Впровадження системи HАССP перешкоджатиме виробництву фальсифікату
Деякі вітчизняні виробники не зацікавлені у впровадженні системи контролю якості продуктів харчування HАССP.
Про це повідомив виконавчий директор «Союзу споживачів України» Максим Несміянов, пише «УНН».
Він пояснив, що недобросовісний бізнес надає перевагу не якості продукції, а надприбутку від фальсифікату.
«Система HАССP дійсно ефективна. Вона передбачає, що сам виробник стежить на всіх стадіях за свій продукцією. Стежить за тим, як вона реалізується. На кожному етапі є критичні точки, де повинен бути індикатор, який простежує якість безпеки продукції. Але за фактом у нас сам виробник не зацікавлений, щоб його вивели на чисту воду. Тут все пов'язано з грошима, система HАССP дуже непогана, але вона може перекрити деяким підприємцям досить серйозні заробітки на фальсифікаті. Система йде "коту під хвіст" завдяки присутності на ринку підприємств, які "каламутять воду" і виробляють фальсифікат», ― розповів експерт.
Несміянов також наголосив на важливості участі контролюючих органів в процесі впровадження HАССP.
«В Україні є виробники, які впровадили HАССP. Є навіть супермаркети, потужності яких поступово перейшли на цю систему. Скажу вам з практики ― там зміни видно максимум на 10%. Тому що ніхто не контролює безпеку харчової продукції, на ринку досить багато фальсифікату, а це ― завдання держави, яка на сьогодні самоусунулася від контролю. Ось і маємо: новий фасад, тобто нове законодавство, а всередині ― стара радянська "хрущовка"», ― зазначив він.
«Практично в кожній області вже є підприємства харчової промисловості, які ввели міжнародну систему управління безпекою продуктів. Лідирує, напевно, Івано-Франківська область ― там за системою HАССP вже працюють близько 40% підприємств. У Кіровоградській області цей відсоток сягає орієнтовно 25%. Найгірші показники у Вінницькій області ― 10%, Волинській ― менше 10%. В Одеській області, якщо я не помиляюся, вже близько 40 підприємств працюють за новими правилами. Звичайно, процес цей не може відбуватися швидко. Потрібні і фінанси, і навчання співробітників, і оновлення обладнання», ― підсумував експерт.
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)