» людський фактор.

Зараз сезон відпусток закінчився. Робоча група при Мінфіні знову відновила діяльність, і, сподіваюся, буквально в першій декаді вересня ми побачимо нові зміни завдяки яким значно скоротиться кількість заблокованих податкових накладних у реальних сільгоспвиробників.

6 вересня в ТРЦ «Термінал» (м. Бровари) ВАР проведе форум «Виклики осені: рейдерство, дотації та блокування податкових накладних». Подія буде присвячена «гарячим» проблемам сільського господарства, які потребують негайного вирішення: як вберегтися від аграрного рейдерства; як продати врожай, коли ДФС блокує податкові накладні; чому олігархи отримали половину аграрних дотацій та як це виправити. Учасники форуму отримають відповіді на ці питання від експертів галузі, практикуючих аудиторів, юристів, народних депутатів та представників влади.


Реклама

Реклама
Реклама
Реклама
Реклама