Реклама

Українська махорка для паризьських ярмарків

Через сто років після смерті Христофора Колумба тютюн почали вирощувати на Полтавщині.

Історія тютюнництва в Україні почалася через кілька десятиліть років після завезення тютюну в Європу з Америки. У 1604 році у містечку Ромни на Полтавщині було засноване перше на українських теренах підприємство з підготовки тютюну до вживання. Українські гетьмани засаджували свої землі плантаціями тютюну, який потім продавали у Польщу, німецькі держави, Крим.

Основним центром промислового виробництва тютюну на теренах Лівобережної України була Чернігівська губернія, а саме - її Конотопський, Ніжинський, Борзненський та Сосницький повіти. Найбільш розповсюдженим сортотипом тютюну був сорт бакун (шнуровий, або папушний тютюн), також вирощували махорку, яка була завезена з голландського міста Амерсфорт (в історичних джерелах цю культуру іноді називають рубанкою). Вирощування тютюну в Україні було достатньо прибутковим, хоча й трудомістким заняттям. Для обробки десятини землі, що відводилась під вирощування тютюну, необхідно було залучити не менше 226 робітників. У середньому заробітна платня за день становила: 25 коп. - чоловіки, 15 коп. - жінки, 5 коп. - діти. Тобто в середньому на рік поміщики для обробки однієї десятини землі під тютюн витрачали не менше 35 крб. сріблом. При середньому врожаї 100 пудів тютюну чистий прибуток з десятини складав у випадку вирощування махорки 65 крб., бакуна - 35 крб., "американського тютюну" - 200 крб. У 1852 р. у Чернігівській губернії виробництво тютюну становило 800 тис. пуд. і приносило прибуток не менше 650 тис. крб. сріблом. Здебільшого тютюн реалізовувався на внутрішньому ринку України, хоча приблизно 350 тис. пуд. цієї сировини відправлялося до Риги, 60 тис. пудів - до Варшави (1861 р.), 50 тис. - до Гомеля, 20 тис. пудів відвозили на московські тютюнові фабрики Мусатова й Бостанжого.

Наприкінці ХІХ ст. в Україні найбільші виробники були зосереджені на півдні, в Одесі та Криму, а також на заході, де лідирували Винниківська (Львівська область), Заболотівська (Івано-Франківська область) та Мукачівська (Закарпаття) фабрики. Виготовлені з вітчизняного тютюну цигарки користувалися хорошою репутацією на світовому ринку завдяки високій якості на відносній дешевизні. З ними повсюди конкурували цигарки, вироблені в Єгипті та Туреччині.

м. Черкаси, Табачна фабрика Зарицького, листівка 19 ст.

 

Найбільшим ринком для вітчизняного тютюнництва стала Франція. У 1910 р. в цю країну було вивезено 14 125 пудів тютюну на 2 663 тис. франків, а наступного року – 172 000 пудів на 3 209 тис. франків. Це була українська махорка, чернігівський сорт тютюну «чечельбакун», та іноді сухумський тютюн.

У 1912 р. було досягнуто домовленості про постачання на французький ринок тютюну з України і Кавказу. За участю представників міністерства фінансів Російської імперії у Парижі 10 лютого 1913 р. відбулися «публічні торги» щодо постачання у Францію українського тютюну. За їх результатами комерсанти з України «мали відправити у Францію в одній партії 43 750 пудів чернігівського листового тютюну з урожаю 1911–1912 рр. і 62 500 пудів українського листового тютюну» . Ще 37 500 пудів мали відправити на французький ринок виробники з Кавказу.

 

Лохвиця. Відома тютюнова фабрика С.Х. Дунаєвського (1914 рік)

 

Крім Франції, на початку ХХ ст. український тютюн експортували на ринки Великої Британії, Німеччини, Австрії, Бельгії та інших країн Європи.

Напередодні Першої світової війни в Україні вирощували понад 27 тисяч десятин тютюну, 95% площі якого зосереджувалися на Чернігівщині та Полтавщині. Після Другої світової тютюнова галузь знову відродилася.

 

Пакувальний цех Кременчуцької тютюнової фабрики. (Фото 1938 року).

 

Наприкінці 1980-х років  діяли два десятки великих підприємств, половина з яких випускала тютюнові вироби — цигарки, сигарети з фільтром і без фільтра, а на інших — тютюново-ферментаційних фабриках — займалися первинною обробкою тютюну. В Україні виробляли 24-30 тис. тонн тютюну при площі посадок 24-27 тис. гектарів. За всю історію тютюнництва в нашій державі, найвищий валовий збір було одержано в 1972 р. - 36,8 тис. тонн при врожайності 13,8 ц/га і площі 26,6 тис. га.

У 1990-х роках підгалузь зазнала справжньої катастрофи. Більшість фабрик збанкрутували, а Україну заполонила іноземна продукція. Згодом ситуація дещо змінилась: потужний капітал викупив частину наших тютюнових підприємств і започаткував виробництво надприбуткової продукції на місці. Утім, в українській сировині іноземні інвестори не були зацікавлені, і невдовзі майже вся тютюнова продукція виготовлялася з привізної сировини.

Наталка Пахайчук

З архівів журналу "Агрогроші"

фото: Одесская жизньupne.comlohvitsa.org.uahistory-poltava.org.uaprostir.museum



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама