Віктор Косюк: Аби врожайність не падала, ми в одній сівозміні використовуємо глибоке рихлення, мінімальний і нульовий метод.

Про «злети» і «падіння» у садівничій справі, запоруку високої урожайності за мінімального обробітку та рецепт успішного виробництва розповідає в інтерв’ю Agravery.com голова ФГ «Власник» Віктор Косюк.

журналіст Agravery.com

ГС "Всеукраїнська Аграрна Рада" та Agravery.com в рамках підготовки до довгоочікуваної події – «Аграрний Олімп 2018» продовжують проект “Обличчя аграрної України”, де ми будемо розповідати про тих людей, які кожного дня забезпечують нас та весь світ продуктами.​ Україна – один з найбільших виробників зерна, олійних та технічних культур. У нас виробляється багато молока, м’яса, овочів та фруктів. Але в обличчя знають, як правило, або власників великих компаній, або керівників невеликих екзотичних стартапів. Але основні обсяги виробляють не вони, а сотні середніх агрокомпаній, великих та невеликих фермерів. 

Фермерське господарство «Власник» на Хмельниччині – вдалий приклад сімейного бізнесу. На 500 га ріллі у с. Миролюбне родина Косюків вирощує пшеницю, ячмінь, соняшник, сою, кукурудзу, ріпак, горох і гречку. Крім цього на 25 га росте яблуневий сад. У господарстві практикують різні технології обробітку – від no-till до глибокого рихлення, а також слідкують за новинками техніки.

Цьогоріч високий урожай яблук спричинив падіння ціни. Як це позначилось на вашому господарстві?

- Товарне яблуко ми ще не продавали. Понад 200 т його зберігається у сховищі. А несортове яблуко і падалиця лежить на купі та гниє. Цього року закупівельна ціна на несортове яблуко 1,4 грн./кг. Торік його приймали по 7,7 грн./кг, хоч і віддавали гроші протягом півроку.

Загалом на всі сорти закупівельна ціна більш-менш однакова. Айдаред хоч і більш урожайний, але за нього менше платять. Останні сорти, які ми посадили, – Джонаголд, Муцу, Глостер, Голден і т.д. У нас 106-та середньоросла підщепа. Такі яблуні потребують менше догляду, їх можна вирощувати без зрошення, для них не потрібні шпалери, які б їх підтримували.  106-та підщепа краще почувається у наших кліматичних умовах.

Що садівнику дає власне сховище?

- Ми можемо довше потримати яблука в себе і дочекатись вищої ціни на нього. Якщо яблука зібрали вчасно, то в залежності від сорту, вони можуть зберігатись у хорошому стані до і навіть після Нового року. Сорти Ренет Семиренко та Гренні Сміт продають у травні-червні.

Нам пощастило – ми не будували сховище з нуля. Після розпаду колгоспу воно дісталось односельчанам на майновий пай. Я його викупив. На той час я вже господарював дев’ять років, у мене було посаджено 10-15 га саду. А те сховище пустувало, тому ми його відремонтували, огородили. Також скористались послугами фірми, яка встановила нам польське та німецьке обладнання, що до того було у користуванні.

Як доглядаєте за яблуневим садом?

-  Сад радять підживлювати влітку, коли закладається плодова брунька. Ми ж підживлюємо азотними і комплексними добривами навесні. Оскільки влітку засуха і добрива не засвоюються. Натомість з весни вони розчиняться у вологій землі і влітку яблуня «відчуває» поживу. Вона – як комп’ютер: зафіксує брак поживи – закладе менше яблук, і навпаки. Азотні добрива ми розчиняємо у воді і ранньою весною (у березні або квітні) вносимо їх під яблуні. Потім робимо «другий тур» фосфорними і калійними добривами.

Для північного регіону шкідники не становлять велику загрозу. Тому ми у невеликій кількості обприскуємо сад інсектицидною групою. Однак сильно докучають хвороби, а саме борошниста роса і парша. Починаючи з березня-квітня, ми три місяці кожні 10-12 днів кропимо яблуні фунгіцидами. Ця група препаратів – як ліки від хвороби, і не є такою небезпечною як інсектициди. Вчасно не відреагуєш – яблуко покриється плямами і перестане рости. Годі очікувати на гарне товарне яблуко. Град у нас рідко випадає. Тому від нього і заморозків ми ніяк не захищаємо сад.

Які ще плодові дерева вирощуєте?

- Під персики і абрикоси у мене відведено 0,5 га. Цього року ранні приморозки пошкодили дерева. Персики взагалі на четвертий рік пропадають. Ще два роки тому на двох га вирощували грушу, але вона взялась хворобами – довелось викорчувати. Як мені потім пояснили, це був бактеріальний опік. За 2-3 тижні груша згнивала. Не допомагали препарати з-за кордону. Вісім років ми нічого не отримували з тих груш, але ж все одно обрізали і кропили їх, косили бур’яни. Тому, щоб не витрачати даремно зусилля та ресурси, ми посадили на цих двох гектарах замість груш яблуні Джонаголд.

Цього року весною посадили гектар фундука. На жаль, нам продали неякісний садивний матеріал: з 800 саджанців 500 загинуло попри те, що ми доглядали за ними, поливали і мульчували їх. Те, що вціліло, викопали і пересадили разом докупи.

Загалом садок гарно цвіте, дає хорошу врожайність, але при цьому вимагає чимало затрат. Тому високого рівня рентабельності ми не отримуємо від плодових дерев. Якби не мали зернових культур, то без штанів ходили б.

Як підтримуєте село, у якому працюєте?

- Я господарюю у Миролюбному понад 20 років. За цей час ремонтували дорогу, заливали бетоном ями. Допомагаємо школі, дитячому садку, сільраді. Нещодавно місцевій лікарні потрібно вичистити каналізацію. Ми дали гроші на бензин для машини. Викопали криницю для школи на її 50-річчя. На господарстві в мене працює 12 чоловік. У сезон збирання яблук  наймаємо ще стільки ж людей. Комусь із робітників здаємо за півціни, а комусь можемо безкоштовно дати техніку в користування на власному городі. Допомагаємо з транспортом, за необхідності виділяємо гроші на лікування. Роздаємо з власного саду абрикоси і персики.

На жаль, село деградує. Є люди, які наймаються на роботу в господарство всього на кілька днів. А потім просто пропивають зароблені гроші.

Як даєте раду господарству із невеликою кількістю постійних робітників?

- Нульовий та мінімальний обробіток дозволяють зекономити час, використані матеріали, кількість виконаних робіт і видатки на зарплату. Скорочуються строки посівів, оскільки все можна зробити за один прохід.

Для соняшника і кукурудзи рихлимо ґрунт на глибину 25 см. Торік придбали плуг, щоб якісно заробити рослинні залишки.  Під ріпак також провели оранку. Торік ми спробували нульовий обробіток на пшениці, а цьогоріч – на гречці. В останньої були прекрасні сходи. Водночас маю сівалку, яка підходить для мінімальної технології. Однак, якщо земля суха, то доводиться також проводити культивацію і коткування.

Стерня, яка залишається на поверхні землі, затримує сніг і вологу, захищає ґрунт від сонця, сприяє кращому утворенню роси. Мульча не дозволяє дощовим краплям вибивати гумусність. В цілому покращується стан ріллі, тому що за традиційного обробітку при перевертанні шару вивітрюється грунт, аеробні бактерії міняються місцем з анаеробними і гинуть. Аби врожайність не падала, ми в одній сівозміні використовуємо і глибоке рихлення, і мінімальний, і нульовий метод.

Сучасні технології дозволяють отримати якісні сходи і зрештою хороші врожаї. GPS-навігація забезпечує точний посів. Достатньо підключити програму, встановити ширину захвату, і тракторист береться за кермо, фактично, лише на повороті.

Віктор Косюк із синами Андрієм і Олександром (злва направо).

Яку урожайність отримали цього року?

- Кукурудзи збираємо на круг по 120 ц/га. Цьому сприяли як погода, так і нові сорти. На одному й тому ж полі за ідентичного обробітку та живлення два різних сорти дали різну врожайність. Гібрид Адевей дав по 150 ц/га на круг. Після сушки цей обсяг зменшився до 140 ц/га. У травні-червні була посуха. Через це пшениця дала середню врожайність. На пагорбах дуже сильно потерпав озимий ячмінь, оскільки наявна волога стікала донизу. Відтак ми отримали урожайність 25 ц/га і вийшли у збиток. Після ячменю ми посіяли на другий урожай гречку і зібрали по 8 ц/га – на початку жовтня її торкнув морозець, частина пропала.

Парадоксальна ситуація склалась із соєю. Ті, хто пізніше або просто гірше її посіяли, отримали кращу врожайність. Оскільки раннім сходам бракувало вологи. За три тижні пішов дощ. Відтак соя, що зійшла пізніше,  потрапила під кращі погодні умови. У своєму господарстві ми зібрали 30 ц/га на круг.

Куди реалізовуєте зернові?

- Продаємо зерно різним фірмам, ДПЗКУ, Kernel, кооперативу «ПУСК». Складніше вести бізнес тим, хто не має своєї сушарки і складів. Наприклад, елеватори не приймають «суху» кукурудзу з вологістю 14%, тобто потрібно ще сплачувати за сушіння. Нещодавно нам знадобились гроші на різні потреби, і ми здали на елеватор 120 т зерна. Після досушування із 27% до 14% до заліку пішло 108 т. При цьому 86 тис. грн. віддали за комплексні послуги. На щастя, ми маємо у господарстві свої сушарку і склад. Ціни на соняшник, кукурудзу і сою у період жнив упали, тому кукурудзу і сою зберігаємо поки у сховищі.

З чого складається технічний парк господарства?

- Цього року ми придбали невеличкий італійський трактор для саду. Маємо у господарстві два комбайни – барабанний і роторний. До них є різні жатки – ріпакові, соняшникові, кукурудзяні та соєві. Для мінімального обробітку в нас є сівалка, до складу якої входить дискова борона, каток і граблі. Відтак вона за один прохід виконує цілий комплекс робіт. Є окремі сівалки для кукурудзи і соняшника. Сівалку для соняшника ми переробили таким чином, щоб ширина міжрядь була 45 см. Це дозволяє збільшити площу живлення, оскільки відстань у рядку між рослинами буде вже 25 см. Що більша площа живлення, то вищі шанси отримати кращий врожай.

Як плануєте розвивати господарство?

 - У нас є по 20 голів овець, бичків і свиней. Але худобу ми переважно тримаємо для власних потреб, для харчування робітників. Є свинарник, але ми у ньому зберігаємо тюки соломи. Багато залежить від державної підтримки тваринництва. Попри все господарство буде успішним, якщо жити ним. Воно, як і будь-яка справа, вимагає любові, ентузіазму та професійності.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама