Страх або страховка: як зберегти гроші під час погодних рекордів

Сільське господарство сильно залежить від погодних факторів. Непередбачувані зміни клімату унеможливлюють точне прогнозування врожайності тієї чи іншої культури. Метеорологи Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського зафіксували у Києві в 2017-му році 24 температурні рекорди. Так, минулий рік був одним з найтепліших, починаючи з 1881 року. Середньомісячна температура щоразу перевищувала норму, особливо у березні (на 5,5°С). Найхолоднішим днем виявилося 7 січня, коли стовпчик термометра впав до -18,7°С, а найспекотнішим ​​- 4 серпня, коли температура в тіні сягала +34,7°С. Що стосується опадів, то їх рівень склав 590 мм або 91% від кліматичної норми. Однак їх розподіл був нерівномірним: у жовтні та грудні їх кількість перевищила двомісячну норму, а в інші місяці, навпаки, виявилась недостатньою. Нестача опадів під час вегетації рослин завадила формуванню достатнього врожаю, а їх надмір в осінній період - зібрати пізні культури. Також 2017-й рік став випробуванням і для садово-ягідної галузі України. Заморозки квітня і травня завдали непоправної шкоди зернятковим та кісточковим культурам, врожай яких в Україні зменшився на третину.

Спека і заморозки, посуха і надмірна кількість опадів несуть потенційну загрозу майбутньому врожаю. Тому спеціалісти радять страхувати його комплексно, щоб бути впевненим у фінансовій стабільності господарства. За даними аналітичного дослідження Міжнародної фінансової корпорації (IFC) на українському ринку агрострахування, у 2017-му андерайтинговому році страхові премії продовжили зростання на 28% в доларовому еквіваленті. Збільшився обсяг застрахованих площ під озимим ріпаком (на 67,9 тис. га) та кукурудзою (на 35,7 тис. га). Проте водночас зменшилися застраховані площі під озимою пшеницею (на 66,5 тис. га) та соняшником (на 35,4 тис. га).

Що страхувати?

Підприємства можуть застрахувати ризики, пов’язані з неотриманням або недоотриманням врожаю,  загибеллю сільськогосподарських культур у наслідок однієї чи кількох подій, що передбачені договором страхування.  Як правило, агроризики страхують лише за принципом індивідуального підходу до кожного господарства. Для того, щоб надати попередні умови страхування та розрахунки, спеціалістам потрібно провести ґрунтовну підготовчу роботу. Вже на початковому етапі фахівці допомагають обрати варіанти кращого покриття, застосування франшизи, визначитися із врожайністю, переліком ризиків тощо. Після погодження попередніх умов страхування в господарство виїжджає представник страхової компанії і разом з директором або агрономом проводить спільний огляд посівів с/г культур, по закінченню якого оформлюється акт передстрахового огляду.

Щойно стає зрозумілим, що посіви здатні надати запланований рівень врожайності, поля приймають на страхування та укладають відповідний договір.

Але навіть після такої кропіткої роботи варто ще раз переглянути перелік ризиків, від яких буде застрахований врожай. Обов’язково перевірте розмір франшизи (частина збитку, що не відшкодовується при виплаті компенсації; вона становить від 10% страхової суми). Чим ширше перелік застрахованих ризиків, тим кращий захист посівів. Чим нижча франшиза, - тим більша виплата відшкодування.

Від чого залежить вартість полісу страхування?

Вартість формується за допомогою тарифної ставки, яка може коливатися. Зазвичай, при першому спілкуванні зі страховиками мова йде про базову ставку, яка називається індикативною (250-400 грн./га). Після аналізу ризиків вона може бути зменшена або збільшена. Коригування тарифів залежить від регіону, збитків, що їх зазнав виробник у попередні роки, рівня технології, якості управління виробництвом тощо. Враховуючи всі ці умови, ставка може коливатись від 150 до 650 грн./га.

Потім складається карта полів із зазначенням культур та середнього рівня врожайності в господарстві протягом останніх п’яти років. Тоді загальна страхова сума (тобто відповідальність страховика) розраховується як добуток показника середньої врожайності та ціни за 1 т врожаю культури.

Як господарство може отримати страхову виплату?

Треба розуміти, що не кожна проблема на полях вважається страховим випадком. Для цього мають бути дві обов’язкових умови: настання одного з ризиків із переліку застрахованих та зменшення рівня врожайності або повна загибель застрахованої культури. Страхові компанії, які професійно займаються агрострахуванням, давно оптимізували перелік необхідних документів для виплати страхового відшкодування. Оцінкою збитків займаються  лише експерти у цій галузі, які мають агрономічну освіту та багаторічний досвід робити з таким типом  страхування.

Як це відбувається? Наприклад, застрахований соняшник був пошкоджений внаслідок бурі і сильної зливи. Як тільки з господарства повідомили про випадок, на місце події негайно направили аварійних комісарів. Вони все зафіксували та оформили необхідні документи. Масштаби пошкоджень були великими, а рослини – досить високими, тому для фіксації шкоди використовувались дрони. Для розрахунку втрат провели фактичний збір врожаю з пошкоджених полів. Недобір склав більше 40%. Після підписання страхового акту СК провела виплату відшкодування, що становило 40% страхової суми з вирахуванням франшизи. Як правило, виплати здійснюються протягом 5-10 робочих днів після оформлення і підписання страхового акту.