ТОП-15 найбільш незвичайних фруктів світу (ФОТО)

1. Лічі.  Кругленький, червоненький плід лічі за смаком дуже нагадує виноград. Популярний фрукт південно-східній Азії. Плоди лічі використовують у їжу в свіжому вигляді, готують з них різні солодкі страви (желе, морозиво), роблять традиційне китайське вино. Консервовані лічі з цукром без шкірки і кісточок експортуються в багато країн, у тому числі і до нас.

Батьківщина лічі — Китай. Місцеві жителі вживали їх в їжу вже в II столітті до н. е.. Скуштувати цей екзотичний фрукт можна у Філіппінах, В’єтнамі , Борнео і Таїланді.

2.Ківано або африканський огірок. Плоди ківано бувають жовтими, жовтогарячими або червоними. Зелена м’якоть цієї Африканської рогатої дині за смаком нагадує солодкий огірок з невеликим кислуватим після смаком.

3.Сабрес  — це фрукт кактуса, який можна придбати на будь-якому ізраїльському ринку. Зовні цей загадковий фрукт колючий, проте дуже солодкий всередині. Ізраїльтяни часто говорять про сабрес, що неприступність зовнішнього вигляду не перешкода, якщо є «солодка» серединка.

4. Нойна відома як цукрове яблуко. Вирощують її на Антильських островах, в Індонезії, Австралії та у Південному Китаї. Цей фрукт дуже несхожий на всі звичні для нас фрукти. Плоди нойни нагадують невелике яблуко зеленого кольору.

Всередині плоду — кремова соковита м'якоть і до 60 чорних насінин. Коли фрукт дозріє, його можна їсти ложкою, попередньо розрізавши на дві частини.

5.Romanescu. А це — близький родич капусти броколі. Він надзвичайно корисний, адже повен антиоксидантів.

6.Рука Будди. Цей фрукт один з найпопулярніших цитрусових в Азії. Його вміст під товстою, грубою шкіркою дуже нагадує лимон.

7. Мангостан, або мангкут дуже схожий на маленьке яблуко, однак темно-фіолетового кольору.Росте в Камбоджі, Малайзії, Ліберії або в країнах Південної Азії. Всередині мангостану — їстівна м'якоть, дуже смачна, може бути з кислинкою, також іноді з маленькими м'якими кісточками.

8. Дуріо. Плоди дуріо нагадують якийсь чудернацький інопланетний фрукт розміром з футбольний м’яч з жорсткою колючою шкіркою. Запах дуріо м’яко кажучи неприємний, а от смак дивовижний і витончений.

Перший європейський дослідник, що спробував дуріо, назвав його «королем фруктів». «Варто було відправитися в небезпечну подорож тільки заради того, щоб спробувати цей фрукт,» — додав здивований мандрівник.

9. Монстера. Ця незвичайна рослина часто прикрашає наші оселі. В природі вона утворює смачні плоди, які за смаком нагадують… ананас.

10. Jabotacaba. На перший погляд ці плоди можна прийняти за паразитичні деревні гриби. Насправді це солодкі фрукти, які за смаком нагадуютьсливу.

11.Лапа-лапа. Пінічноамериканський банан лапа-лапа. Цей дивний фрукт росте на південному сході Америки. Зовні він схожий на звичайний банан, але дещо товщий та ароматніший.

12 Тамаринд. М’якоть плоду використовується в якості спеції в азіатській та латиноамериканській кухнях. Плід також є важливим інгредієнтом популярних у Великобританії Вустерского соусу і фруктового соусу. М’якоть зелених плодів вельми кисла на смак і використовується в приготуванні гострих страв. Зрілі плоди солодші і можуть використовуватися для приготування десертів, напоїв, закусок.

Батьківщиною тамаринду є східна Африка, в тому числі сухі листяні ліси Мадагаскару. У дикому вигляді росте в Судані, але в даний час рослина поширена на території більшості тропічних країн Азії, куди воно потрапило завдяки культивуванню ще за кілька тисяч років до нашої ери. У XVI столітті інтродукований в Мексиці і в Південній Америці.

13. Пітаї (драконий фрукт). Для приготування пітаї до вживання вона зазвичай розрізається вертикально на дві половинки. Після цього можна або розрізати ці половинки на часточки (подібно до того, як нарізають диню), або вичерпувати м’якоть ложкою. Хоча насіння пітаї багаті цінними ліпідами, зазвичай вони не перетравлюються, якщо тільки їх не розжувати. Шкірочка неїстівна, крім того, вона може містити пестициди.

Рослини, плоди яких називають пітаї, — кучеряве епіфітні ліанообразниє кактуси, поширені в Центральній і Південній Америці. Популярні в США, Ізраїлі, Північній Австралії. В даний час ці рослини також культивуються в ряді країн Південно-Східної Азії — таких, як Шрі-Ланка, Таїланд, В’єтнам, Малайзія, Філіппіни, Китай, Тайвань, Японія.

14. Джекфрут (хлібний плід). Це найбільші їстівні плоди, які ростуть на деревах: завдовжки 20-90 см і діаметром до 20 см, вони важать до 34 кг. Джекфрут широко використовується в кулінарії. Незрілі плоди готують як овочі — їх варять, смажать і тушкують. Стиглі плоди їдять у свіжому вигляді, з них роблять салати та десерти. Плоди джекфрута дуже поживні і містять близько 40% вуглеводів (крохмалю) — більше, ніж у хлібі. Насіння також поживні — вони містять 38% вуглеводів, 6,6% білків і 0,4% жирів; їх найчастіше підсмажують і їдять як каштани. Деревина джекфрута не пошкоджується термітами та грибками і використовується для споруд і виготовлення меблів, музичних інструментів. Джекфрут є національним фруктом Бангладешу.

Батьківщиною джекфрута вважають Індію і Бангладеш. Його посадки є в східній Африці (Кенія, Уганда), південно-східної Азії (Малайзія, Філіппіни). На островах Океанії і в тропіках Нового Світу, крім північної Бразилії та Сурінаму, джекфрут досить рідкісний. У Південній Індії за поширеністю він порівнянний з манго та бананом.

15. Саподіла (Чику, Ахра). Стиглі плоди саподіли їстівні у свіжому вигляді. Їх смажать з лаймовим соком і імбиром, кладуть у пироги, зброджують на вино. Саподілове дерево вирощується також для отримання молочного соку — латексу. З нього отримують так званий чикл — основу для жувальної гумки. Недостиглі плоди багаті таніном і використовуються як засіб для зупинки діареї.

Батьківщина саподіли — південна Мексика. В даний час культивується повсюдно в Центральній Америці, Індії, Індонезії, Малайзії, на Шрі-Ланці, Філіппінах.

Джерело: vsviti.com.ua та інші відкриті інтернет-джерела