Реклама

Справа на зубок: як часник може стати основним бізнесом для дрібних господарств

Незважаючи на те, що часник є традиційною для України культурою, в середині держави його майже не вирощують – промислове виробництво складає не більше 10% від потреби. За офіційною статистикою в Україну імпортують близько 10 тис. тонн часнику, у грошовому вимірі це близько $8 млн щороку. Чому Україна втрачає ці гроші, і завдяки чому українські фермери можуть заробити більше грошей на часнику, Agravery.сom розповіла cпівзасновник ТОВ «UkrUP» Анна Морозова.

Співзасновник ТОВ «UkrUP» Анна Морозова

 

Останніми роками ми більше імпортуємо часнику з Китаю, аніж виробляємо всередині держави. Чому так відбувається?

- Спостерігаючи за цим, ми і вирішили прийти у цю сферу. Прикро, коли один із символів України ми не можемо виростити на нашій землі, вимушені вкладати гроші у китайську економіку замість власної. Складнощів у цій галузі значно менше, аніж перспектив. Ніша все ще порожня – якщо ще десять років наша держава була у десятці світових експортерів, то тепер ми одні із найбільших імпортерів цієї культури. Точної статистики  по українському ринку часнику немає. Приблизно 90% часнику, який ми їмо, в до нас завозять із-за кордону. Решта  - 10% припадає на виробників (3%) та домогосподарства (7%).

 

Чому виникла така ситуація?

- Ми не маємо досвіду вирощування – є проблеми із відповідним посадковим матеріалом, технікою. У нас господарі не знають, коли краще зрізати стрілку, якою скобою копати та у які ящики складати часник. Звична пшениця та кукурудза це, звичайно, добре, проте часниковий бізнес сьогодні дозволяє заробляти не менше.  Ця культура потребує значно менше площ  -  відповідний рівень рентабельності  можна мати, починаючи з декількох соток. Великі агрохолдинги ніколи не були нею зацікавлені – аби висівати великі площі (сотні гектарів) потрібно значно глибше знати технологічні моменти (а їх не мало), працювати над доробкою, зберіганням продукції тощо. У підприємств середнього масштабу просто не дійшли до руки цієї культури – немає масованого збуту в середині країни. Тому можна  сказати, що певний час часник залишався поза увагою аграріїв.

Найкращим сценарієм  для подальшого розвитку часникової галузі може стати кооперація. Нашу компанію, UkrUP, було засновано у 2015 році. На початку ми просто планували створити підприємство, яке вирощує часник як нішеву культуру. У процесі постало питання щодо необхідності розширення і створення так званого кластеру часниководів. Хочу підкреслити, що ми не є асоціацією із внесками та іноземними грантами, просто група господарств, що поєднані ціллю виростити часник високого класу. Обмінюємось досвідом та інформацією, допомагаємо один одному  у придбанні техніки та матеріалів, а також у кінцевій реалізації продукту.

 

Скільки господарств налічує кластер та як вони територіально розміщені?

- У 2015-2016 році у кластер об’єдналося 5 господарств  - Черкаська, Чернігівська, Запорізька, Івано-Франківська та Львівська області, з територією близько 20 га. У процесі посівної компанії 2016-2017 року додатково приєднались  6 господарств  з 11 га посівних площ.

 

Серед членів цього кластеру є і досвідчені часникові господарства, і новачки?

- Так. Ми не обираємо за масштабом діяльності, досвідом чи іншими параметрами. Головне - працювати разом і мати спільні базові цілі.

 

На який вид часнику робили ставку: товарний чи на переробку?

- Перш за все, ми робимо ставку на вирощування товарного часнику. Звісно, питання переробки ми вже розглядаємо, як можливість отримання додаткової вартості товарного часнику.

 

Наскільки дорогий  часниковий бізнес для початківців?

- Якщо брати присадибну ділянку, то ваші основні інвестиції - це вартість посівного матеріалу, який складає близько 70%  затрат. На десять соток потрібно 120 кілограм посівного часнику, який обійдеться мінімально у 8400 грн.  Потім, потрібно витратитись на відповідне удобрення ґрунту, посів і весь час використовувати ЗЗР від шкідників та хвороб – все це складає 12% від вартості часникової ділянки. Людська праця знадобиться мінімум тричі після посіву – при боротьбі із бур'янами, для обривання стрілки і при зборі та переробці часнику – ще 18% капіталовкладень. За цінами поточного року вартість закладки 1 га часнику в середньому складає 150 тисяч гривень.

 

А скільки реально можна заробити?

- Ринкова вартість часнику у супермаркетах коливається в межах 90- 120 гривень. Вартість на ринку від 60 до 100 гривень. При реалізації часнику в період його збору ціна мінімальна - від 30 гривень. Ціна залежить від об’єму, товарного вигляду і кількості. Врожайність часнику також залежить від багатьох факторів і становить від 3 до 15 тонн з гектару. Тож прибутки рахуйте самі.

Але очікування початківців коригує відсутність  агрономічного досвіду, якісний посівний матеріал, своєчасне реагування на «потреби» часнику при вирощуванні. Ці умови можуть «урізати» перший урожай до 3-6 т/га. Виробники бачать цей результат і кидають заняття, вважаючи його безперспективним.

Консолідація зусиль може допомогти не тільки вирощувати, а й повноцінно виходити на експортні ринки. Для  поставок потрібна і якість продукту, і кількість.  Жоден виробник часнику не може зробити партію часнику за три дні, проте разом 5 виробників можуть зібрати по три тони кожен та сформувати 15 тонну вантажівку. Так само на «валі» зменшувати ціну на посівматеріал та добрива. У цьому полягає кооперація -  разом ми сила, а поодинці – ніхто.

 

Не боїтесь, що звинуватять у монополізації ринку?

- Ні, подібне об’єднання не тягне за собою монополізацію. Завжди будуть ті, хто проти кооперативів, і завжди є певна межа, за яку виробник не готовий  переступати.  Сьогодні пройшов час колгоспів, коли всі роблять як сказав очільник. У кожного виробника є собівартість виробництва, рентабельність, точка беззбитковості, тож говорити про єдину для всіх ціну продукту недоцільно.

 

Ви згадали про те, що є проблеми із відповідним якісним посівним матеріалом та технікою. Як вирішували це питання?

- Купуємо посівний матеріал у підприємств, які займаються саме вирощуванням посівного матеріалу та вирощуємо самі. В сезон 2016-2017 року спробуємо вирощувати також Іспанський часник.

Тридцять відсотків успіху - це своєчасний і правильний посів. Тому у цьому році ми придбали нову сівалку. Нею можна швидко висівати часник у будь-який,  попередньо підготований ґрунт. Сівалка обладнана бункером для добрив, тож ми вносимо їх в рядок, а не розкидаємо по полю, чим також економимо кошти.

 

Збиральну техніку також довелось купувати?

- Для збору часнику ми придбали спеціальну скобу та переробили картопляну копалку. У питанні використання техніки нам дуже допомогла кооперація, кожен ділився свої досвідом та розказував, як налаштовував процес. Звичайно, є спеціалізований комбайн для збирання часнику – і це поки що наша мрія. Але ми віримо, що все можливо і в майбутньому ми зможемо кооперуватися не лише при посіві, але і при збиранні часнику.

 

Які особливості вибору посадкового матеріалу, сорту, та технології вирощування часнику?

- Перше правило - обирати сорт, який вам подобається. Часник – культура, яка не перехрещується, тож ви можете вибрати багато сортів і подивитися, який вам більше імпонує урожайністю та товарними кондиціями. Вирощуйте та отримуйте свій власний посадковий матеріал – це знизить залежність від  постачальників та закупівель. Тут немає певної схеми по сортах і єдиного рецепту – експериментуйте. Ми самостійно розробили технологію вирощування часнику, послуговуючись вітчизняними та іноземними навчальними  матеріалами та порадами людей, які його вирощують  – використовуємо зубкову технологію, також експериментуємо із повітряним насінням. Недолік цього способу – отримання урожаю на другий рік після посадки, тож, коли потрібні швидкі оборотні кошти, його використовувати недоцільно.

 

Які технологічні проблеми коригують бізнес як такий?

- Найбільше заважає відсутність інформації про  технологію, бо коло виробників досить обмежене. Важко також знайти тимчасових працівників, адже перед посадкою зубок треба розлущити, зібрати стрілку, після збирання  обрізати і довести  часник до кондиції, закласти на зберігання.

Кому продаєте?

- Потреба внутрішнього ринку доволі суттєва. Щодня отримуємо велику кількість дзвінків щодо співпраці. Питання лише у якості, кількості та ціні. Станом на сьогодні ціна товарного часнику стартує від 45 до 60 грн за кілограм – це цілком рентабельно. Щодо експорту - ми ведемо перемовини на наступний рік із деякими європейськими країнами.

 

Цікавим є питання роботи із переробними  підприємствами – виробниками приправ, консервації. Наскільки доцільно працювати із ними? Чи пропонують вони гарну ціну?

- Консервні заводи не купують свіжий часник, його спочатку перетворюють на часникову сіль чи часникові чіпси, а потім продають. Це дуже цікавий сегмент, який може стати стабільним джерелом збуту вашої продукції. Часник, як компонент, використовують у багатьох галузях промисловості і його купують за дуже прийнятною ціною – виробники ковбас, м’ясної продукції потребують великої кількості часнику. Але  можна придумати і додатковий заробіток. Приміром ми продали рітейлу побічний продукт виробництва – часникову стрілку, яку вони потім маринували і так отримали додатковий прибуток – близько 5-10 грн за кілограм. Є також зацікавленість покупців у молодому часнику, його мало на ринку.

 

Коли ви розпочинали проект, ви думали про наповнення внутрішнього ринку чи все ж про експорт, який, можливо, дасть кращу ціну товару?

- Звісно, експорт це цікаво. У нас є квоти на поставки часнику до ЄС у 500 тонн щорічно, які ніхто не вичерпує – це  надто багато. Вивчивши іноземні ринки та провівши калькуляцію, ми зрозуміли, що  ціна на внутрішньому та зовнішньому ринках фактично однакова.  Адже  оформлення документів для поставок на зовнішні ринки, сертифікації обходиться господарству не мало.

 

Із експортом зрозуміло. Чи надходять до вас пропозиції від українського ретейлу щодо купівлі часнику?

- Так, вони активно цікавляться можливостями продажів вітчизняного часнику. Наш часник більш якісний, ароматний, кращий за кондиціями. Але ретейлу цікаві партії не менше 10-15 тонн щомісяця, які він може замовити у одного виробника чи представника кооперативу. І це проблема. Наші виробники вміють вирощувати якісний товар, але не можуть його запакувати і продати за конкурентною ціною. На практиці у момент  після збору продукції, коли господар «сидить на купі часнику», представники ритейлу приїздять і купують його товар за безцінь, прямо з поля. Натомість, гідно запакований часник, збережений до зими, дає премію у 30-40% вартості. Цим потрібно користуватись.

Ірина Глотова



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама