Реклама

Вище +25 за Цельсієм: чому аграрії обробляють поля у спеку та до чого це призводить

Коментарі

0

Порушення температурного режиму при роботі з агрохімікатами шкодить людям, комахам та оброблюваним рослинам. Але інколи аграрії не мають альтернативи. Як знайти вихід? 

журналіст Agravery.com

З 2018 року Держпродспоживслужба зареєструвала майже 330 скарг на погіршення самопочуття у зв'язку з обробітком полів пестицидами. Однак довести причетність агрохімікатів до проблем зі здоров'ям практично неможливо. Оскільки люди або взагалі не звертаються до лікарів, або їхні симптоми є дуже загальними і можуть вказувати на різні захворювання. В усякому випадку, опитані експерти стверджують, що порушення правил роботи з пестицидами справді негативно впливає на довкілля.

До редакції Agravery.com надійшло повідомлення про те, що на Львівщині у с. Сопошин Жовківського району представники компанії «Захід-Агро МХП» намагались 2 червня провести обприскування кукурудзи у жарку погоду пообіді. Автор листа, депутат Жовківської РДА Ігор Муравський, додав зроблені на полі світлини. На них зображені поверхнево-активна речовина Віволт, яка підсилює активність гербіцидів і застосовується тільки у парі з ними. А також препарат Гуміфілд, який підвищує посухостійкість, урожайність (як мікродобриво) і сприяє відновленню рослин після гербіцидного стресу (пожовтіння листків, їх скручуванні, опіки). Ймовірність стресу зростає при порушенні температурного режиму під час внесення пестицидів. Муравський говорить, що приїхав на поля після того, як йому зателефонували місцеві мешканці та попросили відреагувати. За його словами, він бачив як проводилось обприскування, однак поки запустив пряму трансляцію, роботи згорнули. На поле викликали поліцію та Держпродспоживслужбу.

Скріншоти відео  з facebook Ігоря Муравського

«Не на камеру керівник підприємства зізнався мені, що обробляють гербіцидами, кажуть, що сильно заросло після дощів. А от Держпродспоживслужба хотіла, щоб я підписав акт про те, що, зі слів агрономів, це вітаміни та підживка» – сказав Ігор Муравський. Наступного дня, 3 червня, Державна екологічна інспекція у Львівській області взяла проби ґрунту. За результатами аналізів вміст фосфору у ньому перевищено за норму у три рази. Однак це не спростовує, не підтверджує того, що проводилось обприскування пестицидами у заборонений час. 

Водночас представники управління Держпродспоживслужби Жовківського району проби ґрунту не брали, а зі слів агронома підприємства склали акт про внесення по кукурудзі підживки, зазначив депутат. У понеділок 3 червня відбулась нарада у Жовківській РДА. «Під час виступу керівниця фітосанітарної служби заявила, що підприємство вносило добрива, вітаміни, стимулятори росту і не заперечувала, що в причепі знаходилися гербіциди та підсилювач для них. На моє запитання - чи були відібрані проби хімікатів, - сказала, що ні, а те, що обробка проводилась «вітамінами», їй повідомив агроном підприємства, якому вона довіряє», - про це написав на своїй сторінці у фейсбук Ігор Муравський.

фото: facebook Ігора Муравського

Прес-служба ТОВ “Захід-Агро МХП” запевнила, що 2 червня у зазначеному місці у денний період обробіток не проводився, а на відео чітко видно, що техніка не працює. На підприємстві зазначили, що резервуари техніки були заповнені чистою водою. А з Гуміфілду та Віволту мали приготувати розчин незадовго до початку обприскування у вечірній час, пояснили у ТОВ “Захід-Агро МХП”. І додали, що під час тривалих обробітків протягом кількох днів техніка зазвичай залишається на полях. Прес-служба також наголосила, що всі препарати мають сертифікати якості.

 

Муравський зауважив, що після інциденту до сільради вже почали надходити завчасні попередження від «Захід-Агро МХП» про намір провести обприскування. 

Читайте також: Обладнання з компенсацією, або як спрацювала програма підтримки виробників сільгосптехніки

Водночас місцеві мешканці припускають, що на їхнє здоров’я негативно вплинули речовини, якими обробляють поля на Жовківщині. «Скоро три тижні (станом на 09.06 – Ред.), як у доньки не проходить кашель. Здали аналізи – все в нормі, легені чисті. Але є подразнення на горлі, яке викликає сухий кашель. У перші дні появи подразнення це провокувало блювоту, задушливий кашель уночі. Почав кашляти і наш син, якому у березні виповнився рік. Вже кашляє вночі чоловік», – розповіла Анна Жук із Жовкви. «З 21 по 24 травня у мами був високий тиск і запаморочення. При тому, що вона схильна до низького тиску. А ще мама була свідком у Жовкві в аптеці, як один чоловік з Яворова казав, що у всіх в Яворові високий тиск і паморочиться голова. Саме з такими симптомами він прийшов до аптеки. Це було 8-9 травня», – поділився жовківчанин Назар Рура. Однак для того, щоб встановити істинні причини нездужання, потрібно враховувати дані про оцінку впливу на довкілля не лише одного підприємства, а також дані про напрямки і швидкість руху вітру, незалежні оцінки пилового забруднення повітря тощо.

Шукай аграрія в полі: коли фермери обприскують посіви?

Серед опитаних фермерів частина проводить обробіток вдень. «Час доби не має значення. Дрібні і крупні фермери працюють удень і вночі», – говорить Антон Нор з Дніпропетровщини. «Якщо температура нижча за +26 градусів, швидкість вітру не перевищує 10 км/год, то ми проводимо обробіток цілий день», – ділиться  Святослав Карбовський з Волині. Садівник Генріх Стратон із Закарпаття згадує, що сусіднє садове господарство одного разу проводило обприскування насаджень удень за сонячної погоди. Сторожі саду переповіли йому про задуху, яка стояла під час цього обробітку. Пасічник з Волині Валерій Парцехович наголошує на тому, що якщо фермер порушує закони і обприскує посіви вдень (хай навіть він попереджає про обробіток), то бджіл все одно не можна закрити, бо вони “запаряться” у вулику. «У нас торік було багато випадків, коли цілі пасіки отруїлися, бо аграрії обробляли ріпак удень», – згадує бджоляр.

Інші аграрії вносять хімію виключно з вечора до ночі та на світанку. Анатолій Березовський з Житомирщини говорить, що погодні умови не дозволяють працювати удень взагалі: «Немає ефекту від препаратів, це також дуже шкідливо, бо відбувається “міграція” (поширення у повітрі - Ред.) пестицидів. Коли температура ґрунту перевищує +25 градусів, то всі обробітки проводяться у нічний час. При цьому бажано закінчити їх до 5 ранку. Оскільки дія препарату почнеться за три години після його внесення». Володимир Володівщук з Одещини наразі здійснює захист соняшника і кукурудзи з 5 до 11 години ранку та з 17 до 23 години вечора. «Навіть коли температура нижче +25 градусів, але пориви вітру більше 10-15 м/с, то ми зупиняємо роботи», - розповідає Микола Малієнко з Фастівщини.

У спеку по городині вносять хімію також деякі одноосібники, які роблять це швидше через брак знань з агрономії. «А хто навчає дрібнотоварні фермерські господарства? З часом, я думаю, буде спеціальна урядова програма: дрібних фермерів збиратимуть на місцях та проводитимуть для них роз’яснення узимку щодо температурного та повітряного режимів, дозування та ін. Наразі цього ніхто не робить. На великі господарства не потрібно грішити, там є свої спеціалісти, які знають, що робити», – говорить Олександр Крупа з Дніпропетровщини. Мешканець села Джулинка Вінницької області Сергій Згуровський розказує, що були випадки, коли одноосібники заїжджали на город трактором і кропили кукурудзу буквально за 50 м від хати. Власники говорили, що проводили підживлення. Але після цього посохли усі бур’яни, отже це був обробіток гербіцидами». 

Читайте також: Нові «фішки» рейдерів та способи захисту від них

Що диктує буква закону?

Встановлені законодавством норми і реальний стан речей часом бувають дуже далекі один від одного. Відповідно до Державних санітарних правил «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» всі роботи з пестицидами слід проводити в ранні ранкові (до 10) і вечірні (18-22) години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Як виняток, допускається проведення обробок у денні години у похмурі і прохолодні дні з температурою навколишнього повітря нижче +10 градусів Цельсія. При цьому адміністрація господарств має завчасно сповіщати населення, власників суміжних с/г угідь та об'єктів про місця, строки і методи застосування пестицидів за дві доби до початку проведення кожної хімічної обробки. У період проведення робіт також повинні бути встановлені попереджувальні написи у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються. Також в залежності від способу внесення пестицидів є окремі обмеження по температурі повітря, швидкості руху вітру та відстані від поля до місць проведення ручних робіт з догляду за сільгоспкультурами, водойм і місць відпочинку. Наприклад, при штанговому опбрискуванні вона має бути 300 м, при вентиляторному - 500 м. На Сумщині 20 червня цього року було притягнуто до сплати штрафу директора аграрного підприємства за недотримання встановленого розміру санітарно-захисної зони населеного пункту.

Як впливає на довкілля обробіток полів пестицидами за спекотної погоди?

Пестициди дуже швидко випаровуються з поверхні оброблюваної культури, говорить керівник відділу розвитку продуктів та сервісів ЗЗР ГК «UKRAVIT» Олександр Мигловець. «За температури вище +25 градусів на поверхні листків закриваються устя, відсутнє поглинання діючої речовини. Вона залишається на поверхні листка, це може призвести до опіків, токсичності», – пояснює фахівець. На кожному пестициді вказані перші симптоми отруєння та способи допомоги постраждалим, зауважує Мигловець. Залежно від препарату, може виникати подразнення слизової оболонки дихальних шляхів, подразнення шкіри, блювота тощо. 

За словами доктора с.-г. наук, декана факультету захисту рослин НУБіП України Миколи Долі, порушення регламенту при роботі з пестицидами призводить до того, що рослина може бути фізіологічно пригніченою, відсталою у розвитку. У більшості випадків вона не сформує хороший урожай, тому що токсичність гербіцидів інтенсивно зростає безпосередньо у клітині рослини. Пари пестицидів негативно впливають на дихальну та серцево-судинну системи у людей. Також потерпають активні у денний час комахи, птахи та інші представники фауни, додає  доктор біологічних наук Інституту біології тварин НААН у Львові Юрій Салига. 

Зокрема, для запобігання отруєння бджіл у період цвітіння медоносів обробіток слід проводити біологічними препаратами. А хімічні можна застосовувати у непродуктивний період – до посіву та після збирання культури. В Україні упродовж останніх трьох років попит на біологічні ЗЗР зростає на 15-20% щорічно, говорять у торговому домі «Ензим-Агро». Серед біологічних пестицидів переважають фунгіциди. Біологічні препарати можна застосовувати від +4 до +35 градусів, говорить Павло Маменко, канд. біол. наук, керівник відділу R&D Торгового Дому «Ензим-Агро». Основними лімітуючими факторами ефективності біологічних препаратів є вплив прямого сонячного ультрафіолету, а також застосування продуктів в бакових сумішах з токсичними для мікроорганізмів (якщо препарат містить живі культури мікроорганізмів) хімічними засобами живлення і захисту рослин. 

Читайте також: Рентабельніше за пиво: як почати варити крафтовий квас?

За словами Миколи Долі, найбільш оптимальна температура для внесення хімічних пестицидів коливається в межах від +7 до +18 градусів. Доля стверджує, що часто порушують концентрацію робочого розчину. Вона має відповідати фізіологічним показникам рослини. А відхилення від норми внесення хоча б на 3% негативно впливає як на екологію загалом, так і на саму систему захисту культури. Виникають проблеми і при порушенні кратності внесення препарату. Науковець наголошує, що обробіток слід здійснювати під наглядом дипломованих фахівців, у кожній області мають працювати консультативні центри. Водночас у Держпродспоживслужбі Івано-Франківської області повідомили, що загалом у 2018 р. проведено навчання та надано допуски на право проведення робіт з пестицидами 544 особам.

Доля звертає увагу і на те, що попередити появу бур’янів можна також за рахунок агротехнічних прийомів, зокрема, дотримання сівозміни, а також завдяки вирощуванню сидеральних культур (гірчиці, редьки, сої тощо) перед посівом попередника основної культури. В цілому застосування пестицидів призводить до збіднення біорізноманіття ґрунту, говорить доктор с.-г. наук, завідувач кафедри екології агросфери та екологічного контролю НУБіП України Володимир Чайка. Мікроорганізми формують структуру ґрунту, забезпечують його детоксикацію. А якщо ґрунт «затравлений», у ньому мало біоти, порушена його структура, то пестициди проникають далі у ґрунтові води.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама