В 2017 Україна експортувала насіння основних сільгоспкультур на $15,2 млн

Про це проінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук, передає прес-служба інституту.

За його словами, основними споживачами українського насіння є країни СНД та Європейського Союзу. Також вітчизняний насіннєвий матеріал у невеликій кількості імпортують Туреччина, Індія та ПАР.

У структурі українського експорту насіння домінує кукурудза. Обсяги поставок цього виду продукції на ринки країн світу у 2017 році у вартісному вимірі становили $14,4 млн, а частка насіння кукурудзи у вітчизняному експорті склала 90%.

Основним покупцем насіннєвого матеріалу кукурудзи українського походження є Білорусь. Торік вона закупила 90% вітчизняного експорту насіння кукурудзи на суму близько $13 млн.

Насіння кукурудзи в Україні також закуповували Молдова, Казахстан, Грузія, Австрія, Франція, Румунія та Туреччина.

«Крім того, минулого року Україна експортувала 553 т пшениці — до Туреччини, 446 т насіннєвого жита — до Білорусі, а також 31 т насіннєвого ячменю — до Молдови», — зазначив експерт.

«На заваді реалізації великого потенціалу України щодо нарощування експорту насіння у вигляді якісного посівного матеріалу, перш за все, стоїть невизнання українських фітосанітарних сертифікатів у багатьох країнах світу», — вважає Олександр Захарчук.

Тому, зазначив він, якщо Молдова, Білорусь та Туреччина надають можливість експортувати насіння українського походження зареєстрованих селекційних продуктів з метою комерційного поширення, то глобальні світові ринки насіння — Європейський Союз, США, Китай, Аргентина та багато інших — закриті для вітчизняної насіннєвої продукції. А до країн Європейського Союзу поки що здійснювати поставки вирощеного в Україні насіння можна лише для досліджень та рекламних акцій.

Ускладнює ситуацію правовий формат експорту насіння сортів ботанічних таксонів, включених до схем сортової сертифікації Організації Економічного співробітництва та розвитку, до частини з яких Україна вже приєдналася. Адже без позитивного рішення аудиту еквівалентності міжнародним вимогам — особливо в частині комерційного обігу насіння і садивного матеріалу та охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності — власники сортів та гібридів не можуть отримати доступ до світового ринку насіння.

«З огляду на це, розвиваючи експортні можливості для входження на перспективні ринки інших країн, в тому числі йЄвропейського Союзу, вітчизняні насіннєві компанії змушені продавати свою продукцію значно дешевше — порівняно з імпортними цінами закупівлі — за рахунок зменшення ціни реалізації власного насіннєвого матеріалу», — зауважив Олександр Захарчук.

Нагадаємо, весняна посівна коштуватиме аграріям 127 млрд грн.