Верховна Рада схвалила перехід на трирічне бюджетне планування

 Верховна Рада України ухвалила в цілому закон «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового бюджетного планування» (№8044), яким ввела трирічне бюджетне планування. «За» прийняття даного законопроекту проголосувало 238 народних депутатів.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства фінансів України.

«Ми три роки працювали над тим, щоби законодавчо закріпити цивілізований підхід до бюджетного планування в державі. У пілотному режимі він успішно працював з 2017 року. Це – головна реформа у сфері державних фінансів», — сказала міністр фінансів Оксана Маркарова.

Вона наголосила, що закон вводить в дію нові бюджетні правила. Зокрема, державний борг та гарантований державою борг не може перевищувати 60% ВВП, а дефіцит державного бюджету — 3% ВВП. Державні гарантії не перевищуватимуть 3% доходів загального фонду держбюджету. Граничний обсяг дефіциту державного бюджету в законі про держбюджет не може бути більшим за обсяг дефіциту в бюджетній декларації.

Відтепер замість однорічних Основних напрямів бюджетної політики запроваджується середньострокова Бюджетна декларація як документ стратегічного планування, який визначає бюджетну політику на наступні три роки.

«Інструментом середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні стануть трирічні місцеві фінансові плани», — наголосила Макарова.

До 15 травня кожного року Міністерство фінансів подаватиме Кабінету Міністрів, а до 15 липня — Верховна Рада ухвалюватиме бюджетну декларацію.

«Цей документ формується з урахуванням положень документів державного стратегічного планування на 5 і більше років, зокрема, галузевих стратегій та стратегічних планів діяльності головних розпорядників бюджетних коштів. У свою чергу, стратегічні плани розпорядників будуть уточнюватися на підставі Бюджетної декларації», — зауважили в Мінфіні.

Бюджетна декларація розроблятиметься на основі макроекономічних прогнозів Мінекономрозвитку і враховуватиме стратегічні пріоритети державної політики, визначені органами влади — головними розпорядниками бюджетних коштів.

Таким чином, процес бюджетування буде заснований на комплексному баченні розвитку економіки та бюджетної сфери.

Бюджетна декларація міститиме загальні граничні показники видатків та надання кредитів, граничні показники видатків та надання кредитів головних розпорядників бюджетних коштів, а також оцінку фіскальних ризиків.

Прийнятий закон також передбачає перехід до програмно-цільового методу, коли держава фінансує не просто сфери чи напрями, а досягнення конкретних результатів у кожній бюджетній програмі.

Щоби посилити підзвітність та підвищити відповідальність головних розпорядників за результати діяльності, під час розгляду Бюджетної декларації у Верховній Раді міністри та керівники інших органів влади представлятимуть свої стратегічні цілі та звітуватимуть про їх досягнення. Основною категорією оцінки ефективності бюджетних програм та діяльності розпорядника бюджетних коштів будуть державні послуги

Нагадаємо, середньострокове бюджетне планування передбачено Коаліційною угодою, Середньостроковим планом дій Уряду до 2020 року, Меморандумом з МВФ та Стратегією реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки. Це — загальноприйнята практика бюджетування у більшості країн світу.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама