Тарас Кутовий: Держава має зосередитися на підтримці дрібних і середніх агровиробників

В минулий четверг в Києві пройшов великий мітинг проти податкової реформи. Позицію мітингувальників підтримали, податкову реформу трохи відклали. Як ви оцінюєте методи мітингувальників, які принесли під стіни Верховної Ради відрубані голови корів?

- В нас демократичне суспільство і ми повинні з повагою  ставитися до будь-яких проявів і мирних акцій. Люди повинні мати можливість висловити свою думку. Проте я, чесно кажучи, далекий від  думки, що простий фермер Іван відрізав корові голову і приніс її до Верховної Ради. Те, що простий фермер Іван привів корову до Верховної Ради і поцілував її — в це я вірю, а те, що ми бачили біля парламенту, мені більше схоже на жорсткі медійні технології, аніж на демонстрацію любові до галузі.

Мене більше цікавить змістовна частина цієї акції: наскільки велика частина фермерів розуміє ті зміни, які для них тягне за собою податкова реформа.

- Що ви вважаєте найбільшою проблемою?

- Скасування, хоча на папері не скасування, а обмеження застосування єдиного сільськогосподарського  податку. Його пропонується застосовувати до підприємств, які мають оборот менше  двох мільйонів гривень, що в принципі майже рівносильно його скасуванню. Внаслідок цього більш-менш ефективний прошарок серед малих підприємців-фермерів звичайно вилетить з цієї обойми. Бо два мільйона — це для  фермера, який обробляє близько 50 гектарів. Цей верхній поріг повинен бути суттєво піднятий, може й в десять разів. Тим самим, ми дамо малим і середнім гравцям можливість конкурувати з тими, у кого не сто чи двісті мільйонів гривень в обороті, а мільярди гривень і які мають значно більші можливості по залученню ресурсу, більш ефективно застосовують технікуі так далі.

Ми маємо балансувати між великими і малими, щоб працював увесь ринок десь приблизно на одній хвилі.  А так у нас виходить, що сильні завжди будуть сильними. Іі в цьому нема нічого поганого. Але ж слабкі стають ще слабшими. І оце погано. Я зосереджую увагу на тому, що розвиток малих підприємців на селі — це в тому числі розвиток сільської  інфраструктури, громад і територій. Чим більше працюючих  одноосібників, чим більше працюючих фермерських господарств на місці, тим краща, на мою думку, атмосфера розвитку села.

- Які можливі варіанти підтримки галузі ви бачите? На чому і як треба зосередитися?

- Що стосується скасування спецрежиму, то ці кошти повинні бути компенсовані в  програмах підтримки, які ми повинні спрямувати до малих гравців, для тих, хто буде розвивати село.  Що стосується спецрежиму в цілому, я вважаю, що звичайно він є додатковою можливістю для розвитку галузі.  Але ж  давайте пам'ятати, що фактичне існування  спецрежиму унеможлививло питання відшкодування ПДВ для аграріїв,  що фактично створило додаткове мито для всіх аграріїв, які сплачують вхідний ПДВ, а ПДВ при  експорті не отримують. Це відповідно весь той величезний обсяг експорту з України, про який ми звітуємо від року до року, він втрачає на тому обсязі для аграріїв норму відшкодування, яку вони би могли отримати. А це великий ресурс, який повинен бути повернутий в галузь. Крім того, хочу зазначити, що якщо ми говоримо про спецрежим, я вважаю, треба розділяти  дві складові. Одна — це рослинництво, а друга — тваринництво. Так от, в рослинництві за умови відшкодування ПДВ баланс  десь зберігається. А щодо тваринництва я би волів і ратував, щоби для нього цей спецрежим так, як і було попередньо  обумовлено законодавством, залишить, і ресурс  якраз для тваринництва знайти за рахунок рослинництва. Чому? Бо по-перше тваринництву буде набагато важче після скасування спецрежиму  навіть в умовах  розподілу, який пропонує уряд. А, по-друге, є інвестиційна історія, і якщо держава гарантує якісь умови по веденню  бізнесу, то хотілося б, щоб вона цих умов дотримувалася. Держава гарантувала своїм законодавством до 1 січня 2018 року спецрежим, і інвестори на це  певним чином розраховували. То я думаю, що було би правильно дотримуватися цих обіцянок. І що дуже важливо, такою є складова коаліційної угоди, яку ми підписували, коли  ми приходили в парламент. В принципі і відшкодування ПДВ також складова коаліційної угоди. Вона не виконується, на жаль, сьогодні і це теж суттєвий мінус для розвитку галузі.

- Наскільки великим є тиск МВФ у питаннях регулювання ПДВ для агросектору?

- Щодо спецрежиму у нас були комітетські слухання, куди були запрошені представники МВФ.  Вони дійсно констатували, що така вимога є і вона категорична. Стосовно єдиного  податку ми не чули такої вимоги, вона фактично з'явилась в урядовому  проекті, який ми щойно побачили. Раніше про це не говорилося. Я думаю, що це більше стосується питання збалансованості бюджету. Це ключова річ, чому такі питання в нас виникають. Я звичайно за те, щоб економіка була стабільна, але мені ще більше хочеться, щоб вона розвивалась від існуючих умов. Для цього все-таки ми повинні починати говорити про якісь рівні правила для всіх, але в рамках ліберальної економіки, тому що тільки вона в умовах  такого спаду може дати якесь пожвавлення, в тому числі і в аграрному секторі. Я взагалі бачу базове пожвавлення в секторі якраз завдяки розвитку малого підприємництва на селі. Люди повинні мати бажання там залишатися. Це комплексне питання: не тільки “чи я можу знайти роботу і фермерувати в селі?”, а й “чи я можу жити комфортно в селі?”

Я неодноразово говорив, і якщо  спитати кожного, хто працює в агросекторі, чи задоволені вони сьогодні галуззю, і тим балансом розвитку компаній, який існує, більшість відповість негативно. У мене тоді виникає питання — чи можемо ми покращити ситуацію, якщо ми нічого не будемо змінювати? Фактично, якщо зберігати всі попередні засоби, режими і так далі, ми просто зберігаємо стару систему. Чому тоді повинно щось змінитися? Нічого не зміниться, все буде так само. От чого дуже не вистачає, так це державної підтримки сільського господарства. Ми вже майже забули про підтримку садівництва, вирощування ягід, а це якраз ті галузі,  в яких можна залучати багато робочих місць. Чому наші люди сезонно їдуть в Польщу на ягоди, а не працюють в Україні? Хіба тут ягода гірша? Просто не створені умови, і я вважаю, що до цього треба повернутися і розвивати ті сектори, які дають можливість працевлаштовувати людей, конкурентноспроможні, які мають суттєвий сегмент доданої вартості.

- Парламент не підтримав урядові проекти податкового кодексу і бюджету. Чи бачите ви нині майданчик для початку діалогу з урядом для напрацювання версії, яка стане оптимальною для всіх?

- Насправді, було б  голосування невдале, це би називалося “відмовили”. Цей майданчик в сесійній залі був. Те, що констатувала Верховна Рада: документ, який був запропонований — сирий. І до нього є дуже багато зауважень. Це була  презентація, а тоді започаткований формально процес обговорення. Це дуже добре, бо він відбувся за повною процедурою, де всі могли висловитися. Крім того, я дуже задоволений, що таке гаряче питання, як бюджет, податкова реформа, сьогодні знову не пересварили залу, а дали можливість конструктивно поспілкуватися. Одна з причин, чого діалог сьогодні таки вдався, тому що на умовній раді коаліції ми обговорили питання в якому йшлося фактично про те, що новий податковий кодекс до нового року — це складно важко і,  можливо, буде деструктивно. Тому прийняли рішення внести зміни до існуючого  податкового кодексу, фактично відремонтувати його в контексті тих кількісних  підходів, які сьогодні вбачив уряд: це і податок на доходи фізичних осіб, і єдиний соціальний внесок. Це моменти, які насправді важливі. Це зняло напругу і пішла дискусія. Ясно, що держава в складних умовах, і легкого бюджетного процесу годі шукати, як і податкового. Але і не робити реформи  не можна, а робити їх в контексті швидких змін і радикально, теж недобре. Треба, щоб люди могли до них якось пристосовуватися. Втім, втрачати важливі напрацювання не можна. Дуже багато, звичайно, політики навколо цього, ми це прекрасно  розуміємо. І я думаю, що компроміси можливі, але те, чого я точно не хочу, щоб маленьких гравців на аграрному ринку ображали. І я готовий обстоювати  їхню позицію. Великі холдинги і так в силі відстояти себе, вони мають для цього ресурси.

- Податковий законопроект не був  розписаний на комітет. Чи будете нині ви вносити якісь рекомендації щодо нього?

- Я не рефлексую з приводу того, що він не був розписаний на наш комітет. Це нам не заважає розглянути і дати свої рекомендації. Питання, які піднімаються в новому податковому кодексі і в бюджеті, ми обговорювали на комітеті  неодноразово, проводили відповідні слухання, в тому числі щодо спецрежиму податку на додану вартість. Тому ця історія не заважає нам сформувати свою позицію. І на даний момент вона в комітеті сформована. Є категоричні думки і менш категоричні, але є загальне бачення, я сподіваюся, в комітеті, що зміни потрібні і вони потрібні для загальної ефективності галузі.

Марія Бровінська