Реклама

Своя ніша: як відкрити рентабельну креветкову ферму та чим це загрожує

В Україні  незабаром може бути започатковане промислове розведення креветок  виду «Ванамей». Якою буде ферма та скільки грошей на це потрібно?

журналіст Agravery.com

Незабаром на півдні України з'явиться перша креветочна ферма, де не лише займатимуться промисловим розведенням цих ракоподібних, а й навчатимуть усіх охочих. Ініціатор проекту, бізнесмен Любомир Гайдамака, переконаний, що нова інудстрія буде комерційно успішною. Уже через 10 років наша держава може забезпечувати себе вітчизняними креветками, але й у перспективі – експортувати їх до ЄС і далі по світу. 

У своєму нещодавньому  інтерв’ю для Agravery.com засновник компанії "Vismar Aqua" Любомир Гайдамака, який  розробляє обладнання для рибних господарств і займається вирощуванням африканського сома на Київщині, уже розповідав, що креветки потенційно можуть стати гарним бізнесом. Зацікавившись цією темою іще чотири роки тому, він вивчив досвід передових підприємств світу і почав експериментувати у себе на ділянці у Віті Поштовій під Києвом – вирощує по 100-200 кілограмів ракоподібних за сезон. Зараз бізнесмен готується суттєво масштабувати виробництво. За його задумом, креветкова ферма буде розміщуватись біля одного із лиманів на півдні, де у перспективі вирощуватимуть до 100 тонн продукції на рік. Підприємство матиме інкубаторій для отримання мальків, кормоцех, ферму з вирощування товарної продукції, лабораторію, яка займатиметься науковими дослідженнями, та навчальний центр для усіх бажаючих займатись розведенням креветок.

Читайте також: Зерно на контролі, або чи загрожує Україні нова хвороба кукурудзи?

 "Для завершення проекту мені потрібно приблизно 7-8 млн євро, та до п’яти років роботи. Наразі триває процес пошуку інвесторів, готується документація під проект та проводиться підготовча робота  із контрагентами щодо завезення маточного стада. А уже з наступного сезону, згідно моїх попередніх планів, ми розпочнемо будівництво власного інкубаторію, який дасть змогу вирощувати до тисячі тонн креветки", – говорить Любомир.

Складнощі першопрохідця

Гайдамака засвідчує, що хоча спроби зробити подібні креветочні ферми в Україні вже були (зокрема на Вінниччині), але надто комерційно успішними їх назвати не можна. "Раз  на півроку я чую про те, що у якомусь із регіонів започатковують вирощування різних видів ракоподібних, але й досі реальної української креветки у промислових масштабах немає. Бо у це потрібно вкладати немалі кошти. Приміром, тільки на навчання я їздив до Кореї та Таїланду тричі – працював там на фермах, докладно вивчав технологічний бік справи. Двотижневе навчання коштувало більше $10 тис. І для того, аби рухати  цілу індустрію, планую відкрити своє "якірне" підприємство, відпрацювати цикл і далі – навчати усіх охочих, готувати фахівців для інших ферм", – ділиться інформацією фахівець.

Бізнес достатньо складний, особливо на першому етапі. Власної креветки Україна не вирощує, тож зараз мальків треба замовляти із Таїланду, Філіппін чи Південної Кореї. Партію у 100 тис. малька привозять в 100 літрах води, а по вазі вони не витягнуть і на 100 грамів. Після отримання мальків день-два адаптують до менш солоної води. В цей час їх підгодовують личинками артемії та штучним кормом. За місяць мікроскопічні мальки виростають до 0,5-1 грами і мають довжину 3-4 см. Далі мальків випускають у великі ємності – по 300-500 штук на 1 куб. м води. Там вони відгодовуються три місяці і на виході мають вагу 22-25 грамів. До того ж, потрібне спеціальне обладнання для облаштування басейнів, яке в Україні не виготовляють.

Гайдамака розповідає, що умовах півдня України  отримувати один урожай можна навіть просто неба. Для цього зарибок креветки вирощується з кінця березня до кінця травня в закритих умовах, а далі, до кінця серпня випускається у відкриті, спеціально обладнані, водойми. "Можна і взагалі не обладнувати водойми, але тоді щільність посадки буде значно меншою. Коли так ми на 1 кв.м. висаджуємо 300-500 штук, то без обладнання потрібно всього лишень до 100 штук. Таким чином можна отримувати до 2 тонн креветки з 1 га водного дзеркала",– пояснює він.

Мінімальна партія малька з Таїланду у 150 тисяч особин буде коштувати більше  $7 тис., плюс для того, аби його виростити потрібно використати 500 кубів “морської” теплої води. "Тобто мінімальні стартові інвестиції складуть  близько $120 тиc. При таких обсягах інвестицій починати із маленьких ферм елементарно невигідно – мінімальний старт із 20 тонн на рік, тобто два «урожаї» по 10 тонн», – рекомендує фахівець. При цьому він говорить про дану нішу, як про достатньо прибуткову. При правильному підході можна мати 30-35% рентабельності.  

Собівартість вирощування креветок таким способом, приміром, у Київській області складе 200-300 грн/кг, а на півдні України, де є доступ до джерела морської води – дешевше. Із цих коштів 15-20% становитимуть витрати на закупівлю мальків. "Думаю, що продавати треба мінімум по 700-800 грн. Це велика, незаморожена, органічна креветка. У Таїланді, на фермі, така креветка, залежно від розмірів, там може коштувати 7-11$, тоді як в Європі кілограм  коштує до €50", – говорить Гайдамака.

Працювати на перспективу?

Керівник Асоціації «Українських імпортерів риби і морепродуктів» (UIFSA) Дмитро Загуменний із позитивом ставиться до ініціативи заміщення іноземної креветки українською, втім вважає це більше роботою на перспективу. Українські креветки не можуть конкурувати з іноземними, що постачають в Україну по ціні від $4 до $18 за кілограм (в середньому 6-8 доларів за кг). За підсумками 2018 року Україна імпортувала близько 4,5 тис. тонн креветок. Основні постачальники – Канада, Аргентина, Китай, Бангладеш, Таїланд, Франція. Перепонами для креветочного бізнесу він вважає те, що за вартістю український продукт суттєво дорожим за імпортний заморожений продукт, до того ж температурні умови України не дозволяють успішно вирощувати креветок під відкритим небом, а в закритих басейнах – це дороге задоволення.

Читайте також: Віктор Вишньов: Якщо ми хочемо отримати максимальний результат, то ринок землі треба відкривати повністю

Його думку підтримує співвласниця ферми з вирощування осетрових "Кайнд Фіш" Світлана Заболотна. Займаючись аквакультурою та осетрами протягом багатьох років і продаючи спеціалізовані корми для риби та креветок, відкривати власну ферму вони із чоловіком не збираються. «Це дуже цікаво і перспективно, але нам не вистачить часу і сил, щоб займатися ще й цим. Це складний бізнес», – коментує вона.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама

Реклама