Сію-посіваю: чи готові аграрії до посівної?

Цьогоріч, за підрахунками Мінагрополітики, посівна в розрахунку на один гектар буде дорожчою на 15-20%, ніж у минулому році, і становитиме в середньому 3,5-4,2 тис. грн на га залежно від культури. Але загальна вартість весняно-польових робіт вийде щонайменше на 40% більшою. За словами Андрія Кіма, аналітика «УкрАгроКонсалт», Україні додатково потрібно буде засівати 2-2,5 млн га (з урахуванням загибелі і недосіву озимих культур). Заступник міністра Ярослав Краснопольський говорить, що сільгоспвиробники будуть змушені витратити на пересівання озимих 10-11 млрд грн в 2016 році. 

Натомість такий ріст витрат на посівну — не найгірший варіант з усіх можливих. Вартість могла б бути більшою, але тут аграріям домогло падіння світової ціни на нафту, стабільність вартості пально-мастильних матеріалів та незмінність заробітної плати в більшості господарств. Крім того, аграрії намагалися заощадити, переорієнтуючись на більш дешевий український посівний матеріал. 

Сівба-пересів: хто, що, за скільки?

Як розповів Agravery.com міністр Олексій Павленко, під урожай 2016 року планують засіяти 26,7 млн га, як у 2015 році. Зернові культури прогнозується посіяти на площі 14,6 млн га (55% у структурі посівних площ). Ярі зернові культури займуть 7,5 млн га, ранні ярі зернові — 2,6 млн га. 

«Скоріш за все, українські фермери збільшать посівні площі під ярий ячмінь, який, з одного боку, є найменш затратною культурою, а з іншого — вразливішою в зимовий період, ніж озима пшениця», — зазначає керівник аналітичного відділу консалтингової компанії «ААА» Марія Колесник. Посіви соєвих бобів, за її словами, внаслідок стабільного попиту та через високі виробничі витрати, залишаться на тому ж рівні. Щодо кукурудзи, то останній місяць ціни на неї в Україні стрімко зросли на фоні збільшення експорту, тому основним фактором у прийнятті остаточного рішення буде цінова кон’юнктура у весняний період.  

Слід враховувати той факт, що однією з найбільш прибуткових культур для аграріїв цього року став соняшник, який з вересня навіть в доларовому еквіваленті подорожчав на 13% (з 365 дол./т до 415 дол./т). «Тому деякі фермери можуть посіяти лише соняшник, порушивши при цьому агрокультуру полів», — припускає Колесник.

За даними дослідження асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» та проведеного нею дослідження «Агробарометр» (опитано 386 керівників агропідприємств), під час поточної посівної буде змінена структура посівів. Кожен п"ятий аграрій збільшить посівні площі під основні культури, а 2% — скоротять. Збільшувати посіви в основному планується за рахунок кукурудзи, що залишається найпопулярнішою культурою протягом останніх трьох років, та соняшнику. 

Якщо говорити про те, як перезимували озимі, то, згідно дослідження, найбільших врат зазнали посіви озимої пшениці — понад 30%. Озимий ріпак та ячмінь втратили трохи більше 10%.

36% опитаних виробників пшениці мають втрати озимих культур, з них 39% відповіли, що втрати складають до 10%; 25% підтвердили втрати озимої пшениці в межах 11-20%; 9% респондентів оцінюють втрати на рівні 21-30%; 27% виробників очікують втрати в розмірі більше 30%.

Ячмінні посіви понести втрат у 15% виробників. З них: 35% опитаних очікують втрати озимого ячменю до 10%; 36% виробників — у розмірі 11-20%; 10% опитаних аграріїв — у межах 21-30%; 19% респондентів — більше 30%.

12% виробників зазначають втрати ріпаку озимого. З них: 27% очікують втрати до 10%; по 12% респондентів — на рівні 11-20 та 21-30% відповідно. При цьому найбільша частка опитаних (49%) заявила, що втрати ріпаку складають у них більше 30%. 

Пересіватимуть озимі майже всі опитані аграрії. 17% респондентів планують пересівати втрати озимих за рахунок пшениці. З них 67% планують виділити під посів пшениці до 20% площ; 27% виробників планують виділити під посів від 21 до 50% площ; лише 6% респондентів планують виділити під посів пшениці більше 50% від площ.

26% опитаних планують компенсувати втрати озимих за рахунок ячменю. З них 62% мають в планах виділити під посів до 20%; 25% планують виділити під посів від 21 до 50%; 13% виробників планують виділити під посів ячменю більше 50% площ.

Кукурудзою пересіватимуть втрачені озимі 21% респондентів. З них 44% планують виділити під кукурудзу до 20% площ; 31% планують засівати кукурудзою від 21 до 50%; 25% виробників планують виділити під посів кукурудзи більше 50% площ.

Соняшником планують пересівати втрати озимих 18% сільськогосподарських виробників. З них 43% планують виділити під посів до 20% площ; 34% респондентів планують засівати від 21 до 50% площ; 23% опитаних планують виділити під посів соняшнику більше 50% площ, де очікуються втрати озимих.

Ще одна культура, що стане рятивником втрачених озимих культур, — соя. Проте її планують залучити до пересіву тільки 1% аграріїв. З них 45% планують виділити під сою до 20% площ; 33% виробників планують виділити від 21 до 50% площ; 22% респондентів планують виділити більше 50% площ під сою.

При цьому 7% опитаних виробників планують пересівати втрати озимих за рахунок ярого ріпаку. З них 33% виробників планують виділити під посів до 20% площ; 8% опитаних планують виділити від 21 до 50% площ; 59% респондентів мають намір виділити більше 50% площ під ярий ріпак. 

Чи є ресурси? 

«Зараз найголовніша проблема — не насіння, не пальне, не міндобрива, а фінансові ресурси. Сьогодні у великій скруті знаходяться середні і малі землекористувачі, і тому їм досить проблематично провести весняні польові роботи», — зазначає голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Іван Томич.

Ресурсів для проведення весняної посівної традиційно не вистачає. Проте забезпеченість аграріїв ресурсами наразі краща, ніж рік тому. За даними Мінагрополітики, станом на 26 лютого очікувана забезпеченість насінням ярих культур (без кукурудзи) по всіх категоріях господарств складає 596,6 тис. т, що становить 101% до потреби. Гірша ситуація з мінеральними добривами — в наявності 713 тис. т поживних речовин мінеральних добрив або 75% до заявки (у 2015 р. — 77%), і засобами захисту рослин — станом на 26 лютого 2016 р. господарствами придбано 15,3 тис. т засобів захисту рослин (55% до потреби). Забезпеченість сільськогосподарських товаровиробників протруйниками для насіння ярих культур становить 553 т, що складає 91% до технологічної потреби.

Agravery.com запитав в аграріїв, що вони думають про цьогорічну весняну посівну, які культури сіятимуть та як справлятимуться із браком ресурсів.

Віктор Іванчик, генеральний директор агропромхолдингу  «Астарта»

Як і у 2015 році, характерною для сівозміни «Астарти» залишатиметься значна частка цукрових буряків, пшениці, сої, кукурудзи та соняшнику. Стан озимих задовільний, у Східній Україні не всі озимі зійшли. Весна покаже дійсну ситуацію, але ми готові до будь-яких варіантів. 

Щодо вартості посівної, безумовно, витрати на гектар збільшаться на 7-10%, а дефіцит ресурсів все одно доведеться поповнювати за рахунок товарних кредитів, партнерських програм тощо. 

Віктор Кухарчук, операційний директор агрохолдингу «Мрія» 

Ми планували зайти в поля по мерзлоталому грунті, щоб вносити азот. Але, на жаль, було тільки 4 дні, коли ми могли працювати по 6 годин. Надалі розкидати міндобрива не дозволили погодні умови — температура піднялася, тому роботи припинилися. Інтенсивно заходити в поле «Мрія» планує в кінці березня — це найбільш ранній можливий термін для початку сільгоспоперацій. Спочатку агрохолдинг буде сіяти ярий ячмінь, потім садити картоплю, а вже пізніше — кукурудзу та інші культури.

Ми будемо обробляти не тільки ті площі, які традиційно були в обробітку, але і ті землі, які були закинуті і за якими не доглядали попередні власники. Це поля агрохолдингу, зарослі чагарниками і деревами, таких в «Мрії» близько 3 тис. га. Почали разліснення ще перед Новим роком і відновили ці операції, як тільки дозволила погода. Таким чином, всі землі, які орендує «Мрія», ми зараз доводимо до посівних кондицій.

Потреба в ЗЗР і мінеральних добривах в порівнянні з 2015 роком в «Мрії» істотно збільшується: по міндобривам — в 5 разів і більше, по ЗЗР — у 2-2,5 рази. Це пов'язано з тим, що, по-перше, у нас збільшилася площа в обробітку, по-друге, ми розраховуємо отримати більший урожай і кращий результат. Саме зараз у нас пік проведення тендерів та закупівлі засобів захисту і насіння.

Андрій Веревський, засновник і голова ради директорів компанії «Кернел» 

Можливо 10-15% площ навесні доведеться пересіяти ярими. Для нас це не проблема. Ми маємо необхідні ресурси. Крім того, ми можемо пересіяти озимі кукурудзою і соєю, що нівелює додаткові витрати.

Ірина Костюшко, власниця агрокомпанії «Зоря»

Мій фокус — це нішеві культури, зокрема, ми збільшуватимемо площі під олійним льоном. Наразі наш земельний банк вже більший за 2 тис. га, з яких 1,7 тис. га буде під льоном. Звісно, у нас є озиме жито, посіви якого в доброму стані. Без озимини сільського господарства не буде. Окрім льону, сіятимемо просо та гірчицю — це ті напрями, що поки не дуже популярні в Україні, проте й конкуренція в цих сегментах менша, ніж у кукурудзі, наприклад, та пшениці. 

Олександр Журавель, власник фермерського господарства «Журавель»

Основною культурою у нас є кукурудза, та, не дивлячись на падіння цін на нафту, поки що переглядати структуру посівів особливо не збираємось. Певну частину озимини, що не виросла, пересіватимемо за рахунок кукурудзи. Щодо ресурсного забезпечення, то, зазвичай, намагаюсь закуповувати пальне, добрива, насіння наперед. Не стала виключенням і нинішня посівна. Сподіваюсь, що посівна вдасться, проте все залежить від погоди.

Любов Шевчик, керівник фермерського господарства "Борис" на Херсонщині

Щороку все складніше проводити якісну посівну, оскільки ресурси дорожчають. Проте багато що залежить від якості грунтів та дотримання сівозміни. Вочевидь, доведеться змінювати норми внесення добрив та економити на обробітку, проте такі кроки неминуче ведуть до зниження врожайності. Проте наразі говорити зарано про урожай - попереду весна і літо й багато що залежатиме від погодних умов.

Віктор Атаманюк, голова фермерського господарства імені Тараса Шевченка Здолбунівського району 

Окрім дорожнечі ресурсів та браку фінансування, є ще й податкова проблема. Якщо нічого не зміниться, рільництвом не займатимемося зовсім, бо це будуть прямі збитки. Лише за два роки податок на землю збільшився із 6 до 125 гривень на гектар, а тепер — до 200! Тільки фіксованого сільгоспподатку за тисячу гектарів орендованих паїв маємо сплатити півмільйона! За таких умов конкурувати з великими агрохолдингами та іноземними компаніями, які активно почали заходити в область, не зможемо.

Марія Бровінська

фото: gov.cap.ru